16 липня – було п'ять років закону про державну мову. Цього дня 2019 року почав діяти закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Наскільки більше зараз чути українську мову в публічному просторі? Чи дотримуються громадяни мовного закону і з якими скаргами звертаються до мовного омбудсмена? Про це розмова журналістів Радіо Свобода [2] з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кремінем.

– Пане Кремінь, які були у вас застереження чи побоювання, коли 5 років тому закон вступив у дію? Хоч мовним омбудсменом ви стали влітку 2020 року, але мовне питання було для вас важливим ще до ухвалення закону.

– Закон «Про забезпечення функціонування української умови як державної» хоч і був розроблений у Верховній Раді лише у 2019 році, але його роль і значення в нинішніх умовах, особливо під час російсько-української війни, беззаперечна. 

За цей час громадяни України змогли не тільки навчитися захищати свої права, вільно володіти українською умовою, але й зміцнити головні підвалини національної ідентичності. Адже українська мова — це територія свободи, ознака гідності українців і символ української боротьби.

За ці роки українська мова чутна скрізь, і це не тільки сім хвиль імплементації – українська стала обов'язковою для більшості сфер: реклами, освіти, культури, обслуговування, транспорту, охорони здоров'я. 16 липня стартує восьма хвиля – набуває чинності 25 стаття, яка регламентує застосування державної мови місцевими друкованими медіа.

Працюють мовні інституції. Окрім Уповноваженого з захисту державної мови, це Національна комісія стандартів державної мови, яка, починаючи від часу створення, проводить іспити щодо визначення рівня володіння українською мовою як державною, розробляє, затверджує термінологію, подає і готує пропозиції до нормативно-правих актів, які регулюють питання застосування державної мови. 

У березні цього року затверджено державну мовну програму, якою передбачено заснування державних мовних курсів. Розробляється проєкт «Українська, як мова європейського співтовариства».

Українська мова стала популярною і в світі. Тому що є зацікавлення до вивчення української мови, українознавчих студій і мовних курсів. Українською ми охопили і заклади освіти в Європі та світі, в яких тимчасово навчаються українські діти, які вимушено покинули різні регіони України через війну.

До того ж, маємо рішення Конституційного суду про конституційність мовного закону від липня 2020 року, яким визначено, що будь-яка загроза державній мові означає загрозу національній безпеці. Власне ці всі здобутки відчуваємо разом з набуттям чинності мовного закону 16 липня 2019 року. Це історична подія, яка важлива для поступу української держави, для консолідації українського суспільства, для зміцнення статусу української мови як державної.

Мовний омбудсмен України Тарас Кремінь

Скарги на порушення мовного закону

– Які порушення мовного закону і в яких сферах трапляються найчастіше?

– На різних етапах встановлення закону була різна структура порушень, зважаючи на ті статті, які вже набували чинності. Однією з найвідповідальніших була 30 стаття, яка набула чинності 16 січня 2021 року. Для того, щоб вона була сприйнята суспільством, щоб про її існування знали всі представники сфери обслуговування, а це працівники, які задіяні у торгівлі, наданні послуг, які займаються юридичним консультуванням, правовим тощо, ми проводили інформаційно-роз'яснювальну кампанію. 

Тому 16 січня 2021 року не було ніяких мовних скандалів і ми помітили, що одна з наймасовіших сфер справді лагідно українізувалася. Видали рекомендації, надали відповідні роз'яснення, провели роботу з керівниками найбільших торговельних мереж, донесли інформацію до тих суб'єктів господарювання, які, в тому числі, працювали в Україні через європейських партнерів, які входять до складу Американської торговельної палати. Тому це було справді випробування для нас, але ми пройшли цей період доволі успішно.

За час повномасштабної війни велика кількість громадян України принципово відмовилися від спілкування мовою країни агресора. 

Але й у 2022 році дві важливі статті набули чинності. Одна з них визначала обов'язковість у книгарнях, газетних кіосках наявність продукції українською мовою. А 16 липня 2022 року українська стала обов'язкова для українського сегменту інтернету.

Протягом першого півріччя ми отримали понад 1000 звернень громадян з усіх регіонів України. Третина з них стосуються відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів та вебсайтів, через які здійснюються обслуговування споживачів. На другому місці – порушення у сфері обслуговування. На третьому – інформація про товари та послуги.

На жаль, досі є порушення у сфері зовнішньої реклами і вивісок та в освіті. Скарги стосуються професорсько-викладацького складу університетів. 

Найбільша кількість звернень надходить із Києва (365), Одещини (понад 200) і Харківщини (близько 100). Відтак там громадяни не терплять порушення їхніх мовних прав.

Ми активно ініціюємо процес наступальної українізації, чим підкреслюємо, що закон запрацював на повну силу і чи не всі статті набули чинності, працюють інституції, створено інфраструктуру з опанування української мови.

З одного боку, створили кращі можливості для опанування української мови, забезпечили гарантоване право кожного громадянина на інформацію в усіх сферах суспільного життя. А з іншого – принципово караємо тих порушників, які продовжують порушувати права громадян, хто ігнорує їхнє конституційне право, хто зловживає конституційною нормою і нормами мовного закону.

На мою думку, мовний закон – один із найголовніших за роки української незалежності і базовий документ в умовах російсько-української війни.

Співак і керівник гурту «Антитіла» Тарас Тополя під час Всеукраїнського форуму «Українська – мова перемоги» до Дня української писемності та мови. Київ, 9 листопада 2022 року

– Війна змусила, а радше навчила багатьох українців почати думати про те, якою мовою вони спілкуються. Чому російська домінує у їхньому житті, коли Росія руйнує їхні життя і країну. Які категорії населення більш активні у своїй мовній позиції, а які, схоже, так і не заговорять українською? Як повномасштабна війна вплинула на мовне питання?

– Таких окремих категорій немає. Але в умовах війни наявність такої інституції, як Уповноважений із захисту державної мови, існування мовного закону – безпрецедентні. Тому що ця війна, у тому ж числі, за право спілкуватися українською мовою, за можливість її вдосконалювати. 

Те, що побачили українці на тимчасово окупованих територіях, коли російські злочинці знищують людей, і за мовною ознакою зокрема, лише показує, що мова має виключне значення в час війни. Мова – це принцип свій-чужий, це питання національної ідентичності і це про консолідацію українців.

Люди не хочуть терпіти порушення мовних прав і навпаки – готові і надалі захищатися і створювати кращі можливості для викорінення рештків колоніального минулого. Тому що українська мова сьогодні є в географічних назвах, назвах вулиць і площ, в українській літературі, фільмах, виставах, фактично, українська мова стала панівною, і це справді – безпрецедентна подія.

– Як зробити безповоротну мовну українізацію?

– Це можуть зробити позиція і дії кожного громадянина України, який спілкується українською, захищає державну мову, дбає про національні інтереси.

Українська перемога – це і сила української мови, яка поширюється, вивчається, дає нові можливості і відкриває українців світові.

Під час однієї з акцій у столиці України

– Що, на вашу думку, слід посилити в дотриманні закону про мову?

– Закон абсолютно самодостатній, сприймається суспільством, виконується. Звичайно, 5 років недостатньо, щоб робити якісь висновки. 

Загроз державній мові сьогодні не менше, ніж було раніше. Адже сила української мови – це сила кожного громадянина, української єдності, української армії, міжнародної підтримки, європейського вибору і успішного українського майбутнього.

Питання двомовності зберігається в Україні, але не в тих пропорціях, як це було раніше. Сьогодні значно більша кількість людей перейшла на українську мову, принципово спілкується українською мовою, захищає українську мову.

Наступальна українізація триває і перешкод на її шляху стає дедалі менше. Адже з боку суспільства є високий рівень довіри, незалежно від регіону, від сфери.

—

Галина Терещук [3], опубліковано у виданні  Радіо Свобода [4]

Читайте також: 

• Можливості української мови [5]
•  Чим є українська мова? [6]
• Мовний омбудсмен закликав ВР зняти з розгляду антиукраїнський законопроєкт Бужанського [7]
• Кількість скарг на порушення Закону про мову чиновниками стабільно висока - Кремінь [8]
•  Становище української мови в Україні у 2016 році: дослідження [9]
• Комітет ВР підтримав закон про англійську мову, вилучивши норми про кіно і телебачення [10]
• Медіаюрист прокоментував демарш каналу Коломойського проти Закону України [11]