Після початку окупації Криму у 2014-му Росія активно мілітаризувала півострів та з часом перетворила його на велику воєнну базу, яку використовувала для подальшого вторгнення на материкову частину України у 2022 році. Руйнування злітних смуг та літаків, причалів та кораблів, залізниці та потягів може суттєво ослабити противника, і стати кроками до деокупації Криму. Під прицілом: так званий сухопутний коридор, яким користуються російські війська для посилення своєї присутності у Криму, зокрема й Кримський міст. А також бухти у Севастополі, де зосереджена більшість російських кораблів.

Джанкой, Севастополь, Новофедорівка чи Гвардійське — це лише кілька ймовірних цілей Збройних сил України на півострові. У Криму існує близько двох десятків об’єктів, які важливі як воєнн бази або логістичні центри, потенційні мішені для Збройних сил України.

Розглянемо кожен з воєнних компонентів – морський, повітряний та сухопутний, котрі за словами наших західних партнерів є абсолютно законними цілями для України.

Чорноморський флот: основний радіус ураження

"Перша й основна частина російського угруповання на території Криму — це Чорноморський флот разом з 22-м армійським корпусом берегових військ. Останній — це відносне нововведення. Лише кілька років у складі флотських угруповань з’явилась сухопутна складова", — пояснює Фокусу керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", капітан І рангу Павло Лакійчук.

До цього корпусу належать зокрема 126-та бригада берегової охорони з пунктом дислокації у Перевальному. Це колишній українській підрозділ, який у 2014 році зрадив присязі й перейшов на бік ворога. Також у Перевальному розташовано 8-й окремий артилерійський полк. У Севастополі — 810-та бригада морської піхоти та 127-ма окрема розвідувальна бригада. Варто зауважити, що всі вони були залучені до повномасштабного наступу на територію України, а також нині беруть участь у бойових діях на півдні, та мають серйозні втрати. У відкритих джерелах є інформація про цілі військові кладовища у Перевальному та в Севастополі. Але основна частина ЧФ РФ — морська.

У її складі, наприклад, 30-а дивізія надводних кораблів. Це — ракетоносці, починаючи від фрегатів проєкту 11356, такі як "Адмірал Макаров" чи "Адмірал Ессен", і закінчуючи патрульним кораблем "Василь Биков". Останній у серпні 2022 року отримав ушкодження у Севастопольській бухті та вийшов на ремонт. Усі вони можуть нести крилаті ракети "Калібр". Якщо мова йде про фрегати, то дальність стрільб по наземним цілям сягає 2 тис. км. До повномасштабного вторгнення в Україну, саме ці фрегати завдавали ракетних ударів по Сирії.

Росія тримає в Чорному морі десантні кораблі не лише Чорноморського флоту, а й Балтійського і Північного. Щоправда, останні переважно ховаються у Новоросійську Краснодарського краю. Але наявність десантних засобів не надає ворогу переваги через відсутність можливості до проведення таких операцій.

"Ситуація така, що десантні кораблі у Чорному морі у росіян є, але підготовлених десантників немає, — продовжує Лакійчук. — Основний контингент, а це 810-та бригада і 382-й окремий батальйон морської піхоти, зазнав значних втрат — від початкового основного особового складу залишилося дуже мало. Чисельність кваліфікованих кадрів, які можуть і вміють здійснювати морські десантні операції, обмежена. Тож залучення оперативного стратегічного спецназу — для росіян з області фантастики".

Окремо варто згадати берегові ракетні війська ЧФ РФ. До їхнього складу входять комплекси "Бастіон" з протикорабельними ракетами "Онікс". Їх район позиціювання розгорнутий в районі півострова Тарханкут, що на заході Криму. З цього місця росіяни також завдають ударів по півдню України.

У Чорному морі Росія має бригаду підводних човнів. А саме шість підводних човнів проєкту 636 "Варшавянка". Кожна з них є носієм крилатих ракет "Калібр-ПЛ" для ударів по наземним цілям. Мова про "Ростов-на-Дону", "Краснодар", "Новоросійськ", "Старий Оскол", "Великий Новгород", "Колпіно". Ці човни раніше використовувалися для несення служб у Середземному морі та застосовувалися у Сирії.

"Підводні човни небезпечні, бо можуть здійснювати пуски крилатих ракет морського базування "Калібр", і їх складно виявити. — говорить Фокусу військово-політичний оглядач "Інформаційного спротиву" Олександр Коваленко. — Наприклад, використовуючи відповідні протикорабельні елементи протичовнового типу. Зараз це реалізувати дуже складно і фактично неможливо. Отже, найефективнішим може бути задіяння протикорабельних ракетних комплексів по підводним човнам, саме тоді, коли вони знаходяться у надводному стані в бухті Севастополя. Але нанесення зараз удару по бухті Севастополя, та знищення цих човнів — неможливо. Це буде можливо тоді, коли ми безпосередньо будемо знаходитись біля адміністративної межі тимчасово окупованого півострова Крим".

Склад Чорноморського флоту РФ переважно базується в Севастополі (відомі випадки, коли кораблі у Севастопольській бухті були атаковані надводними дронами та БПЛА, — ред.), частина в Феодосії, де розташовано науково-випробувальний центр, та на озері Донузлав, що біля Евпаторії.

Загалом у Криму нараховується десять діючих військових аеродромів, які використовує російська окупаційна армія. Деякі з них входять до складу Чорноморського флоту, інші — Повітряних космічних сил РФ.

Перш за все експерти згадують про потужне угруповання на аеродромі "Бельбек" в Севастополі. У 2020 році його повністю реконструювали — там продовжили злітну смугу, аби він міг приймати стратегічні бомбардувальники Ту-22М3, Ту-160 та Ту-95МС. Це саме ті літаки, що можуть нести крилаті ракети. Російське командування не використовувало "Бельбек" для стратегічної авіації, зараз для ударів використовуються інші аеродроми, приміром, Енгельс. Зараз у "Бельбеку" ж базується переважно винищувальна авіація зокрема, Су-30. Також це хаб для транспортної авіації.

Ще один важливий аеродром розташований у Гвардійському біля Сімферополя.

"Він якраз посередині півострова Крим, і виходить так, що російські штурмовики та тактичні бомбардувальники, які дислокуються у Гвардійському, мають широкий радіус дії по всіх напрямках, по всьому українському півдню", — уточнює керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

На аеродромі у Джанкої базується армійська авіація: штурмовики, транспортні та ударні вертольоти — Ка-52, Мі-28, Мі-35, Мі-8. На фото американської компанії Planet Labs за 31 жовтня 2022 року журналісти помітили — їх там півсотні. Саме вони здійснюють вогневу підтримку російських сил під час ударів по Херсонській, Миколаївській, Запорізькій областях. Також там облаштовано безліч точок розміщення зенітно-ракетних комплексів та ППО, щонайменше три склади з боєприпасами.

Що ж стосується морської авіації Чорноморського флоту, то вона базується на аеродромах в Саках та Качі.

"Якраз в Саках (у Новофедорівці — 43-й окремий морський штурмовий авіаційний полк морської авіації ЧФ РФ, — ред.) перебувають багатоцільові винищувачі Су-30, Су-35 та бомбардувальники Су-24М, які здійснюють нальоти на південь України й патрулюють північно-західну частину Чорного моря", — говорить Павло Лакійчук.

У серпні 2022 року у Новофедорівці сталась серія вибухів — міжнародні експерти заявили про знищення або серйозне пошкодження щонайменше восьми літаків. Тоді вперше за час повномасштабних бойових дій російські військові цілі зазнали пошкодження на оперативній глибині — на відстані понад 200 км від українських позицій. У вересні 2022 року Генштаб ЗСУ підтвердив, що це був український ракетний удар).

Залізниця, логістичні центри та склади: не лише Джанкой, а й Інкерман

Особливе значення для російської армії має залізниця. Сучасна Росія не оминула стару, ще часів Першої світової війни концепцію, використовувати для забезпечення військової логістики залізницю. Саме нею з території РФ перевозиться більшість боєприпасів на півострів, а далі — на окуповані частини Запорізької та Херсонської областей. Зокрема, й ракети "Калібр". Саме про їх знищення заявило Головне управління розвідки МО України 20 березня у Джанкої. Тоді ракети везли залізницею у Севастополь на 17-й арсенал.

Джанкой – є залізничним вузлом та логістичним центром. Саме там сходяться всі потяги, які прямують з півночі — Чонгару і Перекопу, півдня — Севастополя і Сімферополя, сходу — з території РФ через Керченський міст. Там розташовані також проміжні тимчасові склади боєприпасів та амуніції. Саме це робить його важливою ціллю для української авіації, безпілотників і у майбутньому артилерії.

На сьогодні складно з впевненістю назвати місце, де російська армія зберігає свої запаси "Калібрів" та інших крилатих ракет. Можна припустити, що вони є на складах в Інкерманських штольнях, що біля Севастополя. Це місце добре захищено і знаходиться недалеко від причалів. Незважаючи на це Інкерман вже неодноразова ставав місцем вибухів [3]. Також, ймовірно, росіяни зберігають ракети у підземних сховищах 17-го арсеналу в Сухарній балці Північної сторони, де також потужні скельні укриття.

Що ж стосується сухопутних військ, то за дев’ять років, великих формувань, що діють на постійній основі не сформовано. Російське командування вважає, що флотського армійського корпусу достатньо. Лише у Феодосії у 2020-2021 роках розмістили 56-й десантно-штурмовий полк, а на півночі Криму ще у 2015-2016 роках було сформовано угруповання військ, яке дислокувалось на тимчасовій основі. В той час було створено декілька ліній оборони в Армянську та Красноперекопську. Там розмістили кілька батальйонів тактичної групи Південного військового округу Міноборони РФ. Сьогодні це тилові бази для південного угруповання військ РФ, яке діє на Херсонщині та Запоріжжі.

Загалом же, опитані Фокусом експерти говорять, що попередні атаки на Крим, зокрема Кримський міст та Новофедорівку, свідчать про те, що місць, які можуть бути наддалекими для ураження українськими силами на півострові, нині не існує. Питання лише в слушному часі для таких операцій.

"Контрнаступальні дії Збройних сил України щодо звільнення окупованого півострова Крим можливі саме тоді, коли армія буде знаходитися безпосередньо біля адміністративної межі Криму. Буде реалізовуватися відповідний сценарій, — говорить Олександр Коваленко. — Можливо, він буде схожим суміш двох операцій — звільнення острова Зміїний та правобережної Херсонщини. Але сухопутної операції не буде допоки на території Криму повністю не знищать лінію оборони та не придушать можливість вести обороні дії. А для цього в першу чергу необхідно ізолювати Крим від материкової частини РФ, достатньо серйозно пошкодивши Кримський міст, аби по ньому неможливо було здійснювати забезпечення Криму та контроль Азовського моря".

Росіяни можуть спробувати використовувати морську та авіаційну логістику, але вона не може забезпечити необхідні обʼєми поставки, що суттєво вплине на боєздатність російської армії.

Аналітики додають, що не дивлячись на те, що наявне угруповання російських військ у Криму, досить велике, воно недостатнє для оборони півострова у разі наступальної операції Збройних сил України.

Фото: Вiкiпедiя | Кримський міст в 2022 році підтвердив статус військової цілі

«Аргумент» [4]

На цю тему:

• The New York Tims про виклики можливого наступу України: тільки нової зброї недостатньо [5]
• Дві бригади ЗСУ, озброєні БМП Bradley та БТР Stryker, скоро повернуться в Україну - Пентагон [6]
• Путін боїться дня, коли Україна отримає всю обіцяну бронетехніку – Bild [7]
• «У нас є всі можливості й всі шанси розгромити росію на полі бою» [8]