Олена Білозерська: Про вибори і загальну мобілізацію

Важная новость

Якщо не помиляюся, під час воєнного стану вибори не проводяться. Але я не юрист, всього не знаю, і розумію, що за потреби якусь юридичну лазівку завжди можна знайти. Тим більше, на це нещодавно дуже прозоро натякав президент.

Моя думка - проводити вибори під час війни неможливо і непотрібно. І вона не пов'язана з моїми особистими політичними симпатіями чи антипатіями. І ось чому.

Помітила, що на необхідності виборів наполягають, зокрема, противники нинішньої влади. Вони сподіваються її переобрати. Але це найближчим часом навряд чи станеться. Бо єдина людина, яка може зараз за популярністю конкурувати із Зеленським - це Залужний. Я не вірю, що до кінця війни він покине свої обов'язки головнокомандувача і виставить свою кандидатуру на президентські вибори. Після перемоги - можливо, але не зараз.

Головна причина, чому я проти виборів - вони будуть завідомо нелегітимні. Бо:

1) не голосуватимуть окуповані території, фронт, найближчі прифронтові міста і села, а це дофіга людей;

2) дуже важко буде проводити агітацію, бо опозиція де-факто позбавлена доступу до ТБ, а масові зібрання - це небезпека для людей;

3) У день виборів вороги неодмінно зірвуть голосування безперервними повітряними тривогами, під час яких люди змушені будуть залишати дільниці (це обов'язкова вимога);

4) не приїдуть (певніше, приїде мало) міжнародних спостерігачів, які можуть засвідчити відсутність порушень;

5) Біженці за кордоном переважно не підуть голосувати, бо дільниць буде мало і вони не будуть близько, і більшості біженців взагалі зараз не до того;

6) (головне) Вибори остаточно розколють суспільство, бо хто б на них не переміг, його опоненти цього не визнають. І матимуть підстави, бо ж вибори де-факто нечесні!

Втім, я думаю, що весною вибори все-таки відбудуться. І після них новообраний (чи переобраний) президент проведе масову мобілізацію, єдина альтернатива якій - капітуляція України.

Тож, кандидати на службу - ви, імовірно, маєте час до весни. На те, щоб нелегально утекти за кордон чи нарити собі криївок, куди вам жінки під покровом ночі крадькома приноситимуть їжу. Це якщо ви жалюгідні боягузи. А якщо нормальні чоловіки, громадяни своєї країни - на те, щоб підготуватися, хоча б курси такмеду пройти - і нашукати собі нормальне місце служби.

ТЦК, ВЛК та інші інстанції теж мають трохи часу, щоб навести порядок, створити єдиний реєстр військовозобов'язаних, припинити відправляти крутих айтішників в піхоту, а людей, що втратили кінцівки, назад на бойові посади.

Якщо новобранець має відношення з в/ч А0001, навчальні центри не повинні намагатися відправити його до в/ч А0002.

Плани переміщень повинні проходити всі інстанції хоча б за два місяці, а не за півроку-рік. Розумію - звучить, як утопія, але ж...

У військових інстанціях мають запанувати два принципи: доцільність + повага до людей.

Ухилянти мають бути виловлені і мобілізовані.

Інакше буде нам усім дуже погано.

І не кажіть потім, що вас не попереджали.

Авторка: Олена Білозерська, військовослужбовець

(Джерело [2]).

«Аргумент» [3]

На цю тему: