Бензиновий хук України

1.00

Нет

Інтенсивність українських атак у вересні збільшилася вдвічі і призвела до випадання до чверті виробництва бензину в Росії

Інтенсивність українських атак на російську нафтову інфраструктуру вийшла у вересні на новий рівень. Кількість ударів подвоїлася, як порівняти з серпнем, і сягнула показника 1,3 на день, зазначає аналітичний проєкт RE:RUSSIA [2].

При цьому половина з них припала на нафтопереробні заводи, а інша - на об'єкти транспортування і зберігання нафти. Ця двоїста стратегія спрямована на те, щоб викликати системну кризу в ланцюжках доставки, зберігання і переробки.

Розрахунки Re: Russia на підставі оцінок дефіциту бензину учасниками ринками і Міненерго показують, що його виробництво скоротилося у вересні на 22-27% від норми, тобто приблизно на чверть. З огляду на те, що ще на початку місяця всі планові ремонти НПЗ було перенесено, і внесок цього чинника знизився до мінімуму, це можна вважати на цей момент найдостовірнішою оцінкою ефекту українських атак проти російської нафтової інфраструктури.

Видимий ефект ударів проявляє себе в чергах на заправках, закритих АЗС, введенні в деяких регіонах нормативів відпуску бензину. Непрямим індикатором стурбованості населення бензиновою проблемою слугує динаміка пошукових запитів, що стосуються цієї теми. Загалом по Росії значення індикатора перевершує рівень попередньої бензинової мінікризи 2023 року в 1,7 раза. Це далеко не критичний рівень. Однак в окремих регіонах індекс залученості (афініті-індекс) перевищує норму в 5-8 разів. Максимальні значення спостерігаються в Криму.

Уряд розробив заходи боротьби з бензиновою кризою, яка включає імпорт бензину з Китаю, Південної Кореї та Сінгапуру для забезпечення східної частини країни і значні масштаби переробки російської нафти в Білорусі за давальницькою схемою.

Деякі рішення вказують, що Міненерго не очікує стабілізації бензинового виробництва принаймні протягом найближчих дев'яти місяців. Витрати уряду при цьому мають скласти близько 35 млрд рублів протягом цього періоду без урахування логістичних витрат. Однак саме логістика перекидання величезних обсягів нафти та нафтопродуктів з азійської частини країни до європейської, а також з європейської частини до Білорусі та назад виглядає найбільш вразливою частиною цього плану.

Читайте також: Українські дрони готуються до штурму Уральських гір? [3]

Вогневий вересень

У вересні Україна завдала 40 ударів по об'єктах російської нафтогазової інфраструктури. Це можна порівняти з загальним числом ударів по ній за першу половину 2025 року (36) і вдвічі більше, ніж у серпні, коли було завдано 21 удар. Ці дані зібрані здебільшого за українськими джерелами і можуть бути неповними. Таким чином інтенсивність військових дій на "інфраструктурному фронті" наростає і досягла частоти 1,3 удару на день. За перший тиждень жовтня було завдано ще шість ударів, зокрема по морському нафтовому терміналу у Феодосії та п'яти нафтопереробних заводах (повний список імовірно уражених цілей у вересні - на початку жовтня див. у додатку).

Головною новацією української дронової кампанії у вересні стало різке розширення ударів по інфраструктурі транспортування нафти. У серпні було завдано 14 ударів по НПЗ і сім по інфраструктурі, у вересні це співвідношення стало 20 до 20. Українські дрони вразили 12 нафтоперекачувальних станцій, а також три об'єкти морської перевалочної інфраструктури - нафтові навантажувальні термінали в Новоросійську та два танкери російського "тіньового флоту" в порту Приморськ (Ленінградська область); в обох випадках відвантаження нафти було припинено. Також у вересні українські дрони вдарили по адміністративній будівлі Каспійського трубопровідного консорціуму в Новоросійську. Подвійна стратегія українських ударів спрямована на те, щоб викликати системну кризу в ланцюжках доставки, переробки та зберігання нафти.

Географія ударів також серйозно розширилася - з 10 регіонів у серпні до 19 у вересні. Найчастіше атакам піддавалися об'єкти в Краснодарському краї (7 разів), Башкортостані (4 рази), у Волгоградській, Ленінградській і Луганській областях (по 3 рази). Об'єкти в Краснодарському краї Україна з початку року вразила вже 18 разів.

Найсуттєвіших ударів у вересні було завдано по віддаленому від України на 1500 км Башкортостану. Тут постраждали НПЗ "Башнефть-Новойл" (потужність 23,5 млн т нафти на рік, 9% російської нафтопереробки), двічі - "Газпром нафтохим Салават" (10 млн т, 3,8% російської переробки) та "Уфимский НПЗ" (7,5 млн т, 2,9%). Ще трьома ураженими великими заводами стали Ярославський НПЗ (15 млн т, 5,7%), Рязанський НПЗ (18 млн т, 6,9%), а також Кірішський НПЗ у Ленінградській області (17,5 млн т, 6,6%).

Читайте також: Від укусів до стримування: армія дронів дозволяє Україні не програти у війні, але залишається неповноцінною без ракетної складової [4]

Як і раніше, українська стратегія передбачає багаторазові удари по одних і тих самих заводах, які не дають їм змоги відновити повноцінну роботу. Так, Рязанський НПЗ став у вересні мішенню атаки вшосте з початку року. Саратовський НПЗ двічі піддавався атакам у січні-лютому, знову був атакований у серпні та двічі у вересні. П'ять атак було скоєно з початку року на Волгоградський НПЗ і чотири - на Афипський. Також у вересні двічі було завдано удару по одному з найбільших газохімічних комплексів - Астраханському газопереробному заводу потужністю 12 млрд куб. м газу на рік (вперше його атакували ще 3 лютого).

Таким чином, масштаби української дронової війни проти російської нафтової інфраструктури наростають. Вона стає більш системною, а обіцянка США надавати Києву свої розвіддані [5] щодо російської енергетичної інфраструктури здатна надати їй додаткового імпульсу.

Удари України по об'єктах переробки та транспортування нафти в Росії, 2025 рік

Чи є в Росії бензинова криза?

Фото: Getty Images

Достовірної інформації про збитки, яких українські удари завдають російській нафтопереробці та нафтовій інфраструктурі, немає. Однак видимий ефект бензинової війни очевидний. Різні російські ЗМІ згадують порожні і закриті заправки, черги, заходи нормування відпуску бензину та інші ознаки і заходи боротьби з кризою в деяких регіонах.

Читайте також: Від укусів до стримування: армія дронів дозволяє Україні не програти у війні, але залишається неповноцінною без ракетної складової [4]

Такі повідомлення пов'язані з Московською, Ленінградською, Рязанською, Нижегородською, Ростовською, Свердловською та Челябінською областями, Далеким Сходом, Алтайським і Краснодарським краями та особливо часто - з Кримом. У Криму, на початок останньої декади вересня, за даними "ОМТ-Консалт", які цитував "Коммерсантъ" [6], продавали бензин лише на половині заправок. Слідом за Кримом деякі інші регіони також почали обмежувати продаж бензину на АЗС через його фізичну нестачу. Наприклад, у Катеринбурзі [7], Челябінській [8] та Тюменській [9] областях деякі мережі заправок з 7 жовтня запровадили ліміт на продаж на рівні 30 л на людину (у Криму вже діє ліміт у 20 л [10]).

Щоб оцінити соціальну значущість проблеми, за відсутності широких опитувань громадської думки як індикатор можна використовувати дані пошукових запитів. Так, дані сервісу "Яндекс Вордстат" показують, що занепокоєння через брак бензину перевищило рівень початку осені 2023 року, коли проблеми з ним виникли у зв'язку з наміром влади скоротити вдвічі розмір демпфера під час постачання палива на внутрішній ринок. Наприклад, запит "що з бензином" в пошуку "Яндекса" у вересні [11] було зроблено 114 тис. разів. Попередній пік у вересні 2023 року - 79 тис. запитів. Розширення кола формулювань запитів показує, що індекс уваги до теми у вересні 2025 року перекриває показники вереснів 2022 і 2024 років у 4-4,3 раза, а показник вересня 2023 року - у 1,7 раза.

