"Це трофей, машина - теж трофей, все, що завантажено в машину - теж трофеї!" – кадри, які були зроблені на Київщині у перший місяць повномасштабної війни, доброволець Надим Хмаладзе показує Справжньому Часу у безпечному місці у Тбілісі. За грузинами, які воювали проти Росії, часто стежать місцева влада. Надим не виняток.

"28 лютого українська сторона нам видала чартерний рейс, із Варшави прилетів літак, наш уряд не дозволив посадити цей літак, щоб ми туди не поїхали", – згадує Надим Хмаладзе. Тоді, у лютому 2022 року, він та ще п'ять добровольців у результаті з аеропорту на машині поїхали до Батумі, а потім до Туреччини, щоб уже звідти потрапити до України. У складі міжнародного легіону вони побували у перших деокупованих містах Київської області: Бородянка, Буча, Гостомель.

В Ірпені перше, що кинулося в очі, – наскільки хаотично російські військові вели артилерійський вогонь."80% бомбили цивільні будинки. Зараз показуватимуть Київ, як вони ракетою потрапили в житловий будинок, а там поряд дитячий садок, це теж березень, дитсадок, школа та житловий будинок: там немає жодних військових об'єктів”, – розповідає чоловік, показуючи свій фото- та відеоархів.

Після деокупації передмістя Києва добровольці стали одними з перших свідків наслідків розстрілів та тортур мирного населення. Боєць міжнародного легіону Давид Кацарова каже, що побачив в Україні те саме, що вже було в сепаратистських регіонах Грузії: "Ми це і передбачали, для нас Буча не сюрприз. До Бучі у нас була Абхазія. Те, що творили російські окупанти в Абхазії , у так званій Південній Осетії – в Самачабло, все це було репетицією до Бучі. Ми розуміли, що коли Росія входить кудись війною, зброєю, вона несе з собою смерть, тортури, трагедії, терор".

Наразі в Україні проти Росії воюють близько двох тисяч громадян Грузії. Багато хто – у складі "Грузинського національного легіону". Ним командує Мамука Мамулашвілі. Але є й ті, хто обирає інші частини. Бесаріон Бенделіані став офіцером розвідпідрозділу "Чорний орел", це 28-а механізована бригада ЗСУ.

Наразі Бенделіані проходить лікування у Тбілісі. До Грузії він повернувся наприкінці 2022 року. Доброволець упевнений, що для перемоги України її партнери мають ще більше збільшити тиск не лише на Кремль, а й на його головних союзників: "Насамперед, щоб ця війна закінчилася швидше, усі демократичні сили, міжнародне співтовариство мають ще більше посилити тиск на Росію. І не тільки на Росію, а й на уряди країн – сателітів Росії… І в цю мережу, можна так сказати, я впевнений, потрапить і проросійський олігарх Іванішвілі разом зі своїм безхребетним, зрадницьким урядом… Я вже нічого не говорю про ту ж Білорусь ".

Серед добровольців, з якими поговорило "Настоящее время [2]", майже немає прихильників мирних переговорів з Кремлем. Доброволець Давид Кацарова впевнений, що Володимир Путін не збирався зупинятися на одній лише Україні: "Після України була б Молдова, потім Грузія, а потім він думав би про вторгнення в якусь із натовських країн".

"Настоящее время" запитало героїв цього репортажу, чи планують вони повернутися до України найближчим часом. Вони сказали, що готові зробити це. Водночас наголосили, що зараз їм особливо важливо перебувати у своїй країні. У Грузії щойно зняли з порядку денного законопроект про "іноземних агентів". Парламент погодився з вимогами протестувальників лише після двох ночей запеклих зіткнень.

До обговорення іноземців, що воюють на боці ЗСУ, в ефірі "Настоящего времени" приєднався командир "Грузинського національного легіону" Мамука Мамулашівілі.

– Через рік повномасштабної війни потік добровольців до "Грузинського легіону" знижується чи збільшується? Яку тенденцію ви спостерігаєте?

– Я думаю, він таки збільшується, незважаючи на спроби грузинського уряду збити цей темп надходження грузинських добровольців. В принципі, ми змогли досягти того, що "Грузинський легіон" зростає і стає більше. Отже, директива від Кремля, яка надійшла прем'єр-міністру та уряду Грузії, не спрацювала: вони не змогли домогтися того, щоб припинити цей потік.

– Уряд Грузії для вас – це головна перешкода?

– Це одна з перешкод. Я не назвав би це головною перешкодою. Головна перешкода – це агресія Росії та боротьба проти неї. На жаль, нам доводиться боротися на кількох фронтах. І один із них – наша рідна країна та уряд, який практично показав усьому світу свій проросійський напрямок.

– Через які перевірки доводиться проходити тим, хто хоче приєднатися до легіону? Як ви перевіряєте? Ми неодноразово чули, зокрема з боку української влади, що через різні національні легіони хоче запровадитись російська агентура.

– Російська агентура, на жаль, запроваджується. Потрапити їй до "Грузинського легіону" досить складно, хоча траплялися й такі випадки. Але, на жаль, грузинський уряд використовує також проросійських грузинів, і трапляються випадки, що вони впроваджуються, нібито приїжджають для війни в Україні. Насправді вони просто передають інформацію спецслужбам Грузії. До нас потрапити не так уже й легко. По-перше, треба мати бойовий досвід. По-друге, кожен із вступників проходить співбесіду та перевірку Службою безпеки України та низки структур, які ретельно перевіряють їх на те, заслані вони чи ні.

- А що з тими, кого виявляють, підозрюють? Це відбувається через якийсь суд?

– Це цілком залежить від Служби безпеки України. Якщо чесно, ми не дуже цікавимося людьми, яких сюди засилають. Були такі випадки, на жаль, вони були з Грузії.

– Ми щойно показували сюжет нашого кореспондента, який поспілкувався із бійцями з Грузії. Я знаю, що вони входили до міжнародного легіону, не до грузинського, проте вони розповідають уже після повернення до Грузії про тиск з боку грузинської влади і навіть про стеження за ними. Чи вам відомі такі випадки?

– "Грузинський легіон" існує дев'ять років. І з такими спробами грузинського уряду спровокувати, дискредитувати наших бійців ми стикаємося із самого початку. Тож нічого нас не дивує. Я розумію, що ті, хто приїхав після 24 лютого, з цим зіткнуться і для них це буде новим. Щоразу ми проходили через нові провокації, які робив грузинський уряд. Воно не припинило це робити і зараз. Тож така ситуація з бійцями "Грузинського легіону", тож доводиться боротися ще й із власним урядом.

Нинішній грузинський уряд відзначився співпрацею з Кремлем. За останні десять років воно не підтримало санкцій проти Росії. І у низці питань воно не підтримало Україну. Тому що ми сьогодні є людьми, практично амбасадорами, які представляють Грузію та грузинський народ, звичайно ж, ми не завгодні власному уряду. І вони ще далі, ще більше намагатимуться нас дискредитувати. Отже, від громадянського суспільства, звичайно ж, ми користуємося великою популярністю, великою підтримкою. І ми відчуваємо підтримку грузинського народу. Але в такій безвихідній ситуації сьогодні опинилася Грузія, і ви бачите, які акції почалися.

– Так, і ми їх детально висвітлювали. Хотів би у вас запитати, бо це важливо, мабуть, для нашої російськомовної аудиторії, російська пропаганда лякає іноземними найманцями та мало не солдатами НАТО, які воюють в Україні. Як насправді зараз оформлений "Грузинський легіон" в Україні саме юридично?

– "Грузинський легіон" є частиною Збройних Сил України. Його легалізували у 2016 році після того, як було ухвалено закон про інтеграцію іноземців. Ми були практично першими, хто як підрозділ увійшли до складу Збройних Сил. "Грузинський легіон" - найбільше іноземне формування на сьогоднішній день, і ми практично щодня приймаємо рекрутів, особовий склад щодня стає більшим.

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Чому народ в Грузії підтримує Україну, а влада - ні [4]
• Влада Грузії хоче позбавляти громадянства тих, хто воює за Україну - ЗМІ [5]