Які санкції передбачени за порушення закону про мобілізацію

Важная новость

Що треба знати про санкції, які застосовуватимуться за порушення нових мобілізаційних порядків.

18 травня набув чинності закон 10449 [2] про посилення мобілізації. Військовозобов’язані, а це чоловіки від 18 до 60 років, які не зняті з військового обліку, повинні протягом 60 днів оновити свої облікові дані в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Тих, хто цього не зробить, притягуватимуть до відповідальності – від штрафів до криміналу. БізнесЦензор розповідає [3] все, що треба знати про санкції, які застосовуватимуться за порушення нових мобілізаційних порядків. Зокрема про розміри штрафів, порядок їх стягнення, коли та за що настає кримінальна відповідальність.

Оновити дані: місія (не)можлива?

Процедура оновлення даних має варіанти. Це можна зробити кількома способами.

1. Напряму в ТЦК, де військовозобов’язаний перебуває на обліку. Внутрішньо переміщені особи після зміни місця проживання мали протягом 7 днів з’явитися в ТЦК за місцем нового проживання та стати на військовий облік. Таке саме правило в принципі діє для всіх громадян, які змінили місце проживання. Через те, що ця норма рідко дотримується зокрема й потрібна актуалізація даних.

2. У найближчому ЦНАПі. Утім, як раніше повідомляли ЗМІ, Центри надання адміністративних послуг досі не отримали від уряду доступу до необхідних систем, а їхні працівники не проходили жодних навчань.

Водночас директорка департаменту ЦНАП Києва Наталія Шамрай заявила, що всі Центри надання адміністративних послуг столиці до системи підключені, і вже з 18 травня готові приймати військовозобов’язаних для оновлення даних.

"Якщо система не пропускатиме за якихось причин, тоді будемо з’ясовувати й вирішувати питання, куди звернутися", – наголосила вона.

3. В електронному кабінеті. Його запустили в роботу з 18 травня. Як пояснив член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, спершу е-кабінет працюватиме в тестовому режимі. Тестування триватиме 30 днів. Повноцінно програма має запрацювати в червні.

"Електронний кабінет почне діяти з дня набрання чинності закону, а українці зможуть оновити свої дані – це буде вважатися тим, що громадянин виконав вимоги закону", – наголошує нардеп.

Доступ до кабінету матимуть і ті громадяни, які перебувають поза межами України. За словами Веніславського, після процедури вони отримуватимуть QR-код, який буде доказом виконання вимог закону. Після такі громадяни зможуть отримувати консульські послуги.

Міноборони запустило спеціальний застосунок Резерв+ для військовозобов'язаних, призовників і резервістів. Його можна завантажити з Google Play [4] або App Store [5]. Після оновлення даних у застосунку буде доступна інформація з реєстру Оберіг щодо себе.

Після оновлення даних військовозобов’язаним у будь-якому разі потрібно буде з’явитися до ТЦК для проходження військово-лікарської комісії. Викликатимуть їх відповідною повісткою. Саме за результатами ВЛК визначатиметься придатність до служби. Тепер є тільки дві опції: придатний або непридатний. Ті, хто має статус обмежено придатних, мають протягом дев’яти місяців пройти повторний медогляд.

Пропускна здатність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки залежить від міста та кількості працівників. У Києві, за даними Міністерства оборони, вона становить приблизно 50-70 осіб на день.

Які штрафи передбачені для ухилянтів

У квітні народні депутати відповідним законом змінили статті 210 та 201-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Вони передбачають штрафи за порушення правил військового обліку й порушення законодавства про оборону та мобілізацію. Розмір штрафів відрізняється для мирного та воєнного часу. У цій статті зосередимося на останніх. Повний розбір змін: Штрафи за порушення правил мобілізації: хто і скільки заплатить [6].

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про підвищення штрафів 17 травня.

Отже, відповідно до змін, за порушення правил військового обліку стаття 210 КУпАП передбачає від 17 тис. грн до 25,5 тис. грн.

Такими порушеннями зокрема можуть бути:

відмова від оновлення даних у ТЦК;
надання неактуальних відомостей, наприклад, невідповідної адреси проживання чи контактний номер;
несвоєчасна постановка на військовий облік тощо.

Обов’язки призовників, військовозобов’язаних і резервістів регламентуються відповідними Правилами [7].

На військовий облік також обов’язково мають ставати придатні за станом здоров’я жінки від 18 до 60 років, які здобули або здобувають медичну чи фармацевтичну спеціальність. Утім, це не означає обов’язкову мобілізацію жінок.

До речі, 13 травня Мукачівський міськрайонний суд визнав винною місцеву мешканку Ольгу Кулю в ухиленні від військового обліку. За проігноровану повістку для проходження ВЛК жінці присудили 5100 грн штрафу. Сума штрафу визначалася ще за старими, чинними на той момент нормами.

У вироку суду йдеться, що пані Куля є військовозобов’язаною, оскільки має середню спеціальну медичну освіту (сестринська справа), хоча наразі ніде не працює. Обвинувачувана сама визнала свою провину.

За порушення законодавства про оборону та мобілізацію оновлена стаття 210-1 КУпАП передбачає від 17 тис. грн до 25,5 тис. грн для громадян і від 34 тис. грн до 51 тис. грн для посадових і юридичних осіб.

Тут ідеться про відмову від отримання повістки, неявку за нею до органів ТЦК, порушення правил військового обліку посадовими особами підприємств тощо.

Штрафувати зможуть упродовж трьох місяців із дня виявлення правопорушення, проте не пізніше одного року з моменту його вчинення.

Окрім того, штрафувати за порушення законодавства про мобілізацію можуть заочно за аналогією з порушенням правил швидкості на дорозі. Тобто присутність порушника не обов’язкова.

Новий закон передбачає, що протокол за статтями 210 і 210-1 КУпАП не складається, якщо порушення скоєне у воєнний період і якщо особа не з’явилася в ТЦК без поважних причин або не повідомила причину неприбуття за повісткою.

Водночас положення цих статей не застосовуються, якщо ТЦК можуть отримати персональні дані з електронних державних реєстрів.

Арешт майна та блокування рахунків

Якщо штраф не був сплачений у відповідний період, ТЦК мають право звернутися до виконавчої служби для примусового стягнення заборгованості. Виконавча служба зі свого боку може арештувати рахунки або ж майно боржника.

Відповідно до законодавства, блокуватися і вилучатися повинна тільки сума штрафу – не більше. Якщо коштів недостатньо, то рахунки блокуються доки накопичиться необхідна сума.

Водночас, як пояснюють у техпідтримці банків, незважаючи на блокування рахунків, боржники зможуть робити внески за кредитами.

Якщо ж рахунків немає або на них відсутні гроші та надходження, для покриття штрафу може використовуватися майно. Проте є майно, на яке стягнення у жодному разі не поширюється:

Адміністративне затримання

Поліція може застосовувати адміністративне затримання до ухилянтів. Термін такого затримання коливається від трьох годин для складання протоколу до трьох діб, коли необхідно встановити особу чи з’ясувати обставини порушення.

Водночас юристка Надія Шуляк звертає увагу, що адміністративне затримання, відповідно до закону, можуть здійснювати також співробітники ТЦК.

"Якщо особа ухиляється від оновлення відомостей, не з’являється за відповідними повістками, то до неї можуть застосувати адміністративне затримання – "спакувати" побутовою мовою. Повістка не завжди означає мобілізацію. ТЦК – це структура, яка обробляє певні дані, і вона повинна мати актуальні відомості. Якщо особа їх не оновлює, не з’являється, вона може потрапити в розшук", – каже вона.

Кримінальна відповідальність

Членкиня Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз пояснила журналістам етапи покарання ухилянтів. Спочатку до них застосовуватимуться штрафи, після наставатиме кримінальна відповідальність

"Потрібно розуміти поетапність застосування штрафів. Спочатку накладається адміністративний штраф. Якщо порушник не сплачує його, то військовозобов’язаному може бути виписаний другий штраф, більший за попередній. Для фізичних осіб ідеться про суми від 17 тис. грн. до 25 тис. грн", – каже вона.

Якщо ж особа не сплачує ані перший штраф за порушення обліку, ані другий, не з’являється для оновлення облікових даних після сплати штрафу, вона підпадає під кримінальну відповідальність за порушення закону про мобілізацію.

"Тобто, це стаття за ухилянство, а не порушення військового обліку. І саме за це в чинному законодавстві стаття була не змінена – передбачається від 3 до 5 років ув’язнення за ухилення від мобілізації під час дії воєнного стану", – наголошує Ірина Фріз.

Тим часом у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт 11260 [8], яким пропонується замінити покарання за ухилення від мобілізації. Автори документа пропонують замість позбавлення волі встановити:

штраф у розмірі від 51 тис. до 85 тис. грн;
або громадські роботи на строк від 160 до 240 годин, тобто 20-30 робочих днів;
або обмеження волі до 2 років.

Наразі відповідальність за ухилення від призову на військову службу, обліку чи зборів прописані в статтях 335-337 Кримінального кодексу України. Тобто визнати людину ухилянтом може тільки суд.

Згідно з даними [9] сервісу Опендатабот, минулоріч по 336 статті Кримінального кодексу, налічувалося 1257 справ. 60 із них завершилися реальним ув’язненням терміном до п’яти років. У січні 2024-го ухилянтам винесли 120 вироків, що складає 54% від загальної кількості вироків за цією статтею за весь 2022 рік.

«Аргумент» [10]

На цю тему: