ЦПК розповів, як конфіскували найцінніші титанові активи у російського мільярдера Шелкова

Наприкінці січня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила [2] скаргу Мін’юсту та конфіскувала українські активи у російського мільярдера Міхаіла Шелкова. У росіянина забрали рухоме та нерухоме майно, гроші на банківських рахунках та корпоративні права на декілька товариств, головним серед яких є Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат (НА ФОТО КАР'ЄР ГОКа).

Є сподівання, що це рішення значно ускладнить виведення активів з-під дії санкцій іншими російськими олігархами. А ще воно може мати позитивний вплив на україно-американське партнерство в титановій сфері, одній із ключових галузей для національної безпеки США.

***

З кінця травня 2022-го року в Україні діє абсолютно новий механізм, який дозволяє конфісковувати активи тих осіб, які підтримують чи сприяють російській агресії. Для цього потрібно зробити декілька простих кроків:

РНБО блокує активи такої особи.
Президент затверджує таке блокування своїм указом.
Мін’юст шукає підстави для стягнення заблокованих активів і звертається до Вищого антикорупційного суду із позовом. Якщо підстав достатньо, то ВАКС ухвалює рішення про конфіскацію.
Останнє слово за Апеляційною палатою ВАКС, яка може переглянути рішення за скаргою когось з учасників справи.

Саме цей останній крок минулого тижня зробили у санкційній справі щодо мільярдера Міхаіла Шелкова, 59-го номеру у списку російського Forbes. Його статки оцінюють у 1,5 млрд доларів, а в Україні він контролює численні активи, зокрема Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат.

Згаданий комбінат здійснює видобуток на Вовчанському родовищі у Дніпропетровській області. Там, зокрема, добувають ільменітовий та рутиловий концентрати. Це критично важлива у сучасному світі галузь, адже титан потрібний у всьому: від медицини і будівництва літаків, до авіакосмічної індустрії та виробництва систем найсучаснішого озброєння.

Одиниці країн у світі є виробниками концентратів титанових руд. Україна є однією із них, а на території нашої держави зосереджено близько 20% світових запасів титанових родовищ.

На жаль, значну частину із цих запасів ми продовжували експортувати [3] до росії навіть після анексії Криму.

Два роки тому Міністерство внутрішніх справ США класифікувало [4] титан як один із 35 корисних копалин, життєво важливих для економічної та національної безпеки США. Україна могла б запропонувати американцям своє партнерство і стати надійним союзником у цій сфері.

У грудні 2021 року США включили до свого оборонного бюджету [5] окремий розділ, який стосувався можливої співпраці наших країн у сфері титанової промисловості.

Успішна співпраця могла б призвести до заміни російського та китайського продукту українським і значно посилити нашу співпрацю із США.

На противагу цьому, одним із найбільших у світі експортерів титану залишається російська компанія ВСМПО-Авісма, співвласником контрольного пакета акцій якої є російський мільярдер Міхаіл Шелков. І якимось чином він досі контролював Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат, який навіть у 2020-2021 роках здійснював експорт титановмісної сировини в росію та білорусь. До слова, туди ж постачало свою продукцію державне товариство "Обʼєднана гірничо-хімічна компанія".

А росіянам така продукція була дуже потрібна, адже вона використовується у виробництві гелікоптерів, бойових літаків, танків, крилатих ракет та зенітно-ракетних комплексів. Саме така зброя зараз активно використовується, щоб вбивати українців.

23 січня перша інстанція ВАКС частково задовольнила [6] позов Мін'юсту і конфіскувала частину активів Шелкова. Тоді мова йшла лише про квартиру та паркомісце в Одесі, нерухомість у Нікополі, 5 автомобілів, грошові в банку, 100% частки у статутному капіталі "ВСМПО Титан Україна", трактор Білорусь та причіп.

Після рішення багато ЗМІ вийшли із радісним заголовками: "Суд конфіскував майно російського олігарха". Але диявол, як завжди, ховався в деталях. Найцінніші активи олігарха суд першої інстанції не конфіскував.

Двоє із трьох суддів першої інстанції повірили в те, що Шелков за чотири дні до повномасштабного вторгнення росії в Україну продав свої 75% акцій кіпрської компанії Limpieza Limited, яка володіє Демурінським ГЗК. При цьому суд у своєму рішенні вказав, що хоч угода з продажу є сумнівною, але цього нібито недостатньо для конфіскації активів.

До честі головуючого судді Хамзіна, він з колегами не погодився [7] і вказав, що стягувати потрібно було значно більше.

Далі справа потрапила в апеляцію і після багатогодинного розгляду судді винесли свій остаточний вердикт – крім майна, конфіскованого судом першої інстанції, стягнути також найцінніші активи Шелкова: 100% часток у статутному капіталі товариств "Тай-Мінералс", "ІНВЕСТАГРО" та "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат", а також усе майно комбінату, зокрема понад 14,4 мільйони гривень на рахунках.

Рішення уже набрало законної сили та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Апеляція встановила [8], що російський олігарх досі зберігав контроль над Демурінським ГЗК, а кіпрська угода з продажу акцій мала фіктивний характер, тобто правочин є нікчемним і не породжує жодних наслідків.

Одним із головних аргументів стала вартість акцій кіпрської компанії: 75% акцій компанії-власниці комбінату придбали всього за 3750 євро, тоді як ще у 2019-му році за 25% акцій той же покупець сплатив понад 4,1 мільйонів доларів.

Апеляційни суд не став повторювати помилку першої інстанції і вказав, що вартість 75% акцій не може бути меншою, ніж вартість 25% акцій.

Лише чистий прибуток компанії у 2021-му був у 50 разів більшим, за ціну продажу, а загальні активи комбінату перевищують її у понад 2000 разів. Це те саме, що продати за 50 тисяч доларів квартиру, у якій одній із кімнат лежить 1 мільйон доларів.

Представники нібито нової власниці якогось розумного пояснення не надали і лише посилалися на "корпоративний конфлікт" у минулому та те, що актив був "токсичний" через санкції на інвесторів.

Також судді встановили, що у Шелкова був прихований мотив вивести актив з-під дії санкцій. Олігарх був зацікавлений у формальному продажі акцій, щоб зберегти канал постачання титанової сировини з України.

Під час судового розгляду адвокати надали показання Світлани Ільтьо, яка нібито придбала 75% Limpieza Limited. Ці показання вона зробила під присягою у іноземному суді. У них Ільтьо зазначила, що доклавши великих зусиль, їй вдалося виключити "ДГЗК" із санкційного списку щодо проросійських юридичних осіб. Тобто вона фактично зізналася, що активно сприяла виведенню комбінату з-під санкцій РНБО.

На сумнівність угоди також вказує факт того, що частина менеджменту, яка працювала на Міхаіла Шелкова до лютого 2022-го, продовжила працювати у кіпрській компанії та Демурінському ГЗК вже після нібито "продажу" акцій.

Також у рішенні вказано, що кіпрська угода могла бути укладена "заднім числом". Зокрема, договір датовано вихідним днем, у його підписанні брало участь щонайменше сім осіб з різних країн світу; договір укладено в простій письмовій форму за участю підсанкційних осіб та за символічною ціною; за договором продавець завірив покупця про відсутність у нього будь-яких претензій ще до отримання оплати, а умови угоди взагалі передбачали, що вона закривається незалежно від здійснення оплати.

Крім того, на момент нібито укладення угоди на Кіпрі на Міхаіла Шелкова, російську "Корпорацію ВСМПО-Авісма" та Limpieza Limited вже були накладені санкції і усі їх українські активи були заблоковані. Це виключало можливість продажу акцій, навіть на Кіпрі.

Також Демурінський комбінат (через Limpieza Limited) мав багатомільярдний борг перед російською "ВСМПО-Авісма" і це дозволяло Шелкову в потрібний момент навіть юридично забрати комбінат назад.

Не варто залишати поза увагою покупця Світлану Ільтьо, яка нібито придбала 75% Limpieza Limited. Ця жінка пов’язана [9] з колишніми менеджерами "Об’єднаної гірничо-хімічної компанії" Русланом Журилом та Юрієм Перцевим, яких НАБУ звинувачує у продажі титановмісної руди за заниженими цінами через іноземні компанії-прокладки.

Зв'язок Юрія Перцева простежується не тільки з Ільтьо, а і з самим Міхаілом Шелковим.

За даними слідства [10], Демурінський ГЗК у 2020-2021 роках експортував титановмісну сировини на росію та білорусь, хоча "на папері" комбінат постачав продукцію австрійській компанії "Osttor Beteiligungs-und Handelsgesellschaft mbH". Акціонером цієї компанії є Юрій Перцев, а директором оформлена його дружина, Марія Перцева.

***

У 2022 році експорт титановмісних руд з України очікувано знизився [11], але війна загалом сильно вплинула на світовий ринок титану.

До прикладу, одні з найбільших у світі споживачів титанових виробів – Airbus та Boeing, які раніше закривали значну частину своїх потреб за рахунок російського титану, тепер активно шукають нових постачальників. А Україна є однією із семи країн, що виробляють титанову губку, основу металевого титану.

Україна вже демонструвала успіхи у "титанових війнах" з олігархами. Зокрема, у травні 2022 року Верховний Суд остаточно повернув [12] у державну власність Запорізький титано-магнієвий комбінат, який з 2013 року контролювався офшорками і менеджментом, пов’язаним із олігархом Дмитром Фірташем. Рішення ВАКС щодо Шелкова відкриває тут лише нову главу. При цьому воно ще не означає остаточної перемоги, адже олігарх напевне буде скаржитися до Європейського суду з прав людини.

На завершення хочеться подякувати суддям апеляції ВАКС, які змогли виправити помилку колег із першої інстанції, а також юристам санкційного департаменту Мін’юсту.

Сподіватимемося, що на цьому справи не зупиняться і наступними на черзі стануть активи Дерипаски, Крупчака, Фрідмана, Ротенберга, Медведчука, Новинського та всіх тих, хто сприяв вторгненню росії.

Фото з відкритих джерел

«Аргумент» [13]

На цю тему: