Член робочої групи, нардеп фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко розповів LB.ua, що серед його ключових пропозицій — законодавчо закріпити право військових на демобілізацію після 18 місяців служби. «Кожен, хто йде захищати країну, має знати не лише точку входу, а й виходу... Я переконую колег, що терміново потрібно прийняти цей закон», — додав Гончаренко.
Він нагадав, що вже реєстрував законопроєкт [3] про заміну військових через 18 місяців служби — 9142. Однак його не розглядали, як і не погодили цієї норми в порівняльній таблиці [4]. «Але дискусія триває», — запевнив депутат.
Офіцер і колишній парламентарій Ігор Лапін вважає, що норма про демобілізацію після 18 місяців служби щонайменше дискусійна. «А ким замінити на фронті всіх тих, хто демобілізується?» — обурився він LB.ua.
Мобілізаційний ресурс — більш ніж п'ять мільйонів, зазначив на це Гончаренко. «Призвано 850 тисяч. У чому питання демобілізувати частину? Бо ж не всі хочуть звільнятися. Безконечно військові там не можуть бути… Якщо людина знає, що вхід є, а виходу немає, це точно не мотивує. Мають бути чесні правила», — закликав нардеп.
Депутатка Соломія Бобровська наголосила, що також запропонували (але не погодили) варіант норми 7 до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», коли демобілізація можлива «через 36 місяців безперервної служби за призовом під час мобілізації на особливий період (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)».
За словами Бобровської, йдеться про право на демобілізацію через три роки безперервної служби (відпустки в цей час можливі) і для строковиків, і для контрактників. «Питання гостре. Його треба розв'язувати. Оскільки напруга зростає. Але всі ці пропозиції — це лише проєкт, ми їх обговорюємо, вони не затверджені», — підкреслила Бобровська.
Також вона скептична щодо норми, аби командири «організовували та здійснювали заходи відповідно до бойових статутів щодо своєчасної заміни (ротації) підрозділів та особового складу, які беруть безперервну участь у бойових діях більш як один місяць, для відпочинку та відновлення боєздатності», — зазначено зеленим курсивом (не погоджено) у порівняльній таблиці.
«Навіть якщо це якось врахують, то точно буде не один місяць, а більше. Бо нереально щомісяця міняти військових», — вважає Бобровська.
Джерела LB.ua в оборонному комітеті анонсували, що невдовзі відбудеться нарада робочої групи із силовими відомствами, які «виступають проти цих норм демобілізації». І проти 18 місяців, і проти 36.
Член комітету, нардеп фракції «Голос» Сергій Рахманін теж остерігається прогнозувати долю законопроєкту. «Чи підтримає група — гадки не маю, я до неї не входжу. Але військові поки що проти... А загалом усе просто — якщо цю новелу підтримає президент/офіс, то її підтримають більшість комітету і більшість у залі. Але я не знаю позиції Зеленського», — відповів він LB.ua.
Довша відпустка для звільнених з полону й можливість демобілізуватися
Як розповіли депутати, не викликає дискусій пропозиція додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів для військовослужбовців, звільнених з полону (крім тих, хто відмовився від подальшого проходження служби й бажає звільнитися). Тоді як усім іншим військовослужбовцям уже збільшили відпустки до 30 днів з додатковими десятьма за сімейними обставинами. Про що LB.ua писав докладно.
«Логіка тут проста. 90 днів для колишніх військовополонених — це фактично не відпустка, а час на відновлення та реабілітацію… Бо ми бачимо, якими хлопці й дівчата виходять з полону», — пояснив Олексій Гончаренко.
Але основна новація — право для колишніх військовополонених демобілізуватися (крім тих, хто добровільно здався в полон). Члени групи наголосили, що представники силових відомств були категорично проти від початку обговорення цієї норми. «Однак наразі цієї ідеї не сприймають у штики», — додав депутат.
Соломія Бобровська підкреслила, що таке право звільненим з полону треба надати. «Я особисто понад рік вибивала це, просила Генштаб і головкома, — наголосила вона. — Люди вийшли з полону, частина з них не хоче служити. Є жінки, які не мають права на звільнення, а в декого досі дуже великі проблеми зі здоров’ям. Вони у важкому фізичному та психологічному стані».
Добровольці з інвалідністю двох груп зможуть повернутися додому
Ще одна ключова пропозиція — право демобілізуватися для військових з інвалідністю 1 та 2 груп.
Ігор Лапін нагадав LB.ua, що люди з інвалідністю 1–3 груп не підлягають призову, але можуть воювати за власним бажанням.
Довідка:
— I групу інвалідності (підгрупи А і Б) встановлюють людям з найважчим станом здоров'я, які не здатні до самообслуговування, самостійного пересування, спілкування, контролю поведінки тощо;
— ІІ групу інвалідності може отримати особа, яка має тяжкі дисфункції в організмі через захворювання, травму чи вроджену ваду, які дуже обмежують таку людину у здатності до нормальної життєдіяльності. Але така особа вважається дієздатною і не потребує стороннього постійного догляду;
— III групу інвалідності встановлюють у разі помірної важкості функціональних порушень в організмі, зумовлених захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, зокрема її працездатності, що потребують соціальної допомоги.
Лапін з 3 групою інвалідності після багатьох поранень 2014 року, як і багато інших добровольців, пішов захищати країну після повномасштабного вторгнення. «Але як показує досвід війни, дехто через певний час уже той свій протез губить в окопі, не може бігати… Одного хлопця вагою понад 100 кг нам довелося на собі виносити, бо в нього стався серцевий напад, він увесь синій був... Однак права повернутися [у цивільне життя] вони не мають. Мобілізувався — то воюй», — зауважив Лапін.
Тож право демобілізуватися варто закріпити принаймні для людей з інвалідністю 1–2 груп, наголосив він.
Також у драфті зазначили, що демобілізувати військових можуть, якщо вони «усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати таке утримання».
Додатково хочуть надати право демобілізуватися за власним бажанням іноземцям й особам без громадянства; через проведення організаційних заходів у розвідорганах, СБУ, УДО; курсантам жіночої статі у зв’язку з достроковим розірванням контракту. Прописали право на відстрочку від призову на військову службу педагогічним працівникам закладів фахової передвищої освіти.
Нагадаємо, що протягом дії воєнного стану з військової служби можна звільнитися:
— за віком — після досягнення 60-річного віку;
— за станом здоров’я — за рішенням ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6–12 місяців;
— у зв’язку з набуттям чинності обвинувального вироку суду, яким призначено як покарання позбавлення волі, обмеження волі;
— через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Хто з опікунів осіб з інвалідністю втратить право на відстрочку
Водночас депутати пропонують зменшити коло громадян, які мають право на відстрочку через догляд особи з інвалідністю 1 та 2 груп або того, хто потребує постійної опіки.
«Мова йде про звуження кола лише до членів сім’ї першого ступеня споріднення. Аби усунути можливості ухилятися від призову під час мобілізації, коли оформлюють фіктивний догляд за особами, які його потребують», — роз’яснила Соломія Бобровська.
Нині відстрочку одержують особи, зайняті постійним доглядом за батьками дружини (чоловіка), а зміни передбачають право лише для тих, хто доглядає за своїми батьками.
Також можуть втратити відстрочку військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю 3 групи.
Друга вища освіта не допоможе
Ще одна ймовірна новація — зміна порядку надання відстрочки від призову громадянам, які здобувають передвищу та вищу освіту.
Як повідомили в парламентському комітеті нацбезпеки, охочих навчатися під час дії воєнного стану побільшало у два-три рази.
«Зміни усунуть можливість уникнути призову шляхом здобуття другої, третьої передвищої або вищої освіти, — запевнила Бобровська. — Уже були дослідження щодо вікової категорії чоловіків, які пішли отримувати другу чи третю освіту. Власне, не йдуть хлопці. «Учаться» [віком] 35–40 плюс [років]. Це свідоме ухилення. У разі прийняття закону, відповідно до прикінцевих положень, через рік ця «лавочка» прикриється. Усі розуміють, що це шпарина. Тому із цією нормою непорозумінь у групі немає».
Розширять військовий облік
Народна депутатка розповіла, що у драфті поки що залишається норма про призов з 27-річного віку. Однак ще у травні Верховна Рада ухвалила закон про його зменшення до 25. Президент досі не підписав його.
Бобровська прогнозує, що в остаточній редакції врахують норму про 25 років. «За законом, на військовий облік мають стати всі чоловіки від 18 до 60 років. Але загалом військовий облік — це ж не призов. Тому мамам хлопців не треба боятися. До 25 років ніхто не прийде і не забере сина. Хіба лише за його власним бажанням. Це залізобетонно», — запевняє вона.
Тим часом хочуть розширити перелік осіб, яких беруть на військовий облік. Пропонують додати тих, хто:
— до набуття громадянства України пройшов військову службу в інших державах;
— був засуджений за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення, обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;
— після закінчення закладів вищої освіти отримав військові (спеціальні) звання офіцерського (середнього начальницького) складу або військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.
Окремий військовий облік запроваджують для військовозобов’язаних і резервістів розвідувального органу Міністерства оборони України; цьому органу надають право мобілізовувати на військову службу військовозобов'язаних і резервістів, які проходили військову службу в розвідувальному органі.
Довідка
Нині на військовий облік беруть:
— звільнених з військової служби в запас;
— тих, хто припинив альтернативну (невійськову) службу, бо минув строк її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»;
— військовозобов'язаних, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
— звільнених зі служби поліцейських, осіб начальницького й рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту в порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітників Служби судової охорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;
— осіб, які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають узяттю на облік військовозобов'язаних;
— знятих з військового обліку Збройних сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України;
— звільнених від призову на строкову військову службу відповідно до статті 18 цього Закону.
Офіцер Ігор Лапін вважає, що норма про додатковий військовий облік засуджених абсолютно прийнятна. «Чому б і ні? Чоловік пішов, розбив вітрину, отримав три роки умовно. І його не беруть до армії. Взагалі це хороша тема для ухилянтів… Я не бачу загроз для самої армії через поповнення такими людьми. Бо інакше після війни виживуть лише чиновники й ухилянти», — зазначив Лапін.
Також рекомендують закріпити нові обов’язки для всіх узятих на військовий облік. А саме: вони мусять проходити медичний огляд і лікування згідно з рішеннями ВЛК. Завжди повинні мати при собі військово-облікові документи та пред’являти їх на вимогу уповноваженого представника ТЦК та СП.
Адреси військовозобов'язаних і резервістів будуть відомі під час укладення трудового договору
Коли зараз укладають трудовий договір з призовником, військовозобов’язаним чи резервістом, він має право не повідомляти про реєстрацію місця проживання чи перебування. Проєкт прописує, що інформацію подати доведеться.
«Це давно треба було зробити. Усі дані мають подавати до військкоматів… Вигадали якийсь економічний фронт, а на практиці ті самі внутрішньо переміщені особи ходять на підприємства, укладають трудові договори, отримують ще й допомогу від держави й не стають на облік», — вважає офіцер Ігор Лапін.
Також місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування, підприємства й інші установи подаватимуть усі відомості, аби громадяни стали на облік у ТЦК та СП. Водночас у документі уточнили порядок прибуття військовозобов’язаних і резервістів до ТЦК та СП під час мобілізації, зокрема, на підставі спільного розпорядження керівника місцевої державної адміністрації (військової, військово-цивільної) та керівника ТЦК та СП або розпорядження керівника ТЦК та СП.
Додатково робоча група розглядає можливість надати Кабінету Міністрів України повноваження затверджувати Порядок організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період на заміну внутрішнім директивним документам Збройних сил України.
Коли можуть доопрацювати проєкт і винести на розгляд
Соломія Бобровська назвала проєкт «цілим талмудом, дуже широкими змінами до багатьох законів, комплексним підходом і справді своєрідним Острозьким євангелієм для військових і не тільки... Сподіваюся, що ми доопрацюємо його найближчим часом, бо пишемо вже з червня. Немає часу тягнути, бо все це вже перезріло».
Член комітету з нацбезпеки та оборони Федір Веніславський підтвердив LB.ua, що робота над фінальним текстом триває.
«Остаточного, затвердженого тексту немає. Лише драфт. Є речі, з якими хтось погоджується чи ні. Є профільний комітет з нацбезпеки та оборони. Зараз ми на стадії, коли комітет дає пропозиції та погодження. І лише потім будемо виходити на реєстрацію законопроєкту. Теоретично це може бути до кінця року», — сказав Олексій Гончаренко.
Фото: novyny.live
«Аргумент» [5]
На цю тему: