Заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма в інтерв'ю Forbes анонсував проект податкової реформи, яка передбачає суттєве зниження навантаження для населення та бізнесу. «Остаточного рішення ще немає. Але так, ми дійсно обговорюємо модель, що називається «10-10-10»: 10% – податок на прибуток, 10% – ПДФО і 10% – ПДВ, а також скасування ЄСВ і військового збору. Однак разом з тим – майже повне скасування усіх пільг, посилення відповідальності за порушення податкового законодавства й такі речі, як, наприклад, доступ податкової до інформації про банківські рахунки для запобігання ухиленню від сплати податків», – сказав чиновник. Шурма впевнений, що радикальне скорочення зазначених податків стане імпульсом для пожвавлення національної економіки. Однак критики ініціативи логічно заперечують, що радикальне скорочення податків створить ще більшу дірку у державному бюджеті.

Про це йдеться у статті LB.ua [2].

У кожного своя правда

На сьогодні податок на прибуток в Україні становить 18%. Така ж ставка й у податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Щодо податку на додану вартість (ПДВ), то він в нашій країні становить 20%.

Тобто запропонована реформа передбачає скорочення трьох важливих податків практично удвічі.

Хоча не всі представники української влади підтримують ідею зниження податків, особливо підчас війни. Зокрема такої думки міністр фінансів Сергій Марченко.

«Я проти цього у військовий час – ні до чого, окрім втрати доходів бюджетів усіх рівнів, це не призводить», – зазначав [3] він в інтерв’ю ще перед появою ініціативи Шурми. 

Про це ж говорять у Київській школі економіки.

«Загалом немає доведеної ефективності впливу зниження податків на детінізацію економіки. В умовах війни, складної економічної ситуації та зниження ділової активності, найвірогідніше, на першому етапі впровадження реформи, протягом одного-трьох бюджетних років, бажаного детінізаційного ефекту досягти не вдасться», – відзначають у КШЕ.

Помилка на рівні концепції

Помилковість запропонованої реформи закладена у самій її концепції. Дуже дивує, чому йдеться про зниження ставок всіх трьох податків саме до 10%. Іншого пояснення, що це «прикольно», знайти важко.

«Я ще розумію зниження до 10% податку на доходи фізичних осіб. Люди менше заробляють (через наслідки війни), відповідно таким чином збільшується рівень їхніх доходів, – сказав в коментарі LB.ua економічний експерт Ілля Несходовський. – Але в такій ситуації місцеві бюджети отримуватимуть суттєво менше коштів. Відповідно, це знизить їхню фінансову спроможність відновлювати інфраструктуру там, де вона зруйнована».

Його колега, економіст Олексій Кущ теж критично ставиться до цих ініціатив влади. Він зазначає, що корисніше було б не знижувати огульно податок з доходу фізичних осіб, а диференціювати його в залежності від доходів громадян.

«Мистецтво фіскальної реформи полягає не у зниженні всіх податків одразу (адже бюджет потрібно наповнювати: пенсії платити, утримувати армію, відновлювати зруйноване), а правильному зміщенні податкових акцентів. Стосовно податку на доходи фізичних осіб, наприклад, потрібна прогресивна шкала: мінімальна зарплата – ставка 0%; вище за мінімальну, але нижче 100 тис. грн. – 10%; від 100 тис до 500 тис. – 20%; від 500 тис до 1 млн – 30%; вище 1 млн – 40%», – зазначив він.

Наприклад, в США ставка аналогічного податку складає 10% для тих, хто заробляє менш ніж 9525 доларів на рік (або для родин, чий сукупний дохід менший ніж 19,05 тисячі доларів). Втім, найбільша ставка цього податку – для тих, чий дохід перевищує 500 тисяч доларів на рік – там становить 37%.

Теж саме стосується і ПДВ. В багатьох європейських країнах ставка навіть більша, ніж в Україні, при цьому на деякі товари та послуги застосовується знижена ставка. Через це, наприклад, у Польщі, ціни на деякі продукти харчування нижчі, ніж в Україні.

Та й знижувати загальну ставку ПДВ вдвічі, на думку експертів, було б помилково. «Це суттєве втрачання доходів державного бюджету», – пояснив Ілля Несходовський.

Він також проти відміни єдиного соціального внеску (ЄСВ): «Це – суттєві втрати, як Пенсійного фонду, так и безпосередньо бюджету».

З іншого боку, зниження податку на прибуток має сенс, але, знову ж таки, не до 10%.

«Проблема в тому, що країни OECD (Організації економічного співробітництва та розвитку) прийняли рішення що податок на прибуток має бути запроваджено на рівні 15%. А ті країни, в яких буде менший відсоток, будуть відноситися до офшорних зон з відповідним застосуванням до них процедур обмеження здійснення транзакцій», – сказав Ілля Несходовський.

До речі, в ЄС є правило за яким стандартна ставка ПДВ на має буди менш ніж 15% (це не стосується окремих випадків, про які було сказано вище). А тому зниження ПДВ до 10% також може спричинити певні проблеми для України як кандидатки на вступ до Євросоюзу.

На це звернула увагу експерт Інституту економічних досліджень Олександра Бетлій.

Економічне зростання під питанням

Головною метою проведення податкової реформи є пожвавлення української економіки. Також декларується посилення податкової дисципліни, тобто виведення бізнесу з «тіні». Але є сумніви в досягнені цих цілей.

Ілля Несходовський вважає, що запропонована реформа не зможе усунути економічну складову корупції: «Найбільша корупція в Україні – це митниця. Яким чином ці податки чіпляють митницю? – Жодним».

Він також зазначив, що механічне зниження податків не призведе до економічного зростання, як на це сподіваються в Офісі президента.

«Необхідно створення умов для бізнесу, створення інфраструктури, можливостей виходити на інші ринки, відповідна підготовка робочої сили, дешеві кредити, судова система, яка захищає, процедури, які легко виконувати», – заявив експерт.

Натомість поки у нас війна на інвестиції з інших країн розраховувати не варто, а місцевих ресурсів у нас також все менше й менше. Зокрема, згідно з дослідженнями Європейської бізнес-асоціації (ЄБА), кількість компаній, у яких вичерпалися резерви, з початком великої війни, зросла з 29% у травні, до 32% – у серпні. У подальшому, як свідчать результати опитування, яке провів вже Нацбанк, негативні очікування бізнесу тільки зростатимуть.

ЗМІ вже підрахували, що якби таку податкову реформу впровадили б з січня 2022 року, то бюджету втратив би 337,5 млрд грн. Відповідно уряд не зміг би фінансувати оборону країни.

За розрахунками Київської школи економіки (КШЕ), здійсненими на базі бюджетних показників 2021 року, реформа може призвести до падіння доходів держбюджету на 30-40%.

«Чистий піар без жодної спроби втілити в життя», – зазначив щодо ініціативи «10-10-10» нардеп, заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Він додав, що аби ці плани стали реальністю їх треба зафіксувати у:

1. Бюджеті на 2023 рік
2. Змінах до Бюджетного кодексу (які подають разом з Бюджетом)
3. Податкових змінах, які планують також подавати під Бюджет.

Та в жодному з цих документів їх немає. Тобто жодних змін у 2023-ому поки не запланували. 

Щоб зробити такі масштабні зміни треба провести консультації з Мінфіном, Мінекономіки, НБУ, податковою і МінСоц (тому що питання скасування ЄСВ для них дуже болісне), однак інформації про це немає.

«А насправді готуються податкові зміни під Бюджет 2023, чекають на повернення акцизів і внесуть 10% імпортний збір. Там точно не про зниження податків. І можна дуже довго писати, що саме не так з ідеєю «10-10-10(+3)», але в цьому немає сенсу. Ніхто одразу окрім хайпу і не збирався з нею щось робити. Сподіваюсь, розробники цього документа про це також знають», – сказав Ярослав Железняк.

«Аргумент» [4]

На цю тему:

• Нову податкову реформу «10–10–10» обговорюють в ОП [5]
• "Десятина" з кожного: для чого країні новий податок на купівлю валюти [6]
• За останній тиждень НБУ «надрукував» ще 30 млрд. грн, — нардеп [7]
• Нинішній курс призведе до великої економічної кризи. Як Україні вийти на шлях сталого розвитку протягом війни - поради економістів [8]