Справу проти генерала-контрабандиста Калєтніка закрили

Важная новость

Святошинський районний суд Києва задовольнив позов екснардепа Ігоря Калєтніка до іншого колишнього нардепа Руслана Скарбовійчука про захист честі і гідності.

Про це повідомляє «Судовий репортер» [2] із посиланням на рішення [3] від 10 червня.

Суд зобов’язав Скарбовійчука спростувати недостовірну інформацію про Калєтніка шляхом видалення її з персональної сторінки у Facebook.

Йдеться про пост такого змісту: «Напомним, что законы от 16 января были приняты беспрецендентными для украинского парламентаризма способом: не через жлектронную систему «Рада», а простым поднятием рук депутатов из фракции коммунистов и «Партии регионов».

По словам начальника управления спецрасследований ГПУ Горбатюка, в самом парламенте ключевым соавтором и лоббистом этих законом выступил коммунист Игорь Калетник.

Интересно сложилась судьба бывшего вице-спикера ВР Игоря Калетника после этих событий. Он просто летом 2016 года покинул пределы горячо любюимой Родины и всеми правдами и неправдами продолжает, пребывая за рубежом, избегать общения с правоохранительными органами Украины, не желаю отвечать на уголовные претензии которые к нему есть у прокуратуры».

На момент подачі позову допис мав 12 лайків.

Калєтнік каже, що оприлюднена інформація не правдива. Він народився, все життя постійно мешкає на території України та ніколи не змінював постійне місце проживання, ніколи не жив за кордоном, а також ніколи не переховувався від правоохоронних органів. На підтвердження постійного перебування на території України з літа 2016 року Калєтнік надав численні документи, які отримував під час досудового розслідування кримінального провадження, зокрема постанову про закриття кримінального провадження від 5 травня 2020 року, низку судових рішень, якими встановлено відсутність складу злочину в його діях, а також інші документи, які підтверджують факт постійного проживання на території України (квитки, медичні довідки, копії громадянського паспорту, копію закордонного паспорту).

Оскільки Калєтнік є правником, науковцем, а захист його порушених прав буде вимагати значних витрат часу та створює ускладнення у повсякденному житті, то суд стягнув йому 2 тисячі гривень моральної компенсації.

Всього, за даними порталу «Судова влада» Калєтнік подав до Скарбовійчука 10 таких позовів. Із них уже розглянуто і задоволено 3.

Наприклад, 3 червня Святошинський суд зобов’язав [4] Скарбовійчука спростувати пост у Фейсбуці: «А сегодня я решил напомнить тем кто забыл кто такой Игорь Калетник , так страстно пекущийся о благоденствии Украины сегодня, однако не сильно волновавшийся о судьбе Родины совсем в недалеком прошлом… Калетнику огласили подозрение, но он «мужественно» успел покинуть пределы Украины летом 2016 года и не менее «мужественно» уже лет пять как скрывается от правоохранительных органов Украины, претерпевая все невзгоды проживания на чужбине!»

29 квітня Святошинський суд Києва ухвалював аналогічне рішення [5] за позовом Калєтніка до Скарбовійчука.

«Как-то в последнее время притупилось внимание общественности к событиям 2014 года, ставшего поворотним в истории нашего государства. И одним из наиболее знакових событий того период стало принятие так называемых диктаторских законов». Многие уже и призабили как это происходило, к чему привело и кто в этом принимал непосредственное участие.

И так, как говорит Википедия «Законы 16 января», или «Законы о диктатуре» – неофициальное наименование, которое было дано представителями оппозиции пакету законов, принятых Верховной радой Украины 16 января 2014 года и подписанных президентом Украины Януковичем на следующий день.

16 января 2014 года Верховная рада (фракции Партии регионов и КПУ) простым поднятием рук, без обсуждения и реального подсчета голосов, приняли 11 законов и одно постановление.

Принятие зтих законов привело к острому силовому противостоянию митингующих и правоохранителей, а протесты вышли за пределы Киева и охватили почти всю территорию Украины.

А без кого голосование за зти законы было б невозможным? Председательствующим во время того самого заседания, когда голосовали данные законы был тогдашний Первый вице-спикер парламента Игорь Калетник. Не желая отвечать за свои действия, Калетник просто летом 2016-го года покинул территорию Украины, скрылся от правоохранительных органов в неизвестном направлении, решив что заграничная жизнь более приятна и комфортабельна чем посещение прокуратуры и судов. Так и живет по сей день пан Калетник на чужбине, игнорируя родные пенаты», – такий пост Скарбовійчука суд визнав недостовірним.

Цікаво, що Скарбовійчук і сам є у списку народних депутатів, які голосували за так звані «закони 16 січня» або «диктаторські закони», за які він критикував Калєтніка. Фракція Компартії підтримала їх одноголосно.

У червні 2014-го Калєтнік і Скарбовійчук в один день вийшли із фракції Компартії. За три тижні до цього фракцію покинула також племінниця Ігоря Калєтніка – Оксана Калетник. Батько Ігоря Калєтніка – Григорій – був нардепом цього ж скликання від Партії регіонів.

На початку 2000-х рідня Калєтніка і Скарбовійчука отримала у власність ділянки в селі Буча Київської області.

На діда Калєтніка було оформлено 14 га лісу в Бучі по вулиці Рози Люксембург.

Також ділянки виділили працівникам апарату парламенту, а згодом журналісти з’ясували, що пів гектара землі опинилося у власності тещі Скарбовійчука – Лариси Ушеніної. Пізніше родичка Скарбовійчука цю землю продала.

У 2015 році дідусь Калєтніка (Василь Кірган) помер. Після нього відкрилася спадщина, у тому числі, 14 гектарів землі. Спадкоємицею стала сестра колишнього віцеспікера Ради Галина Калетнік.

На початку 2016 року сестра Калєтніка подавала позови про усунення перешкод у користуванні майном. А саме, щоб суд зобов’язав [6] Скарбовійчука та інших колишніх власників ділянок віддати їй державні акти на землю.

Всього дідусю Калєтніків вдалося скупити 141 земельну ділянку, яку об’єднали в одну площею 14 гектарів.

У жовтні 2014-го Ірпінський суд витребував [7] землю на користь держави. Але рішення оскаржували і у квітні 2020-го суд залишив [8] ділянки в приватній власності.

«Аргумент» [9]

В тему: