Суд не став роз’яснювати ГПУ, кому треба було вручати підозру у справі Портнова

Київський апеляційний суд відмовився розглядати скаргу і роз’яснювати рішення суду, яким ГПУ зобов’язано прийняти рішення у кримінальних провадженнях щодо Андрія Портнова.

Про це повідомляє «Судовий репортер» [2] з посиланням на ухвали від 1 серпня.

20 лютого 2019 року суд за заявою адвоката Портнова встановив слідчому і прокурору ГПУ строк 1 місяць для завершення досудового розслідування і прийняття рішення про закриття справи або повідомлення про підозру.

За апеляційною скаргою суд взагалі відмовився [3] відкривати провадження, зазначивши, що закон не передбачає оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду клопотання про встановлення строків досудового розслідування.

Прокурор доводив, що рішення першої інстанції ухвалено з порушеннями і суддя вийшов за межі своїх повноважень. Зокрема, у справі про можливі погрози з боку Портнова народному депутату Богословській строк досудового розслідування починає обчислюватись з дня повідомлення особі про підозру. Оскільки підозрюваних у справі нема, то граничний строк розслідування невстановлений. Крім того, дотримання розумних строків розслідування мало оскаржуватися до прокурора вищого рівня, тобто генпрокурора чи його заступника.

Ще 1 березня 2016 було закрито справу в частині епізоду щодо заволодіння у 2010-2014 рр. невстановленою службовою особою коштами КНУ ім. Т. Шевченка та КНЕУ ім. В. Гетьмана в сумі 137 тис. грн.

У кримінальному провадженні щодо імовірного незаконного збагачення радника президента в сумі 26 млн грн. станом на 20 лютого 2019 не були визначені слідчий та прокурор. Тобто була відсутня особа, уповноважена прийняти участь у судовому засіданні 20.02.2019.

Керівник САП Холодницький 28.12.2018 передав справу слідчим органів прокуратури.

Але постановою генерального прокурора від 20.02.2019, відомості про яку о 14 год. 27 хв. 20.02.2019 внесено до ЄРДР, реєстру досудових розслідувань, тобто до розгляду слідчим суддею клопотання адвоката, яке розпочалось близько 17 год. 30 хв., вказану постанову Холодницького Н.І. скасовано, а матеріали справи повернуто до Національного антикорупційного бюро.

Таким чином справами займалися різні органи досудового розслідування і суддя Печерського суду зобов’язав ГПУ закрити справу яку розслідувало НАБУ під наглядом САП. Прокурор стверджував, що мало місце грубе порушення.

26 лютого статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення визнали [4] неконституційною. За даними [5] ЗМІ, 6 березня 2019 НАБУ закрило справу про можливе незаконне збагачення Портнова.

31 травня прокурор ГПУ також подавав [3] клопотання про роз’яснення рішення Печерського суду. Але йому було відмовлено і він оскаржував це в апеляції, яка залишила рішення без змін.

Прокурор переконував, що йому незрозуміло, кому треба вручити підозру, хто повинен прийняти рішення (про закриття справи чи повідомлення про підозру), на якого прокурора покладено контроль за виконанням ухвали суду.

Крім того, прокурор зауважив, що за епізодом підроблення невстановленою особою 22.02.2014 підпису Портнова в нотаріальній довіреності Портнов може набути статусу потерпілого.

Однак суд вирішив, що рішення є зрозумілим і не потребує роз’яснення, а також підкреслив, що одну зі справ (про незаконне збагачення) НАБУ вже закрило.

Як відомо, 2 серпня Печерський суд за позовом Андрія Портнова ухвалив [6] стягнути з держави Україна 6,8 млн грн в рахунок відшкодування моральної і матеріальної, яка завдана незаконними діями Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та їх посадових осіб. Начебто представники української влади у листуванні з урядом Канади неправомірно називали Портнова підозрюваним і через це він потрапив у санкційний список.

В тему: