Внесений президентом Володимиром Зеленським законопроект щодо незаконних активів чиновників дозволить державі конфісковувати ці активи навіть у раніше відкритих справах.

Про це розповів заступник голови Адміністрації президента Руслан Рябошапка на брифінгу у вівторок, передає Українська правда. [2]

Він розповів, що під час підготовки законопроекту автори проаналізували рішення Конституційного Суду про скасування закону про незаконне збагачення, спілкувалися з фахівцями Міжнародного валютного фонду й Світового банку, українськими та іноземними експертами – їхні поради лягли в основу документу.

"Цей документ принципово відрізняється від всіх інших проектів, які є сьогодні в парламенті. Він передбачає зовсім інший підхід: не лише кримінальна відповідальність, а й можливість конфіскації чи стягнення в дохід держави необґрунтованих активів", – заявив Рябошапка.

"Ця норма вже є сьогодні в законодавстві, вона включена в Цивільний процесуальний кодекс у 2015 році, але те формулювання не давало можливості застосовувати її на практиці. Ми змінили це формулювання – і наразі є можливість ефективно застосувати такий підхід", – уточнив він.

Рябошапка зазначив, що можливість стягнення у цивільно-правовому порядку необґрунтованих активів закріплена в Конвенції проти корупції і використовується в багатьох країнах, зокрема у Великій Британії.

"Такий підхід знімає ризики перед презумпцією невинуватості, оскільки в такому порядку принцип презумпції невинуватості не застосовується. Цивільна процедура, крім того, є значно швидшою і значно ефективнішою", – сказав він.

"Цивільна процедура також дає можливість ретроспективного застосування, тобто застосування цих норм у минулому. Ті справи, які були раніше відкриті НАБУ та САП, – матеріали можуть бути використані знову і в порядку цивільної процедури НАБУ та САП можуть звернутися до суду, щоб стягнути ці необґрунтовані доходи у дохід держави", – заявив Рябошапка.

"Кримінальна відповідальність в разі прийняття цього закону буде наступати тільки тоді, коли розмір незаконних активів значний. Ми свідомо пішли на те, щоб збільшити цей розмір до 12000 неоподатковуваних мінімумів – це, на сьогодні, становить близько 11 мільйонів 500 тисяч гривень або приблизно еквівалент 380 тисяч євро", – заявив він

Він зазначив, що це зроблено, щоб пріоритезувати зусилля антикорупційних органів, щоб вони не займалися дрібними справами і не витрачали ресурси на покарання корупціонерів, які не становлять суспільної небезпеки для країни.

"Власне, топ-корупція. Антикорупційні органи працюють тільки з найбільш суттєвими корупційними загрозами. Те, що менше 380 тисяч євро, але перевищує 30 тисяч євро, розглядається в порядку цивільної процедури і в порядку стягнення у дохід держави необґрунтованих активів", – сказав Рябошапка.

"Тобто перша стадія, менший розмір – це цивільна процедура; коли перевищує 380 тисяч гривень (очевидно, євро – ред.), тоді вже наступає кримінальна відповідальність. Тут санкція досить жорстка: від 5 до 10 років позбавлення волі", – наголосив заступник голови АП.

Нагадаємо:

3 червня президент Володимир Зеленський вінс до Верховної Ради законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів" (№10358)
26 лютого Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. То був законопроект президента Петра Порошенка. 

В тему:

• НАБУ розслідує справу про ймовірне незаконне збагачення генпрокурора Луценка [3]
• НАБУ розпочало розслідування щодо президента ФФУ Павелка [4]