Юлія Кирієнко-Мерінова: Кейс "Скелі" і колапсування системи мобілізації

Кейс Скелі треба розглядати не лише через призму катування і смертей в підрозділі.

Хоча це вагомий аргумент до залучення туди правоохоронців.

А й через призму колапсування системи мобілізації.

Текст Бабеля - чи не перша спроба підняти важливі питання і вивести їх учасників на виважену дискусію, яка вже давно триває у суспільстві.

Є два важливі моменти:

- як люди із залежностями потрапляють у війська з позначкою придатності? Адже їх набирають не штурмовики через рекрутинг. Їх отримують з тцк.
- як бути із запитом на справедливість, коли рандомний хлопець Женя все життя займався спортом, працював і досягнув чого в карʼєрі - іде в окоп за свою країну. А рандомний хлопець Коля, який просто сидить на метадоні, і це стає приводом для того, аби не бути на фронті?

В армії немає якоїсь окремої статті і розпоряджень, як забезпечити метадоном тих, хто у підрозділах, які задіяні НА ПЕРЕДОВІЙ. Є розпорядження про те, що такі особи з залежностями можуть опинятись в підрозділах забезпечення. Де є доступ до цивільних лікарень, що видають метадон.

Бо не буде ніхто скидати з дрону піхотинцю в окоп унцію наркотичний препарат, тому що йому дуже треба. Погодьтесь.

З іншого боку, чому Скеля чи інші підрозділи штурмових військ беруть таких "бійців"?

Для того аби заповнити порожнє місце в відомості про комплектацію особовим складом. Бо Скеля велика. І вона велика тому, шо є запит у верхнього командування на це. Бо її батальйони оперативно закидають на ділянку, шо тече, аби стабілізувати напрям. І Сили Оборони мають підсилення та успішні операції. Згадайте хоча б виведення піхоти 30-ї бригади, яку здійснювала Скеля. Тобто, дуже обережно у цьому скандалі слід вдаватись до оцінок, аби не знівелювати заслуги окремих батальйонів цього полку, які теж проливають кров.

Якщо ми пригадаємо 2023 рік, так вже було. Але тоді воювали окремими ротами і батальйонами десантники і ТРО.

Ми маємо памʼятати чим це закінчувалось. Скандали про "стирання ТРО" лунали чи не з кожної праски. Їхня ефективність була на низькому рівні. Звісно не всіх. Але багатьох. Їх лишили в спокої, коли створились штурмові війська.

І так само лишили в спокої та вивільнили бригади ДШВ, від задач на екстрене гасіння пожеж на задачі ґрунтовних наступів, сплановано і чітко, як вони це вміють. Припинилось "стирання ДШВ".

Чи це правильна тактика? Треба знову ж таки бути дуже виваженим в оцінках. Адже у верхнього командування є запит на гнучкість військ і постійне "підштурмовування" ворога там де тоннко аби йоги виснажити.

І є тактика затикання дірок, (як би це жахливо не звучало) там де тече.

Якщо в першому варіанті з "підштурмовуванням" задіюють ДШВ і окремі полки штурмовиків.

То з тактикою затикання дірок - Скеля.

Катування. Його виправдати складно і не потрібно.

Але я згадую час АТО. І великий залізний бокс, у якому сиділи "аватари". Фронтові журналісти такі бокси або "ями" для аватарів бачили не в одному підрозділі насправді.

Але так само журналісти бачили наслідки перебування аватарів в піхоті - самостріли і розстріли своїх побратимів просто в окопах. Закидання гранат в хату, бо не пустили за пляшкою. Відсутність реакції на команди під час штурму і безглузді смерті побратимів, бо якийсь аватар не зарядив кулеметну стрічку.

Чи шось змінилось? Ні. Просто масштабувалось. Бо армія з часів АТО виросла в 5 разів. І тоді ці історії з аватарами розчинялись в інфополі. Тепер історії з метадонщиками концертуються, бо їх більше.

І складно контролювати все, коли твій підрозділ з полку переріс в дивізію і продовжує насичуватися.

Що робити з штурмовими полками?

Адекватним виглядає сценарій аби в кожному корпусі був свій штурмовий полк, а не окремий рід штурмових військ. Але ж ризик того, що у разі активного штурму фронту корпусу, йому може бути замало одного полку. Ну припустимо. І доведеться знову відривати підрозділи з іншого організму, де ділянка більш спокійна, і кидати в топку війни. В теорії.

Висновок: з кожним окремим кейсом катувань і смерті слід розбиратись правоохоронцям.

І зважати на те, що армія діє в умовах створених для неї: владою і системою.

З чіткою вертикаллю підпорядкування. Де за непослух є відповідні санкції. Якщо немає окремого розпорядження, яке дозволяє цей непослух.

Юлія Кирієнко-Мерінова, спеціальний кореспондент у ТСН; сторінка авторки у фейсбук

«Аргумент» [2]

На цю тему: