З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну російські школи, коледжі та дитячі садки провели 200 тисяч військово-патріотичних заходів, так чи інакше пов'язаних із нинішньою війною. За завданням вчителів діти шили маскувальні мережі та толстовки для мобілізованих, писали листи на фронт та пекли паски для військових. Близько тисячі освітніх закладів агітували підлітків укласти контракт та їхати на фронт одразу після випускного.

Видання novayagazeta.eu [2] вивчило активність 45 тисяч навчальних закладів та розповіло, як мілітаризм наповнив російські школи.

Вже три місяці семикласники із сільської школи-інтернату в Кемеровській області спілкуються з морпіхами з Вугледару: записують відеовітання, відправляють їжу та листи на фронт. Перед канікулами діти змайстрували для солдатів талісмани — чебурашок із вшитими всередину молитвами-оберегами та записками: «Поверніться живими та непереможеними».

Спілкування школярів та військовослужбовців розпочалося з вірша «Україна», розповідає їхня класна керівниця Ольга Єршова. Його написали солдати 155-ї бригади морської піхоти. Вірш про Україну, яка хоче накласти на себе руки через зраду Європи, школярі інсценували, записали на відео та відправили авторам.

— З початком спецоперації у багатьох із нас життя перекинулося з ніг на голову, — каже вчителька. — Але мені та моїм дітям пощастило: маємо наставника. Він колишній морський піхотинець, зараз займається гуманітарною допомогою для хлопців із 155-ї окремої гвардійської бригади морської піхоти. І через цю чудову людину я пояснюю дітям, що таке любов до батьківщини.

До Дня захисника вітчизни Єршова обрала новий вірш - "Я бурят". Данило, один із її учнів, у військовій формі читає на відео рядки невідомого автора: «Я тунгус, я гуран–хамниган. За Россию иду воевать. Как за Сталина — дед, я — за Путина, потому что он тоже бурят». 9 травня вчителька відправила Данила виступати на конкурсі читців з віршем «Мы стояли в лесу ночью под Волновахой».

Кожну акцію Єршова записує на відео: «Діти допомагають мені створювати звіти для міносвіти. Тільки за останній місяць ми вивчили пісні «Тыловая», «мужчина-защитник» та вірш «Талисман». І нехай я не можу змусити дітей бути патріотами, але створити для цього правильну атмосферу просто зобов'язана».

З початку війни навчальні заклади — дитячі садки, школи та коледжі — провели не менше дев'яти мільйонів заходів, випливає із розрахунків «Новой-Европа». Кожне шосте з них мало мілітаристський характер. Це 1,5 мільйона різних «військово-патріотичних» акцій, включаючи конкурси ладу та пісні, змагання з метання гранат та зустрічі з військовими.

Серед них майже 200 тисяч заходів було присвячено війні в Україні (або «СВО», як називаює вторгнення російська влада). У травні, порівняно з минулим роком, кількість таких активностей зросла вдвічі.

Як ми рахували

Ми завантажили 8,8 мільйонів постів із 44413 груп у «Вконтакті» російських шкіл, дитячих садків та коледжів починаючи з 24 лютого 2022 року. За допомогою регулярних виразів та ключових слів (наприклад, «Великая отечественная война», «СВО», «геноцид») ми залишили лише військово-патріотичні заходи — 1,5 мільйона постів. Із них ми виділили 200 тисяч акцій, присвячених війні в Україні.

Щоб оцінити, скільки навчальних закладів опублікували пости з рекламою контрактної служби, ми також виділили ці пости за допомогою ключових слів.

200 тисяч акцій, присвячених війні в Україні, ми кластеризували на теми за допомогою алгоритму BERTopic за місяцями.

Ми також виділили цілі зі 175 методичних рекомендацій до 35 «Розмов про важливе».

У перші дні війни класний годинник про загрозу розширення НАТО пройшов по всій країні. Але зовсім скоро вимагати від вчителів розмов про війну, схоже, перестали: минулого травня, коли відзначався День Перемоги, про Україну навчальні заклади згадували втричі рідше, ніж у перші тижні вторгнення.

Однак у новому навчальному році ігнорувати спецоперацію стало майже неможливо. З'явилися «Розмови про важливе», де вчителі зобов'язані говорити з дітьми на патріотичні теми, серед яких подвиги російських солдатів в Україні, визволення Донбасу та повернення Криму, а також десятки акцій від міносвіти: «Письмо солдату», «Парта героя», «Своих не бросаем» — і це лише ті, про які ви, швидше за все, чули.

Як дітей змушують славити війну

У квітні сільська школа Алтайського краю встановила дві «парти героя» своїм випускникам. Один загинув в Афганістані ще за радянських часів, другий зовсім недавно в Україні. «Обидва зробили крок у безсмертя у 20 років», — сказано в групі школи. На відкриття прийшли педагоги, учні, місцеві жителі та голова села.

"Парта героя" - одна з перших акцій на підтримку російських військових в Україні. Школи, випускники яких загинули на війні, клеять на звичайну парту біографію та фото військового. Таких парт уже понад 3,5 тисяч по всій країні. Займатися за ними дозволено лише найкращим учням.

"Парта героя". Фото: ВКонтакті

Іноді разом із партами школи встановлюють меморіальні дошки загиблим на війні. Це ще урочистіша подія: юнармійці стоять у почесній варті, діти на свята покладають квіти, а в день відкриття таблички школа організовує лінійку та класний годинник.

Випускник сільської школи в Удмуртії Андрій Лекомцев пішов на війну одразу після випуску 2014 року — спочатку до Криму, потім до Сирії. У травні 2022 року він загинув в Україні. У рідній Кожильській школі йому встановили меморіальну дошку та «парту героя».

За півроку школа організувала День пам'яті загиблого солдата. Для дітей з 1–4 класів вчителі провели лінійку, для середніх класів — урок, на якому розповіли біографію військового. Школу відвідали родичі та друзі солдата, а юнармійці з автоматами несли «почесну варту» біля меморіальної дошки.

Школярі біля меморіальної дошки у день пам'яті загиблого солдата. Фото: ВКонтакті

Приводи розповісти дітям про війну міносвіти рф знаходить щомісяця. У березні 2023 року це була акція «Талисман добра». Цілу весну російські школярі майстрували вироби для військових — орігамі, іграшки, листівки — і відправляли «за стрічку» (на фронт). Першого тижня, як повідомило міністерство, «діти створили для учасників СВО понад 50 тисяч талісманів, щоб кожен захисник зміг відчути тепло та турботу».

Учні із села в Алтайському краї пошили брелоки-чебурашки, хлопці з Барнаульського кадетського корпусу — мішечки з побажаннями та молитвами, а школярі з Омської області — паперові серця з літерами Z.

Гальбштадська ЗОШ. Фото: ВКонтакті

У березні «Талисман добра» була найпопулярнішою військовою акцією: навчальні заклади провели майже три тисячі занять із виготовлення виробів. У квітні її змінила нова ініціатива – «Пасхальная листовка». Діти писали привітання та готували паски військовослужбовцям.

МБОУ гімназія №2 м. Воронеж. Фото: ВКонтакті

В останній місяць навчального року стартувала нова акція – «Письмо Победы». До війни діти також могли взяти в ній участь та привітати ветеранів, але зараз їм пропонують писати листи «учасникам СВО».

На фронт зі шкіл їдуть не лише паски та вироби, а й засоби гігієни, їжа, а також військове обладнання. З самого початку вторгнення діти плетуть маскувальні мережі та майструють окопні свічки. Не завжди це позаурочні заходи.

Весь навчальний рік студенти Сиктивкарського технікуму шили ноші та толстовки для мобілізованих. Заняття обов'язкові, але від учнів часто вимагають говорити про акцію як про власну ініціативу, зауважують у «Альянсі вчителів».

Студенти Сиктивкарського технікуму шиють ноші та "толстовки" для мобілізованих. Фото: ВКонтакті

Учні-зварювальники з Ростовської та Кіровської областей роблять для військових буржуйки: «Для нас це дуже відповідальна робота, але цікава. Нас підтримують удома батьки, друзі», — кажуть студенти В'ятського автопромислового коледжу у публікації фонду «Zа Вятку».

Студенти В'ятського автопромислового коледжу. Фото: ВКонтакті

За час війни навчальні заклади провели понад 14 тисяч акцій зі збору гуманітарної допомоги, а також понад три тисячі — з виготовлення маскувальних мереж та бліндажних свічок.

— Це повсюдне явище, — каже голова Альянсу вчителів Данило Кен. — Десь ініціатива йде знизу. Ми знаємо приклади, коли вчителі, які підтримують те, що відбувається, хочуть взяти участь. Вважають, що вони роблять добру справу всередині школи, влаштовуючи такі збори. Але найчастіше, звичайно, це ініціатива адміністрацій. Як правило, збори гумдопомоги подають не як завдання від чиновників, а як звернення благодійного фонду до школи.

Соціальний ліфт на фронт

Навесні розпочалася наймасштабніша з початку війни рекламна кампанія контрактної служби — так влада намагається набрати в армію якнайбільше солдатів, щоб заповнити дірки на фронті. Як раніше писала «Нова-Європа», реклама служби у ЗС з'явилася у транспорті, у під'їздах будинків і навіть у лікарнях.

У школах пропаганда армії є досить давно. Кожен листопад діти відзначають День призовника. Наприклад, змагання зі збирання автоматів часто проводяться на честь цієї дати. Минулого року 15 листопада влада запустила нову акцію — військово-патріотичний диктант: школярі відповідали на питання «про історію Росії, її битви, озброєння, великих полководців, героїв». У диктанті взяли участь понад сто тисяч людей, переважно діти.

Крім того, в освітніх установах йде пряма агітація та набір добровольців для відправлення на фронт.

19 травня семикласників із Кугеського ліцею у Чувашії відвідав військовий комісар. Школа назвала зустріч «Уроком мужності». Військовий розповів підліткам про умови вступу на контрактну службу та наслідки ухилення від призову. На фотографіях у пості про захід видно, що на уроці є весь клас, хоча змушувати приходити на ці зустрічі керівництво школи не має права.

Такі заходи з лютого відбуваються по всій країні. До того ж школи почали публікувати прямі заклики йти на війну після випускних іспитів. До літа постів із текстом «Приєднуйся до Своїх!» і «Бути захисником Батьківщини — це почесно» вже було понад тисячу, 150 із них — у групах дитячих садків.

Про що говорять на «Розмовах про важливе»

З 1 вересня минулого року військово-патріотичне виховання стало обов'язковою частиною освіти: тиждень у кожній школі починається з підняття прапора та години патріотичного виховання. І якщо від плетіння маскувальних мереж ще можна спробувати відмовитись, то «Разговоры о важном» ігнорувати за фактом не вийде ні учням, ні педагогам.

Програму для уроків «спускає» міносвіти рф. Одна з останніх тем — День Перемоги, а також подвиги російської армії, яка «захищає наше спільне право мирно жити за історичними традиціями добросусідства».

З початку навчального року всі школи країни провели по 35 «Розмов про важливе». Для кожного уроку Міносвіти записує відео, яке у понеділок транслює «Перший канал». Серед спікерів – Сергій Лавров, Іван Охлобистін та патріарх Кіріл. А в топі тим, які вчителі мають торкатися під час класного годинника, — патріотизм, історична пам'ять та традиційні сімейні цінності.

17 квітня «Разговоры о важном» відбулися на честь «Дня пам'яті про геноцид радянського народу нацистами та їхніми посібниками». У дитячому садку «Умка» у селищі Товарне Калузької області вихователі вирішили приєднатися до шкільного уроку та запросили до дитячого садка Георгія Кантарія, «солдата СВО».

«Ми розуміли, що цей процес буде складним. Адже розповідати дошкільнятам про війну завдання не з простих. Тут головне не налякати, а вселити впевненість, що ми під надійним захистом відважних воїнів», — сказано у групі дитячого садка. Після уроку діти передали військовому малюнки та обереги у вигляді ангелів.

МКДОУ дитячий садок Умка п. Товаркове. Фото: ВКонтакті

— Строго згідно із законом, вчителі не лише не зобов'язані, а й не мають права проводити «Разговоры о важном». Тому що у законі про освіту закладено заборону на пропаганду та агітацію, — коментує Данило Кен. — Але зрозуміло, що якщо вчитель відмовиться проводити урок чи піде заперечувати це до трудової інспекції чи прокуратури, то йому відмовлять. Крім того, він отримає серйозні проблеми на роботі і з великою ймовірністю буде звільнений.

З 1 вересня до «Розмов про важливе» міносвіти планує додати ще одну годину патріотичного виховання — позаурочний курс історії. «Ми зробимо все, щоби зберігалася історична пам'ять. Мною прийнято рішення, що історична освіта розпочнеться у школах із першого класу», — заявив міністр освіти Сергій Кравцов 19 квітня на всеросійському шкільному історичному форумі «Сила у правді!». Окрім додаткових занять «причини та наслідки спецоперації» з наступного навчального року увійдуть до обов'язкового курсу історії.

Відродження піонерії та військової підготовки

Останній урок «Розмов про важливе» було присвячено новій молодіжній організації — «Движения первых». Воно з'явилося минулого року, коли Путін підписав закон про створення аналога піонерії. Ідею президенту подала школярка з Луганська: «Ми з хлопцями запустили акцію «Рука помощи», допомагаємо дітям Донбасу, збираємо канцелярське приладдя. Сформувались регіональні команди. Було б чудово, якби з'явився наш спільний дитячий рух».

І хоч Дмітрій Пєсков заперечує зв'язок нового руху з радянським, путін пропонує навіть не змінювати назву: «По-старому, по-новому — як було, так і є, від цього нікуди не подітися».

За рік рух охопив понад 40 регіонів, а до 2024 року, за словами президента, охопить і всі 89.

— «Движение первых» — це спроба об'єднати всі шкільні рухи воєдино та створити вертикальну структуру для реалізації політики виховання Кремля, — каже Данило Кен. — Величезна частина їхньої діяльності безпосередньо пов'язана з підтримкою влади. Вони знімали відеоролик до ювілею путіна, хвалять та висвітлюють діяльність місцевої влади, пишуть ностальгічні пости про те, що вони правонаступники радянських піонерів, десь навіть повертають червоні хустки.

До появи «Движения первых» в росії вже діяли як мінімум дві схожі організації: Російський рух школярів та Юнармія. Остання пов'язана з мілітаризмом, і члени Юнармії навіть не намагаються цього приховувати.

14 червня перший заступник Юнармії Віктор Кауров заявив, що рух повністю підтримує курс президента «в умовах безпрецедентного тиску Заходу на нашу країну та ситуації в Україні».

У Юнармію вступили вже понад мільйон дітей. З початку війни юнармійці провели 90 тисяч патріотичних акцій, і майже всі вони пов'язані з військовим порядком. Крім традиційної «Зарницы», де діти вчаться збирати АК-47, юнармійці несуть варти біля меморіальних дощок і плетуть маскувальні мережі.

Іванівська філія МБОУ Сатинська ЗОШ. Фото: ВКонтакті

У новому навчальному році підготовка до армії офіційно увійде до обов'язкової шкільної програми. Курс ОБЖ доповнить початкова військова підготовка (НВП), а сам предмет перейменують на «Основы безопасности и защита Родины».

НВП – предмет радянських часів. У червні 2022 року депутати-єдинороси із Заксобрання Санкт-Петербурга звернулися до федерального уряду з пропозицією повернути НВП до шкіл. Восени з такою самою ініціативою виступили «справедливороси».

«Цьогорічна програма ОБЖ передбачає отримання школярами знань про оборону країни, але не відображає сучасних викликів, які постають перед державою», — прокоментувала ініціативу «справедливорос» Яна Лантратова, перший заступник голови комітету Держдуми з освіти.

З 1 вересня старшокласників навчатимуть поводитися з автоматом Калашнікова, принципами дії гранат Ф-1 та РГД-5, а також надавати першу медичну допомогу. Але найбільше насторожує те, що Міністерство оборони пропонує в пріоритетному порядку залучати до викладання НВП колишніх військових.

— Дитяча психіка вбирає приблизно все, що відбувається, і починає з цього формувати уявлення про норму. Якщо в контексті життя дитини з'являються уроки метання гранат, це теж стає нормою. Ми нормалізуємо насильство, — каже психіатр Катерина Тернова. — Діти починають думати, що є якась загроза, коли від неї треба вміти захищатися. Через війну велика відповідальність лягає на невелику людину. Відповідальність, що він не вибирав. Це дуже впливає сприйняття світу.

Вгорі: ілюстрація: "Новая газета Европа"

Переклад: «Аргумент» [3]

На цю тему:

• «Рідні не знають, чи живі діти». Коли Путіна покарають за викрадення маленьких українців? [4]
• Діти і російські фашисти. Право на життя та ідентичність [5]
• Українські діти вивезені окупантами в росію: порушення Женевської конвенції і злочин геноциду [6]