"Десятина" з кожного: для чого країні новий податок на купівлю валюти

|
Версия для печатиВерсия для печати

Не встигли імпортери та звичайні громадяни отямитися після підвищення офіційного курсу валют Нацбанком, як влада і регулятор підготували для них новий курсовий удар: 10-відсотковий податок на купівлю валюти. Рішення про запровадження податку невдовзі може ухвалити парламент. Після цього курс для імпортерів зросте на 10%, з 36,57 грн до 40,23 грн за дол, з яких 3,66 грн переказуватимуться до бюджету. Хоча новий податок не стосуватиметься купівлі валюти звичайними громадянами, однак він все одно позначиться на гаманцях українців. Дорожчий імпорт збільшить ціни на все. Подорожчає не лише імпорт, а й вітчизняні товари через підвищення цін на пальне, імпортну сировину та деталі.

Про це йдеться у статті в Економічній правді.

Не запроваджувати новий податок не можна, кажуть чиновники. Він необхідний не стільки для наповнення бюджету, скільки для збалансування валютного ринку та зменшення темпів спалювання резервів. Як працюватиме новий податок на імпорт і скільки це коштуватиме для звичайних українців?

Як це буде працювати

Про запровадження додаткового оподаткування імпорту говорять давно. З травня на необхідності цього кроку наголошує Нацбанк. На його думку, це одна з передумов для повернення до політики плаваючого курсу валют.

Спочатку пропозиції НБУ полягали в необхідності запровадження додаткового мита на товари некритичного імпорту. Однак у фінальному варіанті вони переросли в запровадження принципового нового податку.

На відміну від мита, податок на валюту будуть платити всі імпортери не під час розмитнення товарів, а під час розрахунків за них. Коли імпортер буде купувати валюту для оплати придбаних товарів чи послуг, то з кожної такої операції йому доведеться додатково платити до бюджету 10%.

Адмініструватимуть податок банки. Як податкові агенти імпортерів вони стягуватимуть з них додатковий податок під час операцій з обміну валют.

Вибір на користь цього податку влада зробила для того, аби не порушувати зобов’язання України в межах міжнародних торговельних угод і не стимулювати контрабанду, вважає виконавчий директор "CASE-Україна" Дмитро Боярчук.

"Якщо запроваджувати додаткове мито, то воно ляже на плечі лише того бізнесу, який ввозить товари чесно. Натомість підприємці, фури яких дивом "зникають" на кордоні, уникнули б такого оподаткування", – вважає він.

Податок стягуватиметься з усіх операцій імпортерів, не залежно від виду товару. Винятків влада не робитиме ні для пального, ні для військових товарів. Податок на купівлю валюти для придбання зброї повернеться в бюджет, тому перешкод для оборонних закупівель він не створить, вважають автори ідеї.

Однак для закупівель на потреби оборони, які роблять волонтери, новий податок може стати суттєвою перешкодою, адже на 10% збільшить вартість спорядження, дронів, пікапів та інших речей, на які збирають гроші українці.

Для чого це запроваджується

Ключова мета запровадження податку полягає не стільки в додаткових надходженнях до бюджету, скільки в збереженні золотовалютних резервів. Хоча новий податок не буде зайвим для державної скарбниці, якій щомісяця не вистачає до 150 млрд грн на фінансування потреб воєнного часу.

Скорочення імпорту

Головною причиною, чому Нацбанк не скасовує політику фіксованого обмінного курсу, є дисбаланс між надходженнями валюти в економіку та її витратами.

Поки що витрати валюти набагато перевищують її надходження, а різницю мусить компенсувати Національний банк із золотовалютних резервів. Проте резерви не безмежні. 1 серпня вони становили 22,4 млрд дол. За останній місяць вони зменшилися на 2%, а з початку року – на 28% або 8,65 млрд дол.

Додатковий податок має стимулювати українців купувати менше імпортної продукції. Як наслідок, темпи відпливу капіталу з країни мають скоротитися, тиск на резерви – зменшитися, а ситуація з курсовою стабільністю – стабілізуватися. Такі надії на додатковий податок покладають уряд та Нацбанк.

Натомість противники запровадження додаткового податку відзначають, що темпи скорочення міжнародних резервів у липні вдалося суттєво зменшити. Мовляв, 400 млн дол, на які обсяг резервів зменшився за липень, – це майже нічого порівняно із скороченням на 2,3 млрд дол за червень.

"Резерви продовжують скорочуватися. Минулого місяця змінилася лише швидкість цього скорочення, однак воно не зупинилося. Ситуація дуже хитка: якщо зараз нічого не робити, то все може дуже погано закінчитися.

Казати, що скорочення резервів уповільнилося, і податок не потрібен, – дуже інфантильна позиція", – відповідає критикам запровадження податку заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса.

Водночас ефект податку на темпи скорочення резервів залишається незрозумілим. Існує ймовірність, що компанії, які займаються і експортом, і імпортом, будуть заводити в країну менше валютної виручки від продажу своїх товарів за кордон, аби не сплачувати додатковий податок.

"Коли продавець і покупець товару розуміють, що продавець отримає на 10% менше, ніж заплатить покупець, то вони постараються обійти цей бар’єр. Це можуть бути або перехід у готівкові розрахунки, або розрахунки між офшорними рахунками", – вважає президент інвестиційної компанії "Універ" Тарас Козак.

За розрахунками Нацбанку, якими з ЕП поділився співрозмовник у правлінні регулятора, від запровадження податку обсяги імпорту можуть скоротитися на 9%, що дозволить економити близько 400 млн дол резервів щомісяця.

Дефіцит бюджету

Прямі витрати валюти з резервів на придбання імпорту – лише частина проблеми, яку нібито має вирішити запровадження податку. Інша частина – це витрати резервів, які відбуваються внаслідок постійного "друку" гривні.

З перших днів великої війни Нацбанк повернувся до практики фінансування бюджетних видатків, викуповуючи облігації в Мінфіну. Спочатку обсяги "друку" гривні були помірними: 20 млрд грн у березні та по 50 млрд грн у квітні і травні. Однак у червні через брак коштів у бюджеті (5 млрд дол щомісяця) регулятору довелося "надрукувати" понад 100 млрд грн.

Як визнає сам Нацбанк, вони витрачалися на імпорт або купівлю валюти, тобто теж тиснули на резерви.

Запровадження податку на купівлю валюти мало б збільшити податкові надходження на 15-18 млрд грн, підрахували в Нацбанку. Як наслідок, зменшилися б обсяги "друку" гривні та вплив емісії на вимивання резервів.

"Додатковий збір поліпшить ситуацію з дефіцитом бюджету. Це зменшить потребу в емісії, що потрапляє на валютний ринок і так само тисне на резерви", – наголосив напередодні голова Нацбанку Кирило Шевченко.

Противники податку як контраргумент наводять статистику з виконання бюджету за липень. Тоді його дефіцит вдалося знизити до 3,7 млрд грн.

"У липні бюджет отримав 169,6 млрд грн, з яких 80 млрд грн – міжнародна допомога. Завдяки цьому дефіцит вдалося скоротити майже в 40 разів. Отже, актуальної потреби в новому зборі немає", – заявила Українська рада бізнесу.

Утім липневий дефіцит бюджету – це, скоріше, технічна історія, яка стала можливою завдяки переказу грантів США. Технічно ці кошти обліковуються не як фінансування дефіциту бюджету, а як доходи, хоча фактично цими коштами держава перекриває "діру" у своїх фінансах.

Проблема із західною допомогою Україні полягає в тому, що вона надходить неритмічно і залежить від внутрішньополітичної ситуації в країні-донорі. Іншими словами, Україна не має гарантії, що такі ж обсяги підтримки збережуться, наприклад, під час найскладнішого опалювального сезону в історії держави.

Інша проблема західної допомоги в тому, що уряд не може використовувати її на воєнні потреби. Придбання зброї та фінансування армії наразі оплачується податками та внутрішніми запозиченнями, зокрема емісією гривні Нацбанком.

Ще один аргумент на користь запровадження додаткового податку пов'язаний з рішенням уряду збільшити видатки бюджету на 2022 рік на 270 млрд грн. Більшість додаткових видатків – гроші на армію. Покривати їх планують тими ж внутрішніми позиками, зокрема, запозиченнями в Нацбанку.

Імовірно, профінансувати ці додаткові видатки до кінця року було б набагато простіше, якби країна мала додаткові джерела податкових надходжень.

Що буде з курсом

Хоча податок на купівлю валюти не буде поширюватися на операції фізичних осіб, існує реальний ризик, що після його запровадження курс на готівковому ринку може суттєво зрости. Податок на купівлю валюти для імпорту може стимулювати частину імпортерів перейти на готівковий валютний ринок.

Як наслідок, попит на валюту може суттєво вирости, що вплине на курс. Щоправда, реалізувати такий ризик буде складно через великі клопоти, які завдають готівкові розрахунки. Крім того, легалізувати велику кількість готівки у країні-отримувачі коштів буде проблематично через фінансовий моніторинг.

Вигода від переходу до готівкових розрахунків сумнівна: долар в обмінних пунктах коштує в середньому 40,25 грн. Це вище, ніж курс з урахуванням 10-відсоткового податку (40,23 грн за дол, з яких 3,66 грн підуть у бюджет).

Як це позначиться на кишенях українців

Набагато сильніше новий податок може вплинути на загальний рівень цін у країні. "Ці 10% легальні імпортери перекладуть на кінцевого споживача. Оскільки в законі немає винятків, то подорожчають і пальне, і газ, і всі імпортні компоненти вітчизняних товарів", – наголошує Козак.

У Нацбанку, який є одним з ініціаторів законопроєкту, підрахували вплив податку на інфляцію і вважають, що він не спричинить суттєвого росту цін.

"З одного боку, запровадження додаткового оподаткування збільшуватиме імпортовану інфляцію, але з іншого – знижуватиме тиск на обмінний курс. Врахований у прогнозах ефект на зростання інфляції становитиме близько 1 в. п.", – повідомили виданню в Національному банку.

Прогноз регулятора передбачає, що за підсумками 2022 року інфляція в Україні становитиме 31%. Це означає, що без додаткового податку вона, імовірно, сягала би 30%. Іншими словами, ціни у будь-якому разі швидко зростатимуть.

Що про це думає бізнес

Український бізнес категорично проти запровадження додаткового оподаткування імпорту. Це й не дивно: у разі запровадження податку підприємцям доведеться або підвищувати ціни і робити їх менш конкурентними, або жертвувати маржею, тобто отримувати менше прибутків.

"Спілка виступає категорично проти запровадження додаткового оподаткування та скасування податкових пільг… Цей крок направлений на знищення українських підприємців, які працюють в Україні і тримають економічний фронт", – ідеться в заяві Спілки українських підприємців.

Не підтримує ідею додаткового оподаткування імпорту і Українська рада бізнесу. Бізнес-асоціації заявляють, що така новація може стати "останньою краплею", яка змусить підприємців перевести виробництва в інші країни.

Непрорахований негативний вплив на бізнес став однією з причин того, чому Міністерство фінансів досі не внесло законопроєкт про податок на імпорт до парламенту, повідомив очільник відомства Сергій Марченко.

"Ми хочемо, щоб це питання було ретельно прораховане. Потрібна оцінка впливу цього рішення загалом на економіку. Ми розуміємо, скільки (коштів – ЕП) приблизно це може принести в бюджет, але треба також розуміти, як це вплине на український бізнес", – зазначив міністр.

Негативні наслідки від запровадження податку визнають і його прихильники. "Питання в тому, чи збільшить цей податок тінізацію економіки. Я вважаю, що так. Як і будь-який інший податок. Тобто шкода від нього теж є, але вона набагато менша, ніж користь", – визнає Фурса.

Чи можна обійтися

Ідея запровадження додаткового податку на імпорт не має одностайної підтримки ні в уряді, ні в парламенті.

"Чи є логіка в запровадженні збору? Я її не бачу і не вірю, що це позитивно вплине на платіжний баланс. Економічно точно зробить гірше: внутрішнього виробника не підтримає, збільшить попит на готівку і посилить контрабанду", – вважає заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк.

Однак альтернатив запровадженню додаткового оподаткування імпорту, зважаючи на вичерпність міжнародних резервів, не так багато. Однією з них могло б стати збільшення інших податків, зокрема ПДВ на імпорт.

"Імовірно, необхідно збільшувати податки, але не на купівлю валюти, а на споживання. Наприклад, збільшити ПДВ або ПДВ лише на імпорт. Зрештою, цей податок у такому разі рівномірно вдарить по всіх", – зазначає Козак.

Однак підвищення традиційних податків на імпорт призведе до збільшення потоків контрабандної продукції, оскільки українські підприємці вже зараз успішно уникають сплати мит та ПДВ.

Ще одна альтернатива – запровадити додатковий податок для окремих категорій імпорту. Зокрема – на товари розкоші чи предмети некритичного імпорту. Зрештою, саме такою була початкова пропозиція НБУ. Відмовилися від цієї ідеї через складність її адміністрування банками та корупційні ризики.

Набагато кращий спосіб уникнути податку на імпорт – підвищити курс валют.

"Єдина альтернатива запровадженню нового збору – черговий раунд девальвації гривні. Без запровадження податку на імпорт цей сценарій стане реальністю за кілька місяців. Імовірно, з точки зору впливу на бізнес цей варіант більш прийнятний, ніж запровадження нового податку", – зазначає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

Якщо Нацбанк знову підвищить курс долара, то вартість валюти зросте і для громадян. Імовірно, такий крок регулятора ще більше послабить віру українців у національну валюту і сприятиме подальшій доларизації економіки.

"Ми постійно наголошуємо: зараз хороших для всіх рішень просто не існує. Потрібно робити те, що дозволить фінансовій системі протриматися в умовах повномасштабної війни", – констатував голова НБУ Кирило Шевченко.

Хай там як, а подорожчання імпорту Україні не уникнути. Інше питання – як це відбудеться: за допомогою нового податку чи внаслідок росту курсу долара. Головне – за суперечками навколо податків та курсів валют не втратити контрольованість ситуації з девальвацією та інфляцією.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]