Російська армія розконсервовує техніку часів Сталіна та Брежнєва

Важная новость

Російські війська втратили в Україні не менше 1905 танків, 2316 бойових машин піхоти та 586 самохідних і буксованих артилерійських гармат, повідомляє проект Oryx. Російська промисловість прагне якнайшвидше постачати на фронт машини нових зразків на заміну втраченим, але їх явно не вистачає. Додаткову складність створює й те, що за півроку мобілізації були сформовані нові частини, яким за штатом теж належить техніка. На допомогу приходять склади техніки та озброєнь, що залишилися у спадок із радянських часів.

The Insider [2] наводить кілька найбільш яскравих прикладів озброєнь, які найчастіше виявляються в рази старшими, ніж солдати, які використовують їх у бою.

"Тріумфальне повернення" Т-62

Т-62 з його різними модифікаціями — один із наймасовіших радянських танків часів Холодної війни. Він проводився з 1962 року, а «бойове хрещення» ухвалив 1968-го — під час окупації Чехословаччини. Танк «відзначився» у безлічі конфліктів на Близькому Сході та в Африці, під час Радянсько-Афганської та двох Чеченських воєн. Востаннє перед зняттям з озброєння російська армія використала Т-62 під час конфлікту з Грузією у 2008 році.

Російський Т-62 у Цхінвалі у серпні 2008 року. Фото: Максим Шипенков/EPA/dpa

Вперше склади з Т-62 Росія роздрукувала у 2017 році. Тоді ці танки опинились у Сирії на озброєнні сил диктатора Башара Асада. Спочатку передбачалося, що вони воюватимуть у складі 5-го корпусу - об'єднання, створеного спеціально для наземного сприяння російській авіагрупі. Танки постачалися в модернізованому у 80-ті роки минулого століття варіанті Т-62М — його можна дізнатися з характерного додаткового бронювання вежі, яке в радянській армії прозвали «брови Ілліча» (на честь генсека Брежнєва). Судячи з маркування «ДШБ», танки потрапили і на озброєння «добровольчих штурмових батальйонів» ПВК Вагнера. На той час Пригожин вже перебував не в найкращих відносинах з Міноборони Росії, тож отримувати сучасну техніку йому було складніше.

Т-62М ПВК Вагнера у Сирії. Фото: twitter.com/Mortis_Banned

Окрім того, розконсервацію Т-62 почали репетирувати під час мобілізаційної підготовки. Можливо, саме тому вони вирушили на фронт відносно швидко: перший ешелон із цими танками прибув до Мелітополя вже наприкінці травня 2022 року. Надалі більшість їх опинилися на Донбасі та на правобережжі Дніпра.

Т-62М на військовому ешелоні у Мелітополі, весна 2022 року. Фото: telegraf.com.ua

Військовий історик Бернхард Каст стверджує, що Т-62 не надто поступаються за характеристиками Т-72 ранніх моделей, які також використовуються в конфлікті. Однак у боях ці танки ніяк себе не проявили: багато хто був знищений або захоплений, особливо під час українського контрнаступу на Херсонському напрямку. Наразі українці використовують захоплені танки в основному як навчальні або базу для ремонтно-евакуаційних машин.

Українська ремонтно-евакуаційна машина на базі Т-62. Фото: t.me/btvt2019

У листопаді 2022 року депутат Держдуми Андрій Гурулєв у своєму Telegram-каналі розповів про план модернізувати 800 таких машин за 3 роки на танкоремонтному заводі в Забайкаллі. Тепер на танки встановлюються блоки динамічного захисту та відносно сучасні тепловізори. Втім, робота йде з відставанням від плану: через п'ять місяців Гурулев повідомив, що завод відвантажив «батальйон і ще кілька танків», тобто всього не більше 30 машин.

Модернізований Т-62 зразка 2023 року на заводі у Читі. Фото: mil.in.ua

"Сталінська якість" гаубиці Д-1

152-міліметрова гаубиця Д-1 зразка 1943 року – найяскравіший приклад озброєнь російсько-української війни, з яким буквально «діди воювали». Гаубиці активно використовувалися на останньому етапі Другої світової війни та прослужили у радянській армії до 1980-х років. У 2021 році, за даними The Military Balance, на зберіганні в РФ було 700 таких знарядь.

Гаубиця Д-1 в артилерійському музеї у Санкт-Петербурзі. Фото: wikipedia.org

Проросійський блогер і військовослужбовець «ЛНР» Андрій Морозов писав у своєму Тelegram-каналі, що Д-1 почали надходити до військ у серпні 2022 року — у тому числі для того, щоб використати старіші снаряди калібру 152-мм. Однак перші кадри з розконсервованою гаубицею цього типу на Донбасі з'явилися лише у жовтні. Пізніше Морозов опублікував кадри бойового застосування Д-1, які, зважаючи на все, належать до літа 2022 року.

Д-1 на окупованій території України порівняно з довідковим фото. Фото: Ukraine Weapons Tracker

"Сталінську якість" Д-1 іронічно відзначив нині покійний "військор" Владлен Татарський. Привід для іронії, дійсно, є: за дальністю стрілянини гаубиця Д-1 вдвічі поступається 2А65 «Мста-Б» 1970-х років, яка до початку повномасштабної війни була найбільш масовим знаряддям на озброєнні ЗС РФ.

«Маневрений та мобільний» БТР-50

Радянська промисловість у роки Другої світової війни не виробляла бронетранспортери, тому червоноармійці були змушені задовольнятися поставками по ленд-лізу або найчастіше їхати в бій на броні танків та самохідних знарядь. Після війни військово-промисловий комплекс СРСР почав надолужувати втрачене — першим серійним гусеничним бронетранспортером став БТР-50, прийнятий на озброєння 1954 року. Ранні серії цього бронетранспортера відрізнялися від броньованих бойових машин, що нині використовуються відсутністю даху десантного відділення (де можуть розміщуватися до 20 осіб), а також можливістю завантажити на БТР-50 легку зброю або міномет і вести з нього вогонь (у тому числі на плаву).

БТР-50 Національної народної армії НДР. Фото: ullstein bild//Getty Images

БТР-50 брали активну участь у арабо-ізраїльських війнах, де використовувалися обома сторонами. Ізраїлю вдалося захопити в значних кількостях, як та інші зразки радянської бронетехніки, поставленої арабським країнам. В Україні до повномасштабної війни здійснювалися спроби модернізації БТР-50, проте про долю цього проекту нічого не відомо.

Першим фото БТР-50 "в зоні СВО" опублікував проросійський блогер Кирило Федоров. Пізніше фотографію бронетранспортера, який явно знав найкращі часи, виклав проект Ukraine Weapons Tracker. Експерти зазначають, що на знімку БТР-50ПУ командирський варіант машини. При цьому вони не можуть припустити, як саме вона використовуватиметься. Аналітики пов'язують появу російських БТР-50 на війні в Україні з дефіцитом бронетехніки, зокрема легкоброньованої, наприклад, багатоцільових тягачів МТ-ЛБ.

БТР-50 десь на окупованій території України. Фото: Ukraine Weapons Tracker

Більшість Z-каналів сприйняли появу БТР-50 на фронті із приреченістю та прийняттям. Однак були й ті, хто заявив, що машина «забезпечить перевагу над ЗСУ у маневреності та мобільності». Тут слід зазначити, що питома потужність двигуна (кінських сил на тонну) у БТР-50 вдвічі менша, ніж у МТ-ЛБ або американського бронетранспортера M113, які масово поставляються на озброєння ЗСУ. Втім, в умовах дефіциту засобів механізації в обох сторін конфлікту навіть БТР-50 можна знайти застосування в ближньому тилу — наприклад, для перевезення особового складу або боєприпасів, а також евакуації поранених.

Гармата МТ-12 - вибір Віталія Мілонова

Практично з моменту появи танків на полях битв одним із основних засобів боротьби з ними стали спеціальні протитанкові гармати. Вони били по танках прямим наведенням, зазвичай бронебійними снарядами. Розквіт таких знарядь припав на роки Другої світової, після чого їх почали потихеньку витісняти відносно легкі та мобільні протитанкові гранатомети та ракетні комплекси. Проте розробка таких гармат тривала й після війни — наприклад, 100-міліметрова Т-12 була використана у 1955 році.

Нещодавно таку зброю побачили мешканці Євпаторії в окупованому Криму. Фотографію Т-12 опублікувала організація Conflict Intelligence Team (CIT), яка стежить за діями російських військових, зокрема, за відкритими джерелами. Судячи з того, що Т-12 буксирує військову вантажівку, гармата навряд чи призначена для музею чи параду, і швидше за все прямує на фронт або одну з ліній оборони, що утворюються в Криму.

МТ-12 зразка 1955 року у Євпаторії

Неконкурентнонтноспроможні танки Т-54 і T-55

Т-54 та його зовні важковідмінна модернізація Т-55 — танк, який став одним із символів Холодної війни. Перші зразки цих машин побачили світ ще 1945 року, а перше «бойове» застосування, як і у випадку з Т-62, сталося під час придушення антикомуністичного повстання — Угорської революції 1956 року.

Колона радянських Т-54 у Будапешті, 1956 рік. Фото: reddit.com/r/TankPorn

З того часу танк брав участь (і бере участь досі) майже у всіх значних військових конфліктах. Наприклад, Збройні сили Судану застосовують Т-54 та Т-55 у протистоянні з Силами швидкого реагування.

Т-54/55 у Судані у квітні 2023 року. Фото: twitter.com/WWIIIAR

Цікаво, що під час повномасштабного вторгнення в Україну першими Т-55 отримали ЗСУ. Йдеться про словенську глибоку модернізацію M-55S, яка оснащена новою зброєю під натовський калібр 105-мм та сучасною комп'ютеризованою системою управління вогнем. Ці танки разом із американськими бойовими машинами піхоти M2 Bradley, за даними джерел The Insider, перебувають на озброєнні однієї з бригад, підготовлених для українського контрнаступу.

M-55S та M2 Bradley на навчальному полігоні десь в Україні. Фото: t.me/DeepStateUA

Офіційно в Росії Т-55 було знято з озброєння лише у 2010 році, при цьому якась їхня кількість залишилася на зберіганні. Першими про можливе повернення Т-54/55 до складу російських військ повідомили дослідники CIT, які отримали у розпорядженні фотографії ешелону з цими танками Далекому Сході. Навіть завжди песимістичний проросійський блогер Андрій Морозов припускав, що Т-54/55 виступлять донорами запчастин для Т-62 та тягачів БТС. Однак невдовзі з'явилося перше фото одного з цих танків на лінії фронту у Запорізькій області. Судячи з фотографії, росіяни вирішили обійтися без жодної модернізації.

Російський Т-54/55 в Запорізькій області. Фото: t.me/cit_backup

Багата історія Т-55 не залишилася поза увагою в навколовоєнному середовищі. Так, у своєму Twitter відставний німецький військовослужбовець (під ніком Der Gepardkommandant) опублікував фотографії Т-54/55 та Leopard 1 (які також планується поставити на озброєння ЗСУ) із коментарем «природні суперники». Мабуть, він має на увазі, що ці танки мали протистояти один одному на полях Європи у разі переходу Холодної війни у гарячу фазу, а тепер отримали шанс зійтись у реальному бою.

Тут потрібно відзначити, що Leopard 1 у модифікації A5 у всьому перевершує Т-54/55, який, на відміну від пізніших танків, позбавлений систем керування вогнем і стабілізації зброї, тому може використовуватися хіба що як імпровізована артилерійська установка або стаціонарна вогнева точка . Втім, навіть у такій якості він навряд чи складе конкуренцію БМП M2 Bradley та французьким «колісним танкам» AMX-10 RC, які вже стикалися з іракськими Т-55 під час війни в Перській затоці, що закінчилася розгромом та втечею армії Саддама.

Знищений іракський Т-55 під час війни у Перській затоці. Фото: awm.gov.au

Т-34 та ІС-3: фейки та меми

Кожна поява у російській армії «нового» зразка застарілої техніки викликає хвилю жартів у соціальних мережах. Користувачі Twitter припускають, що незабаром Росія дійде і до знаменитих Т-34, які досі зустрічаються на парадах і постаментах по всій країні.

Тим часом деякі акаунти заявляють, що ці та інші танки Другої світової справді їдуть на фронт. Втім, ці повідомлення (поки що) виявляються фейками. Так, про постачання Т-34 на фронт в Україні написав американський аналітик Чак Пфаррер. Твіт виявився настільки популярним, що модераторам Twitter довелося додати до нього уточнення. Як з'ясувалося, опубліковані Пфаррером кадри насправді було знято у 2019 році, коли Росія отримала партію справних Т-34 з Лаосу для участі в парадах.

У березні 2023 року деякі акаунти «відправили» в Україну танки ІС-3, які з'явилися наприкінці Другої світової та не встигли взяти участь у бойових діях. Однак цю інформацію спростував у своєму Twitter аналітик, який виступає під ніком Status-6. За його словами, фото ІС-3, що поширилося в соціальних мережах, насправді було зроблено ще в 2021 або 2022 році. До того ж, ніщо не вказує на те, що ця техніка прямує в Україну.

Танк ІС-3, який, схоже, поки що не їде до України. Фото: twitter.com/ArmoredWar

Деякі користувачі Twitter замість створення фейків зосередилися на мемах. Так, 1 квітня 2023 року дослідник Calibre Obscura опублікував «новину» про те, що «Уралвагонзавод» планує модернізувати п'ятдесят Т-34, обладнавши їх новими двигунами, автоматами заряджання, динамічним захистом «Контакт-1» (яка сама стала об'єктом мемів) та плюшевою фігуркою Сергія Шойгу.

Т-34 зразка 2023 року за версією Calibre Obscura. Фото: twitter.com/CalibreObscura

Хоча Т-34 навряд чи опиняться на фронті (в найближчому майбутньому), поява на війні іншої застарілої техніки свідчить про серйозні проблеми із забезпеченням російських військ артилерією та бойовими машинами. Корисність більшості згаданих у статті зразків на сучасному полі бою обмежена. Однак у нинішніх умовах, коли російська промисловість не справляється з потребами повномасштабної війни, військовим та найманцям, схоже, доведеться все частіше воювати, як діди, і продовжувати зазнавати важких втрат.

Переклад: «Аргумент» [3]

На цю тему: