Через різні стандарти залізничної мережі в Україні та сусідніх із нею європейських країнах вантажні поїзди потрібно перевантажувати на прикордонних терміналах. Звичайно, це не тільки подовжує час доставки, а й суттєво здорожчує транспортування вантажів.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду ще в травні минулого року оголосив про початок процесу будівництва європейської залізниці, яка остаточно інтегрує країну в Європейський Союз. Для модернізації до стандарту 1435 мм (нині ширина української колії становить ще радянські 1520 мм) враховуються передусім три основні напрямки:

1) кордон з Польщею—Львів—Київ;

2) Польща—Львів—Одеса;

3) кордон з Польщею—Львів—Кривий Ріг.

Проте не забуваймо, що в Україні йде війна, відповідно, її економіка не готова до грандіозних проєктів. Адже зрозуміло, що йдеться не тільки про заміну колії, а й про заміну вагонів і тяги. Тому говорити про такий величезний проєкт, на наш погляд, зарано. Натомість уже зараз можна (і потрібно) зайнятися реконструкцією та добудовою існуючих прикордонних врізок європейської колії із залученням коштів європейських партнерів.

І, схоже, започаткувати процес уже наважилися. Почали з прямого сполучення євроколією (без зміни колісних пар або пересадки на інший поїзд) за маршрутом Львів—Варшава (через Раву-Руську). Адже безпересадкове пасажирське сполучення між містечком Рава-Руська на Львівщині і Варшавою (загалом 330 км) раніше вже існувало. Щоправда, влітку 2005 року прямий поїзд, що сполучав Раву-Руську та польську столицю, відправився востаннє.

Тож роки пустопорожніх балачок про відновлення маршруту закінчилися. Тим більше що йдеться про проєкт, якому пророчать високу окупність. Зрозуміло, що якби не різниця в ширині колії, залізничні перевезення з Польщі (чи інших країн Європи) в Україну могли б бути набагато швидшими, без необхідності пересаджувати пасажирів і перевантажувати вантажі у прикордонних «сухих портах».

Нарешті без пересадок і зміни шасі

Від польського Гребенного до Рави-Руської лише 9 км. Трохи більше — 50 км — від Рави до Львова. Старенька електричка долає таку відстань за дві години.

Враховуючи десятки мільярдів доларів та євро західного фінансування нашої економіки, знайти кілька десятків мільйонів доларів на фантастичний, з погляду рентабельності та перспективності, проєкт поновлення вже існуючої, але занедбаної євроколії до Рави-Руської та продовження її до Львова не виглядає надскладним завданням навіть для воюючої України.

Відповідно, торік справа таки зрушила з місця. Чиновники нарешті почали діяти. І вже станом на початок 2023 року посадовці Львівщини повідомили про завершення першого етапу запланованого маршруту з ремонтом вокзалу, облаштуванням залізничної платформи та відновленням митного поста Рава-Руська—Гребенне (Польща).

До кінця ж 2023 року колія має дійти з Рави-Руської до міста лева, з’єднавши його європейською колією з Варшавою без пересадок і зміни шасі.

Нагадаємо, що ці ж самі нечисленні кілометри вузької залізниці планувалися до будівництва буквально роками. Та справа дійшла до них лише під час війни. Зрештою, 8 км євроколії до кордону з Польщею відновлювали майже рік...

Проєкт безсумнівно має особливо важливе стратегічне значення. Євроколія — це реалізація якісних пасажирських і вантажних перевезень із неформальної столиці Західної України до Євросоюзу. А відтак, отримаємо підвищення пасажиропотоку, спрощення переміщення товарів і вантажів, збільшення дипломатичних, підприємницьких контактів і туризму, розвантаження пунктів пропуску на Львівщині.

Майже як літаком

А далі проєкт Львів—Варшава подовжать до Києва європейською колією 1435 мм. Будівництво високошвидкісної залізниці Київ—Варшава розраховане на 2026–2032 роки. В січні 2023 року «Укрзалізниця» підписала з Центральним комунікаційним портом Польщі меморандум про співпрацю, що передбачає, зокрема, будівництво високошвидкісної лінії Варшава—Львів—Київ (через Раву-Руську).

При цьому незайве зауважити, що максимальна швидкість поїзда сягатиме 250 км/год (середня — 180 км/год). Між двома столицями буде передбачено лише три зупинки — у Замості, Любліні та Львові.

Після реалізації проєкту вже не зі Львова, а саме з Києва можна буде дістатися Варшави за 4–5 годин. Водночас нова залізнична колія забезпечить функціонування й вантажних перевезень.

Поїздом до Болгарії, Румунії та Туреччини вже 2024-го

Швидкісна залізниця — це наразі проєкти прекрасного майбутнього. А от залізничне сполучення між фантастичним за комфортом і неймовірним за доступною вартістю болгарським узбережжям Чорного моря та Україною за бажання можна запустити вже 2024-го. Якщо «Укрзалізниця» скористається цією безкоштовною порадою.

Її суть от у чому. Загальновідомо, що українці вже мали змогу потрапляти залізницею в морську столицю Болгарії Варну кілька років тому. А від Варни, не секрет, зовсім недалеко до знаменитих Золотих Пісків і Сонячного Берега. Але зі зрозумілих причин білоруський поїзд Мінськ—Варна, що курсував через Львів, пішов у небуття.

Хоча між румунською станцією Вадул-Сірет і Чернівцями лише 42 км залізничної колії, яку нескладно переобладнати на вузьку. Тим більше що румуни ще 2018-го пропонували це зробити коштом ЄС. (Проте, схоже, ту пропозицію було відкинуто нашими залізничниками, а потім забуто.)

Зі Львова до Чернівців можна дістатися поїздом за чотири години. І при прокладанні «вузькоколійки» до Чернівців Україна могла б отримати не лише пряме безпересадкове пасажирське сполучення відразу з трьома країнами — Румунією, Болгарією та Туреччиною, а й такий необхідний зараз доступ вантажів до чорноморських і середземноморських портів.

Це ще один стратегічний проєкт, який саме зараз на часі. З його допомогою ще відразу три країни потрапляють до «скарбнички» «Укрзалізниці», та ще й із залученням коштів ЄС.

Подивимося, що скажуть залізничники.

Фото: TTstudio / depositphotos

На цю тему:

• У Мінінфраструктури розповіли, коли в Україні побудують першу євроколію [2]
• Первые железные дороги и первые железнодорожные катастрофы в Украине [3]
• “Укрзалізниця”: тупиковый путь [4]
• Скоростные железные дороги в Украине: скорее, миф, чем близкое будущее [5]