За Токаєвим стоїть Путін: як Казахстан допомагає росії уникати санкцій

Важная новость

Поправки до Конституції Казахстану на референдумі у неділю підтримали понад 77 відсотків громадян країни. Про це повідомляє Центральна виборча комісія. Явка становила 68 відсотків. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запропонував реформувати конституцію країни після придушення кровопролитних протестів на початку цього року, коли до країни були призвані війська ОДКБ. З того часу на політику Казахстану ще сильніше, ніж раніше, впливає Москва.

Про це йдеться у публікаціі російської редакції "Радио Свобода [2]".

Зміни за підсумками референдуму стосуватимуться третини положень Основного закону. У Казахстані буде поновлено Конституційний суд. З тексту конституції буде прибрано всі згадки про першого президента країни Нурсултана Назарбаєва. Тепер він не назватиметься лідером нації, тобто єлбаси.

Після схвалення поправок родичам президента заборонено обіймати керівні посади у державному секторі. Ця поправка матиме на меті боротьбу з непотизмом, який був поширений в епоху, коли на чолі країни стояв Нурсултан Назарбаєв, який хотів призначати своїх близьких на ключові пости. Відтепер президентові також заборонено бути членом політичних партій. При цьому за главою держави зберігається право призначати прем'єр-міністра, членів уряду, генерального прокурора, голову служби безпеки країни, керівника національного банку та голову центрвиборчкому.

Глава виконавчої влади також збереже повноваження призначати губернаторів і мерів міст, у тому числі столиці Казахстану. При цьому ще до початку референдуму громадські активісти закликали запровадити прямі вибори мерів та голів регіонів.

За підсумками голосування буде до п'яти відсотків знижено бар'єр для проходження партій до парламенту, процедура реєстрації партій для участі у виборах спрощується. Безпартійним громадянам знову дозволять балотуватися до парламенту та регіональних законодавчих зборів. 70 відсотків членів парламенту мають обиратися за пропорційною системою, а 30 відсотків – за мажоритарною.

Зміни зачеплять і верхню палату парламенту: з 15 до 10 тепер скорочується кількість сенаторів, яких особисто призначає президент країни. Сенат позбавляється права ініціювати ухвалення законів, а схвалюватиме лише ті законодавчі ініціативи, які надходитимуть після голосування в нижній палаті парламенту – мажилісі.

При цьому в неділю вдень повідомлялося про численні порушення під час референдуму, у тому числі – про передбачувані вкидання бюлетенів та недопуски незалежних спостерігачів на дільниці. Виборцям пропонувалося проголосувати за весь пакет поправок, майже не давши часу розібратися у них, зазначала опозиція. Активісти закликали президента відкласти голосування, – повідомляла Казахська служба Радіо Свобода.

Масові протести у Казахстані розпочалися 2 січня – спочатку з вимогою зниження цін на пальне. Згодом до них додалися політичні вимоги. Популярним гаслом став "Шал, кет!" - "Старий, йди!" - Вимога відходу Назарбаєва з влади. На тлі протестів у низці міст, насамперед в Алмати, почалися заворушення та погроми із застосуванням зброї. На прохання Токаєва в країну було введено війська Росії та її союзників.

Експерти розцінюють нинішній референдум як підготовку Токаєва до висунення своєї кандидатури на другий президентський термін.

Про те, що спричинило оголошення референдуму в Казахстані і як він змінить політичне життя країни, розповідає політичний оглядач Мерхат Шаріпжанов:

– Чому було призначено референдум? Ще зовсім недавно у Казахстані були масові протести. Але, можливо, є й інші фактори, які могли б вплинути на рішення оголосити всенародне голосування?

– Фактор лише один – це перемога Токаєва у протистоянні з Назарбаєвим, ослаблення та відхід Назарбаєва та його клану у тінь. Можна сказати, що протести якраз і стали кульмінацією цього протистояння. Справа в тому, що у казахському місті Жанаозен (це дуже неспокійне містечко нафтовиків на південному заході країни) панують перманентні протестні настрої. Там люди завжди страйкують чи протестують, і найчастіше це виливається у дуже серйозні зіткнення з поліцією. У 2011 році як мінімум 16 людей було вбито. Тоді відкрили вогонь по беззбройних страйкуючих нафтовиках. Найпотужніша, збудована за 30 років, назарбаївська система використала це для того, щоб виграти протистояння з Токаєвим.

Чому це протистояння взагалі виникло? Це моя думка, але гадаю, що тут сильний вплив зробив український чинник. У грудні минулого року Росія поставила ультиматум НАТО. Його суть висловив Сергій Рябков, заступник міністра закордонних справ Росії: забирайте свої манатки та забирайтеся до кордонів 1997 року, щоб НАТО взагалі біля Росії не було. А саме 28 грудня Лукашенко, Токаєв, Назарбаєв та Путін зустрічалися у Петербурзі. І ось після цього моменту настали напружені відносини між Токаєвим та Назарбаєвим, хоча Токаєв і є ставлеником Назарбаєва. Переговори проходили на тлі накопичення російських військ на кордоні з Україною, в цей час обговорювалося, що ось-ось Росія нападе. Швидше за все, Назарбаєв це не підтримав, а Токаєв, мабуть, таки підтримав і заручився підтримкою Путіна у можливому протистоянні з Назарбаєвим. Під час протестів, що розпочалися у Казахстані у січні, за Назарбаєвим стояла найпотужніша структура – це його родичі, а й увесь ресурс, який він створив протягом 30 років. За Токаєвим стояв Путін. Тож Токаєв і запросив війська ОДКБ. Вони прийшли не для того, щоб розганяти демонстрантів, а швидше за все, щоб показати: якщо що – російські війська можуть дуже допомогти Токаєву в протистоянні з Назарбаєвим. Назарбаєв програв. І ось для цього й потрібний референдум. Щоб був документ, і з усіх законів, декретів, ухвал про те, що Назарбаєв є єлбаси, лідером нації, засновником держави Казахстан і так далі, його ім'я прибрати. Адже перший президент країни згадується і в старій Конституції, у кількох її статтях. Потрібно анулювати і закон про першого президента, за яким елбаси Назарбаєв де-юре має практично необмежену владу. Її тепер уже немає. І втрату влади треба оформити юридично.

- Ви говорите про те, що Токаєв отримує остаточну перемогу і зміцнює свою владу і очевидно, що має певні домовленості з Путіним. Проте Казахстан підтримав західні санкції: заарештовано російські активи тощо. Як може в одній країні вживатись така суперечлива політика?

– А іншого виходу немає. Справа в тому, що Токаєв перебуває у шпагаті. Через кілька днів після того, як почалася війна в Україні, Токаєв обережно заявив, що Казахстан підтримує не війну в Україні, а так звану неподільність безпеки на Євразійському континенті. А це теза, придумана російським МЗС для того, щоб підтримувати свої ультимативні заяви про те, що "якщо ви не заберете свої манатки і не заберетеся, то ми нападемо на Україну". Після цього була моментальна реакція з боку британського парламенту. На мою думку, навіть один із парламентаріїв заявив, що треба тоді й проти Казахстану вводити санкції. І потім у Казахстані тут же осіклися. Адже ситуація якась? Казахстан неспроможна відкрито підтримувати Росію. Так почалися заяви в дусі "ми не допомагатимемо Росії обходити санкції", а потім і більш серйозні заяви - "ми підтримуємо санкції". Чому? Бо якщо Казахстан опиниться під вторинними санкціями, то його економіка звалиться ще швидше, ніж російська. І почалося обережність.

Заяви заявами, але величезна кількість, за останніми даними, близько 40 тисяч російських громадян поїхало в Казахстан на постійне місце проживання після початку війни. Навіть великі бізнеси до Казахстану поїхали. Візьмемо просто приклад - фірму зі Свердловської області, яка виробляє мотоцикли "Урал" з коляскою, дуже популярні на Заході. Виявилося, що від цих "Уралів" лише рама російська, а решта – із закордонних компонентів. Довелося їм переїхати до Петропавловська до Північного Казахстану. Але щоби переїхати такому бізнесу, необхідно, щоб казахстанський уряд запропонував російській компанії площі, цехи і так далі. Завдяки цьому російська компанія оминає санкції: вона тепер може отримувати компоненти, продавати мотоцикли за кордон. Тепер мотоцикли "Урал" з коляскою продаватимуть із позначкою Made in Kazakhstan.

Далі серед тих росіян, які поїхали до Казахстану (а вони отримують ідентифікаційний номер), може бути багато тих, які перебувають під санкціями. Ось Лев Лещенко (російському артисту, який підтримав анексію Криму, а також "ЛНР" і "ДНР", зараз заборонено в'їзд у західні країни. – Прим. РС), наприклад, приїхав до Казахстану і спокійнісінько отримав ІПН, відкрив рахунок у банку і тепер має доступ до MasterCard чи Visa. Росіяни зараз отримують карти, які їм недоступні біля Росії, в казахстанських банках. Це справжній відхід від санкцій.

Було знято на території Західного Казахстану і російську техніку з літерами "Z". Чому вона там була? Для того щоб пройти ремонт? Невідомо. Але треба врахувати, що відстань від Західного Казахстану до Харківської області лише втричі менша, ніж відстань від Західного Казахстану до Алма-Ати. Зробити кидок до України через російський коридор зовсім недалеко. Що робила російська техніка у Західному Казахстані? Пояснень жодних немає.

І це те, що лежить на поверхні, що ми знаємо… Але видно, що є димова завіса, мовляв, офіційно Казахстан не підтримує Росію, не допомагає їй обходити санкції, але водночас створюються умови для можливих "доглядів" росіян та російських груп від санкцій. .

– Згідно з офіційними цифрами, 77 відсотків громадян країни підтримали референдум та відхід зі сцени Назарбаєва. Наскільки ці цифри відповідають дійсності? Суспільство підтримує зміни?

- Насправді, коли оголошують офіційні цифри в Казахстані, до них потрібно ставитися так само, як і до офіційних цифр у Росії, - скільки намалюють, стільки і буде. Багато людей кажуть, що вони або взагалі не ходили на нинішній референдум, або зіпсували бюлетені. Але ж це ніхто фіксувати не буде.

При цьому казахстанці вважають, що 30 років правління Назарбаєва достатньо. Але всі чудово знають, що Токаєв свого часу був ставлеником Назарбаєва. А перше рішення, яке Токаєв ухвалив після того, як його офіційно було призначено тимчасово виконуючим обов'язки президента у березні 2019 року, – указ про перейменування столиці Астани на Нур-Султан, на честь Нурсултана Назарбаєва. І те, що Токаєв отримав гарантії від Путіна для того, щоб на його багнетах прийти до влади, люди теж чудово розуміють. Адже люди Назарбаєва спробували створити із цього серйозну катастрофічну ситуацію, щоб послабити Токаєва. Після цього він офіційно заявив, що до Казахстану зайшли 20 тисяч терористів, тож необхідно закликати до країни ОДКБ. Усі чудово розуміють, що 20 тисяч терористів – це брехня. Куди вони зникли, на Марс, чи що, відлетіли? Усі розуміють, що все це було зроблено лише для того, щоби виправдати запрошення військ ОДКБ. А те, що ми називаємо "війська ОДКБ", – це російські війська, решти там було по кілька сотень людей. І війська прийшли для того, щоб показати зуби назарбаївській стороні, що ми підтримуємо Токаєва. Тому Токаєв не має в суспільстві сильної підтримки.

Нагадаємо: ще у січні цього року, напередодні російського вторгення в Україну, "Аргумент" у статті Уроки казахского [3] писав:

В Киеве еще здравствуют руководящие сотрудники КГБ УССР, которые знают Токаева как кадрового работника ПГУ КГБ СССР, работавшего в резидентуре КГБ в Пекине в 1980-1990 гг. В 1991 году Токаев, женатый на русской, даже возглавлял пекинскую резидентуру в советском посольстве. Откуда после развала СССР прямиком направился (вернее, был направлен) в независимый уже Казахстан и “инсталировался” в МИДЕ РК в должности заместителя министра. Для новосозданного МИДа Казахстана такой кадр был находкой, ведь дипломатов-казахов в СССР было всего несколько. Постепенно - шаг за шагом - завоевывая доверие бессменного президента независимого Казахстана Нурсултана Назарбаева. И продвигаясь вверх по служебной лестнице.

Фактически, офицер КГБ Токаев полностью повторил восхождение к власти майора КГБ Владимира Путина: внешне неприметный, услужливый и исполнительный, “портфельчик начальнику поднести”, он втерся в доверие к первому лицу в государстве, не вызывая у того опасений. И когда нужно было выбирать преемника, выбор Назарбаева пал на Токаева (как в свое время выбор Ельцина пал на Путина).

Вот только бывших работников КГБ не бывает - и это любят повторять сами работники КГБ-ФСБ. Что и показали события января 2022 года.

Кстати, служба в КГБ в семье Токаевых - дело потомственное. Отец нынешнего президента Казахстана Кемель Токаев - руководитель центральных, республиканских партийных изданий. А еще он - писатель, в активе которого есть целый ряд книг о подвигах чекистов и работников МВД. За что был награжен грамотой и нагрудным знаком МВД СССР. В советской системе координат такая биография человека свидетельствует как минимум о покровительстве ему со стороны КГБ. А вероятнее всего - что он был сексотом, то есть секретным сотрудником. Именно этим обстоятельством можно объяснить и тот факт, что этнический казах Касым-Жомарт Токаев смог поступить в престижнейший ВУЗ СССР - МГИМО, куда “нацменов” брали исключительно по разнарядке и с “прицелом” их дальнейшей работы на спецслужбы СССР в сопредельных государствах. Что с Токаевым и произошло - после прохождения им спецподготовки в 1979-1983 гг.

Мог ли быть кадровый, высокопоставленный работник КГБ, да еще и ПГУ, быть верным Нурсултану Назарбаеву? Конечно же, нет. Он мог быть верен только организации, с которой связал до гроба свою жизнь - Комитету государственной безопасности.

«Аргумент» [4]

На цю тему: