Сучасні інтенсивні бойові дії — це прірва, яка миттєво спустошує арсенали навіть наймогутніших держав світу. На підтримку готовності до них витрачають величезні кошти, але їх виявляється критично мало. Тільки ніхто про це не замислювався, доки не загриміло.

Про це йдеться у статті видання Новая газета [2].

У ніч на 16 травня у небі Києва вибухнув перший в історії бій американського ЗРК «Петріот» та російського гіперзвукового комплексу повітряного базування «Кинжал». Пізніше сторони по-різному оцінили його перебіг і результати. Але головною деталлю цього поєдинку стала неймовірна і дуже наочна витрата боєприпасів: за 110 секунд батарея «Петріот» в автоматичному режимі повністю розстріляла всі свої 32 новітні ракети РАС-3 MSE. Ці боєприпаси створені спеціально для перехоплення балістичних цілей, а траєкторія «Кинджала» близька до балістичної (ракета маневрує, але у вузькому коридорі).

І цей епізод гарантовано увійде до всіх підручників для училищ ППО. Ветерани і діючі офіцери ППО висловлюють думку, що, швидше за все, батарея стріляла по хибним цілям, зокрема — наведеним комплексом радіоелектронної боротьби. У будь-якому разі, така дивна витрата обов'язково потребує пояснення. Воно потім опосередковано вплине якщо не на світову економіку, то на витрати, які громадянам розвинутих країн доведеться нести як військові витрати. За 110 секунд у чорне небо буквально в нікуди відлетіло $250 мільйонів (понад 20 мільярдів рублів), якщо відштовхуватися від цін за відомими контрактами. 

У пізніших публікаціях згадується неофіційна оцінка вартості розстріляних над Києвом ракет - $93 млн.

Однак у самих американських ЗМІ визнається, що реальних контрактів за такою ціною не було. Можливо, $93 млн — балансова, спеціальна або договірна ціна, але сума не відображає реальної вартості для покупця.

Коментатори років двадцять намагалися вирахувати вартість ракет PAC-3 MSE як різницю між контрактом на весь комплекс та відомою вартістю його окремих компонентів. Але п'ять років тому картина прояснилася. Провідне та найстаріше видання про ринки військових замовлень США Defense Daily описало єдиний контракт, де ракети PAC-3 MSE були закуплені окремо.

У прагненні захиститися від можливих ракетних обстрілів Північної Кореї, Сеул закупив 64 ракети PAC-3 MSE за $501 млн, або $7,83 млн за штуку. Повністю угоду завершено 2020 року. Таким чином, менш ніж за дві хвилини розрахунок ЗРК «Петріот» у Києві витратив половину державного запасу протиракету такої солідної країни, як Південна Корея на суму $250 млн.

Легко порахувати, що саме така вартість понад 700 тисяч тонн пшениці. Цього достатньо повного забезпечення продовольством протягом року, наприклад, мільйонного міста.

Але вправи типу «скільки за це можна чогось купити» відходять на другий план перед головною обставиною, що відкрилася в ході бойових дій в Україні: безпрецедентною швидкістю витрати озброєнь і боєприпасів.

Тобто боєприпаси не просто дуже дорогі, крім того, вони й закінчуються майже миттєво.

Збройні конфлікти закінчуються і тоді, коли кількість жертв — частіше військових, рідше цивільних — перевищує больовий поріг суспільства. Хто та як визначає ці межі?

Світова торгівля зброєю розширюється. У зв'язку із змінами геополітичних та військових розрахунків після 24 лютого 2022 року найбільші країни збільшили свої бюджети дуже різко. За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), світові витрати на військові потреби встановили рекорд у $2,224 трлн. Це максимум за весь час спостережень.

Попереду всі країни Східної та Центральної Європи, що наростили оборонні витрати до рекордних значень з часів закінчення холодної війни. На США, Китай та Росію припало більше половини військових витрат. Взагалі конфлікти навколо України та Тайваню дуже вплинули на багато країн при виділенні грошей на армію 

Росія збільшила військовий бюджет, як вважають шведські експерти, на 9,2% ($86,4 млрд — 4,1% ВВП) і стала третьою у світі. Достовірність таких оцінок важко встановити: нашу статистику за цими статтями закрито майже повністю. Україна вийшла на 11 місце у світі — $44 млрд. Це аж 34% ВВП, військові витрати Києва зросли на 640%. До цих розрахунків не входить безоплатна військова допомога НАТО та інших країн світу.

На першому місці, як завжди, американський військовий бюджет - $887 млрд, або 40% світових витрат. США витрачають на оборону вдесятеро більше за РФ. На другому місці Китай — $292 млрд. Військові бюджети Європи збільшилися до $480 млрд. Це найвище зростання за 30 років — і в реальному вираженні більше, ніж 1989 року, коли закінчилася холодна війна. Навіть злиденна Ефіопія збільшила військові витрати до $1 млрд (на 88%!) — на півночі країни палає «місцевий Донбас», там ідуть бойові дії урядових військ проти бунтівників.

Країни світу почуваються все більш невпевнено, новини про поточні збройні конфлікти турбують усіх. У швидке покращення ситуації ніхто не вірить. Еліти жадають почуття захищеності на випадок непередбачених обставин. Виборці за таких умов політиків не обмежують.

Але доки війна не вибухнула, великі військові бюджети створюють у обивателя відчуття надійної оборони. Саме висока вартість озброєнь пробуджує властивість свідомості, що давно вже використовується маркетологами: не може бути поганим і неефективним те, що коштує мільярд доларів! Буквально днями мені довелося їздити Підмосков'ям на новенькій Tesla. Можу підтвердити те, про що пишуть на всіх форумах світу: салон скрипить, як незмазаний віз, якість збірки нижче критики. І це не зупиняє нікого, ціна має магічну владу над споживачем.

Але коли розгоряється не битва з «Талібаном», а серйозний збройний конфлікт, який оточив себе найбільшою зброєю, політик відразу виявляється голим. Ресурс найкращої російської танкової гармати 2А82 був заявлений на всіх міжнародних виставках, де вели переговори про продаж - 800 пострілів. А у її прямого німецького конкурента (найкращої гармати західного ВПК на сьогодні) Rheinmetall Rh120 – 500 пострілів.

І ось виявилось, що у сучасній війні цього ледве вистачає на місяць інтенсивних боїв. А далі гармату треба міняти.

Стояча на озброєнні ЗСУ, мабуть, найкраща у світі на сьогоднішній день самохідна гаубиця Panzerhaubitze 2000 зношує ствол за два тижні (його заміна коштує 700 тисяч євро). І так нескінченно, куди не глянь. Найбільші у світі запаси снарядів у Росії та Україні, що дісталися ним від п'яти кращих військових округів СРСР, виявилися вичерпані буквально за сезон.

Що має відчувати, дивлячись на це, міністр оборони Саудівської Аравії та вся його численна рідня, що складається з суцільних мільярдерів? Адже це п'ята країна у світі за військовими видатками: бюджет понад $75 млрд на цілком скромне населення у 30 млн. З аналізу бойового застосування коштів ППО за минулий рік уже зрозуміло, що неймовірні за ціною закупівлі зброї допоможуть шейхам хіба проти єменських повстанців. А від серйозної атаки (наприклад, з Ірану) ні «Петріот», ні С-400 не врятують, треба будувати ППО країни, а це грандіозні витрати. І якщо власного виробництва на твоїй території немає, запаси ракет закінчаться за кілька місяців.

Війна в Україні розкрила безліч найнесподіваніших недоліків в організації розвідки, зв'язку та управління.

Але головний урок для решти світу: сучасні інтенсивні бойові дії — це прірва, яка миттєво спустошує арсенали навіть наймогутніших держав світу. На підтримку готовності до них витрачають величезні кошти, але їх виявляється критично мало. Тільки ніхто про це не замислювався, доки не загриміло. Це як Tesla — і раптом зрозуміти, що вона їде тільки до найближчого перехрестя, а потім треба викликати техпідтримку за окремою ціною.

Вгорі: американська система протиракетної оборони Patriot Фото: dpa / picture-alliance

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Що Україна отримала від союзників в якості зброї за останній рік [4]