Зважаючи на жорсткі тертя європейських столиць із новою владою США у питаннях безпеки – від  витрат членів НАТО до погроз, що США захоплять Гренландію, що є суверенною територією Данії – від цієї промови очікували саме таких тез. Однак виявилося, що йдеться про зовсім іншу тему.

Джей Ді Венс, по суті оголосив, що США і Європа у її нинішньому вигляді більше на поділяють спільні цінності.

Віцепрезидент США відкрито оголосив про підтримку європейських ультраправих і виступив з вимогами на їхню користь – підтримавши той підхід, який від США настільки відкрито втілював хіба що Ілон Маск.

Промова Венса дуже нагадувала відомий виступ Путіна у Мюнхені у 2007 році.

18 років тому російський президент оголосив про "кінець багатополярного світу" і виклав план відновлення впливу Росії у Східній Європі. Вважають, що це стало початком подій, що зрештою призвели до війни у Європі.

Джей ді Венс у 2025 році, по суті оголосив про кінець союзу США і Європи.

І хоча його тези й не звучали настільки категорично, Венс виставив до Європи вимоги, які та може лише відкинути. Серед них, наприклад – зупинка боротьби з пропагандою і дезінформацією. І надалі протягом конференції чимало європейських політиків вже заявили, що не приймають вимоги віцепрезидента США.

Промова Венса містила також низку маніпуляцій.

Та оскільки вона має надзвичайну вагу у побудові наступних відносин Європи та США, ми переклали і публікуємо текст його виступу, з редакційним коментарями щодо кількох важливих елементів.

* * * * *

"Сьогодні я хочу поговорити з вами про наші спільні цінності.

Як ви знаєте, я вже виступав на мюнхенській конференції як сенатор. Та зараз настав час для всіх наших країн, для всіх нас, кому народ доручив владу, мудро використати її для покращення життя людей…

Ми, звичайно, зібралися тут, щоб говорити про безпеку. І зазвичай, коли ми згадуємо це слово, то йдеться про зовнішні загрози – та й тут у залі дуже багато видатних військових керівників. Але хоча адміністрація Трампа дуже стурбована європейською безпекою і вважає, що ми можемо прийти до розумного врегулювання між Росією і Україною – але  ми також вважаємо, що в найближчі роки Європа має серйозно прискоритися на шляху до забезпечення власної оборони.

А мене у безпеці Європи найбільше турбує не Росія, не Китай, не будь-який інший зовнішній актор. Мене турбує загроза зсередини. Відступ Європи від деяких з її найбільш фундаментальних цінностей. Цінностей, які вона поділяє зі Сполученими Штатами Америки.

Мене вразило, коли  нещодавно почув по ТБ колишнього єврокомісара, який був у захваті від дій румунського уряду, що скасував результати виборів, і попередив, що якщо все піде не за планом, те ж саме може статися і в Німеччині.

(ПРИМ.: йдеться про заяву французького колишнього єврокомісара Тьєррі Бретона, який дійсно робив таку заяву у контексті спроб представників нової адміністрації США, передусім Ілона Маска, втрутитися у німецькі вибори. Варто, втім, зауважити, що думка Бретона не має жодної ваги у Німеччині, і німецькі політики про таку опцію не говорять - А.).

Такі безцеремонні заяви для американців є шокуючими.

Нам роками казали, що все, що ми фінансуємо і підтримуємо у Європі, відбувається заради наших спільних демократичних цінностей. Все, від нашої політики щодо України до цензури в інтернеті, нам подавали як захист демократії.

Але коли ми бачимо, як європейські суди скасовують одні вибори, а високопосадовці погрожують скасувати наступні, то ми маємо запитати себе, чи ми цих стандартів дотримуємося. І я кажу "ми", бо вважаю, що ми в одній команді.

Треба не просто говорити про демократичні цінності – треба жити за ними.

У цій кімнаті багато хто пам’ятає, як за часів холодної війни у Європі був чіткий розподіл – захисники демократії проти тиранічних сил.  Як думаєте, на чиєму боці в цій боротьбі були ті, хто піддавав цензурі дисидентів, хто закривав церкви, хто скасовував вибори? Чи були вони хорошими хлопцями? Безумовно, ні.

І слава Богу, що вони програли холодну війну. Вони програли, бо не цінували і не поважали блага свободи. Коли є змога дивувати, помилятися, винаходити, будувати.

Неможливо примусити людей думати, відчувати чи вірити  в те, що ви хочете.

Та на жаль, коли я дивлюся зараз на Європу, то не розумію, що сталося з переможцями холодної війни.

Я дивлюся на Брюссель, де в Єврокомісії попереджають громадян, що відключать соціальні мережі під час громадянських заворушень, щойно вони помітять те, що вони вважають "контентом, який розпалює ворожнечу".

Я дивлюся на Німеччину, де поліція провела рейди проти громадян, підозрюваних у розміщенні антифеміністичних коментарів в Інтернеті.

Я дивлюся на Швецію, де два тижні тому уряд виніс вирок християнському активісту за участь у спаленні Корану – за що перед тим вбили його друга.

(ПРИМ.: подібна історія дійсна мала місце [3], але Венс викривив її деталі – і у  тому, коли він поклав відповідальність на "уряд" хоча йдеться про вирок суду, і в характеристиці учасників кампанії як "християнських активістів").

Тоді суддя холоднокровно зауважив, що шведські закони не дають дозволу робити те, що ображає вірування групи людей – хоча ці закони мали би захищати свободу вираження поглядів.

Та найбільш мене непокоїть те, що я бачу в Британії, у наших дуже близьких друзів, які відступили від права на свободу совісті так, що поставили під загрозу основні свободи релігійних британців.

Трохи більше двох років тому британський уряд звинуватив 51-й річного Адама Сміта Коннера в огидному злочині: він стояв і мовчки молився за 50 метрів від клініки, де робили аборти. Нікому не заважаючи, ні з ким не спілкуючись, просто мовчки молячись на самоті. Коли британські правоохоронці помітили його і запитали, про що він молиться, Адам відповів просто: за свого ненародженого сина. Його колишня дівчина зробила аборт кілька років тому.

Адама визнали винним у порушенні закону, який криміналізує молитву, та інші дії, що можуть вплинути на рішення людини, в межах 200 метрів від клініки, де роблять аборти. Він мав сплатити тисячу фунтів.

Хотів би я сказати, що це випадковість – одиничний божевільний приклад застосування погано написаного закону.

Але ні. У жовтні минулого року, всього кілька місяців тому, шотландський уряд почав розсилати листи громадянам, чиї будинки знаходяться в так званих зонах безпечного доступу, попереджаючи їх, що навіть приватна молитва у власному будинку може бути прирівняна до порушення закону.

І, звичайно, уряд закликав повідомляти про підозрюваних у скоєнні злочину думки в Британії та по всій Європі.

(ПРИМ.: Уряд Шотландії відразу виступив із заявою [4], у якій повністю заперечив слова Венса. Уряд наполягає, що жодних обмежень на молитву в дома, навіть у межах безпечної зони немає, що жодних подібних листів не надсилали, а мету закону вони бачать у забезпеченості приватності жінок у таких закладах і захисту їх від харрасменту.)

Боюся, що свобода слова відступає.

Це комічно, друзі мої, але заради правди я також визнаю, що іноді найгучніші голоси на користь цензури лунають також з США, де попередня адміністрація погрожувала і залякувала соціальні медіа, вимагаючи від них цензурувати так звану дезінформацію.

Називаючи дезінформацією, наприклад, те, що коронавірус, схоже, був витоком з біолабораторії у Китаї. Уряд США штовхав приватні компанії до того, щоби вони змушували мовчати людей, які наважилися повідомити про очевидну правду.

Та я прийшов сюди сьогодні не просто говорити, а пропонувати.

Уряд Байдена відчайдушно змушував замовкнути людей, які просто висловлювали свою думку – але уряд Трампа робитиме все навпаки.

І я сподіваюся, що ми зможемо працювати над цим разом.

У Вашингтоні – новий шериф.

За лідерства Дональда Трампа ми можемо не погоджуватися з вашими поглядами, але ми будемо захищати ваше право висловлювати їх публічно.

Та зараз, все настільки погіршилося, що в грудні цього року Румунія прямо скасувала результати президентських виборів на підставі нечітких підозр спецслужб і величезного тиску з боку європейських сусідів.

Аргументом було те, що російська дезінформація зламала румунські вибори. Але я прошу європейських друзів поглянути на це ширше. Ви можете вважати, що Росія не має купувати рекламу в соцмережах для впливу на ваші вибори. Ми теж так вважаємо. Ви навіть можете засуджувати це на світовій арені.

Але якщо вашу демократію можна зруйнувати з іншої країни, вклавши кількасот тисяч доларів у рекламу в інтернеті – то перш за все, це означає, що ця демократія від початку була не дуже сильною.

А добра новина полягає в тому, що ваші демократії, я переконаний, значно менш крихкі, ніж багато хто у вас боїться.

Я вірю, що громадяни стануть сильнішими, якщо дозволити їм висловлювати свою думку. І тут ми знову повертаємося до Мюнхена, де організатори саме цієї конференції заборонили депутатам, що представляють популістські партії з лівого та правого флангу, приймати участь у цій зустрічі.

Ми не зобов'язані погоджуватися з усім, що говорять ці люди. Але коли політичні лідери представляють частину електорату, ми принаймні зобов'язані вести з ними діалог.

Те, що відбувається зараз, для нас по той бік Атлантики нагадує старі укорінені інтереси, які ховають за потворними словами радянських часів – на кшталт "дезінформація". Хоча  насправді вам просто не подобається думка про те, що хтось має альтернативну точку зору і може її висловити. Або, не дай Боже, проголосувати за інакше. Або, ще гірше, перемогти на виборах.

Це безпекова конференція.

Я впевнений, що ви всі прийшли сюди, щоб поговорити про те, як саме ви маєте намір збільшити оборонні витрати протягом наступних кількох років. І це чудово, тому що президент Трамп чітко позначив, що наші європейські друзі мають відігравати більшу роль у майбутньому вашого континенту.

Не думаю, що ви дійсно чуєте, що йдеться про "розподіл тягаря".

Але ми вважаємо важливою складовою нашого альянсу, що європейці мають активізуватися. Адже Америка зосереджується на регіонах світу, де є велика небезпека.

І я хочу спитати: як взагалі можна обговорювати розподіл бюджетних витрат у ситуації, коли ми не розуміємо, що саме ми захищаємо у Європі?

Я вже багато чого почув у своїх розмовах з багатьма людьми, які зібралися тут. Я багато чув про те, від чого вам потрібно захищатися. Це, звичайно, важливо. Але мені, як і багатьом громадянам Європи, не зовсім зрозуміло, що саме ви захищаєте.

Яким є  позитивне бачення, заради якого діє наш договір про спільну безпеку, такий важливий договір?

Я глибоко переконаний, що неможлива безпека за умов, коли ви боїтеся голосів, думок і віри, якою керується ваш власний народ. Перед Європою стоїть багато викликів. Але криза, з якою зараз стикається цей континент – і криза, з якою, я вважаю, ми всі стикнулися – це криза, яку ми самі собі створили.

Якщо вас жахають власні виборці, Америка вам не допоможе. А ви нічого не можете зробити для американського народу, який обрав мене і президента Трампа.

Вам потрібно отримати демократичний мандат, щоб досягти чогось значущого в найближчі роки. І невже ви не зрозуміли, що непереконлива перемога на виборах дає нестабільний результат? І навпаки, є багато важливого, чого можна досягнути, лише якщо на виборах ви були чутливішими до голосів ваших громадян.

З усіх викликів, які стоять перед Європою, немає нічого більш нагального, ніж масова міграція. Сьогодні майже кожна п'ята людина, що живе у Німеччині, приїхала сюди з-за кордону. Це історичний рекорд.

До речі, такий самий показник у Сполучених Штатах – теж історичний максимум. Кількість іммігрантів, які в'їхали до ЄС з країн, що не є членами ЄС, подвоїлася лише за період між 2021 і 2022 роками. І, звичайно, далі ще виросла.

Прим. ЄП: Венс обрав у якості показника рік початку повномасштабної війни РФ проти України, що змуси мільйонів українців, та передусім українок, виїхати до ЄС, що стало причиною цього різкого зростання – але не став згадувати про джерело цього зростання. Навпаки, далі він викривив причини саме ції хвилі міграції.

І ми знаємо, що ця ситуація виникла не у вакуумі. Це – результат низки свідомих рішень, ухвалених політиками на континенті та в усьому світі протягом десятиліття. Ми бачили жахіття, спричинені цими рішеннями вчора в цьому самому місті (йдеться про теракти, вчинений напередодні конференції біженцем з Афганістану ).

Але чому це взагалі сталося?

Це жахлива історія, подібну якій ми чули багато разів і у Європі, і в США. Шукач притулку, часто молодий чоловік у віці близько 20 років, який вже опинявся в полі зору поліції, протаранив автомобілем натовп.

Скільки разів ми повинні пережити ці жахи, перш ніж ми змінимо курс і поведемо нашу спільну цивілізацію в новому напрямку?

Жоден виборець у Європі не йшов на вибори з прагненнями відкрити двері мільйонам мігрантів, не перевіряючи їх. Натомість люди голосували за Brexit.

І все більше людей у Європі голосують за політичних лідерів, які обіцяють покласти край неконтрольованій міграції.

 Я вважаю, що ці люди просто дбають про свій дім, про свої мрії, про безпеку – свою і своїх дітей. І ці люди – розумні.

Це одна з найважливіших речей, яку я засвоїв у політиці. Всупереч тому, що ви чуєте десь у Давосі, громадяни не вважають себе "освіченими тваринами" або взаємозамінними "гвинтиками глобальної економіки". І вони не хочуть бачити що їхні лідери їх безжально ігнорують.

Тож це питання демократії – щоби ці питання були вирішені на виборах.

Я вважаю, що ігнорування людей або їхніх проблем, а тим більше закриття медіа, виборів або виключення людей з політичного процесу – нічого не захищає.

Натомість, це найвірніший спосіб знищити демократію.

Говорити і висловлювати свою думку – це не втручання у вибори. Навіть коли йдеться про погляди, що походять з-за меж вашої країни. Навіть коли ці люди дуже впливові.

Повірте мені, хай це звучить як гумор, та якщо американська демократія може пережити десять років лайок від Грети Тунберг – то ви, хлопці, зможете пережити кілька місяців Ілона Маска.

Але чого не переживе жодна демократія – американська, німецька чи європейська – то це заяв мільйонів виборців про те, що їхні думки і турботи, їхні прагнення і благання не варті навіть розгляду.

Демократія ґрунтується на священному принципі, що голос народу має значення. Тут немає місця для винятків – ви або підтримуєте цей принцип, або ні. Європейці мають право голосу.  Не потрібно боятися майбутнього. Прислухайтеся до того, що вам говорять ваші люди, навіть якщо ви не згодні.

В цьому полягає велика магія демократії. Вона не в красивих готелях, і навіть не у великих інституціях, які ми побудували разом.

… Як сказав колись Папа Іоан Павло ІІ: "не бійтеся". Ми не повинні боятися наших людей, навіть коли вони висловлюють погляди, які не збігаються з думкою їхнього керівництва.

Успіхів  і благослови вас Господь.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс,

14 лютого 2025 року,

Мюнхенська конференція з питань безпеки

Фото: Matthias Schrader/Associated Press/East News

«Аргумент» [5]