Національне агентство з питань запобігання корупції розглядає дві можливі моделі відновлення покарання за незаконне збагачення.

Про це повідомляє Українське право. [2]

Як зазначає голова НАЗК Олександр Мангул, з урахуванням позиції Конституційного Суду України незаконним збагаченням може бути визначено:

– збільшення в особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власності активів у значному розмірі, що перевищує її дохід;

або ж

– придбання майна, збільшення вартості цього майна особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що значно перевищує законні доходи особи, якщо ці дії вчинено без встановлених законом, іншими правовими актами або правочинами підстав.

Він зазначив, що Національне агентство на сьогодні позбавлене можливості встановлювати ознаки незаконного збагачення в рамках розпочатих цього року 500 повних перевірок декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави. 

«Констатуємо, що з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 26 лютого, яким визнано неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, встановити ознаки незаконного збагачення у деклараціях за 2015 – 2018 роки більше неможливо», – йдеться у повідомленні Нацагенства.

Голова НАЗК зазначив, що криміналізація такого діяння, як незаконне збагачення, є одним із зобов’язань нашої держави, яке Україна взяла на себе при ратифікації Конвенції ООН проти корупції, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173), Додатковим протоколом до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 191), і визначена рекомендаціями Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та інших міжнародних інституцій. 

В тему:

• Тимошенко - соратниця Порошенка щодо статті про незаконне збагачення [3]
• НАЗК пропонує посилити контроль за фінансуванням політичних партій [4]
• Гроші на вітер: політпартії обійшлися бюджету в понад мільярд грн за два роки [5]