УПЦ МП це церква-домовина. Коментарі до ганебного збіговиська "Священний Синод Української Православної Церкви"

Вчора московські попи в Україні (УПЦ МП) по результату свого збіговиська [2] яке вони назвали "Священний Синод" звинуватили владу та Православну церкву України в тому, що це вони винні що Путін напав на Україну. Ця дика заява, яка стигматизує жертву, ставить мабуть останню крапку в присутності цієї так званої церкви в Україні.

Декілька влучних коментарів до ганебного засідання.

***

Sergei Chapnin [3]:

Меня сильно озадачило заявление Священного синода УПЦ МП. Вот сидят митрополиты, улыбаются... а ведь все они теперь камикадзе.

Первое. Логика текста, который они составили с учетом методических указаний, присланных из Москвы, до боли знакомая. Все православные епископы в РПЦ и все православные офицеры ФСБ говорят точно также: "у нас есть враги внешние и враги внутренние, и с ними мы ведем непрестанную борьбу".

Конфуз только в том, что внешних врагов епископам УПЦ запрещено называть по имени. Ни Путина, ни Кирилла они в своем заявлении не упоминают. В их картине мира есть только "Российская Федерация вообще", некая неосязаемая сущность, которая в детализации не нуждается. Однако этот собирательный образ рисуется не таким уж ужасным. Сама война - это "страшный", но как будто бы абстрактный грех. Чей именно это грех митрополиты пока еще не разобрались, хотя боль страдания украинского народа они разделяют.

А вот с внутренними врагами совсем не так. Их много, одних митрополиты смело называют по имени (Порошенко), других чуть менее конкретно, но вполне понятно (ПЦУ, "предыдущая власть", "группа народных депутатов", "органы местного самоуправления"). И получается, что врагов внутри Украины у этих митрополитов значительно больше, чем вовне.

И это во время-то войны? Поразительно.

Читайте також: Исчезнет ли кремлевское православие в Украине? [4]

Второе. Как известно, в конце 2022 - начале 2023 года в Москве патриарх Кирилл собирает архиерейский собор. Судя по тексту заявления митрополиты планируют на него приехать. Обтекаемые формулировки в отношении РФ позволят им беспрепятственно въехать в страну. Ну что же, посмотрим, что из этого получится.

Третье. В таком промосковском контексте очень неожиданно звучит фраза: "Украина выстоит и сохранит свою государственность". То есть Синод УПЦ уже не считает, что сохранение территориальной целостности страны - это актуальная задача. Украинские митрополиты убеждены, что страна часть своей территории непременно потеряет и говорить следует только о сохранении государственности, соглашаясь с потерей части территории. Оговорка прям по Фрейду.

Наконец, четвертое. Объявленное "собрание с участием епископов, священников, монахов и мирян", о котором не раз уже просили представители разных епархий все-таки состоится. Но это будет мероприятие с целью выпустить пар. Митрополиты даже не скрывают театральный характер встречи. Судя по формулировкам трудно понять, будут ли на этом собрании принятые какие-либо решения или цель просто поговорить? Прекрасная оговорка, что дискуссия не должна вывести собравшихся "из канонического поля" полностью блокирует две основные темы:

- суд над патриархом Кириллом,

- выход из юрисдикции Москвы.

Таким образом украинские митрополиты еще раз заявляют вполне однозначно: мы с Москвой и с патриархом Кириллом.

Похоже, и путь у них будет один - переехать в Москву. Или, если за свое предательство они получат из Москвы приличные деньги, то можно будет отправиться на пенсию и в более теплые страны.

Паству они потеряют.

PS: Я практически не знаю украинский епископат лично, но все как-то думал, что приличные епископы где-то есть и со временем они найдут форму соединения с ПЦУ. Последнее время думаю наоборот: пусть никто никуда не переходит, пусть все в Москву уезжают. Украине нужны новые епископы.

Читайте также: «Сучасна Росія — це ґвалтівник-вбивця з великим золотим хрестом на грудях» [5]

—

Kostiantyn Moskalyuk [6]:

Диявол, як відомо, ховається в деталях. Це фото з останнього у 2021 році засідання Синоду московського патріархату в Україні. З сьогоднішнього їхнього засідання ви такого ракурсу не знайдете. Не тому, що портрету кирила кривавого вже немає, а тому, що вони радше сховають свою єдність з ним, аніж справді відмовляться від неї, через українську кров на його руках. Поминання ж «вєлікого гаспадіна і атца кіріла» сьогодні лунало в лаврі, як і кожної літургії.

Вишенькою на торті цинізму й абсурду є те, що у своїй сьогоднішній заяві Синод московського патріархату в Україні назвав діяльність ПЦУ «підривною та диверсійною» і «одним з приводів військового вторгнення в Україну».

При цьому, ні відверта україноненависницька підтримка війни з боку ієрархів і духовенства РПЦ, ні фактично нацистська доктрина «русского міра» в цілому, ні випадки зради України й співпраці з ворогом власного духовенства – не були навіть розглянуті, не те що засуджені.

Читайте також: Путін захищає «рускій мір» в Україні руйнуванням церков. Чи приведе це до зникнення московського патріархату [7]

—

Євстратій Зоря [8]:

… А примусити парафіян не полишати МП, зобов‘язати їх до подальшого послуху моспатріархійним архієреям - держава не повинна?

Ну так, щоб указ якийсь видали чи припис прокурорський: «заборонити всім, хто не отримав на це спеціального дозволу згори, критикувати МП в Україні, а всім, хто на 23 лютого ц.р. був в МП - наказується залишатися там до кінця своїх днів».

Дивно, як на фоні повної неадекватності рішень сьогоднішнього зібрання ієрархів МП, вони ще до такого не додумалися?

Ще можна було би в ОАСК звернутися, щоб там наказати всім «говорити про МП в Україні лише хороше». Як про покійника.

Справді, як за словами Шевченка: церква-домовина.

—

«Аргумент» [9]

В тему: