Російська армія готується до контрнаступу ЗСУ. На знімках із космосу чітко видно зміцнювальні споруди, які військові РФ будують на тимчасово окупованих територіях. Також експерти зазначають, що російська армія перекидає ближче до передової живу силу та техніку.

Про те, коли може початися контрнаступ ЗСУ і куди припаде основний удар, currenttime.tv [2] розповів військовий експерт Роман Світан.

– Як Вам здається, чи є вже необхідні умови для контрнаступу в України?

- Ні, ще рано, кілька днів дощі йтимуть, потім підсихатимуть. Важка техніка, яку нам передали партнери, їй дуже складно йти по тому бруду, який зараз ще є. Підсихатиме щонайменше тиждень після закінчення дощів. Ґрунт насичений водою, і рухатися практично неможливо. Більш-менш ще можна рухатися в районі лісів, по дорогах з твердим покриттям, але виконувати широкомасштабні дії поки що рано. Не раніше кінця наступного тижня район п'ятого-сьомого травня.

– Виходячи з інформації, яку бачимо у відкритих джерелах, чи можете ви розповісти, проаналізувати, як Росія готується до утримання захоплених українських територій?

– Росіяни збільшили щільність військ по всій лінії фронту від Херсона до Куп'янська – десь близько тисячі кілометрів фронту на глибину сто кілометрів, це до азовського узбережжя, до узбережжя Чорного моря та на глибину під сотню кілометрів уздовж Донецького та Луганського фронтів. Та щільність військ росіян, яка зараз є, недостатня для утримання жодної готової до наступу армії за херсонським і запорізьким напрямами, і поки що, можна сказати, достатня для утримання військ, що наступають, в районі Донбасу: донецького і луганського фронтів.

Оптимальний варіант наступу, звісно, на південних рубежах. У районі херсонського та запорізького фронтів росіяни мають кілька заглиблених у землю ліній оборони. Але добре підготовлені з інженерного погляду військові частини вони затримати не зможуть. Тому тут уже видно підготовку росіян до відходу і з херсонського напрямку, і з запорізького. Вириті укріплення, розташування гарнізонних засобів утримання говорять про те, що готуються відходити з херсонського напрямку у бік Криму, а із запорізького напрямку відходити у бік Маріуполя, Ростова – на Донбас.

Такого ж рівня зміцнення росіяни споруджували на правому березі Херсонської області, на правобережжі Дніпра, коли готувалися до відходу на лівий берег, тобто такими уступами у шаховому порядку викопано укріплення. Їх уже видно, і видно підготовку до відходу. Тут питання: до керованого чи втечі. Якщо буде швидкий поступ українських військ, це буде розгром з втечею. А якщо буде керований відхід росіян під тиском українських військ, це приблизно такий самий рівень відходу, як було на правому березі Дніпра.

Утримати херсонський і запорізький напрямок з військової точки зору просто неможливо: вузька смуга фронту, притиснута до двох морів на ширині в 500-600 кілометрів, у глибину 100 кілометрів, - немає військового механізму його утримати, тим більше це приазовські степи - нема за що зачепитися: ні річок, ні височин, рівна, як стіл, поверхня.

– Відступатимуть чи побіжать до Криму з одного боку і до, умовно, Маріуполя з іншого боку?

- Так точно. Видно вириті укріплення саме в такому порядку.

– Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що настрої у суспільстві від контрнаступу перегріті. Ви погоджуєтесь з цим?

– Однозначно перегріті. Інформаційне поле, яке, у принципі, мало бути якось більш-менш керованим, відпущено. Так званий туман війни. Це дуже важливо перед наступальними діями вкинути в інформаційний простір для того, щоб у аналітиків протиборчої сторони просто закипіли мізки від іноді діаметрально протилежних тверджень, причому які вкидають люди, включені до ІПСО, тобто високого рівня.

– Тобто це колись, умовно, Буданов говорить одне, а Резніков – інше?

- Так точно.

– А що робити при цьому людям: кому вірити?

– Людям просто треба для себе залишати ту інформацію, яка є спільною. Чи готовність до наступу є? Є. Наступ буде? Точно буде. Загальні цілі настання – це вихід на азовське узбережжя, перерізання сухопутного коридору. Хоча перше основне завдання будь-якої армії – це знищення армії противника, тому виконуватиметься перше завдання: завдання максимальної шкоди армії противника, ну а далі, як наслідок, звільнення територій. Ще раз повторюся, оптимальний варіант – це вихід на азовське узбережжя, саме виходячи з диспозиції та розташування військ та лінії фронту.

– Романе, у мене зараз відчуття, що обидві армії завмерли. Чи так це? Як би ви зараз описали ситуацію на фронті загалом?

– Російська армія однозначно завмерла, не знаючи, куди буде завдано удару, якими силами, але чудово розуміючи, хто перший потрапить під удар. Першими під удар потраплять лінії російської оборони на глибину близько тридцяти кілометрів. Коли починають рухатися війська, то в принципі врятуватися неможливо стороні, що обороняється. Тобто проривається лінія фронту до тридцяти кілометрів, тобто всі три лінії фронту. Значить ті, хто буде на вістрі удару, російські війська будуть просто знищені. Ось тому й завмерли, особливо в тому районі, де розуміють, де буде завдано удару.

А на донецькому напрямку точно удару не наноситиметься. Нам невигідно рухатися у бік Донбасу, у бік висот. Росіяни на Донбасі укріплені на пагорбах та в агломераціях. Агломерацію краще оминути. Тому більш-менш себе впевнено почувають саме донецький фронт, район Донбасу, Горлівки, можливо, Попасної. Але тут уже сильно невпевнено почуваються росіяни, припустимо, в районі Бахмута, оскільки вони там практично в кліщах, якщо буде поставлено завдання відсікти бахмутське угруповання разом із соледарським. І це вони бачать чудово: у них голі фланги – і лівий, і правий голий фланг. Якщо почнеться рух, вони там потрапляють також у заміс. 

Окрім донецького напрямку, у росіян скрізь попереду може бути такий потужний удар, причому по всій лінії фронту одночасно, а потім уже у прориви підуть наші війська. А українські війська – однозначно триває підготовка до наступальних дій. Вона вже видно, вже пішли розвідники: військова розвідка на глибину тридцять кілометрів, тобто на глибину роботи армійської артилерії, зайшла для коригування артилерійського вогню для дорозвідки, доведення розвідданих, і далі, можливо, підготовки плацдармів для форсування або Дніпра, або Каховського водосховища. І, в принципі, на всю ширину фронту в тисячу кілометрів уже почала працювати армійська розвідка, оскільки пішла "зеленка". Тобто всі ці рухи бачать наші, природно, бачить ворог.

«Аргумент» [3]

На цю тему:

• США ще в січні вважали, що Україна не зможе втримати Бахмут, але місто стоїть – WP [4]
• Міф про "неприступну фортецю Крим" [5]
• Україна відклала контрнаступ через погоду й нестачу боєприпасів - WP [6]