Окупанти в смт. Каланчак Херсонської області розстріляли настоятеля та будівничого храму Всіх святих землі української протоєрея Степана Подольчака.

Про це з посиланням на очевидців та спецслужби повідомив [2] єпископ Херсонський та Таврійський Борис (Харко).

Як розповідає владика, у 1998 р. о. Степан був висвячений Патріархом УАПЦ Димитрієм на священика і з того часу самотужки вибудовував і храм, і громаду тепер вже Православної Церкви України. Духовну освіту здобував у Колегії Патріярха Мстислава м. Харкова. До священства тривалий час був дяком-псаломщиком на Львівщині.

«За ревне служіння в умовах окупації Предстоятель благословив нагородити найвищою нагородою - правом носіння митри ще восени 2022 р. після звільнення Херсона. На жаль, через окупацію нагорода ще не була вручена. Нині о. Степан пішов по нагороду вічну від нашого пастиреначальника Христа, — зауважує владика Борис і просить про молитву за покійного. — Прошу молитов за упокій убієнного українського священика митрофорного протоєрея Степана, а також прошу про молитву за згорьовану дружину Галину, дітей та онуків, щоби Господь укріпив їх у горі та зберіг від безбожних посіпак. Хай Господь прийме душу убієнного протоєрея Степана в оселі праведників та за молитвами усіх святих землі української дарує нам якнайшвидшу перемогу над ордою».

Як розповіла ЦЖР [3] Світлана Фоміна, начальниця Каланчацької селищної військової адміністрації, два дні тому, 13 лютого, російські окупанти вдерлися до помешкання 59-річного о. Степана Подольчака в Каланчаку, настоятеля місцевого храму ПЦУ, і вивезли в невідомому напрямку. 15 лютого його дружині зателефонували і «запросили» підійти опізнати тіло померлого чоловіка.

«Росіяни його закатували до смерті. Це була найсвітліша людина, яку мені пощастило зустріти в житті. Він ніби янгол, який спустився на землю – вірний Богу, чистий душею, чесний і справедливий. Степан Подольчак приїхав до Каланчака з Львівської області, разом із вірянами більше 10 років будував тут церкву. Він завжди був проукраїнським, усі служби проводив українською, молився за Україну, навіть в окупації. Мабуть, через це росіяни відібрали найцінніше, що є у людини – життя», – сказала Світлана Фоміна.

За її словами, крім російських окупантів у настоятеля храму ПЦУ був ще один ворог – Михайло Кулина, настоятель місцевого храму Російської православної церкви в Україні («УПЦ Московського патріархату»). Фоміна каже, що Михайло Кулина завжди ставився з заздрістю до єпархії ПЦУ за те, що люди тягнуться до них, а не його церкви.

Також мешканці Каланчацької і сусідньої Мирненської громади розповіли ЦЖР, що останні півтора тижні російські окупанти поводять тут себе дуже агресивно і жорстоко.

«Не знаємо, з чим це пов’язано. Можливо, з тим, що навіть сюди стало «прилітати» від ЗСУ по позиціях орків. Лютують вони зараз у нас страшенно. Принижують людей на блокпостах, влаштовують безкінечний шмон. Вони дуже злі», – розповіли люди.

«Аргумент» [4]

На цю тему:

• Не відомо досі про долю 20 священиків, яких викрали окупанти [5]
• Що таке справжнє гоніння на Церкву: журналістка оприлюднила фотодокази злочинів росіян у Бучі [6]
• Україна пам’ятає про кожен випадок звірств, вчинений на її території російськими виродками [7]