Як керівництво АРМА обкрадає державу Україна

Важная новость

Треба перестати піаритися, відкрити реєстр арештованого майна, зробити процес передачі в управління активів прозорим, показати, хто і яким арештованим майном управляє і скільки грошей приносить до бюджету? От над цими питаннями в АРМА і мали б замислитися.

Про це пише [2] Олександр Лємєнов голова правління StateWatch у своїй статті у виданні ZN.UA.

Отримуючи у своє розпорядження компанії, АРМА (Нацагентство з повернення активів) повинне якнайшвидше знайти для них управителів, аби компанії повернулися до сталої роботи, а держава мала хоч якісь зиски від націоналізованих компаній. Утім, АРМА, здається, нікуди не поспішає.

Конкурси з пошуку управителів арештованого майна проводяться надто довго, а деякі ще й оголошуються повторно, бо з першої спроби у величезній країні не знаходяться відповідні суб’єкти підприємництва, що керуватимуть активом. При цьому навіть завершення конкурсу та обрання управителя зовсім не означають оперативного і повноцінного запуску роботи арештованого підприємства.

Причини неквапливості команди топ-менеджерів АРМА — у рівні їхнього професіоналізму, про який команда StateWatch у рамках проєкту Trap Aggressor писала неодноразово [2]. Зараз же хочеться поговорити про наслідки. Ось кілька показових прикладів, у яких ідеться про великі компанії, які щорічно генерували величезні прибутки на сотні мільйонів гривень, але при цьому належали пов’язаним з агресором бенефіціарам і були націоналізовані. Кожен випадок — готова ілюстрація до відомого кліше про державу як про найменш ефективного управлінця, і в цих випадках державу уособлює АРМА.

Спочатку про арешт і передачу до рук АРМА компанії «Аерок», що спеціалізується на газобетонних виробах. Для активів цього підприємства, переданих АРМА у квітні 2022 року, тільки 13 січня 2023-го було знайдено управителя. Оперативність пошуку терміном у три квартали вражає. Три квартали державний бюджет України ані копійки не отримував від цього великого платника податків через зупинку його діяльності. Причому кожен місяць простою — прямі втрати не лише у вигляді податків, а й у формі виплати за управління майном. Працівники компанії, які на цей період залишилися без доходів, також, певно, не раділи тому, що відбувалося.

Крім того, після заяви АРМА про обрання управителя ще має бути проведено його оцінку, строк якої не визначений, що знову ж таки може стати тривалим процесом. А компанія все ще не працюватиме. До цього часу обраний управитель — корпорація «Харківські будматеріали», користуючись вимушеним простоєм одного з ключових конкурентів, активно продаватиме власну продукцію, займаючи його частку ринку. Ну, хоч комусь вигода.

Ще один випадок — передача в управління арештованих активів ПрАТ «Вінницяпобутхім». Це підприємство належить російській компанії «Невская косметика», що виробляла на території України побутову хімію під брендами «Ушастий нянь», «Сарма», «Лотос».

Цей актив вартістю 2 млрд грн (100% статутного капіталу розміром 1,5 млрд грн, а також готова продукція та сировина вартістю понад 500 млн грн) було передано в управління АРМА 26 липня 2022 року. Але конкурс на пошук управителя оголошено тільки через три місяці — 24 жовтня 2022-го. Прийом документів тривав до 3 листопада. І лише 16 грудня було обрано управителя — ТОВ «Крайтекс-Сервіс», зареєстроване у Дніпрі. Бенефіціарами цієї компанії зазначені відомі дніпровські бізнесмени Валерій Кіптик і Руслан Шостак, що володіють мережею маркетів EVA (побутова хімія, косметика тощо) і продуктовою мережею VARUS. Озвучено таку логіку їхнього обрання: Кіптик і Шостак можуть виробляти товар і тут же без зайвих витрат виставляти на продаж у своїх мережах. При цьому на потужностях «Вінницяпобутхіму» вони зможуть виробляти і private label для своїх мереж. А ще щось придумати із боргом у розмірі 27 млн грн за отриману від «Вінницяпобутхіму» 2021 року продукцію.

Про обрання управителя чинний очільник АРМА Дмитро Жоравович вирішив особисто повідомити працівників «Вінницяпобутхіму», принагідно зазначивши, що тепер компанія буде перераховувати державі 3,75 млн грн. Не дуже багато, зважаючи, що за попередніх власників компанія сплачувала, за нашою інформацією, податку на прибуток десь 25 млн грн, отже, вже втратила у прибутковості. Звісно, причин цього може бути безліч, від логістичних проблем до енергетичних, цікаво інше — навіть зазначені 3,75 млн грн можуть не стати реальністю.

Ще за часів керівництва АРМА Сигидиним—Павленком практикувався один нехитрий юридичний трюк, який суттєво зменшував сплачувані приватним управителем кошти до бюджету. Перед передачею активу в управління публічно заявлялася одна сума, що має бути сплачена до бюджету. А трохи згодом, коли актив уже використовувався приватним управителем, виручені для бюджету кошти були меншими. Бо їхня частина, за поясненнями самого Павленка, іде на так зване відновлення активу, на яке можна списати практично будь-які витрати.

Ще один важливий нюанс — з 20 листопада 2022 року, за даними наших джерел, через несплату боргу «Вінницяпобутхіму» припинено подачу води та прийом стоків. Також через відсутність коштів для сплати за електроенергію в складських приміщеннях було порушено мікроклімат зберігання товарної продукції, сировини (більш як 1,5 тис. тонн), а також допоміжних матеріалів, що призвело до зміни їхніх якісних характеристик, і принаймні сировина вже не придатна до використання і має бути утилізована. Також, за нашими даними, через борг з оплати окремих послуг з січня 2023 року охорона підприємства не здійснювалася і частина майна просто «зникла». От вам і ціна «простоїв», і спосіб, як зменшити свої зобов’язання перед державою, два в одному і все через неквапливість АРМА.

Крім цього, ми проаналізували стан справ по арештованих активах, переданих до АРМА, — загальні цифри і вартість цього майна, а не окремі випадки. Відповідно до даних, зібраних аналітиками StateWatch, станом на 31 грудня 2022 року загальна сума становить 34,3 млрд грн. Якщо деталізувати, то виокремлюємо транспортні засоби, нерухомість, корпоративні права тощо. До іншого майна, на яке було накладено арешт, віднесено корисні копалини, дорогоцінні метали, а також неідентифіковані активи. Окремо зауважимо, що АРМА не звітує якісно про свої результати, тому невідомо, що із цих активів в управлінні, а що ні. І чи взагалі держава їх контролює і щось на них заробляє або ж зазнає збитків.

І наостанок, неоперативність передачі арештованого майна впадає в око. Наша команда дослідила кілька показових випадків з активами агресора, кому вони належать, скільки передається в управління і які саме з українських компаній отримують майно.

Загалом АРМА за управління численними активами Януковича, його посіпак Клименка, Пшонки та інших, колаборанта Медведчука, а також іншого заарештованого бізнесу агресора на території України змогло згенерувати до бюджету 2022 року 34,8 млн грн. Сума не надто вражаюча. У відомстві Жоравовича виправдовуються, що значно більші суми управителі сплатили за утримання, збереження та модернізацію активів, а саме — 538 млн грн.

Ми розуміємо, що АРМА, як і вся держава, не було готове до нових викликів, які постали перед нами у зв’язку з розгортанням повномасштабного театру воєнних дій 2022 року. Однак, можливо, треба перестати піаритися, відкрити реєстр арештованого майна, зробити процес передачі в управління активів прозорим, показати, хто і яким арештованим майном управляє і скільки грошей приносить до бюджету? От над цими питаннями в АРМА і мали б замислитися.

Фото: сайт АРМА

«Аргумент» [3]

На цю тему: