Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування громадської думки щодо оцінки діяльності фракцій у Верховній Раді України. Опитування проводилося з 1 по 9 грудня 2024 року методом телефонних інтерв’ю. Всього було опитано 1000 респондентів з усіх регіонів України, що контролюються Урядом України.

Згідно з результатами дослідження [2], більшість респондентів вважають, що діяльність кожної з розглянутих фракцій у парламенті скоріше перешкоджає розвитку держави, ніж сприяє йому.

Оцінка діяльності фракцій:

• 
  
  "Європейська Солідарність" (Співголови депутатської фракції: Герасимов Артур Володимирович та Геращенко Ірина Володимирівна): 36% респондентів вважають, що її діяльність йде на користь України, 41% – що перешкоджає.

• "Голос" (Голова депутатської фракції: Устінова Олександра Юріївна): 29% вважають, що діяльність фракції йде на користь Україні, 35% – що перешкоджає.

• "Батьківщина" (Голова депутатської фракції: Тимошенко Юлія Володимирівна): 25% вважають, що діяльність фракції йде на користь Україні, 47% – що перешкоджає.

• "Слуга народу" (Голова депутатської фракції: Арахамія Давид Георгійович - на фото): 18% вважають, що діяльність фракції йде на користь Україні, 65% – що перешкоджає.

• "Платформа за мир і життя" (Голова депутатської групи: Бойко Юрій Анатолійович): 15% вважають, що її діяльність корисна для України, 50% – що перешкоджає.

Варто зазначити, що 55% опитаних позитивно оцінюють діяльність хоча б однієї з фракцій. Водночас 16% вважають, що діяльність кожної з фракцій перешкоджає розвитку України.

Графік 1. Оцініть діяльність фракцій в українському парламенті. На Вашу думку, діяльність такої фракції у Верховній Раді України … скоріше йде на користь України чи перешкоджає розвитку держави?

[3]

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що оцінка діяльності окремих фракцій є кращою, ніж зазвичай сприйняття парламенту в цілому. Він також підкреслив, що більшість українців схвально ставляться принаймні до однієї фракції.

"Можливо, це одна з причин, чому хронічно критичне ставлення до парламенту не трансформується у зниження інтересу до демократії, а переважна більшість українців (74%) вважають, що в Україні має бути впливовий парламент", – додав Грушецький.

КМІС сподівається, що з подальшою європейською інтеграцією рівень задоволення діяльністю як окремих фракцій, так і парламенту в цілому, зросте.

Методологія:

Опитування проводилося методом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Статистична похибка вибірки не перевищує 4,1% для показників, близьких до 50%, та є меншою для інших показників. В умовах війни можливі додаткові систематичні відхилення.

«Аргумент» [4]