На що здатні КАБи та як вони впливатимуть на перебіг бойових дій

Важная новость

Росія все частіше використовує у війні з Україною розумні авіабомби. На що вони здатні та як можуть вплинути на перебіг бойових дій?

Про це йдеться у статті видання novayagazeta.eu [2].

Село Козинка, розташоване у Білгородській області біля кордону з Україною, останніми днями стало місцем запеклих боїв між російською армією та бійцями ЗСУ з Російського добровольчого корпусу, легіону «Свобода Росії» та Сибірського батальйону. З 20 березня в'їзд до села обмежений.

За спостереженням військового оглядача Bild Юліана Ріпке, російська армія завдала по Козинці ударів важкими авіаційними бомбами ФАБ-500 з комплектом УМПК. Такий висновок експерт зробив на основі опублікованих у російських телеграм-каналах кадрів із потужними розривами. Більшість будинків у селі повністю зруйновано. Хоча стовідсоткових доказів застосування авіабомб поки немає, така ймовірність дуже велика. А це означає, що РФ, швидше за все, почала використовувати найпотужніші боєприпаси на власній території.

На полі бою в цілому Росія все частіше застосовує «розумні» авіабомби, що коригуються. Деякі фахівці впевнені, що саме завдяки цій зброї армії РФ вдається штурмувати населені пункти та проламувати оборону ЗСУ.

novayagazeta.eu разом з експертами вивчає, наскільки небезпечні нові види озброєнь і чи дозволять вони росіянам розвинути наступ.

Без керма, але з крилами

Перші фугасні авіабомби, ФАБи, обладнані уніфікованим (в інших варіантах назви — універсальним) модулем планування та корекції, скинула російська авіація на українські міста в листопаді-грудні 2022 року. У 2023 році УМПК почали встановлювати не лише на ФАБ-250 та ФАБ-500 (250- та 500-кілограмові бомби), а й на півторатонні ФАБ-1500. З того часу ці види зброї застосовувалися тисячі разів. Лише у лютому 2024 року було використано близько 1400 таких боєприпасів, що, на думку деяких фахівців, прискорило руйнування оборони ЗСУ в Авдіївці та захоплення цього населеного пункту армією РФ.

«ВКС РФ буквально вибомблюють добре підготовлені оборонні позиції ЗСУ, — каже виданню на умовах анонімності російський військовий експерт. — При попаданні бомби навіть за кілька десятків метрів від окопа з солдатами розрив величезної сили призводить до контузій особового складу. Деякі боєприпаси вибухають у підвалі, пробивши перекриття наскрізь. Це призводить до того, що вся конструкція складається як картковий будиночок і ховає всіх, хто в ній знаходився». Військові РФ називають авіабомби "чугуунієм" і вважають, що за їх допомогою командування розчищає проходи для штурмових груп. Проте фактична точність бомб із УМПК викликає сумніви. Занадто багато їх йде на те, щоб знищувати українські укріплення. Ефект застосування викликає суперечки.

«В Росії неодноразово намагалися створити аналог американського комплекту JDAM, що перетворює вільно падаючі бомби в керовані високоточні боєприпаси, — розповідає ізраїльський військовий оглядач Давид Шарп.

— Джерела у ЗСУ, які викликають довіру, повідомляють, що російські бомби з УМПК не є точною зброєю. Навіть на вигляд сам модуль виглядає як зроблений кустарним способом.

При закиданні з дистанції за десятки кілометрів таким снарядом можна потрапити у потрібне село. Але конкретний будинок вразити вийде лише випадково. Як правило, розкид при попаданні складає сотні метрів, якщо не кілометри. Високоточна зброя в 50% випадків має вражати ціль в колі з радіусом 10 метрів. Ще 40% боєприпасів розлітаються на вдвічі більшу дистанцію. І лише інші йдуть «у молоко». Саме за таким стандартом працює JDAM, що пролітає до 40 кілометрів. Дальність використання новітньої моделі JDAM-ER становить 75 км. Американську бомбу малого діаметра SDB можна запустити на 110 км. А російські авіабомби більше підходять для того, щоб тероризувати міста та навіювати жах їхнім захисникам. Адже потужні вибухи не лише завдають руйнувань, а й впливають на психіку людей».

Некерована авіаційна бомба ФАБ-500 із модулем планування та корекції перед скиданням на територію України. Фото: міністерство оборони росії / Telegram

Військовий експерт згадує, що до ідеї оснастити звичайну авіабомбу механізмом, що дозволяє планувати на значні відстані і навіть коригувати напрямок польоту, США та СРСР практично одночасно дійшли 80-х років минулого століття. Однак, на відміну від інженерів Радянського Союзу, що розвалився, американці змогли швидко втілити проект у життя і створили комплект JDAM (Joint Direct Attack Munition). У результаті при використанні порівняно недорогого аеродинамічного обладнання та блоку наведення по GPS звичайні авіабомби фактично набували можливості крилатих ракет, при тому, що вартість цих продуктів розрізнялася на порядки.

США використали бомби з комплектом JDAM при бомбардуваннях Югославії. Тоді, за словами російського співрозмовника видання, американські ВПС застосували сотні авіабомб, що коректуються, і знищили з їх допомогою безліч військових об'єктів.

У Росії велися розробки комплекту УМПК у кількох версіях. Від найпростіших «крилець», які дають змогу закидати некеровану бомбу на значну — за деякими даними, 60–80 кілометрів — дистанцію, і до навішування на ФАБ двигуна та обладнання, що дозволяє коригувати курс бомби супутниковою навігацією. За деякими даними, такий «наворочений» варіант боєприпасу точно вражав цілі на дистанції до 100 км.

В умовах війни це дає можливість скидати бомби над власною територією у значному віддаленні від фронту та ППО противника. Звідти ФАБи з УМПК планують у бік позицій ворога.

Судячи з опублікованих у відкритих джерелах фотографій, деякі російські бомби мають лише «крильця», які відповідають за планування на довгу дистанцію, але немає пристрою, що відповідає за корекцію напрямку в польоті. В інших випадках такі механізми встановлені, але наскільки вони ефективні, невідомо.

Повітряні засідки

Сьогодні, за даними російського військового експерта, промисловість РФ випускає тисячі комплектів УМПК на місяць. З радянських часів на складах зберігаються сотні тисяч різних авіабомб, які можна обладнати крильцями і навіть супутниковою системою наведення. Питання у кількості фронтових бомбардувальників, які готові взяти на борт такий вантаж. Після кількох вдалих повітряних засідок української ППО російські льотчики остерігаються пролітати в деяких районах неподалік лінії фронту.

Незважаючи на те, що бомби з УМПК скидаються російськими льотчиками в тилу далеко від лінії фронту, така тактика не є абсолютно безпечною. «Надважкі російські авіабомби ФАБ-1500 вагою півтори тонни навіть із встановленими комплектами УМПК, зважаючи на все, бомбардувальникам доводиться запускати ближче до лінії фронту, ніж ФАБ-500 або ФАБ-250 з модулем планування та корекції, — продовжує Давид Шарп. — При цьому літаки наражаються на більшу небезпеку бути збитими ворожою ППО. Значно зростають втрати. І, за словами моїх джерел, останнім часом росіяни літають набагато рідше не лише на донецькому напрямку, а й біля плацдарму через Дніпро у районі села Кринки Херсонської області».

«Руйнівний ефект авіабомби значно сильніший, ніж у артилерійського снаряда, — пояснює російський військовий експерт. — Бомба несе більше вибухової речовини та має значну порівняно зі снарядом пробивну силу. Проте, щоб запустити бомбу з УМПК на граничну дистанцію, необхідно злетіти на значну висоту — 10–12 кілометрів. У цей момент обвішаний авіабомбами бомбардувальник, навіть четвертого покоління, чудово видно на радарі. Отже, на нього може початися полювання. Особливо якщо літаки щодня заходять на точку бомбометання за тими самими курсами».

Плюшева іграшка лежить на тлі пошкоджених житлових будинків у Оріхові, неподалік лінії фронту в Запорізькій області на південному сході України, 28 лютого 2024 року. Російські війська щодня обстрілюють Оріхів та прилеглі населені пункти з артилерії, зенітних установок, завдають авіаудари, а також застосовують керовані бомби. Фото: Катерина Клочко / EPA-EFE

Авдіївку, яка виступом вклинювалася в російську оборону, ВСУ було важче захищати ЗРК далекого радіусу дії. Російська авіація діяла там безкарніше, ніж на інших ділянках, і закидала містечко великою кількістю плануючих бомб. Хоча б частина з них завдала серйозної шкоди українським підрозділам, що обороняються. Оскільки калібр бомб дуже великий — від 250 до 1500 кілограмів, навіть не найточніші влучення призводять до страшних руйнувань у будівлях та укріпленнях.

Якби російські бомби з УМПК були справді високоточними, то оборонцям довелося б дуже важко.

Бомбардування у поєднанні з артилерійськими ударами розчистили укріплення ЗСУ в Авдіївці, даючи можливість штурмовим групам ворога просуватися вперед. Навіть за невисокої точності влучень інтенсивні авіаудари все ж таки дозволяли знищувати укріплені позиції українських військ. Вистачало того, що в ціль попадала одна з десятків скинутих бомб.

Бомба з моторчиком

Нещодавно в інтернеті були викладені фотографії, зроблені на підконтрольній ЗСУ території. На них зображено боєприпас великого калібру, що прилетів з російської сторони, який не розірвався і лише отримав пошкодження при зіткненні з землею.

За кілька діб у російській пресі почали з'являтися матеріали про нову чудо-зброю, яка незабаром дозволить армії РФ легко розкривати українську оборону.

Універсальний міжвидовий плануючий боєприпас Д-30СН УМПБ призначений, на думку авторів статей, для запуску з бомбардувальників або з реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) «Смерч» та «Торнадо-С».

«У відкритих джерелах згадується, що при запуску з бомбардувальника Су-34 на висоті 13,5 тисяч метрів за швидкості 1050 км/год дальність планування Д-30 СН може досягти 135 кілометрів, — каже російський військовий експерт. — Снаряд полетить, роблячи маневри, що дозволяють уникати радарів ворога. Боєприпас оснащений модулем ГЛОНАСС, що дозволяє коригувати його курс, забезпечуючи високу точність ураження. У разі коли боєприпас вистрілюватиме за допомогою ракети РСЗВ калібру 300 міліметрів, він зможе, судячи з розрахунків фахівців, пролітати за допомогою двоступінчастого двигуна до 300 кілометрів. Це дозволить йому виконувати завдання, які сьогодні під силу лише балістичному варіанту ракети "Іскандер"».

Заступник голови так званої "ради безпеки рф" дмітрій мєдвєдєв на заводі коригуваних та керованих авіабомб у Кибінці, Підмосков'я, 23 листопада 2022 року. Фото: Катерина Штукіна / Супутник / EPA-EFE

Російський експерт припускає, що за прикладом американського боєприпасу GLSDB для MLRS та HIMARS російський УМБП стане гібридом авіаційної бомби та двигуна від ракет російських РСЗВ. «На складах армії РФ зберігається безліч авіабомб ФАБ-250, частина яких має калібр 300 міліметрів, – продовжує співрозмовник. — Вони набагато кращі за штатні боєприпаси до «Смерчу» і «Торнадо-С» призначені для руйнування добре захищених опорних пунктів і позицій противника. Більше того, з'єднавши їх із системою навігації, російські кулібіни отримали, зважаючи на все, снаряд, здатний діставати важкодоступні позиції противника».

«Говорячи про боєприпас із так званим УМПБ, треба розуміти, що наразі про нього надто мало інформації, щоб робити якісь висновки, – стверджує Давид Шарп. — Усі опубліковані в ЗМІ дані, на мою думку, поки що є припущеннями. Зрозуміло, що російські інженери спробували розробити щось схоже на вже надані українцям американські снаряди GLSDB для MLRS та HIMARS, що складається з авіабомби малого діаметра та розгінного блоку від ракети РСЗВ калібром 227 мм. Росіяни хотіли зробити бомбу із моторчиком. У результаті невідома ні дальність, ні точність продукту, ні масовість його виробництва або реальна вартість. Сумніваюсь, що така зброя одразу після створення відповідатиме параметрам високоточності».

Вгорі: російський бомбардувальник Су-34 перед вильотом для ударів по Авдіївському напрямку України. Фото: міністерство оборони росії / Telegram

«Аргумент» [3]

На цю тему: