Болгарський політикум не сподівався, що Україна освятить угоду з добудови Хмельницької АЕС

1.00

Нет

Тривала скандальна епопея з погодженням українською владою закупівлі реакторів російського виробництва у Болгарії завершилася місяць тому. Верховна Рада 11 лютого схвалила законопроєкт щодо закупівлі двох реакторних установок для добудови третього та четвертого блоків Хмельницької атомної станції.

Парламент дав дозвіл придбати це обладнання державній компанії «Енергоатом». За два реактори доведеться викласти не менш ніж $600 млн, зазначає Главком [2].

Ця історія задовго до голосування у Раді перетворилася на справжнє внутрішньополітичне протистояння. Міністр енергетики Герман Галущенко, який активно лобіював проєкт, бачить в ньому величезний крок вперед до енергетичної незалежності України. Противники ж добудови вважають її у кращому випадку несвоєчасною, у гіршому – величезною корупційною оборудкою та ще й з російським слідом.

Проте позитивне рішення Верховної Ради 11 лютого нарешті перекинуло м’яч на бік болгарських партнерів, і тут з’ясувалося, що й в них не все так однозначно. У самій Болгарії є немало сил, які проти продажу нашій державі реакторів, а деякі з них взагалі тепер є частиною чинного уряду. Вони не тільки виступають за скасування угоди з Україною, але й вважають, що зупинений проєкт АЕС [3] «Белене», обладнання з якого хочуть продати Україні, має бути відновлений.

Натомість прихильники угоди аргументують свою позицію неможливістю як відновлення цього проєкту, так і використання його обладнання на іншій атомній електростанції. Сама українсько-болгарська угода мала бути підписана до 11 березня, однак, цей процес знову затягується. Вкотре…

Читайте також: Атомний авантюризм влади [4]

Від «Белене» до ХАЕС. Історія угоди

6 липня 2023 року у столиці Болгарії Софії з офіційним візитом перебував президент України Володимир Зеленський. Того ж дня болгарський парламент прийняв рішення, яким зобов’язав свій уряд розпочати переговори з Україною про продаж їй обладнання, раніше придбаного у Росії для проєкту атомної електростанції «Белене».

Проєкт АЕС «Белене» був розроблений наприкінці 1980-х років київським «Атоменергопроектом» та софійським «Енергопроєктом» і передбачав будівництво чотирьох енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-1000. Будівництво електростанції розпочалось у 1987 році, однак вже 1991-му болгарський уряд прийняв рішення про його призупинення. У середині 2000-х були спроби відродити проєкт, навіть було підписано контракт на проєктування, постачання та будівництво АЕС «Белене» між болгарською Національною електричною компанією (НЕК) і російською «Атомстройэкспорт».

Однак у березні 2012 року уряд Болгарії прийняв постанову, якою вкотре поставив роботи на довгу паузу. Тим не менш, наприкінці 2016-го НЕК перерахувала на рахунок «Атомстройэкспорт» 600 млн євро за виробництво двох атомних реакторів ВВЕР-1000, парогенераторів та іншого обладнання, які були замовлені ще у 2008 році. У 2018 році було зроблено ще одну спробу відродити багатостраждальний проєкт атомної електростанції, проте у жовтні 2023-го болгарський уряд, керуючись рішенням свого парламенту про продаж обладнання з АЕС «Белене» Україні, прийняв постанову, яка остаточно поставила на ньому крапку. Принаймні в її теперішньому вигляді.

З того часу і до сьогодні між Болгарією і Україною тривають перемовини про умови передачі їй обладнання з недобудованої болгарської АЕС. У березні минулого року з інтерв’ю [5] керівника «Енергоатому» Петра Котіна для Reuters стало відомо, що Україна сподівається підписати угоду з Болгарією на купівлю двох реакторів у червні того ж року.

Також він зазначив, що якщо перший з реакторів буде доставлений вчасно і у повному обсязі, «Енергоатом» буде готовий почати пускові роботи на новому реакторі вже через два-три роки. Другий реактор, за його словами, має бути встановлено пізніше.

Говорячи про вартість, Котін сказав, що Болгарія раніше хотіла отримати за два реактори на рівні $600 млн, однак тепер хоче збільшити ціну.

«Існує постійне бажання болгарської сторони отримати більшу вигоду для себе, ніж ці $600 млн, і чим більше часу минає, тим вищі ціни вони озвучують, але ми все ще зосереджені на ціні у 600 млн», – сказав тоді керівник «Енергоатому».

Читайте також: Рада погодила "Енергоатому" закупівлю російських реакторів у Болгарії для добудови двох блоків ХАЕС [6]

Один реактор Хмельницької АЕС працює з 1987, другий – з 2004 року. Чи запрацює поруч з ними третій і четвертий?

Станом на сьогодні, зі слів [7] міністра енергетики Болгарії Жечо Станкова, болгарська НЕК і український «Енергоатом» продовжують технічні переговори щодо закупівлі реакторів АЕС «Белене».

Про те, що переговори тривають і тривають успішно також повідомили співрозмовники «Главкома [8]» і в Україні, і у Болгарії. Так, за словами директора програми з енергетики та клімату у софійському «Центрі дослідження демократії» Мартіна Владімірова, Україна і Болгарія рухаються до укладання угоди на умовах, визначених рішенням болгарського парламенту.

«Кінцевий термін підписання угоди між Болгарією та Україною – 11 березня», – сказав експерт, однак при цьому зазначив, що він може бути продовжений.

Відповідь на питання чому переговори можуть бути продовжені, очевидно, слід шукати у болгарському уряді і парламенті.

Наразі з інформації [9], яку надало Міністерство енергетики Болгарії місцевим ЗМІ, стало відомо, що Україна та Болгарія продовжують обмін коментарями щодо текстів проєктів попередніх угод запропонованих болгарською НЕК, які є початковою версією основних фінансово-правових параметрів і основою для переговорів.

Також є інформація, що інтерес до транспортування обладнання проявила поки одна компанія. Натомість є проблема в пошуку страховика, який би запропонував прийнятну пропозицію.

Крім того, як зазначили у болгарському енергетичному відомстві, остаточне рішення щодо продажу Україні обладнання з АЕС «Белене» прийматиме болгарський парламент.

Читайте також: «Енергоатом» заплатив Росії півмільярда за ядерні відходи РАЕС до 2035 року [10]

Реактори розкололи політикум Болгарії

Болгарські депутати, від яких залежить остаточне рішення щодо продажу обладнання з АЕС «Белене» Україні, займають у цьому питанні кардинально протилежні позиції.

Так, наприклад, лідер правлячої ГЄРБ (правоцентристська партія «Громадяни за європейський розвиток Болгарії») Бойко Борисов вважає [11], що продати реактори за ціною, за яку їх купить Україна, безумовно, вигідніше, ніж залишити їх без використання.

«Краще б реактори з АЕС «Белене» продали Україні і гроші пішли в бюджет, замість того, щоб тримати їх під навісами», – вважає політик. В опозиційній до влади, проєвропейській коаліції «Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія» теж підтримують рішення про продаж обладнання Україні. «Це буде корисно для болгарської економіки. Це обладнання, яке зараз не може використовуватися для потреб болгарської енергетики. Було б непогано, якби ми змогли повернути хоча б частину тієї ціни, яку заплатили», – сказала [12] заступник голови цієї парламентської групи Лєна Бориславова.

З іншого боку – проросійські сили. Вони виступають не тільки проти «ядерної» угоди з Україною, але й вважають, що проєкт АЕС «Белене» ще можна відродити. Зокрема, для партії «Відродження» готовність України добудувати Хмельницьку АЕС та ще й з виготовленим у Росії обладнанням є прикладом того, що й Болгарія також може це зробити. У таборі опонентів угоди з Україною переконані, що рішення парламенту про продаж обладнання Україні має бути скасовано, а АЕС «Белене» має бути добудована.

«Ми очікуємо підтримки від колег, принаймні від «Болгарської соціалістичної партії – Об’єднаних лівих», адже їхня послідовна позиція полягає в тому, що АЕС «Белене» має бути відновлена», – зазначила [13] депутат від «Відродження» Іскра Михайлова і додала, що партія вже подала проєкт постанови про скасування продажу.

У «Болгарській соціалістичній партії – Об’єднаних лівих», яка є частиною нового уряду і на підтримку якої сподіваються в опозиційному «Відродженні», теж вважають, що АЕС «Белене» не є закритим проєктом і все ще має шанси на добудову. Соціалісти визнають, що при нинішній конфігурації уряду потрібно йти на компроміси, але вважають, що їхні аргументи в питанні продажу обладнання Україні сильніші і їм не обов’язково йти у ньому на поступки. Проте, у ГЄРБ вважають інакше. За словами [14] Бойко Борисова, оскільки його партія терпить контакти соціалістів з російським посольством, то й у БСП мають потерпіти продаж обладнання Україні.

«Так само, як ми терпимо зустріч Гуцанова з Митрофановою (депутата від БСП та посла Росії у Болгарії – «Главком»), враховуючи складність коаліції та їх ідеологічну прихильність до Росії, так і вони повинні терпіти те, що ми взяли на себе зобов’язання перед нашими українськими та атлантичними партнерами», – зазначив лідер ГЄРБ.

Читайте також: Україна має намір придбати в Болгарії два ядерних реактори російського виробництва - WSJ [15]

Опоненти угоди з Україною переконані, що рішення парламенту про продаж обладнання Україні має бути скасовано, а АЕС «Белене» має бути добудована

фото: NEK

Що сприяє продажу…

Окрім публічної підтримки частини болгарських політичних еліт продажу Україні обладнання для Хмельницької АЕС, сьогодні є й декілька інших факторів, які створюють сприятливі умови для успішного завершення українсько-болгарської «ядерної» угоди.

Перший – це економічна недоцільність подальшого зберігання цього обладнання у Болгарії без його застосування. Ще у 2021 році депутат від «Демократичної Болгарії» Мартін Дімітров повідомив [16], що до 2018 року на нереалізований проєкт АЕС «Белене» було витрачено понад 1,5 млрд євро. Зі свого боку, тодішній виконувач обов’язків міністра енергетики Андрей Живков зазначив, що у період 2018-2021 років на нього було витрачено ще трохи більше 5,5 млн євро.

Другий фактор – суто технологічний. У коментарі для болгарського інформаційного ресурсу actualno.com експерт з ядерної енергетики професор Георгі Кащієв зазначив [17], що без допомоги Росії Болгарія не може побудувати АЕС «Белене» з цим обладнанням. Тому його продаж Україні є правильним кроком.

«Не всі комплектуючі поставлені. Наприклад, головні циркуляційні насоси, які виробляються у Росії. Їх можна виробляти деінде, але це буде тривалий процес. У нас немає цього досвіду, ми не можемо обійтися без російських компаній. І поки ми оголошені ворожою державою, ми не можемо нічого зробити з цим обладнанням, крім того, щоб воно стояло як пам’ятник дурості і жадібності», – сказав болгарський експерт і при цьому додав, що «в українців набагато розвиненіша атомна промисловість і набагато більше досвіду».

Про те, що Болгарія не отримала від Росії все обладнання для АЕС «Белене», у 2021 році також повідомив [16] вже згаданий ексвиконувач обов’язків міністра енергетики Андрей Живков. За його словами, на двох заводах-постачальниках у Санкт-Петербурзі та Волгодонську є недобудоване обладнання, за яке Болгарія не оплачує зберігання і не вжила заходів для його отримання. Однак, як зазначив у коментарі «Главкому» Мартін Владіміров, те обладнання, якого не вистачає для повного комплекту, не є надто складним і його можна буде виготовити в Україні.

Читайте також: Зеленський особисто погодив велике "атомне крадівництво" з купівлею російських реакторів [18]

«Що ж до розмов про те, що обладнання, яке продає Болгарія, недостатньо для встановлення двох реакторів на Хмельницькій АЕС і що додаткове обладнання доведеться діставати в «Росатома», то його насправді українці можуть зробити самі. Це точно не спеціальне обладнання, пов’язане із «Росатомом», – переконує експерт.

І третій, не менш важливий, фактор – це відсутність у дотичних до енергетичного сектору Болгарії олігархів інтересу у тому, щоб блокувати українсько-болгарську угоду. За словами Мартіна Владімірова, основні олігархічні мережі у Болгарії, причетні до будівництва у країні ядерних об’єктів і які були залучені до проєкту «Белене», зараз переключилися на будівництво двох реакторів Козлодуйської АЕС і працюють з корейськими і американськими компаніями.

«Тому я не думаю, що вони сильно протистоятимуть продажу обладнання з «Белене», – вважає експерт.

…і що є перешкодою

Тим не менш, складається враження, що ні вищевказаних факторів, ні позитивного налаштування міністра енергетики Болгарії, ні підтримки частини болгарського політикуму, поки недостатньо для того, щоб українсько-болгарська «ядерна» угода нарешті стала фактом. Не виключено, що переговорний процес принаймні буде продовжено. І це, до речі, буде не вперше. 11 вересня минулого року парламент Болгарії вже раз продовжив [19] на пів року термін, наданий уряду для переговорів з Україною.

Наразі найочевиднішою причиною, через яку це може відбуватись, є протидія місцевих проросійських сил. І якщо голосів «Відродження» у парламенті недостатньо, щоб заблокувати угоду, то в соціалістів є принаймні один важіль впливу у цьому питанні. Вони просто можуть шантажувати своїх партнерів по урядовій коаліції виходом з неї. Наслідком такого кроку було б падіння уряду і, найімовірніше, нові парламентські вибори.

Попри те, що лідер правлячої ГЄРБ Бойко Борисов каже, що «БСП мають перетерпіти продаж обладнання Україні», він все ж не може ігнорувати загрозу бойкоту соціалістів. А розвал урядової коаліції і нові вибори через реактори для України – зовсім не те, що зараз потрібно ні ГЄРБ, ні Болгарії.

Крім того, наразі у Болгарії триває складний процес формування державного бюджету і болгарським політикам може бути просто не до ядерного обладнання для України.

Читайте також: Мегавати будь-якою ціною: чи зможе Україна наростити імпорт електроенергії [20]

Також не слід виключати, що у ситуації з угодою про продаж Україні обладнання для АЕС, Бойко Борисов наразі зайняв таку ж позицію, як і щодо угоди про співробітництво між Україною і Болгарією у сфері безпеки.

Свого часу він порівняв [21] її з «купівлею заводу 9 вересня», маючи на увазі відомий вислів у Болгарії про те, як недалекоглядно купувати фабрику після комуністичного перевороту та націоналізації. Взагалі, після того, як до влади у Сполучених Штатах прийшла адміністрація Дональда Трампа, а у самій Болгарії було сформовано уряд за участю проросійської партії, зовнішня політика Софії й, зокрема, її український вектор, зазнали певних змін.

І тепер, як кажуть у Болгарії, стратегія їх держави щодо України полягає у тому, щоб «не висовуватись, поки не мине буря». Тому, можливо, й «ядерна» угода стала заручником цієї стратегії і мусить вичекати…

—

Ігор Федик з Софії, опубліковано у виданні «Главком [2]»<

Читайте також: