Постачання ATACMS та F-16 радикально змінює правила гри на українському фронті

З самого початку російського повномасштабного вторгнення Україна, запрошуючи західні озброєння, робила особливий наголос на двох ключових елементах: тактичній ракетній системі ATACMS і винищувачі F-16. ATACMS згадувалися ще в перші дні вторгнення, коли аналогічні російські квазібалістичні ракети 9К720 «Іскандер-М» вражали українські цілі, а про постачання F-16 офіційно заговорили у травні 2022 року. І ось нарешті через півтора року відбулося: спочатку наприкінці серпня Данія і Нідерланди оголосили про намір надати Україні до 61 винищувача, потім до них приєдналася Норвегія, яка зобов'язалася надати до 10 літаків, а в жовтні з'явилися перші відомості про застосування Україною системи ATACMS. Чи призведе це до перелому у розстановці сил? Незалежний аналітик Колбі Бедвор упевнений: постачання цих озброєнь суттєво змінить правила гри і, що ще важливіше, таке серйозне зміцнення української оборони може вказувати на зміну стратегії НАТО від обережного реагування до перехоплення ініціативи.

Ракети ATACMS - справжній game changer

17 жовтня російські Telegram-канали замайоріли повідомленнями про поразку аеродромів у Бердянську та Луганську системами ATACMS. Згодом українці опублікували відеозаписи запуску ракет, а опубліковані Росією фотографії уламків підтвердили: це ATACMS. Аналіз супутникових знімків та відео- та фотоматеріалів із землі дозволяє припустити, що загалом міг бути пошкоджений або знищений 21 російський вертоліт.

Чи можна вважати, що ця зброя – game changer? Згаданий термін широко обговорювався і раніше, причому скептики применшували потенційну дію, яку могли надати ATACMS. Я ж наведу визначення game changer зі словника Мерріама-Вебстера: «Новоявлений елемент або фактор, який істотно змінює ситуацію, що склалася». Втрата за один день 21 вертольота, які, як вважалося, перебували у безпеці за лінією фронту, безумовно, відповідає цьому визначенню. Навіть якщо Україна не отримає додаткових ракет (а український уряд прямо заявив, що ракети будуть поставлятися постійно), то сама загроза майбутніх ударів змусить Росію вжити серйозних заходів у відповідь для зниження можливих втрат.

Гелікоптери доведеться перебазувати ще далі від лінії фронту, що сповільнить прибуття повітряної підтримки на полі бою та обмежить можливість бойових вертольотів затримуватись поблизу лінії бойового дотику. Батареї ракет класу «земля — повітря» теж доведеться тримати на відстані, а склади боєприпасів та логістичні вузли, які раніше вважалися безпечними, тепер під загрозою. Це не тривіальні наслідки, які можна було б знехтувати.

Більше того, Україна завдала удару ракетами М39 (Block I), тобто першим і найстарішим їх різновидом, з дальністю польоту 165 км та інерційною навігаційною системою наведення, якій не вистачає точності. Однією з випущених ракет було 27 років, що вдвічі перевищує її офіційний термін придатності в 13 років, проте вона успішно пішла від російських комплексів С-300В, призначених для ураження балістичних ракет, і розсіяла над аеродромом 950 касетних суббоєприпасів типу M74 Anti-Personnel Anti- Матеріал (APAM). На озброєнні армії США знаходиться близько 1200 ракет різних модифікацій, термін придатності яких також закінчився з технічної точки зору, але вони, швидше за все, перебувають у робочому стані, оскільки їх вік менший, ніж у тих, які нещодавно були випущені аеродромом у Бердянську.

Таким чином, питання про масштаби впливу на ситуацію на фронті визначатиметься тим, скільки ракет буде поставлено Україні та в які терміни. ATACMS - це не зброя, якою можна виграти війну, але вона може змінити правила гри. Протягом більшої частини військових дій західна військова допомога полягала у реагуванні на дії Росії. Ми поставили протитанкові комплекси для відображення початкового бронетанкового тиску; артилерійські знаряддя для ліквідації нерівності у вогневій могутності; системи ППО для захисту українських міст; бронетехніку для захисту піхоти під час штурму російських укріплених позицій

Постачання високоточних ракет великої дальності Storm Shadow та SCALP-EG від Великобританії та Франції, а тепер і ATACMS від США, дозволили Україні завдавати ударів по раніше захищеним російським цілям і змусили росіян адаптуватися. Варто додати, що при всіх побоюваннях щодо того, як саме Росія може відреагувати на цю «ескалацію», реакція Путіна поки що зводиться до зменшення значущості події.

F-16: важливі не літаки, боєприпаси

Повертаючись до F-16, варто зазначити, що оцінка впливу цих винищувачів на ситуацію також залежить від того, наскільки коаліція готова розширити межі можливого та надати Україні функціонал, до якого Росія має адаптуватися. Винищувач корисний лише настільки, наскільки це дозволяють його озброєння, радар та датчики.

Якщо та невелика кількість літаків, яка має бути поставлена у квітні, отримає лише ті боєприпаси, які вже надавалися Україні (як, наприклад, удосконалена ракета середньої дальності класу «повітря — повітря» AIM-120 (AMRAAM) та високошвидкісна протирадіолокаційна ракета AGM-88 (HARM)), то ці літаки вплинуть на хід війни. Але якщо США співпрацюватимуть із країнами-донорами, щоб забезпечити можливість встановлення на літаки нових боєприпасів, Україна отримає значний функціонал.

Два боєприпаси, яких Україна потребує найбільше, — це AGM-84H/K Standoff Land Attack Missile-Expanded Response (SLAM-ER) та AGM-88E Advanced Anti-Radiation Guided Missile (AARGM), модернізований варіант HARM. SLAM-ER необхідна для заміни крилатих ракет повітряного базування Storm Shadow і SCALP-EG, які є в Україні, запаси яких обмежені у зв'язку з обмеженими можливостями виробництва нових. Перевагою SLAM-ER є лінія з їх виробництва з єдиним існуючим замовником — Саудівською Аравією, а також той факт, що кілька сотень таких ракет знаходяться на озброєнні ВМС США і можуть бути передані Україні. AARGM дозволить українським ВПС перейти від вкрай обмежених операцій з придушення протиповітряної оборони супротивника (SEAD) до знищення протиповітряної оборони супротивника (DEAD, destruction of enemy air defenses).

У ракеті HARM відсутні пристрої активного самонаведення, і тому російські оператори радарів, щоб уникнути попадань по техніці можуть просто вимикати свої установки і переміщувати їх. AARGM вирішує цю проблему за допомогою нового багаторежимного пристрою активного самонаведення, що гарантує, що ракета збереже наведення на ціль у разі відключення ворожих радарів. Це створить нову проблему для російських підрозділів ППО та контрбатарейних радарів. Навіть невелика кількість таких ракет може змусити противника змінити характер своїх дій та знизити його бойову ефективність.

Вплив на хід війни ракет HARM та AARGM, а також інших високоточних керованих боєприпасів можна посилити шляхом надання Україні контейнерів цілевказівки (TGP, Targeting Pod). Як випливає з назви, цілепокажчики допомагають літакам ідентифікувати ворожі цілі та наводити на них керовані боєприпаси. Існує безліч різних моделей TGP, але найрозумнішим було б надання Україні AN/ASQ-213 HARM Targeting System (HTS) та AN/AAQ-33 Sniper Advanced Targeting Pod.

HTS - це контейнер цілевказівки, призначений для підвищення ефективності протирадіолокаційних ракет. Sniper також може поліпшити наведення на засоби ППО противника, але при цьому має набагато ширший спектр можливостей. Крім того, це дуже поширена система, яку експлуатують багато союзників США, тому запас контейнерів, які можна передати Україні, досить великий. Обидві ці системи контейнерів цілевказівки сумісні з F-16, які отримає Україна, і хоча HARM та HTS не експлуатуються в жодній із країн-донорів, деякі з них використовують Sniper. США, звичайно, також можуть їх надати. При цьому Вашингтон як виробник має видати дозвіл на реекспорт.

Важливо, щоб вплив цих систем не перебільшувався. F-16, які отримає Україна, не змінять загальної картини повітряної війни незалежно від типів боєприпасів і контейнерів цілевказівки, що надаються. Повітряно-космічні сили (ВКС) Росії все ще набагато більш численні та технологічно досконалі. Невеликої кількості модернізованих старих моделей F-16AM/BM Block 20 недостатньо для виконання наступальних завдань у повітрі. Їхні радари AN/APG-66(V2) поступаються радарам, встановленим на нових російських винищувачах. Недостатня дальність фактичного виявлення не дозволить їм використати максимальну дальність дії нових AMRAAM C8, які Україна отримає у майбутньому. У ролі літаків класу «повітря — повітря» F-16 можуть доповнити існуючий парк України, виконуючи завдання щодо захисту від російських крилатих ракет та одноразових безпілотних літальних апаратів, таких як Shahed/«Герань».

Проте США можуть змінити ситуацію, запропонувавши кілька своїх F-16. Зрозуміло, що ВПС України не отримають достатньо літаків, щоб зрівнятися з російськими ВКС, але що більше вони отримають, то агресивніше зможуть діяти при знищенні ППО противника спільно з артилерійськими підрозділами.

Ракети ATACMS M39 та M39A1 з корисним навантаженням APAM призначені для знищення ворожих засобів ППО та слабозахищених цілей. Спільна дія ATACMS, ракет M30A1/A2 для РСЗВ HIMARS/M270 з альтернативними боєголовками, які використовуються українцями вже більше року, та нових реактивних снарядів AARGM створить серйозну загрозу для російської ППО. Пробивши проломи в мережі інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, ВПС України отримають більше можливостей для надання повітряної підтримки передовим частинам та завдання ударів по цілях, що знаходяться за лінією фронту, за допомогою бомб JDAM-ER (Joint Direct Attack Munition Extended Range).

Американські F-16 також нададуть Україні набагато серйозніші можливості у боротьбі з авіацією супротивника. Навіть найстаріші літаки, що є на озброєнні США — F-16C/D Block 25, — завдяки радарам AN/APG-68 значно перевершують винищувачі, пропоновані європейськими країнами. Збільшення дальності виявлення, що забезпечується цими радарами, дозволить F-16 вражати російські літаки за допомогою ракет AMRAAM на набагато більших відстанях. Саме на цьому варіанті літака швидше за все навчаються українські льотчики, які проходять підготовку в Аризоні. Будь-який з нових варіантів F-16 забезпечив би ще більше переваг, але ВПС США віддадуть перевагу поставкам найстаріших моделей.

Головне – зміна підходу до військової допомоги Україні

Ні ATACMS, ні F-16 не є вирішальною зброєю для перемоги у війні, але це є ключовими елементами, необхідні для перемоги України. У можливостях Росії та України зберігається значна асиметрія. Україні необхідно мати паритет чи навіть перевагу у якомога більшій кількості показників, щоб довести війну до швидкого та рішучого завершення. Додаткові поставки артилерійських та мінометних боєприпасів, танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, вантажівок – список можна продовжувати.

Але найголовніше — у західних столицях має змінитися сам підхід до надання допомоги Україні. Ми маємо перестати лише реагувати на дії Росії та перестати приймати рішення, що ґрунтуються на нашому власному сприйнятті потреб України на полі бою. Ми повинні виявляти ініціативу у постачанні систем, які створять труднощі для Росії. НАТО має перевагу порівняно з Росією, і настав час цю перевагу використати.

Автор: Колби Бэдвор, независимый военный аналитик, The Insider [2]

Переклад: «Аргумент» [3]

На цю тему: