Юлін Кабмін: чому Стефанішина їде в Брюссель, а Галущенко йде у Мін’юст

16 липня Верховна Рада має призначити Юлію Свириденко прем’єр-міністром України. Так завершилась історія завдовжки в рік про заміну прем’єра.

Як до цього прийшла Юлія Свириденко і як відформатує Кабмін під себе, далі в матеріалі Цензор.НЕТ [2].

Про плани змінити Дениса Шмигаля, який і так встановив рекорд перебування на цій посаді, на віцепрем’єрку Юлію Свириденко стало відомо рік тому. Тоді ЗМІ писали про те, що президент "втомився" від Шмигаля, а Андрій Єрмак хоче мати ще більш лояльного до себе прем’єра.

Ротація рік тому не вдалась з двох причин – Юлії Свириденко не вистачало публічності. За Шмигаля виступала команда голови фракції "слуг" Давида Арахамії. І їм вдалось зберегти прем’єра. Зокрема, і через блокування трибуни опозицією.

Але те, що ротація відбудеться, було зрозуміло зі ставлення до Шмигаля і Свириденко на заходах за участю президента. Важко було не помітити, що Юлії Анатоліївні слово дають першій після президента, і лише десь потім, колись чинному прем’єру.

За цей рік Свириденко зробила багато для покращення своєї публічності. Саме вона вела переговори і підписувала угоду з США. При цьому слід віддати належне її команді, бо вони зробили грандіозну роботу з перетворення абсолютно непристойного документа на щось придатне і навіть вигідне для України.

Лише у межах конференції з відновлення України у Римі було підписано близько 200 угод та меморандумів на загальну суму 11 млрд євро. І їх також підписувала Свириденко, а не Шмигаль.

Тобто можна сказати, що Свириденко свою посаду не "заслужила", а таки "заробила".

Хоча за її спиною і буде звучати від опонентів, що вона не мала б цю посаду, якби не велика лояльність до Андрія Єрмака.

В цьому контексті не можна не згадати дві історії – Міністерство економіки Свириденко доклало руку до застосування санкцій до Петра Порошенка, а люди з Міністерства економіки намагались заблокувати конкурс на очільника Бюро економічної безпеки, де комісія зрештою обрала переможцем детектива НАБУ Олександра Цивінського.

Втім, навіть це не може перекреслити, що Міністерство економіки під керівництвом Свириденко було одним з найефективніших, і, наприклад, без його ролі неможливим було б повернення нелетальних закупівель Міноборони на Prozorro.

Єдине питання по призначенню Свириденко було наразі навіть не в голосах. А в порушенні закону. Законом про воєнний стан заборонено припиняти повноваження Кабміну. І з цього приводу навіть деякі "Слуги" вказували на неможливість такого рішення.

Наприклад, Федір Веніславський підкреслював [3], що "відповідно до закону про правовий режим воєнного стану, не можуть бути припинені повноваження Кабінету Міністрів, а відставка прем'єра тягне за собою відставку всього уряду, що незаконно. І юридичних механізмів реалізації – навіть гіпотетично – сценарію зміни уряду без змін до законодавства немає".

Крім того, склад уряду мала б запропонувати за Конституцією парламентська коаліція. Але депутати від "Слуги народу" навіть станом на 11 годину 16 липня не мали уявлення, хто ж зрештою буде в Кабміні.

"В нас буде формальна зустріч зі Свириденко, а решту нам як завжди скажуть в останній момент", - зізнався один зі "Слуг".

Так хто ж лишиться в уряді і хто піде? Це важливий розклад. Тим більше, що майбутня прем’єр зіграла в цьому процесі важливу роль і навіть проявила небачену досі суб’єктність, що не може не викликати повагу.

Хто лишається? Міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова та міністр молоді і спорту Матвій Бідний.

Віцепрем'єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров буде підвищений до першого віце.

Найнесподіваніша і ключова ротація – звісно те, що Денис Шмигаль стає міністром оборони, а нинішній міністр Рустем Умєров їде послом до США.

Крім Шмигаля на цю посаду також розглядали міністра Клименка, який відмовився, а також Михайла Федорова та Олександра Камишіна. Але призначення будь-кого з цих двох сильно порушило би баланс груп на ринку дронів і підняло б одну з груп. А це є небажаним.

Друге, навряд чи Камишіну можна було б віддати Міноборони після історії з ПХЗ та Мінстратегпромом. Нагадаю, що в 2024 році за наполяганням Мінстратегпрому, що було проведено через Ставку головнокомандувача, Павлоградський хімзавод був законтрактований на обсяги виробництва боєприпасів, значно більші за його потужності. Що зрештою призвело до зриву строків та невчасного постачання низки номенклатур зброї. А також поставки на фронт більш ніж 20 тисяч неякісних мін.

Тому єдиним логічним наслідком цього є те, що в нинішньому форматі Кабміну ставленик Камишіна Герман Сметанін не просто втрачає посаду, а зникає саме міністерство, яке тепер стає частиною Міноборони.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий мав би піти у відставку, зокрема і за закриття шкіл в тергромадах, і за те, що реформи освіти як такої не відбулось. Але його відстояв Михайло Федоров.

А далі про тих, хто таки іде на вихід або в несподівані ротації.

Зміни в цьому Кабміні не минуть без чергових створень монстрів. І тут доєднання до Міноборони Мінстратегпрому не єдине укрупнення.

Мінагрополітики вкотре вливають в Міністерство економіки, яке очолить заступник Свириденко Олексій Соболєв. Після звільнення Олександра Сольського Віталій Коваль, якого сюди перевели з Фонду держмайна, так нічим і не відзначився. Тому влада знову зливає МінАПК. Але це не все, і сюди ще доєднають і Мінекології.

"Можливо, так роблять під угоду з США, щоб ліцензії і все інше було в одному місці", - припустив один з депутатів "слуг".

Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович залишає свою посаду і на її місце приходить перший заступник міністра фінансів Денис Улютін.

Міністр культури Олександр Точицький вчора на парламентському комітеті повідомив, що залишає посаду і повертається до дипломатичної служби. Міністр, який запам’ятається лише скандалами з Софією та Лаврою і звільненням керівників музеїв, повертається в своє професійне середовище і буде постійним представником України в Раді Європи.

Хто буде наступним міністром культури поки невідомо. "Сьогодні співбесіда однієї хорошої кандидатки. Сподіваюсь, президент її умовить. Якщо ні – мабуть, в.о зроблять Григоренко", - розповіло джерело Цензор.НЕТ.

Однією з головних кандидаток на Мінкульт є колишня керівниця Директорату з питань гуманітарної політики Офісу президента, СЕО української креативної агенції Bickerstaff.345 Вероніка Селега.

Щоб зам’яти найбільший корупційний скандал останнього місяця, підозрюваного в отриманні неправомірної вигоди в розмірі понад 14,5 мільйона гривень міністра національної єдності Олексія Чернишова не просто звільнять – його Міністерство єдності взагалі ліквідують. Логічний фінал для міністерства, яке вигадали під людину.

Так само втратить свою посаду і міністерка юстиції Ольга Стефанішина, яка протягом останнього місяця стала предметом журналістських розслідувань щодо наявних у неї та родичів квартир, а також скандалу з тим, що співробітників Мін’юсту змусили ставити її фото на заставку.

"Але справа не тільки в скандалах. У Олі (Стефанішиної) конфлікт із Свириденко. І тут би Болівар не витримав двох", - каже співрозмовник Цензор.НЕТ у владі.

- То що, більше не буде фото Стефанішиної в телефонах? - пожартувала автор статті.

- Будуть, десь у Брюсселі, - відповів ще один співрозмовник видання у владі, додавши, що Стефанішина стане послом України при Євросоюзі.

Натомість за наполяганням Свириденко посаду віце-прем’єра з євроінтеграції отримує Тарас Качка, заступник міністра економіки України та один з ключових учасників напрацювання угоди з США.

Переведення Стефанішиної в Брюссель призвело до ще однієї дуже несподіваної ротації. Міністром юстиції може стати нинішній міністр енергетики Герман Галущенко.

Тут треба сказати, що Галущенко всі ці роки був оплотом політики Банкової в енергетиці. А його спроби монополізувати вплив на "Укренерго" та закупити атомні реактори в Болгарії стали приводом не для одного скандалу.

Зараз його місце посяде нинішня міністр екології та колишня заступниця Галущенка Світлана Гринчук.

На жарт, що робитиме Галущенко без контролю за атомною енергетикою, депутати відповіли не сильно лояльно: "В Мін’юста тюрми є…І РАГСи. Якось викрутиться. Ну і Гринчук так би мовити не чужа людина".

"Всі чиновники зараз не зовсім самостійні, але вона конструктивна, неконфліктна, вміє комунікувати", - охарактеризував Гринчук один з депутатів.

Цікаво, що за однією з версій, ротація Галущенка відбувається теж не без впливу Свириденко. "Він там щось бігав , щоб вирішити за її спиною, але нічого не вийшло ніби", - каже співрозмовник.

Тому як людина, яку називали комфортною Єрмаку, Свириденко натомість демонструє неабияку суб’єктність і вміння довести свою думку як правильну.

Всі фото з відкритих джерел

«Аргумент» [4]

На цю тему: