Російське вторгнення в Україну давно перетворилося на війну на виснаження. Арміям обох сторін не вистачає людей і техніки. Ознаки виснаження демонструє російська економіка, яка здавалася стабільною. Але від війни втомлюються й українські партнери на Заході. Це вже позначається на військових поставках і фінансовій допомозі. Втім, попереду, можливо, ще важчі часи.

ВВС пояснює [2], що відбувається із західною військовою підтримкою України і як це вплине на становище ЗСУ на фронті.

Американська БМП Bradley веде бій у селі на Курщині. Вона перетинає галявину, під'їжджає до групи дерев і розстрілює їх із гармати, очевидно, стримуючи солдатів, які там сховалися. Через якийсь час до неї приєднується танк Abrams - він рухається вздовж сільської вулиці, обстрілюючи напівзруйновані будинки.

Ці кадри, зняті безпілотником, потрапили в інтернет у середині жовтня. Вони викликали емоційну реакцію в провідних російських каналах - вперше американський танк воював на території Росії.

Однак якщо для російських коментаторів ця поява американського танка була сповнена великого політичного сенсу, то для українців у цьому була радше тактична необхідність - танк діяв на важливій ділянці фронту, куди його перекинули разом з іншою західною бронетехнікою.

Це відео цілком відбиває становище в українській армії - вона дедалі більше залежить від поставок західної техніки. Однак отримує її при цьому все менше.

Останніми місяцями пакети американської допомоги переважно містять боєприпаси - снаряди, ракети для установок HIMARS і комплексів ППО. У них мало бронетехніки та спеціальних машин, які були б ознакою підготовки до якоїсь більш рішучої та маневрової війни.

При цьому, за словами президента України Володимира Зеленського, за пів року Україна отримала лише 10% від обіцяного. За його словами, причиною затримок стали бюрократичні й логістичні проблеми, а не брак коштів.

Щоправда, знижується і фінансова підтримка України. Поки що це зниження незначне, але, за оцінками дослідників, наступного року може скоротитися наполовину. Поки що це - найгірший сценарій із можливих.

Скорочення військової допомоги вже позначилося на становищі ЗСУ. Українська армія утримує фронт від розвалу, але все ж змушена відступати під натиском російських військ.

Ракети, снаряди і трохи бронемашин

В останньому пакеті допомоги США від 21 жовтня фігурували американські бронетранспортери M113 - застарілі, хоча й ефективні бронемашини. Крім них, там не було ніякої техніки - решта - переважно боєприпаси.

У попередньому пакеті від 16 жовтня з техніки також були тільки військові позашляховики Humvee. Решта - загалом боєприпаси. Серед них були зенітні ракети RIM-7 і Stinger, наземні високоточні ракети GMLRS, 155- і 105-міліметрові снаряди, ракети для протитанкових комплексів TOW, набої, гранати і вибухівка.

За останні пів року в регулярних американських поставках важка бронетехніка фігурувала тричі - партія важких БМП Bradley була у списку пакетів від 6 вересня, 10 травня і 24 квітня. Загальна кількість наданих машин невідома.

З іншої військової техніки за останні пів року американці передали Україні бронетранспортери та різні тактичні колісні бронемашини.

Брак бронетехніки в американських пакетах частково компенсується поставками з Європи. Але загальна кількість наданої техніки все одно невелика.

Так, наприклад, німецька фірма Rheinmetall 25 жовтня відзвітувала про поставку 20 БМП сімейства Marder. Загалом компанія передала Україні 200 БМП. Це досить багато, але ці поставки почалися в березні 2023 року і розтягнулися на досить великий часовий відрізок. Нідерланди відправили в Україну 269 гусеничних БМП YPR-765, але поставки також почалися ще 2022 року.

У жовтні стало відомо, що в перспективі Австралія передасть Україні 49 танків M1A1 Abrams - це застарілі модифікації, які австралійці все одно збиралися списувати.

Тільки частину з цих танків відремонтують і відправлять у бій, а інша частина стане донором запчастин. Терміни поставок і співвідношення діючих і донорських машин невідомі.

Власне виробництво

Власна промисловість України може забезпечити лише деякі окремі види озброєнь. Як заявив 1 жовтня Володимир Зеленський, на місяць країна виробляє, наприклад, 20 самохідок "Богдана", використовуючи для цього шасі вантажівок Tatra, велику кількість дронів різного класу, зокрема й морських, збирає боєприпаси.

Це виробництво розширюється, в Україні будують три заводи німецької компанії Rheinmetall, ще один вже побудований і почне виробляти першу партію БМП Lynx до кінця року. До серпня 2025 року побудують завод із виробництва безпілотників Bayraktar.

21 жовтня після переговорів із міністром оборони США Ллойдом Остіном президент Зеленський сказав, що готується ще один пакет американської допомоги - суто фінансовий.

"Готується ще окремий пакет - фінансування на виробництво українських дронів, 800 мільйонів доларів. Україна вдячна за цю підтримку", - заявив Зеленський.

Україна вкладає серйозні кошти у виробництво озброєнь, військової техніки та боєприпасів.

Наприкінці вересня міністр оборони Рустем Умеров сказав в інтерв'ю виданню "Лівий Берег", що військово-промисловий комплекс на той момент виробляв 20% необхідних озброєнь і військової техніки.

Це досить багато, але, як заявив у цьому інтерв'ю Умеров, міжнародна допомога - основа підтримки збройних сил країни.

Утім, за словами експертів, Україна все-таки запізнилася з розгортанням військового виробництва, що стало причиною збільшення залежності від Заходу.

"Останнім часом ми бачимо поступове розкручування української військової промисловості, але якщо вхід західних партнерів на кшталт Rheinmetall, можливо, і не можна було прискорити, то швидше розкрутити своє власне виробництво було можна, і критики на цю тему чимало пролунало і в самій Україні. Вони відстають за темпами, Росія діє швидше", - сказав ВВС ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман.

Паливо війни

Оцінити обсяг постачання озброєнь простіше, якщо порівнювати його з втратами на фронті.

А втрати, судячи з повідомлень, великі. Це показують зведення проросійського проєкту Lostarmour і західного Oryx. Вони підраховують втрати техніки за відкритими джерелами.

Згідно з підрахунками Lostarmour, ЗСУ у вересні втратили 202 одиниці бронетехніки. У жовтні, за даними проєкту, - 163 одиниці бойової техніки. Це стосується всієї бронетехніки, як знищеної, так і захопленої росіянами.

Про рівень втрат російської армії можна судити, наприклад, з останньої публікації від 23 жовтня адміністратора сайту Oryx Якуба Яновського. Допис охоплює період у 15 днів у жовтні, протягом яких Росія втратила 54 танки, 114 БМП, 15 БТР, 57 інших бойових бронемашин, а також безліч іншої техніки.

Виходячи з цих даних, можливо, неповних, можна припустити, що російські втрати значно вищі. Але Росія сама виробляє бронетехніку, хоча її виробництво і не покриває втрат. Україна ж перебуває майже в повній залежності від поставок із Заходу.

Вищий рівень втрат російської армії багато в чому пояснюється тим, що сторона, яка наступає, традиційно втрачає більше техніки та особового складу. Крім того, у ЗСУ, за оцінками коментаторів з обох боків, є перевага у FPV-дронах, які знищують бронемашини.

Однак рівень втрат ЗСУ також дуже високий: українські війська ведуть маневрову оборону, контратакують і, відповідно, втрачають багато своїх танків.

Як розповів в інтерв'ю виданню Business Insider експерт RAND Corporation Майкл Бонерт, високі втрати техніки - нормальна ситуація для такої війни: "Мені важко це казати, але ми на Заході маємо розуміти, що кожен наданий танк Abrams, кожен винищувач F-16 буде, імовірно, знищений. Якщо якісь із них доживуть до кінця війни, то, імовірно, їх не використали на повну".

І щоб змінити цю ситуацію, потрібно в кілька разів більше техніки, ніж ЗСУ отримують нині. Поставки останніх місяців допомагають Україні стримувати супротивника тією мірою, якою це відбувається зараз. Їх очевидно недостатньо, оскільки Росія наступає, і тим більше недостатньо для того, щоб якось змінити характер війни.

Постачання визначає тактику

Номенклатура та обсяг поставок техніки визначають характер бойових дій не менше, ніж задуми штабів та їх реалізація.

Наприклад, у серпні 2022 року з поставок західних озброєнь можна було робити висновки про підготовку Україною наступу. Він дійсно почався на початку осені.

Постачання інженерної та бронетехніки передували українському наступу 2023 року. З них також можна було визначити, що ЗСУ збирається долати підготовлені лінії оборони.

Наприкінці 2023 року американський Конгрес не зміг ухвалити закон про фінансування військової допомоги Україні, оскільки республіканці пов'язали його з ухваленням заходів зі зміцнення кордону з Мексикою та посилення міграційної політики.

Тоді Україна лишилася на кілька місяців без американської допомоги. Це позначилося не тільки на інтенсивності бойових дій, коли українським артилеристам не вистачало снарядів.

Перерва в постачанні вплинула і на планування. Плануючи майбутні операції, генеральний штаб зазвичай виходить із тих озброєнь, які будуть гарантовано наявні до наміченого терміну.

Відповідно, якщо плани поставок не визначені, то і військові плани будуть значно скромніші, або не спиратимуться на конкретні дані, що призведе до помилок у плануванні.

І якщо подивитися на постачання озброєнь і військової техніки, а також боєприпасів із США та інших країн за останні пів року, то може скластися враження, що вони призначені для підтримки боєздатності української армії на вже наявному рівні.

Важка бронетехніка та інженерні машини вказували б на підготовку наступу. Авіація та авіаційні озброєння - на плани протистояти Росії в повітрі.

У минулі місяці озброєння із США та інших країн допомагали Україні відбивати атаки дронів і ракет, а також завдавати артилерійських і ракетних ударів по цілях у найближчому тилу росіян.

Запчастини, вибухові речовини, транспорт та інші позиції в самому кінці списку теж важливі, але вони тільки допомагають триматися.

"Я просто не знаю, чи можемо ми виробляти достатньо, давати достатньо. У нас більше немає нічого, щоб дати їм, не пішовши на серйозні ризики в інших місцях", - цитує журнал Economist слова обізнаного американського джерела.

Справа у грошах

Проблема в тому, що західна допомога Україні може ще й скоротитися.

На початку жовтня проєкт Ukraine Support Tracker, створений німецьким Кільським інститутом світової економіки, випустив доповідь, у якій проаналізував майбутнє іноземної допомоги Україні у 2025 році.

У ній йшлося про те, що на Україну чекають нелегкі часи, тому що іноземна допомога може значно скоротитися порівняно з 2024 роком. Факторами нестабільності дослідники називають імовірність приходу до влади у США Дональда Трампа та нові схеми фінансування допомоги, які застосували західні союзники України.

Йдеться про використання заморожених російських активів або внески НАТО на заміну європейської допомоги.

На самому початку російського повномасштабного вторгнення західні країни заморозили резерви російського Центрального банку, які були в їхніх юрисдикціях. Їх оцінювали приблизно в 300 млрд доларів.

Після цього неодноразово пропонували конфіскувати ці кошти й спрямувати їх безпосередньо на потреби України як компенсацію за завдані їй збитки.

Однак західні країни не наважилися це зробити, побоюючись, що це створить небажаний прецедент і призведе до виведення активів інших держав, якщо ті втратять упевненість у тому, що на Заході їхні авуари захищені.

Зрештою США затвердили кредит Україні у 20 млрд доларів під заставу прибутку від російських суверенних активів, знерухомлених у США. Ще 30 млрд доларів нададуть Євросоюз, Велика Британія, Канада, Японія та інші.

Україна зможе використати ці доходи для обслуговування кредитів - важливим фактором тут буде те, що ці кредити будуть нецільовими, тобто витрачати їх Київ зможе на свій розсуд.

Крім того, країни НАТО затвердили допомогу Києву на 40 млрд євро у 2025 році. Тодішній генсек НАТО Єнс Столтенберг виступав за те, щоб зробити цей платіж регулярним, але ця пропозиція не пройшла, і тепер її доведеться узгоджувати щороку.

За підрахунками Ukraine Support Tracker, максимальний обсяг допомоги Україні може скласти понад 100 млрд євро, що містить 59 млрд євро військової та 54 млрд просто фінансової допомоги.

Однак, як зазначено в дослідженні, якщо президент США припинить передавати нові пакети допомоги, то військова підтримка скоротиться до 34 млрд євро, а фінансова допомога - до 46 млрд.

Якщо європейські країни скоротять свою допомогу Україні, то військова підтримка, за підрахунками дослідників, може впасти до 29 млрд євро, а фінансова - до 27 млрд.

Такий варіант цілком реальний - Франція збирається скоротити свою допомогу з трьох майже до двох мільярдів євро. Німеччина також скоротить допомогу з 7,5 млрд євро у 2024-му до 4 млрд у 2025 році

План Зеленського

Українське керівництво, очевидно, усвідомлює важкість нинішньої ситуації і шукає виходи з неї.

У середині жовтня президент України Володимир Зеленський представив західним партнерам свій "план перемоги".

Три з п'яти пунктів цього плану - воєнні. Вони покликані допомогти Україні вистояти у війні з Росією:

- запрошення України до НАТО,

- продовження операцій на території Росії, зняття обмежень по ударах по її території, спільне з партнерами знищення російської авіації, розширення використання дронів та ракет, доступу до розвідданих союзників,

- розміщення на території України якогось неядерного стратегічного пакету стримування.

Хоча у "воєнних" пунктах плану Зеленського і не йдеться конкретно про постачання озброєнь, його пропозицію в західній пресі сприйняли саме так.

"Це більше нагадує не дорожню карту з чітким планом її реалізації, а віш-лист (список побажань - Ред.), тому він і не надто вразив Вашингтон і Європу", - написав в Х кореспондент Financial Times у Києві Крістофер Міллер.

"План Зеленського значною мірою спирається на збільшення допомоги іноземних партнерів України, але поки неочевидно, що вони його підтримають", - погоджується New York Times.

Цей план дійсно не дає відповіді на два нагальні питання: де Україна візьме снаряди та де вона візьме солдатів?

Відповіді на ці запитання немає, оскільки Захід вочевидь не може знайти для ЗСУ стільки ж снарядів, скільки Володимир хуйло знайшов у КНДР, а уряд України не може забезпечити стільки ж новобранців, скільки російська влада змогла набрати під час масштабної кампанії із залучення людей до армії великими виплатами.

Довга рука Києва

Можливо, майбутня тактика України ґрунтуватиметься на дальніх ударах по російській інфраструктурі та стримуванні в міру сил російського наступу на землі.

Американська газета New York Times стверджує, посилаючись на анонімні джерела, що в секретній частині свого "плану перемоги" президент України Володимир Зеленський попросив у США крилаті ракети Tomahawk.

Це ціле сімейство крилатих ракет із дальністю до 2500 кілометрів, які запускають із землі, літаків, кораблів і підводних човнів. Вони застосовують кілька різних боєголовок з осколково-фугасною і проникаючою бойовими частинами.

Запросити - не означає отримати. Досі Київ не зміг отримати у США дозвіл на застосування тактичних ракет ATACMS, а Tomahawk - зброя стратегічна, і ймовірність того, що Київ зможе її отримати, вкрай невелика.

Але цей запит демонструє націленість українців на ураження об'єктів у глибині Росії.

Україна вкладає великі кошти у виробництво дальніх ударних безпілотників. Ця програма дозволила здійснити низку атак на нафтопереробні заводи, склади боєприпасів, аеродроми та інші цілі.

Українські інженери створили новий апарат, який вони називають безпілотником з реактивним двигуном, але який по суті є невеликою крилатою ракетою з дальністю в сотні кілометрів. Цей дрон назвали "Паляниця" - вважається, що його важко вимовити росіянам.

Однак і російська ППО вочевидь навчилася якщо не запобігати ударам, то принаймні прикривати найважливіші об'єкти.

Наприкінці жовтня українські дрони вразили кілька спиртзаводів у Росії. Це трохи дивний вибір цілей, і співрозмовник ВВС, пов'язаний із військовим керівництвом ЗСУ, коментуючи удари, зазначив, що ці об'єкти були найменш захищені засобами ППО і радіоелектронної боротьби.

"В останні місяці в Росії значно посилили протиповітряний захист, нашим дронам стало значно важче долати цю оборону. А ці об'єкти були менш прикриті", - пояснив він.

Тому тактика стримування на землі та ударів по тилах може бути непростою в реалізації.

Виснаження

Війна на виснаження не була від початку стратегією перемоги російського Генштабу - там явно розраховували зломити опір України одним рішучим ударом. Однак цього не вийшло, і характер конфлікту змінився сам по собі.

Російська політична мета війни лишається предметом здогадок - у Кремлі її досі чітко не сформулювали. Військова мета виглядає більш зрозумілою. Росія, імовірно, хоче виснажити українську армію настільки, щоб можна було перейти до маневрової війни і перемогти ЗСУ на полі бою.

Теоретично це можливо. Російська армія і держава мають здолати труднощі війни на виснаження, дочекавшись, коли Україна дійде до межі можливостей.

У Москві, ймовірно, вважають, що в Росії є всі шанси перемогти - у неї більша економіка, більше населення, нарешті, більша армія. У багатьох галузях, таких як авіація, Росія далеко попереду України.

Однак виснаження війною впливає і на Росію. Військова міць, перевага в живій силі дозволяють російській армії повільно наступати на кількох напрямках, але забезпечити значну перевагу вона не в змозі.

"Зараз Росія не має достатніх сил для зосередження сил. Якби вони домоглися прориву, вони не змогли б його використати", - цитує Economist високопосадовця НАТО.

Успішний наступ на Покровськ, який наводять як приклад російські пропагандисти, у масштабах усього фронту не виглядає таким уже й великим - з лютого до листопада російська армія просунулася лише приблизно на три десятки кілометрів, заплативши за це високу ціну.

За підрахунками ВВС, Росія могла втрачати від п'ятисот до півтори тисячі людей на тиждень. Це досить багато, але реальні цифри мають бути значно більшими, адже рахували тільки за підтвердженими даними.

Економіка теж насилу справляється з військовим навантаженням. Судячи з проєкту федерального трирічного бюджету, 2025 року російська влада має намір витратити на війну рекордні 13,5 трлн рублів, а на силовиків - ще 3,5 трлн. У сукупності на ці дві статті - оборону і нацбезпеку - припадає приблизно 40% усіх видатків бюджету 2025 року.

В Росії гостро не вистачає кадрів для роботи на оборонних підприємствах: такі заводи шукають десятки тисяч нових працівників.

Обсяги військового виробництва важко оцінити, однак сам факт того, що Росія отримує снаряди з КНДР, свідчить про те, що вона не в змозі забезпечити таку велику перевагу в боєприпасах самостійно.

Співзасновник Центру аналізу і стратегій в Європі Владислав Іноземцев в інтерв'ю Washington Post сказав, що, на його думку, найближчими роками Росія може дозволити собі продовжувати бойові дії на нинішньому рівні.

"Вона [Росія] здатна підтримувати війну стільки, скільки Україна і, можливо, Захід не зможуть триматися. Це проблема. хуйло переконаний, що може рухатися вперед рік, два чи три. Зараз ситуація видається стабільною", - сказав він.

За кілька років Росія перетворилася на досить закриту країну, і оцінювати, наскільки це переконання хуйло відповідає дійсності, важко.

Наприкінці жовтня Банк Росії підвищив ключову ставку з 19% до 21%, поставивши історичний рекорд. Такою високою ставка не була навіть на початку російського вторгнення в Україну. Причина - ЦБ поки що не вдається приборкати високу інфляцію.

Росія безперечно виснажується від війни. Міністерству оборони вочевидь не вистачає солдатів на полі бою - Росія підвищує плату за військові контракти до небачених на ринку праці рівнів.

Армії не вистачає бронетехніки - вона не стільки виробляє її, скільки знімає зі зберігання законсервовані радянські резерви.

Однак у Росії розраховують на те, що Україна все одно має значно більші труднощі. Її інфраструктура зазнає жорстоких ударів російськими ракетами, промисловість на сході країни зруйнована, армія відчуває нестачу всього, від танків і снарядів до новобранців.

Але головне - Кремль явно розраховує на те, що Захід втомився від цієї війни.

"Ця втома реальна, і вона наростає", - сказала в середині жовтня міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен в інтерв'ю Financial Times. Цей матеріал передрукували багато російських провоєнних телеграм-каналів.

Щоправда, сенс її слів полягав у тому, що Європа, попри втому, має збільшити допомогу Україні.

"Європейцям було б важливо усвідомити, що якщо ми дозволимо Росії перемогти в Україні, то ми, по суті, покладемо край довірі до нашої політики стримування", - зауважила Валтонен.

Однак усвідомлення цієї небезпеки не так легко перетворити на танки.

«Аргумент» [3]

---

На цю тему:

• Зеленський розповів про успіхи ворога, Касьянов прокоментував [4]
• Ворог окупував Курахівку, Шахтарське та просунувся на інших напрямках [5]
• Бутусов: Рішення, які змінять ситуацію на фронті [6]