На Полтавщині деколонізували назви місцин і ботанічних об'єктів

Важная новость

У межах виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» на Полтавщині перейменовано низку заказників, ботанічних пам’яток, дендраріїв, балок, урочищ тощо. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Про це пише [2] місцев видання Полтавщина.

«Деколонізаційний закон покликаний сприяти очищенню публічного простору від імперської та комуністичної символіки. Мова йде не лише про пам’ятники, пам’ятні знаки, назви підприємств, населених пунктів, вулиць. Окремий розділ закону „Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії“ стосується і географічних назв. Рішенню передувала копітка аналітична праця робочої групи на чолі із заступником начальника ОВА Антоном Чубенком. Цю робочу групу з питань деколонізації публічного простору була створено розпорядженням начальника Полтавської ОВА. Протягом останніх півроку Департаментом інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОВА та Полтавським офісом УІНП було проаналізовано понад півтисячі географічних об’єктів (а це річки, балки, озера, заказники, ліси, урочища, дендрарії, ботанічні пам’ятки природи та ін.) на предмет відсутності або наявності у назві символіки російської імперської політики. Наші напрацювання ОВА надіслала Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України, де й розробили проєкт Постанови», — зазначив представник УІНП в Полтавській області, член робочої групи при ОВА з питань виконання деколонізаційного закону Олег Пустовгар.

Він розповів, що, зокрема, Постановою Кабміну перейменовано парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва Петровський у Полтаві на Шевченківський.

«Зроблено ще один крок до зменшення у Полтаві отруйного московського культу імператора Петра I, що вирощувався протягом століть для духовного поневолення українців. Полтава у російських історичних традиціях, літературі, науці тощо вважається „містом російської військової слави“. Для України ж поразка воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи проти московського царя Петра була початком остаточного знищення Гетьманщини та козацьких вольностей. Полтава вщерть заповнена мерзенними спорудами звеличення московського царя і перемоги московитів над об’єднаним військом шведського королівства і Гетьманщини на чолі із Мазепою і кошовим отаманом Запорізької Січі Костем Гордієнком в Полтавській битві 27 червня 1709 року: це і „пам’ятники“ у мікрорайоні Яківці та начебто на місці відпочинку поруч із вулицею Пилипа Орлика; це і барельєф на фасаді будівлі південного вокзалу „Укрзалізниці“; це і колона слави руского оружія у центрі міста; це навіть гідроніми, скажімо на території Новоселівської сільради існувала назва „криниця Петра першого“…Це навіть парк Петровський у середмісті Полтави! Парк було відкрито у червні 1909 р., тоді він одержав назву від площі, яка у свою чергу названа на честь царя Петра І.—кривавого садиста, організатора Батуринської різні — знищення усіх мешканців столиці Гетьманщини Батурина включно із немовлятами, один із ключових фундаторів огидного явища під назвою „російський імперіалізм“. За Тарасом Шевченком: „це той перший, що розпинав нашу Україну“. Тож символічно: парк перейменовано на честь Пророка Української Нації, який писав історичну правду про Петра I; а у основі парку –унікальний пам’ятник Тарасові Шевченку в стилі кубізму авторства скульптора Івана Кавалерідзе», — наголосив Олег Пустовгар.

урочище Куйбишеве у Лохвицькій громаді неподалік села Погарщина на Лісок (реєстраційний номер Ф-22 417).

«Таку ініціативу висунули мешканці Погарщини на громадській сходці села, а пропаганда імені Валеріана Куйбишева — російського революціонера, члена ЦВК СРСР 1—6 скликань, секретаря Всеросійської компартії пішла на смітник історії», — зауважив Пустовгар.

ботанічну пам’ятку природи Жовтнева дача у Лубенській міській громаді на Дача (реєстраційний номер П-4210; усунено словесну приставку на честь Жовтневого більшовицького перевороту у російському місті Санкт-Петербург на чолі із злочинцем Лєніним);
балку Комуни у Полтавському районі на Квітучу (реєстраційний номер Ф-7073; прибрано назву часів СРСР, яка глорифікувала злочинний російсько-комуністичний режим);
урочище Царівка (реєстраційний номер Ф-30 087) у Опішненській громаді Полтавського району на Батьки (по назві села, яке знаходиться поруч);
урочище Красногвардійське у Гадяцькій громаді Миргородського району на Холоднянське (реєстраційний номер Ф-10 056; повернуто історичну назву цього лісу й прибрано осоружну назву звеличення окупаційного війська ленінської росії — так званої «Красной гвардії».

«Эту власть мы несем с далекого Севера на остриях штыков, и там, где ее устанавливаем, всемерно поддерживаем ее силой этих штыков и моральным авторитетом революционной социалистической армии», — казав російський окупант-більшовик Муравйов, який після бою під Крутами у 1918 році захопив Київ та вчинив криваву різанину, що здивувала навіть Фелікса Дзержинського);

ландшафтний заказник Кротенківський у Полтавській міській громаді на Сем’янівський (реєтраційний номер П-1839; по назві села де розташований; село Кротенки у 2016 році у межах декомунізації було перейменоване шляхом повернення історичної назви Сем’янівка, оскільки у назві звеличувався співробітник ВЧК (Всеросійська чрезвичайна комісія), більшовик Кротенко, який брав участь у продрозверстці, каральних акціях проти селян повстанців-петлюрівців та нелюдських катуваннях заможних селян, які були незгідні із встановленням совєтської влади;
парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва Куликівський на Коломацький (реєстраційний номер П-2333; по назві села, де розташований; село Куликівка у 2016 році у межах декомунізації було перейменоване на Коломацьке, оскільки у назві звеличувався маршал червоної, сталінської армії СРСР Григорій Кулик-особа, що обіймала вищі керівні посади у комуністичній партії та збройних силах совєтської росії (інша назва — СССР);
урочище Крупське у Кременчуцькому районі на Глобинське (№Ф-9611; розташоване неподалік міста Глобине); лісові заказники урочище Крупське та урочище Крупський яр (№Ф-21 976) у Миргородському районі на Свиридівське та Свиридівський яр; (історичні назви місцевості). Як зауважив Пустовгар, ім’я вірної соратниці Лєніна, російської більшовички Надєжди Крупської усунено з назв цих географічних об’єктів.
ботанічну пам’ятку природи урочище Ульяновські могили у Гребінківській громаді Лубенського району на Почаївські могили (по назві села, де розташована; село Ульянівка у 2016 році у межах декомунізації було перейменоване шляхом повернення історичної назви Почаївка, оскільки у назві глорифікувався організатор агресії червоної росії проти УНР Владімір Ульянов (Ленін).
балку Козловщина (№Ф-22 385) у Миргородському районі на Джерельну;
гідрологічний заказник Ударник (№П-1338) на Зелений гай.

«Аргумент» [3]

На цю тему: