Про це пише [2] російське видання novaya.media.

Трибуна, яку патріарх обрав для уточнення «позиції церкви» у нових політичних умовах, — "архієрейська нарада", не передбачена Статутом РПЦ. Це якийсь паліатив, який замінює Архієрейський собор, який неможливо скликати за умов так званого "СВО". На нараду в актовому залі Московської духовної академії зібралося 250 архієреїв із 402, що входять до складу Московського патріархату. У той час як кворум для Архієрейського собору (2/3 від загальної кількості архієреїв) складає 268 осіб.

Не приїхали єпископи з підконтрольних Україні територій із Молдови, країн Балтії, деяких західноєвропейських держав, а також архієреї підлеглих РПЦ частини Російської зарубіжної церкви, Японської православної церкви та Паризької архепископії.

Останній Архієрейський собор РПЦ пройшов у 2017 році, за Статутом він повинен скликатися не рідше одного разу на 4 роки, тому у 2021 році РПЦ втратила свій найвищий орган і, відповідно, повноваження інших її органів опинилися під питанням. Але в РФ сьогодні немає інституції, яка б наважилася РПЦ це питання поставити (у подібних випадках іншим релігійним організаціям його задає реєструючий орган — міністерство юстиції).

Провести Архієрейський собор неможливо без архієреїв Московського патріархату, які служать територією України. У травні минулого року на своєму Помісному соборі у київському монастирі Феофанія вони заявили про фактичне відокремлення від Москви. Фактично, але не канонічному. Українська церква Московського патріархату (УПЦ МП) ухилилася від прийнятого в православному світі офіційного сповіщення інших помісних церков про своє відокремлення від «материнської» церкви і не піддала церковним покаранням своїх єпископів, які перейшли у процесі СВО на бік РФ.

Постанова Архієрейської наради витримана у дуже жорсткому стосовно українського керівництва тоні. Цей тон висловлює зневіру вищих ієрархів Московського патріархату, що їм вдасться «утримати» УПЦ МП. «На українській землі державна влада явила себе прямою спадкоємицею більшовиків-богоборців і зводить гоніння проти Православної церкви», — стверджують учасники наради. Вони виголосили «Багато літа!» наміснику Києво-Печерської лаври митрополиту Павлу (Лебідю), який перебуває в Лук'янівському СІЗО Києва після порушення ним режиму домашнього арешту у справі про розпалювання міжконфесійної ворожнечі та заперечення територіальної цілісності України. На соборі у Феофанії Павло голосував за відділення УПЦ МП від РПЦ. Патріарх Кирил твердо дотримується вчення (і про це він говорив напередодні, на проповіді в день пам'яті преподобного Сергія Радонезького), що єдність церкви забезпечується її союзом із державою. З погляду цього вчення, майбутнього в УПЦ МП немає за будь-якого розкладу — її конфлікт з українською державою у зв'язку з СВО нерозв'язний, а у разі гіпотетичної «перемоги Росії» «самостійність» українських єпархій буде скасована.

Постанова починається з пропагандистського наративу, трохи зашифрованого до церковнослов'янської цитати, про те, що в Росії та Україні проживає «один народ». У документі нічого не говориться про миротворчість, але зате велика увага приділена учасникам так званого "СВО" — правда, без формального уточнення, в армії якої держави вони служать (але ж і так все зрозуміло?): «З особливим почуттям учасники Архієрейської наради підносять свої молитви до Бога про воєначальників і воїнів…, що померли від ран чи змучених у гіркому полоні, — нехай упокоїть у поселеннях Своїх… Воїни, що беруть участь у бойових діях, потребують особливої пастирської уваги та піклування. Священнослужителі, які спрямовуються для служіння в зоні бойових дій, повинні проходити ретельну підготовку».

У стилістиці кремлівської пропаганди витримано і викриття Константинопольського патріархату, який став «інструментом ворожих політичних сил» і «засліпленого жагою задоволення приватних інтересів та амбіцій».

Архієрейська нарада РПЦ. Фото: священик Ігор Палкін

Головному конкуренту РПЦ у світовому православ'ї — Константинопольському патріархату — присвячено окремий документ, ухвалений Архієрейською нарадою: «Про спотворення православного вчення про Церкву в діяннях ієрархії Константинопольського патріархату та виступи його представників». Його представив опальний митрополит Іларіон (Алфєєв), який спеціально приїхав з Будапешта, колишній голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків, який не вписався, за його власними словами, у «крутий віраж», який зробила минулого року російська історія. Резолютивна частина цього 43-сторінкового документа звучить як готова анафема: «Засуджуємо і не приймаємо теоретичні положення нової еклезіологічної концепції Константинопольського Патріархату, а також практичні неправомірні та беззаконні дії, вжиті в порядку впровадження цієї концепції в сучасне церковне життя. Ці положення та дії не відповідають православному переказу, руйнують канонічні підвалини Вселенської Церкви». Найбільше РПЦ скривджена даруванням Константинопольським патріархатом автокефалії тієї Української церкви, яка давно відокремилася від Москви, а також прийняття кліриків, позбавлених сану в Московському патріархаті за критику СВО і заклики до миру. Подібні формулювання означають, що в Москві твердо взято курс на новий розкол світового православ'я, подібний до розколу між західним і східним християнством у XI столітті. Але при цьому поки що не справдилися прогнози про відкриття Турецького екзархату РПЦ — Московська патріархія поважає Ердогана.

Архієрейська нарада у Трійце-Сергієвій лаврі стала найпредставницькими на сьогодні зборами РПЦ, які заявили про готовність йти на будь-які розколи заради того, щоб залишатися разом із Кремлем, йти з ним «до кінця» — не важливо, переможного чи катастрофічного.

Вгорі: Патріарх Кіріл на Архієрейській нараді РПЦ. Фото: священик Ігор Палкін

• Патріарх кіріл (гундяєв) шпигував у Женеві на користь КДБ - ЗМІ [4]
• ФСБ-шник в рясі кіріл прийняв під омофор РПЦ Бердянську єпархію УПЦ [5]
• Кіріл (Гундяєв) привселюдно підтвердив, що упц (мп) - частина рпц [6]