Масштаб тінізації української роздрібної торгівлі сягає критичного рівня: за різними оцінками, до 45% усього ритейлу може працювати поза системою оподаткування.

Про це йдеться у дослідженні [2] видання Delo, журналісти якого розрахували втрати бюджету та масштаб тіньових схем у секторі, спираючись на порівняння даних про ритейл із відкритих джерел і оцінок галузевих аналітичних агенцій.

"За оцінками експертів, загальний обсяг роздрібної торгівлі в Україні перевищує 2 трлн грн на рік. Водночас частка десяти найбільших мереж – серед яких "АТБ", "Сільпо", "Аврора", "Фора", Rozetka, Novus, Metro, "Руш" (EVA), "Омега" (Varus) і "Фудком" ("Велика кишеня") – становить лише 529,2 млрд грн, або трохи більше ніж чверть цього обсягу. Це свідчить про значну присутність малого та середнього ритейлу, частина якого працює в тіні", – пише видання.

За оцінками аналітиків NAI Ukraine, у 2024 році частка тіньового сегмента ринку зросла. Якщо до повномасштабної війни рівень тінізацію ритейлу оцінювали у 30%, то вже у 2025 році вона може перевищити 45%.

"Наслідки очевидні: майже трильйон гривень обороту проходить повз систему оподаткування, що призводить до значних втрат бюджету – як через пряме ухилення, так і через використання сірого інструментарію мінімізації податків", – наголошує видання.

За оцінками авторів дослідження, найпоширенішими тіньовими практиками в ритейлі залишаються:

- неофіційне працевлаштування – зарплати "в конвертах" дозволяють занижувати фонд оплати праці й уникати сплати ЄСВ;

- торгівля без РРО/ПРРО, коли ритейлер має можливість працювати так, щоб готівка оминула офіційну касу;

- формальне дроблення торгівців різного масштабу на ФОПів, котрі зловживають перевагами нижчих ставок оподаткування для його оптимізації;

- "сірий" імпорт і контрабанда та контрафакт – передусім щодо підакцизних товарів та у сегменті продукції, що має високий попит: побутова хімія, алкоголь, тютюн тощо.

"Тінізація в роздрібному ритейлі є не лише етичною проблемою, але й серйозним економічним викликом. За оцінками експертів, лише недоотримані податки від зарплат, що виплачують "у конвертах", становлять десятки мільярдів гривень на рік. Крім того, втрати бюджету зумовлені несплаченим ПДВ, єдиним податком, митними платежами й акцизами. Ці ресурси могли б бути спрямовані на підтримку армії, розвиток інфраструктури або соціальні програми", – пише Delo.

Автори дослідження зауважують, що на цьому тлі легальний бізнес, який працює офіційно, дедалі частіше зіштовхується з ціновим демпінгом і витісненням із локальних ринків внаслідок викривлення конкуренції через податкових ухилянтів. За даними GT Partners Ukraine, 82% продовольчих ритейлерів в Україні – локальні гравці, і саме серед них фіксується найбільше порушень.

Водночас останні приклади детінізації інших ринків (АЗС, телеком чи тютюнова та горілчана галузі) демонструють ефективність системного підходу. Там після очищення від подібних схем податкові надходження зростають у рази. Так, сплата податків автозаправними станціями (АЗС) у 2024 році зросла з 4,7 до 9,8 млрд грн.

Аналітики переконані: встановлення однакових правил гри в ритейлі – це не лише питання справедливості, але й потенційне джерело стабільного наповнення бюджету. Ініціативи можуть охопити як законодавчі зміни щодо обмеження застосування ФОПів для ухилення від податків, так і галузеве саморегулювання за прикладом банківського сектору.

"Україна не може далі толерувати "сіру" економіку, коли йдеться про трильйони... В умовах, коли частина бізнесу працює за правилами, а інша їх ігнорує, не може бути здорової конкуренції. У таких умовах виграють не ефективні "білі" підприємства, а "чорні" та "сірі" гравці. Держава ж зазнає втрат", – наголошується у дослідженні.

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• Ігор Гуменний: Податки. Війна. Фінансування армії [4]
• Економіст Дубровський: "Політика" влади - економічна шизофренія [5]
• Краще "розстрілювали тих, хто краде і мародерствує під час війни": Гороховський і Конотопський пояснили Уряду, чому підвищувати податки під час війни не можна [6]