«Ви маєте бути у військкоматах!» Чому Рамзан Кадиров розчарувався у чеченцях

Він незадоволений, що жителі Чечні та всього Кавказу не хочуть йти на війну. Не допомагають ані погрози, ані гроші, ані релігія.

Про це повідомляє видання «Важные истории» [2].

Що трапилося

У ніч проти 25 жовтня у телеграм-каналі Рамзана Кадирова з'явився «війс» — голосове повідомлення. Глава Чечні закликав «зтирати з землі» міста у відповідь на українські атаки, розкритикував недостатньо жорсткі, на його погляд, дії російської армії, назвав війну війною, а головне визнав, що із призовом у Чечні все не так добре, як він стверджував раніше.

«Нас майже мільйон 600 тисяч. З них хоча б 300-400 тисяч [могли б піти добровольцями]. Вік не має значення, все одно ви маєте бути у військкоматах! Ви повинні стояти в чергах», - заявив Кадиров.

Глава Чечні записав звернення невдовзі після того, як українські та опозиційні чеченські телеграм-канали повідомили про обстріл школи в Херсонській області, де базувалися чеченці. За даними телеграм-каналу 1Adat [3], під удар потрапили кадировці з «Нєфтєполка» - спецпідрозділу чеченської Росгвардії.

1Adat пише [3], що загинуло близько 100 людей. Депутат Херсонської облради Сергій Хлань повідомив [4] про 40 загиблих та 60 тяжко поранених. 1Adat також опублікував відео [3], змонтоване з фото загиблих, та аудіозапис [5], на якому нібито один із кадировців стверджує, що школу обстріляли з ракетної установки HIMARS. Уніан уточнює [6], що ракети вдарили по селу Каїри Херсонської області.

На думку одного із засновників каналу 1Adat Ібрагіма Янгулбаєва, саме цей обстріл міг стати причиною того, що Кадиров виклав свій аудіозапис.

Як йде призов у Чечні

На початку повномасштабного вторгнення, 25 лютого, Кадиров заявив про 70 тисяч чеченських силовиків, готових їхати в Україну «боротися за нашу державу». У червні глава чеченського парламенту Магомед Даудов сказав, що з території республіки на той момент в Україну вирушили трохи більше восьми тисяч людей.

Коли 21 вересня владімір путін оголосив мобілізацію, Кадиров сказав, що у Чечні її не буде, оскільки республіка вже відправила до України достатньо військових. "План призову в Чеченській Республіці перевиконано на 254 відсотки", - заявив глава Чечні. За його словами, на той момент воювати в Україну з регіону поїхало 20 тисяч людей.

Насправді, з набором у силові структури та мобілізацією на війну чеченців у республіці все не так райдужно, як це прагне показати Кадиров.

У серпні речник парламенту Чечні Магомед Даудов в ефірі ЧДТР «Грозний» скаржився Кадирову на небажання місцевих жителів йти до «Нафтовика». Так, у місті Аргун, за його словами, лише троє зі 188 безробітних чоловіків погодилися на пропозицію влаштуватись туди на роботу. Кадиров у відповідь вимагав позбавити їх соціальних виплат.

Ще один спосіб, який використовують у Чечні, щоб набрати людей на війну в Україні, – гроші. Місцева влада пропонувала добровольцям разову виплату у розмірі 300 тисяч рублів перед відходом на фронт.

У червні в Чечні створили чотири нових батальйони «Ахмат» у складі Міноборони. Записуватись туди агітували імами на п'ятничних молитвах та дільничні під час обходів, писали «Кавказ. Реалії».

Компенсувати нестачу військовослужбовців із Чечні Кадиров намагається набором людей із інших регіонів. Будь-хто може записатися добровольцем через грозненську мерію. У травні військова розвідка України опублікувала поіменний список тих, хто приїхав до війни з Чеченської республіки. У ньому було трохи менше 2,5 тисяч людей, половина людей зі списку були не з Чечні, а з інших регіонів росії.

Чеченці, позначені у списку як «добровольці-нохчі» (нохчами чеченці називають себе самі), насправді є співробітники місцевих силових структур, і відправлені на війну, швидше за все, примусово, пояснює Янгулбаєв з 1Adat. За його словами, проблеми з мобілізацією на війну є навіть із чеченськими силовиками, яких він називає кадировцями.

«Нам повідомляють: примусово відправили [в Україну] мого сина, примусово відправили мого чоловіка, брата тощо. Почали дивитися — а це просто рядові кадировці, які не хочуть їхати в Україну, а їх змушують, — розповідає Янгулбаєв. — Типу: ми вам платили платню, ви в системі були, а ну, швидко пішли туди, інакше ми вас посадимо в підвал».

Як намагаються використати релігію

Янгулбаєв вважає, що Кадиров прагне подати вторгнення в Україну як «священну війну», щоб мобілізувати на неї місцевих.

У своєму аудіозаписі голова Чечні використовує саме таку риторику. Він соромить чеченців та інші народи Кавказу: «Ви або збрейте бороди, або виявите справжню релігійність не так на словах, а на ділі». Кадиров закликає «вийти на захист релігії» та «підняти прапор перемоги Всевишнього над сатанізмом».

«Його [Кадирова] муфтіят цілими днями тільки про джихад і каже. І Кадиров говорив, що той, хто не поїде воювати в Україну, — він не мусульманин», — пояснює Янгулбаєв.

Однак, за його словами, «навіть самі кадировці у це не вірять». «Ми не раз публікували їхні голосові повідомлення, де вони кажуть, що „ніякого джихаду немає“. Публікували відео, де родичі цих кадировців, коли їх проводжали, казали: ніякого газавату (ще одна назва джихаду — священної війни. — прим. ред.) там немає», — розповідає Янгулбаєв.

Чому Кадиров незадоволений усім Кавказом

В аудіозаписі Кадиров висловлює невдоволення і тим, як відбувається мобілізація в інших регіонах Кавказу. “Кавказці, я вас взагалі не розумію. Ви мали бути першими, тому що це нас стосується в першу чергу. Ми завжди хотіли воювати проти цього сатанізму», - закликає Кадиров.

Невдоволення Кадирова іншими регіонами може бути спричинене протестами, які почалися після оголошення мобілізації.

Наймасштабніші акції пройшли в Дагестані. Він входить до регіонів, де мобілізували найбільше людей, писали «Важные истории». На війну передбачалося відправити 15 тисяч жителів. При цьому на момент підрахунку Дагестан вже був на першому місці за кількістю підтверджених загиблих в Україні 277 осіб. Порівняно з мирним часом смертність у регіоні чоловіків віком 18-35 років зросла вдвічі.

Після оголошення мобілізації в регіоні спалахнули масові протести, мешканці села Ендірей навіть перекривали федеральну трасу. Але зараз у республіці тихо.

«Перша реакція пройшла, та ще й мобілізація стала менш інтенсивною, от люди й заспокоїлися до певного часу. Меліков (глава Дагестану. — Прим. ред.) використав і пряник, і батіг — визнав справедливість локальних протестів в Ендрії та Бабаюрті, пообіцяв боротися з "перегинами" окремих чиновників. Водночас у Махачкалі відбулися масові затримання, зараз готуються кримінальні справи», — пояснив «Важным историям» Володимир Севріновський, журналіст та експерт із регіонів Північного Кавказу.

За підсумками протестів у Дагестані порушили щонайменше 30 кримінальних справ, їх фігурантами стали, зокрема, адміністратори телеграм-каналів, які висвітлювали мітинги.

Янгулбаєв нагадує про вкидання фейкового наказу нібито за підписом військового комісара Дагестану Дайтбега Мустафаєва про зупинення мобілізації. «Заспокоїли народ — але на якийсь час. Якщо знову підуть двосоті [загиблі], у Дагестані знову спалахне», - вважає він.

«Аргумент» [7]

На цю тему: