Напередодні нового року міністр оборони Рустем Умєров вніс незаконні зміни до статутів Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та Державного оператору тилу (ДОТ). Цими змінами підірвано реформу оборонних закупівель, що відбулась після звільнення попереднього міністра Олексія Резнікова.

Ціна такого рішення: ручне управління найбільшим закупівельним бюджетом країни у понад 550 млрд грн на рік. Це більше чверті доходів річного державного бюджету. Для армії з цих грошей АОЗ купує зброю та техніку, а ДОТ – харчування, паливо та інші не пов’язані з озброєнням товари.

На початку повномасштабного вторгнення закритість оборонних закупівель та концентрація в Міноборони шалених за розміром закупівельних бюджетів стали однією з причин гучних корупційних скандалів з "яйцями по 17" та втричі дорожчими "зимовими куртками". Резніков поплатився за це посадою. Своєю чергою, його наступник Рустем Умєров мав втілити нові підходи до взаємодії як із військовими, так і з суспільством.

Однак міністр Умєров тільки за останні місяці минулого року назбирав свій власний шлейф скандалів: десятки тисяч бракованих [2] мін 120 і 82-мм; передача прикордонникам 23 млрд грн [3] для закупівель через сумнівну польську компанію;

і найбезглуздіше – спроба ліквідації АОЗ – найбільшого закупівельника зброї під час повномасштабного вторгнення.

Зараз же міністр оборони власними руками руйнує реформу оборонних закупівель, яку  Україна здобула під час великої війни. Відтепер АОЗ та ДОТ стали заручниками в руках керівництва Міноборони. Тобто ми повернулися у зворотню точку відліку в реформі оборонних закупівель – дві агенції де-факто прирівняли до окремих департаментів МОУ. Відділення від МОУ функцій закупівель та передача їх відокремленим агенціям з прозорими внутрішніми закупівельними процедурами було основним досягненням в реформі оборонних закупівель на думку і громадських експертів, і фахівців НАТО.

Що трапилося?

Незаконні зміни до Статутів – це вже друга велика атака чинного міністра на закупівельні агенції з найбільшими бюджетами в країни. Перша сталася, наприкінці вересня: Умєров та його заступник Дмитро Кліменков намагались [4] всупереч вимогам  [5]НАТО ліквідувати АОЗ через поглинання  ДОТом. В Альянсі ж вимагали посилення та розвитку обох агенцій під час війни через призначення незалежних та компетентних Наглядових рад. Вже після завершення військового стану в НАТО рекомендували об’єднати агенції в одну, яка закуповуватиме для всього сектору безпеки та оборони, про, що ми раніше детально писали [6]. 

Своєю чергою, прикриваючись цими ж вимогами, керівництво МО вирішило [7] ліквідувати АОЗ (приєднанням до ДОТу). Метою передусім була зміна керівництва агенцій на лояльне. Тільки завдяки своєчасним та недвозначним позиціям НАТО [8], міжнародних партнерів та тиску громадськості вдалось зберегти обидві агенції. 

Окрім того, Міноборони майже 9 місяців затягувало створення незалежних Наглядових рад у Агенціях, також всупереч вимогам [5] НАТО. Альянс ще у липні 2024 вимагав негайного створення Наглядових рад, які забезпечать незалежне управління  та стратегічний нагляд.

Оскільки встановити повний контроль над мільярдними потоками через лояльного керівника в об'єднаній агенції міністру Умєрову не вдалось, він обрав інший шлях: незаконні зміни до Статутів агенцій. Отже, 16 грудня 2024 року, за день до  запуску роботи Наглядової ради АОЗ, Міністр оборони своїм наказом затверджує нові редакції Статутів обох агенцій. Ці зміни дозволяють в ручному режимі управляти "з гори" Агенціями та самими закупівлями в обхід їхнього керівництва чи Наглядових рад. 

Наглядові ради виступили публічно з критикою цих змін та офіційно звернулася до оборонного відомства. Нагадаємо, ціна цього питання  перевищує 550 млрд гривень в рік наших з вами податків.

Чергова брехня Міноборони та чому зміни до Статутів незаконні

За посиланнями можна знайти тексти [9] новоприйнятих Статутів АОЗ та ДОТ.

Брехня 1: Міноборони виправдовує незаконні зміни до Статутів обов’язком привести Статути у відповідність до вимог Закону.

Спростування. Наведені нижче зміни до  статутів агенцій, не приводять Статут у відповідність із Законом, а прямо суперечать йому. 

Так, п. 6.3. Статутів ніби-то в рамках визначення заходів з нейтралізації загроз  нацбезпеці (далі – заходи з нейтралізації загроз) надає Міноборони незаконні права:

• призначати керівників агенцій в обхід Наглядових рад, що суперечить п. 4 ч. 1 ст. 6; ч. 7, 8 ст 11-2 та п. 7 ч. 1 ст. 11-4 Закону "Про управління об'єктами державної власності" (далі – Закону); ч. 6 ст. 73 Господарського кодексу України (далі - ГКУ). За законом призначення та звільнення керівників Агенцій – виключна компетенція Наглядових рад (у разі їх створення);  
• призначати чи звільняти "з гори" посадових осіб агенцій (членів Наглядових рад, заступників керівників агенцій, головного бухгалтера, керівників відділів та їх заступників), що суперечить повноваженням наданим Міноборони статтею 6; ч. 7, 8 ст 11-2 Закону, а також ч. 3, 5 ст. 65 та ч. 6 ст. 73 ГКУ. Адже порядок та умови призначення та припинення повноважень членів Наглядових рад визначені законом та актами Уряду, а керівники агенцій мають мати право приймати кадрові рішення у підприємствах, які вони очолюють;  
• надавати обов'язкові для виконання вказівки або розпорядження напряму будь-якому співробітнику агенцій – в обхід безпосереднього керівництва, що суперечить повноважненням наданим Міноборони ст. 6 Закону, ч. 7, 8 ст 11-2, а також ч. 3, 5 ст. 65 та ч. 6 ст. 73 ГКУ. 

Міноборони надало собі у Статутах й інші незаконні права, тут наводимо ключові:

• погоджувати рішення Наглядової ради про призначення чи звільнення керівників агенцій з міністерством оборони (п. 8.1. Статутів), що суперечить п. 4 ст. 6, п.7, 11-4 Закону, оскільки це виключна компетенція Наглядових рад;
• "за потреби подальше схвалення" будь-яких закупівельних договорів (абз. 2 п. 6.2. Статутів), що суперечить п. 4-2 ч. 1 ст. 6 Закону (за законом у міністерства є право лише на надання згоди на укладення дороговартісного договору чи договору з заінтересованістю до моменту їх підписання). Однак, цим положенням Статутів виконання всіх вже укладених закупівельних договорів ставиться в повну залежність від рішень міністерства.

Окрім того, незаконні зміни до Статутів у найближчий місяць заблокують діяльність найбільшого закупівельника озброєння країни – Агенції оборонних закупівель, так як в січні спливає термін контракту МОУ з чинною директоркою агенції. За законом, Наглядова рада має вирішувати чи продовжувати контракт, чи призначати ТВО директора, чи призначити іншого керівника. Але норми нового Статуту АОЗ, затвердженого наказом Міноборони, всупереч закону надають Міністру Умєрову право самостійно призначати чи звільняти керівника у будь-який час та поза будь-якими процедурами. Тобто вже в цьому місяці укладення нових договорів на закупівлю озброєння АОЗ буде заблоковано, а чинні – опиняться під ризиком зриву.

Брехня 2: Є пряма норма в законодавстві, яка покладає на посадових осіб вживати превентивні заходи під час воєнного стану. Відповідно до частини 7 статті 11-2 Закону, органи управління державними підприємствами зобов’язані моніторити наявні або потенційні загрози національній безпеці та вживати заходів для їх нейтралізації. Міністр оборони може звільнити будь-кого, якщо будуть виявлені загрози нацбезпеці (посилання на інтерв'ю керівника департаменту політику закупівель Г. Канєвського тут [10]).

Спростування: "Пряма норма" не надає Міноборони право діяти всупереч закону чи з перевищенням повноважень.

За Законом, МОУ дійсно зобов'язане під час війни затверджувати заходи з нейтралізації загроз. Як приклад, у законі наводяться: зміна місця чи режиму роботи. Закон не містить вичерпного переліку заходів, але встановлює, що заходи обов'язково мають бути спрямовані виключно на нейтралізацію загроз для діяльності підприємства. Ч. 7 ст 11 Закону, не дозволяє порушувати інші положення цього ж закону, або перебирати законні повноваження Наглядової ради, до прикладу з призначення чи звільнення керівників агенцій. Як вказано вище, Міноборони у п. 6.3. Статутів, під виглядом заходів з нейтралізації загроз підприємству, надає собі права, які суперечать закону та ухвалено міністром Умєровим з перевищенням повноважень.

Наглядові ради АОЗ [11] та ДОТ [12]  вже звернулись до Міноборони з питаннями щодо незаконності змін до Статутів. На що в Міноборони відповіли [10], що в міністерстві уточнюють що  саме відноситься до потенційних загроз нацбезпеці. Насправді, незаконність Статутів не пов'язана з питанням, що саме відноситься до "потенційних" загроз. Це просто окозамилювання від керівника департаменту МОУ політики закупівель, Канєвського Гліба.

Брехня 3: Міноборони зазначило, що мета змін до Статуту – забезпечити чіткість і прозорість управлінських процесів, ефективний моніторинг загроз національній безпеці та оперативне реагування на них, як того вимагає Закон України "Про управління об’єктами державної власності".

Спростування. Як вказано вище, створюється можливість для ручного керівництва Міноборони агенціями, що зруйнує логіку управління підприємствами та створить значні ризики, аж до зупинення у найближчий час закупівель зброї АОЗ.

Стане реальною можливість безпідставних звільнень "неслухняних" та призначення "потрібних людей" власноручно міністерством. Міноборони також зможе вказівками визначити з ким потрібно або не потрібно укласти багатомільйонний контракт на закупівлю зброї. Можливим буде навіть блокування оборонним відомством дороговартісних закупівельних договорів, укладених "з неправильними постачальниками".

Такі ризики та незаконні зміни до Статутів, що переводять головних закупівельників для армії – АОЗ та ДОТ – всупереч рекомендацій НАТО у необмежене ручне управління під час війни і є загрозами національній безпеці.

Чим загрожують незаконні Статути агенцій у найближчий час? 

Повторимось, все це створює зручне поле для ручного контролю міністром оборони за 550 мільярдами оборонного бюджету. Крім того, критично важливо зберегти довіру іноземних партнерів до спроможності України закуповувати зброю ефективно та без корупції. "Данська модель", за якою міжнародні партнери передають Україні гроші для закупівель зброї в українських виробників, опинилася під суттєвим ризиком через безладні та шкідливі рішення міністра оборони, який не зупиняється від спроб повернути під ручний контроль оборонний бюджет.

Але, найголовніше, якщо не відмінити незаконні зміни до Статутів та негайно не привести їх у відповідність з Законом "Про управління об'єктами державної власності", діяльність найбільшого закупівельника озброєння АОЗ  вже в цьому місяці буде заблоковано. Укладення легітимних договорів на постачання озброєння буде під великими ризиками зриву, а триваючі контракти можуть опинитися у судах.

Центр протидії корупції  звернувся  з вимогою до Кабінету Міністрів України, відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону "Про Кабінет Міністрів України", невідкладно скасувати незаконні акти-накази Міноборони, якими внесені зміни до статутів закупівельних агенцій  АОЗ та ДОТ.

***

Про описані вище проблеми чудово знають наші міжнародні партнери, адже топові експерти НАТО глибоко аналізували навесні 2024 року ситуацію з оборонними закупівлями в Україні і на основі цього зробили розгорнутий перелік рекомендацій.

Відкат назад в оборонних закупівлях неможливо приховати від світових медіа за вуаллю брехні від Міноборони. Ціна підриву діяльності закупівельних агенцій в оборонному секторі – не тільки 550 мільярдів наших з вами податків, які мають ефективно та підзвітно витрачатися на оборону країни. Це також загроза втрати довіри наших ключових іноземних партнерів та донорів озброєння. Міжнародні партнери уважно спостерігають за реакцією Президента на чергове зухвале намагання міністра Умєрова підімʼяти багатомільярдні оборонні бюджети під час великої війни.

Стаття ЦПК, колонка на УП [13]

Зображення вгорі: корупція в Україні вмонтована во владну вертикаль. Фото: president.gov.ua

«Аргумент» [14]

На цю тему:

• Чому Умєров - це міністр корупції та поразки у війні [15]
• Мирослав Гай: Умєров, де міни та постріли?! [16]
• Сім аргументів чому міністр оборони Умєров має піти у відставку: хаос, стиль управління, брехня та інші [17]
• Призначення Кирила Тимошенка радником свідчить про те, що Умєров не є самостійним керівником Міноборони - Бутусов [18]