Найбільше уранове родовище Казахстану перейшло під контроль "Росатому". Разом із ним російській стороні відійшов Степногірський гірничо-хімічний комбінат. Про цю угоду стало відомо лише з опублікованих фінансових звітів АТ "НАК "Казатомпром" – національної атомної компанії Казахстану, найбільшого у світі виробника природного урану.

Про це повідомляє видання https://www.currenttime.tv [2]

Спільне підприємство "Буденівське" видобуває уран на унікальному родовищі у Туркестанській області Казахстану. Вже за кілька років щорічний обсяг видобутку досягне шести тисяч тонн сировини. Про те, що цінний актив перейшов під контроль російської компанії, "Казатомпром" зазначив у фінансовому звіті за 2022 рік: у документі на 450 сторінок цьому присвячено крихітну виноску.

Фінансовий аналітик з Алмати Андрій Чеботарьов вважає таку позицію національної компанії дуже дивною. "Я не очікував такої, як то кажуть, підлянки, коли такі речі ховаються – аж до звіту, де їх просто не можна не відобразити. Компанія публічна, у звіті вона зобов'язана це вказати, і вона це робить тільки там [виноскою], – каже Андрій Чеботарьов.- Це досить дивно, така позиція: ми закрилися, нікому нічого не скажемо. Звичайно, колись хтось дізнається, але ми продовжуватимемо мовчати". 

Якщо для більшості казахстанців інформація про уранову угоду пройшла непоміченою, то російські ЗМІ подають її як сенсацію: вони констатують, що контроль над одним із найбільших родовищ у світі забезпечить "Росатом" необхідною сировиною на багато років. 

Уранові активи Казахстану продовжують витікати у чужі руки. У лютому уряд республіки схвалив передачу великих частин інших трьох уранових підприємств російським компаніям. Усі вони також входять до структури "Росатому". Проте в уряді не бачать приводів для занепокоєння. 

Прес-служба уряду Казахстану повідомляє, що "дані угоди є внутрішньогруповими, оскільки всі перелічені компанії входять до структури корпорації "Росатом". У зв'язку з цим реалізація угод не спричинить зміну бенефіціарів, а також змін у підходах до управління та діяльності товариств з обмеженою" відповідальністю".

Упродовж останніх десятиліть Росія використала свою здатність експортувати енергоресурси як інструмент політичного тиску на інші країни. Казахстан, передавши уранові активи, опинився ще в більш залежній ситуації від Кремля, вважає політолог Дімаш Альжанов. На його думку, у цій боротьбі за ресурси Казахстан програв, і в країні не знайшлося політиків, здатних сказати "ні" офіційній Москві.

"Берисні парламентарі про це не говорять, ЗМІ надто слабкі і задавлені. І президенти – спочатку перший, а тепер другий, які могли приймати рішення виключно на персональному контакті з президентом Російської Федерації, – по суті, і створили умови, коли "Росатом" тепер буде домінувати на ринку видобутку урану в Казахстані", – каже Дімаш Альжанов.

Поступку цінних активів на користь Росії Дімаш Альжанов називає втратою частини суверенітету. Залежність, що зростає від Кремля, як економічна, так і політична, зрештою може обернутися катастрофою для Казахстану, вважає політолог, і права на свободу прийняття рішень у влади вже не буде.

Рекомендована стаття: Как Россия оккупировала Казахстан, и почему президент Токаев - подонок [3]

«Аргумент» [4]

На цю тему:

• За Токаєвим стоїть Путін: як Казахстан допомагає росії уникати санкцій [5]
• Маріонетка Кремля Токаєв виступив проти міжнародного розслідування масових протестів у Казахстані [6]
• Нельзя предавать друзей. Украина должна требовать доступа к Назарбаеву [7]
• Казахстан: танцы на граблях [8]
• Как Сталин усмирял непокорных казахов [9]
• Русские в Казахстане: заложники «Русского Мира» [10]
• Ждут ли русские в Казахстане «вежливых людей» [11]
• Ждут ли русские в Казахстане «вежливых людей». Часть 2 [12]