"Ситуація для Кремля почала погіршуватися. Від мітингів креативного класу, які вони побороли скасуванням дії частини статей Конституції і драконівськими покараннями за мирні мітинги, вони прийшли до протестів в регіонах. Зараз в Росії дві гарячих точки: Інгушетія і Архангельська область".

Про це пише російський  публіцист і аналітик Дмітрій Мілін на своїй сторінці в Facebook [2].

"У першому випадку ситуацію загострили територіальні претензії Чеченської республіки, які стали приводом для накопиченого невдоволення владою. У другому випадку приводом для хвилювань стали претензії Москви на складування свого сміття на полігоні в Архангельській області.

Причому і те, і інше відбувається на тлі зубожіння населення, економічної стагнації, розгулу корупції, казнокрадства та свавілля влади по всій країні.

На думку публіциста, ці проблеми показали декоративність карго-культу демократичних інститутів, за якого начебто і депутати Державної Думи, і сенатори в Раді Федерації є, але своїх функцій по вирішенню конфліктів, що виникають між територіями, а також між громадянами і виконавчою владою, вони не виконують і є маріонетками адміністрації президента Російської Федерації, обслуговуючої бізнес-інтереси російських національних і фінансово-чиновницьких кланів.

На думку Сіліна, в цій ситуації в Росії немає іншого виходу, крім революції. Ті демократичні механізми, які дозволяють вирішувати без революцій і народних хвилювань протиріччя між регіонами і соціальними групами в рамках демократичних інститутів, НЕ ПРАЦЮЮТЬ.

«Непрацюючими їх зробила антидержавна діяльність неконституційного органу влади УВП АП РФ "по ручному управлінню" процесом волевиявлення громадян на виборах. У просторіччі це називається "фальсифікацією виборів", хоча це куди більш складний механізм, що включає не тільки власне фальсифікації на самих виборах, а й недопуск до виборів неузгоджених (тобто не "дерев'яних") кандидатів, скасування виборів, на яких отримано неприйнятний для УВП АП РФ результат (згадуємо скасовані вибори в Примор'ї), заборона на створення і функціонування опозиційних структур (згадуємо відмови в реєстрації "партії Навального")», — пише Мілін.

І зазначає, що до революції росіян ведуть не опозиціонери (опозиція у владі це якраз той самий демократичний антиреволюційний елемент), а тривала робота УВП АП РФ під керівництвом Суркова-Володіна-Кирієнко.

«Революція - це найгірший варіант вирішення регіональних і соціальних проблем. Гірше тільки громадянська війна. І те, і інше несе ризики втрати частини територій, а також втрати частини населення через вбивства або еміграції», — резюмує автор.

«Аргумент» [3]

 В тему:

• Помічник Путіна заявив, що ідеї Кремля щодо Донбасу слід виконувати [4]
• Проросійському очільнику Опоблоку Бойко імпонують останні ініціативи Волкера [5]