Пошукові запити на тему відсутності та нестачі бензину, вересень 2022-2025 років

Такий підскок вказує на назрівання проблеми, але не виглядає чимось надзвичайним. Однак це показник середньої температури, за яким ховається значна регіональна диференціація. У той час як у більшості регіонів проблема зовсім відсутня, у деяких рівень уваги до неї перевершує норму в 5-8 разів, вказують дані індексу залученості (афініті-індекс) сервісу "Яндекс Вордстат".

Безумовним лідером є Крим, де індекс перевищує норму у 8 разів. Увага до теми може серйозно варіюватися серед областей одного й того самого федерального округу. Наприклад, у Центральному окрузі тема доступності бензину практично не турбує мешканців Москви і області, а також Костромської, Брянської та Ярославської областей, тоді як у Курській, Рязанській, Курській, Рязанській та Ярославській областях; Курській, Рязанській, Орловській та Тамбовській областях увага до неї вища за середню приблизно вдвічі, у Тульській області - втричі, а в Липецькій - майже вшестеро. У Поволжі тема нестачі бензину турбує жителів Нижегородської та Пензенської областей.

Читайте також: Дрони атакували Афіпський НПЗ у Краснодарському краї [12]

Регіони зі значущим перевищенням нейтрального рівня аффініті-індексу, вересень 2025, %

На підставі цих даних можна сказати, що бензинова криза в Росії загалом зараз не відчувається. На даному етапі вона носить осередковий, регіональний характер. Водночас можна стверджувати, що в галузевому сенсі криза є. Про це свідчить система заходів, розроблена урядом для боротьби з нею. Ба більше, ці заходи вказують, що, на думку уряду, проблема не розсмокчеться протягом найближчих місяців, а її масштаб може збільшиться.

Яку частину нафтопереробки насправді вибили дронові атаки?

При тому, що зібрані нами дані щодо інтенсивності українських атак, вочевидь, доволі повні, оцінити їхню результативність і масштаб шкоди, так само як і час і кошти, необхідні для її усунення, неможливо. Як уже неодноразово зазначалося, оцінки, що використовують як показник збитку сукупну потужність порушених атаками заводів, абсолютно некоректні. Згідно з нашою статистикою, сукупна потужність атакованих заводів у серпні становила 33% усіх потужностей російської переробки, у вересні - аж 57%. Однак це мало що дає для оцінки збитків.

Читайте також: Сили оборони уразили Волгоградський НПЗ і нафтохімічний комплекс у Башкортостані [13]

Більш надійною оцінкою могли б бути цифри відвантаження бензину для потреб внутрішнього ринку. Але ці дані були закриті урядом ще в травні 2024 року [14]. Однак перша неофіційна і правдоподібна, на наш погляд, оцінка дефіциту наприкінці вересня надана учасниками ринку [15] - 400 тис. т на місяць. Її релевантність підтверджують урядові документи. Лист віцепрем'єра Олександра Новака [16], надісланий прем'єру Михайлу Мішустіну наприкінці вересня, містить перелік заходів із боротьби з дефіцитом бензину і вказує, що ці заходи дадуть змогу забезпечити додатково 600 тис. т бензину на місяць. У листі також говориться, що незважаючи на заходи, що вживаються щодо захисту об'єктів ПЕК, існують ризики подальшого погіршення ситуації із забезпеченням внутрішнього ринку нафтопродуктами. На наш погляд, оцінка очікуваних обсягів у листі може бути дана з запасом і в такому розумінні не суперечить попередній.

В останній довоєнний 2021 рік у Росії було вироблено [17] 40,8 млн т, або 3,4 млн т з розрахунку на місяць, а постачання на внутрішній ринок [18] становили в середньому - 3,3 млн т. У доповіді про діяльність Міненерго за 2023 рік [19] вказується, що було вироблено 42,1 млн т та відвантажено для внутрішнього ринку 38 млн (3,5 і 3,16 млн у розрахунку на місяць), утім, в презентації Новака [20] виробництво оцінювалось у 43,9 млн т. Але ця різниця не є принциповою.

Відвантаження для внутрішнього ринку вказують на обсяги споживання бензину в Росії, а різниця між цією цифрою і виробництвом - на обсяги експорту. Оцінки аналітиків ринку оцінюють щомісячні поставки на внутрішній ринок у першій половині 2025 року в 3,2 [21]-3,3 [22] млн т. Таким чином, нестача в 400 тис. т (за оцінкою учасників ринку) - це дефіцит у 15% від нормального споживання, а у 600 тис. т (оцінка потреб ринку в листі Новака) - 20%.

Читайте також: На Ростовщині досі палає Новошахтинський НПЗ після атаки дронів [23]

Однак загальне скорочення виробництва бензину - більше. У боротьбі з дефіцитом уряд, як відомо, запровадив і потім продовжив заборону на експорт бензину до кінця 2025 року. Таким чином, загальне скорочення виробництва слід розглядати як суму дефіциту на внутрішньому ринку та обсягу звичайних місячних експортних поставок. У 2021 році в розрахунку на місяць вони становили [24] 370 тис. т, у першому півріччі 2023 року, перед введенням однієї з перших заборон російського уряду на його продаж за кордон, - приблизно 515 тис. т, за оцінкою Kpler [25]. За деякими оцінками [26], у 2024 році експорт бензину різко знизився та склав 4,4 млн т, тобто ті самі 370 тис. у розрахунку на місяць, що й у 2021 році.

Виходячи з цих цифр, можна зробити висновок, що в нормі виробництво бензину на місяць повинно було становити близько 3,7 млн т, з яких внутрішній ринок споживає 3,3 млн т, а значить, за заборони експорту дефіцит у 400 тис. т вказує на те, що виробництво бензину скоротилося приблизно до 2,9 млн т, а дефіцит у 600 тис. т - до 2,9 млн т. т вказує, що виробництво бензину скоротилося приблизно до 2,9 млн т, а дефіцит в обсязі 600 тис. т - на скорочення до 2,7 млн т. Таким чином, відносно достовірно можна говорити, що виробництво бензину скоротилося у вересні на 22-27%, тобто приблизно на чверть. При цьому ще 3 вересня уряд домовився з нафтовими компаніями [27] про перенесення планових ремонтів, запланованих на цей місяць, тобто значення "ремонтного" фактора в скороченні вкрай невелике.

Читайте також: НПЗ, ГПЗ і виробництво БпЛА уражено в Росії - Генштаб ЗСУ [28]

Кризи немає, а заходи боротьби з нею є, але недостатньо переконливі

За планом Новака, викладеним у листі Мішустіну, дефіцит бензину буде закрито за рахунок імпорту з Білорусі, Китаю, Південної Кореї та Сінгапуру, а також ослаблення екологічних вимог до якості пального і використання етилового спирту в його виробництві.

Білорусь має забезпечити половину необхідного обсягу - 300 тис. т бензину. У вересні білоруські НПЗ уже поставили в Росію 45 тис. т, випливає з листа Новака (за даними джерел Reuters [29], близько 49 тис. т). Потужність двох діючих білоруських заводів - "Нафтану" і Мозирського НПЗ - становить 12 млн т на рік. Однак зазвичай вони виробляють близько 9 млн т, або 750 тис. т у розрахунку на місяць. Таким чином план Новака передбачає їхнє повне завантаження і ще 50 тис. т понад це. До речі, минулого тижня президент Олександр Лукашенко вже провів робочу зустріч, на якій обговорювалося [30] "поліпшення ефективності та збільшення обсягів переробки нафти", тобто виконання плану Новака.

Для збільшення імпорту з Білорусі необхідний запуск так званої давальницької схеми переробки нафти: білоруські заводи будуть використовуватися для процесингу, отримуючи російську нафту і відправляючи її назад у вигляді нафтопродуктів. Нафту поставлятимуть до Білорусі діючими нафтопроводами "Транснефти", інфраструктура яких, утім, перебуває в зоні досяжності українських дронів.

У вересні білоруський бензин імпортували [31] в Росію залізницею, але її потужностей може виявитися недостатньо при збільшенні обсягів до 300 тис. т. У принципі, можна використовувати одну з ниток чинного нафтопроводу "Транснефти" у зворотному напрямку, зазначили аналітики інвесткомпанії БКС у розмові з Re:Russia, але це поки що теоретичний варіант. За їхніми оцінками, процесинг у Білорусі відносно дешевий і може коштувати не більше 3 тис. рублів за тонну, тобто 0,9 млрд рублів на місяць для всього обсягу без урахування витрат на логістику.

Для того щоб забезпечити поставки бензину з Китаю, Південної Кореї та Сінгапуру на Далекий Схід, який і до українських атак вважався паливодефіцитним регіоном, Новак пропонує обнулити ввізні мита в розмірі 5%, а також ввести для російських імпортерів бензину ("Роснефть", "Независимая нафтогазовая компания", що належить колишньому главі "Роснефти" Едуарду Хунайнатову, Едуарду Хунайнатову і Едуарду Хунайнатову); також запровадити для російських імпортерів бензину ("Роснефть", "Незалежна нафтогазова компанія", що належить колишньому голові "Роснефти" Едуарду Худайнатову, та ще одна державна компанія - "Промсирьеимпорт") аналог демпфера - компенсації, яку отримують нафтовики з бюджету за те, що їхні оптові ціни нижчі за світові.

У листі віце-прем'єра йдеться, що реалізація плану дасть змогу спрямовувати щомісяця близько 150 тис. т бензину, виробленого на сибірських нафтопереробних заводах, до регіонів центральної частини країни. Можна припустити, що очікуваний імпорт складе приблизно такий самий обсяг;

Зазвичай за допомогою демпфера російська влада покриває тільки дві третини різниці між внутрішньою ціною бензину і світовою. Але компенсація для імпортерів азіатського бензину, найімовірніше, покриватиме всю різницю, припускають аналітики БКС. Розрахункова ціна демпфера за вересень 2025 року, за оцінками Reuters [32], має скласти 12,68 тис. рублів за тонну.

Читайте також: Рязанський НПЗ у РФ втратив половину потужностей після атаки українських дронів – ЗМІ [33]

Виходячи з цієї оцінки, на покриття 100% різниці довелося б витратити 19,02 тис. рублів за тонну, або 2,85 млрд рублів при постачанні 150 тис. т бензину на місяць. Це відповідає близько 7% витрат бюджету на компенсацію стримування нафтовиками внутрішніх цін на бензин за підсумками вересня - близько 39 млрд рублів. [32].

Терміни реалізації антикризових пропозицій у листі не вказані. Але 30 вересня Рада Євразійської економічної комісії вже ухвалила рішення про тимчасове обнулення імпортних мит на нафтопродукти до 30 червня 2026 року. Таким чином влада не чекає стабілізації російського нафтопереробного комплексу в найближчі дев'ять місяців. За цей час виплати імпортерам бензину з Азії можуть перевищити 25,5 млрд рублів. Таким чином, без урахування логістики заходи Новака обійдуться на горизонті дев'яти місяців приблизно в 34 млрд рублів (демпфер імпортерам і білоруський процесинг).

Однак саме логістика виглядає найбільш вразливою у багатьох відношеннях частиною плану. Реалізація давальницької схеми передбачає поставку в Білорусь близько 450 тис. т нафти і перекидання 300 тис. т нафтопродуктів у зворотному напрямку. А обмін зі східними регіонами - перекидання бензину на Далекий Схід і палива з сибірських НПЗ у центральну частину Росії. Логістичні витрати можуть зробити перевезення бензину невигідним навіть з урахуванням обнулення мита, попереджають аналітики "ОМТ-Консалт". У той же час інфраструктура поставок до Білорусі і назад вразлива для атак, а логістика не до кінця зрозуміла.

Ймовірно, з цих причин ринок досить стримано сприйняв план Новака. Оптові ціни на бензин ціни АІ-92 цього тижня продовжували зростати і за підсумками 8 жовтня досягли чергового історичного рекорду в 74,2 тис. рублів [34]. Це свідчить про те, що ринок не дуже вірить у цей план або не очікує його швидкої реалізації.

Додаток. Удари ЗСУ по російських об'єктах переробки та транспортування нафти у вересні та на початку жовтня 2025 року

—

Джерело: RE:RUSSIA [2]

Читайте також: