Віталій Шилан: Некомпетентність керіництва Міненерго та НАЕК "Енергоатом" - кричуща

|
Версия для печатиВерсия для печати

"Ініціативи Галущенка та Котіна свідчать про їхню некомпетентність

Бравурні пости НАЕК "Енергоатом", що наполегливо публікуються, і прес-релізи Міністерства енергетики України, які їм підігрують, очевидно, мають на меті переконати пересічного українця у відчутті глибокого оптимізму і впевненості в завтрашньому дні без віялових відключень. Однак у досить технічно освіченого населення, а особливо у фахівців-енергетиків, мажорна інформація національного оператора АЕС та органу Державного управління енергетикою викликає значно більше запитань та подиву, ніж оптимізму.

Отже, ми на офіційному сайті НАЕК "Енергоатом", або у блозі компанії в одній із соцмереж:

"Другого квітня енергоблок Хмельницької АЕС виведено на максимально можливу потужність після відновлювального ремонту, на два тижні раніше запланованого терміну"!

А чи не той це "кульгавий" другий енергоблок, що 13 березня було зупинено через "коливання параметра осьового зсуву ротора циліндру високого тиску" турбіни. Останніми роками вона працювала з діафрагмою замість ступеня циліндру низького тиску, що розвалився, на зниженій "максимально можливій ​​потужності 800 МВт"? Аварія з руйнуванням ступеня ЦНД сталася у 2021 році. Наважуся допустити: в результаті проведення "надійного та якісного" техобслуговування та поточного попереджувального ремонту турбіни. Не хочеться навіть у думках припускати, що фахівці НАЕК також належать до техобслуговування і ремонтів реакторної установки та систем безпеки. Однак, душу хвилюють певні побоювання: адже замість проведення повноцінного відновлювального ремонту циліндра високого тиску турбіни другого блоку, маючи такий всесвітньо визнаний національний ресурс турбінобудування для АЕС, як Харківський "Турбоатом", НАЕК продовжує "добивати" турбіну, з протезом – діафрагм на непроєктних параметрах та зниженій потужності. Схоже, турбіні в умовах такої варварської експлуатації залишилося недовго страждати.

"Другого квітня 2024 року в м.Південноукраїнськ, з ініціативи НАЕК "Енергоатом" відбулися громадські слухання щодо спорудження поблизу міста технологічного комплексу з виготовлення тепловидільних збірок для енергоблоків АЕС за технологією Westinghouse. Жителі Південноукраїнської громади одноголосно підтримали будівництво комплексу. НАЕК "Енергоатом" розпочинає будівництво, що триватиме два роки. Механічна збірка ТВЗ в Україні їхніх компонентів, що поставляються Westinghouse, безумовно вигідніша Україні, ніж закупівля готових ТВЗ".

Звичайно, не можна не погодитися з тим, що складання ТВЗ в Україні є фінансово вигіднішим, ніж закупівля готових збірок. Крім того, це й освоєння сучасних технологій і цілих сто нових робочих місць. Однак, коли ж настане ця безумовна вигода для України? Враховуючи "унікальний" досвід сьогоднішнього НАЕК "Енергоатом" у будівництві та введенні в експлуатацію Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, заявлені терміни будівництва комплексу та передбачену Техніко-економічним обґрунтуванням кошторисну вартість потрібно збільшити щонайменше втричі. На сьогодні, за інформацією НАЕК, розроблено лише стадію ТЕО, яка перебуває на державній експертизі.

Попереду – розробка проєкту, закупівля дорогого закордонного обладнання, будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи, введення в експлуатацію та дослідна експлуатація із закупівлею тих самих компонентів для збірок. А далі – термін окупності. Дозволю собі припустити, що довгоочікувана вигода для України настане років за вісім-десять. І все б нічого, але інвестувати у будівництво комплексу треба вже зараз, під час війни за існування самої України. Так, коли Україні загрожують знищенням, коли українці зі своїх надскромних зарплат та пенсій донатять на ЗСУ, на порятунок поранених та протези для воїнів. Інфраструктурні об'єкти життєзабезпечення, в першу чергу – енергетичні, потрібно відновлювати негайно, а не через 8-10 років. Так може Кабінету міністрів України, в управлінні якого перебуває НАЕК "Енергоатом", варто розглянути ситуацію та перенаправити наявні у НАЕК вільні інвестиційні ресурси на справді життєво необхідні для України потреби? А вигоду від збудованого комплексу звичайно отримаємо, але дещо пізніше.

"Другого квітня 2024 року Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт "Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС". Уряд зареєстрував законопроєкт №11146 у Верховній Раді України. Ремонтно- відновлювальні роботи на енергоблоці №3 ХАЕС тривають відповідно графіка. Завдання НАЕК "Енергоатом" – вже у червні 2024 року бути готовими для монтажу обладнання. НАЕК "Енергоатом" планує для енергоблоків 3 та 4 ХАЕС використовувати реакторні установки ВВЕР-1000, поставлені "Росатомом" для АЕС "Белене" у Болгарії".

Один із експертів в атомній енергетиці світового рівня, експерт МАГАТЕ, колишній заступник міністра енергетики та колишній керівник Держатомрегулювання України, Микола Штейнберг висловив у блозі свою позицію щодо перспектив добудови енергоблоків 3 та 4 ХАЕС з реакторними установками АЕС "Белене". https://www.facebook.com/story.php?id=100065414316143&story_fbid=791343389722798 До речі, саме Микола Штейнберг у ранзі заступника міністра енергетики був рушійною силою добудови та введення в експлуатацію енергоблоків №2 Хмельницької та №4 Рівненської АЕС у 2004 році, введених в Україні силами виключно українських фахівців-атомників. З його компетентною думкою можуть не погодитися лише персонажі або далекі від розуміння високого ступеня ризиків, або ті, які свідомо їх ігнорують. Водночас, є вкрай важливим звернути увагу тих українців, які наділені відповідальністю ухвалювати життєво визначальні для України рішення, що відібʼється, і на інші аспекти, пов'язані з добудовою енергоблоків ХАЕС. Так, двадцять з гаком років усі збиралися добудовувати і вибрали найкращий час. Так, реакторні установки (РУ) АЕС "Белене" модифікації В-466 відрізняються від установок В-320, на які запроєктовано, побудовано та "відновлено" будівельні конструкції енергоблоків 3 і 4. Так, корпус реактора трохи довший і трохи більшого діаметру – замінимо опорне кільце (якщо є в наявності) і вмонтуємо, не вперше. Так, комплектність РУ АЕС "Белене" може бути не повною ("злі язики" кажуть, що не все поставили, а дещо втратили), знову ж таки "не вперше" – доробимо, а може знайдемо на майданчику ХАЕС із поставленого для В-320 понад 20 років тому. Все поревізуємо, відновимо та змонтуємо. Так, безліч компонентів (за винятком РУ): насосів, арматури, теплообмінників та іншого будуть "золотими", бо при величезній номенклатурі необхідно замовляти дуже обмежену кількість однакових деталей, більшість з яких для проєкту В-320 вже не випускаються. Не біда – щось підберемо або індивідуально виготовимо. Так, відсутня ясність із документацією ОКБ "Гідропрес" на РУ В-466, включаючи обґрунтування безпеки, знову ж таки сподіваємося, що все є або самі "напишемо". Звичайно, є питання – хто відповідатиме за безпеку цього "пан сам склепав", але це вже питання Держінспекції ядерного регулювання України. Все "вирішуємо", не вперше. Але я про інший бік медалі. Два роки ми готувалися до захисту розподільчих пристроїв від шахедів, а вдарили по головних корпусах ТЕС та Дніпровській ГЕС високоточними ракетами. Зрозуміло, що кожну ТЕС не прикриєш Патріотом. У результаті за два тижні, за інформацією "Укренерго", втрачено до 70% енергоблоків ТЕС (ДЕТЕК та Центренерго) та ГЕС – тобто регулюючої здатності енергосистеми. Хоча й питання розподільчих пристроїв та підстанцій не знято, про що каламутно натякають на "болотах". Звісно, регулювати можна й споживанням, але українці завзято не хочуть повертатися до графіків багатогодинних віялових відключень 2022 року. Таким чином, життєво визначальною потребою енергетики України є на сьогодні відновлення регулюючої здатності енергосистеми за рахунок маневрених модульних установок (газопоршневих, газотурбінних, дизельгенераторних) та накопичувачів енергії, розосереджених та наближених до основних споживачів. Необхідність цього рішення, зокрема можливий розподіл джерел, обговорювалася ще в 2022 році, але на жаль… Звичайно, модульні установки потрібно купувати і коштують вони чимало.

В умовах цілеспрямованого знищення рашистами енергетичної інфраструктури України, руйнування маневрених потужностей та кризового стану енергосистеми, абсолютно незрозумілі грандіозні плани НАЕК "Енергоатом", що повністю підтримані "дружнім" Міністерством енергетики та схвалені Кабінетом міністрів України. Попри нічим не обґрунтований оптимізм керівника НАЕК "Енергоатом": "У червні зможемо приступити до монтажу обладнання на третьому блоці...", цілком очевидно, що за найсприятливіших обставин, блоки (або що вийде) можуть бути добудовані та введені не раніше ніж за 5-6 років. Їхнє будівництво, закупівля обладнання потребує вкладання величезних інвестицій, життєво необхідних Україні на абсолютно інші потреби.

20 лютого 2024 року керівник НАЕК "Енергоатом" засвідчив представникам мас-медіа основні аргументи на користь невідкладної добудови енергоблоків на ХАЕС:

  • нарощування атомних потужностей;
  • збільшення кількості робочих місць;
  • розвиток інфраструктури м. Нетішин;
  • реалізація енергетичної стратегії України.

Це і є реальні життєві потреби України під час війни на знищення нашої країни?!

Водночас, за заявою того ж таки НАЕК "Енергоатом", через профіцит базових потужностей в енергосистемі України, енергоблоки АЕС працюють з обмеженням потужності. Другий енергоблок ХАЕС, що підключений до мережі на два тижні (!!!) раніше запланованого закінчення чергового аварійного ремонту, несе навантаження 300 МВт (!!!) через диспетчерські обмеження. З огляду на втрату внаслідок рашистської агресії промислових споживачів електроенергії на південному сході України абсолютно зрозумілий профіцит базової потужності в енергосистемі.

Як не дивно, абсолютного мовчання дотримується оператор об'єднаної енергосистеми – НЕК "Укренерго": не говорить ні з приводу необхідності нових базових атомних потужностей на ХАЕС, ні про можливість передачі цих потужностей споживачам. Нагадаю, що після введення ХАЕС2 та РАЕС4 при неготовності ВЕЛ 750 КВ "РАЕС – ПС "Київська", енергоблоки цих двох станцій працювали тривалий час з обмеженням потужності сумарно до 1000 МВт, а при розгляді питання добудови енергоблоків ХАЕС 3,4, НЕК переконувала про неможливість передачі додаткової потужності без будівництва нових ВЕЛ 750 КВ та підстанцій, не кажучи вже про твердження щодо відсутності необхідності в нових базових потужностях.

Не можу не зупинитися і на питанні ресурсів, необхідних для добудови ХАЕС 3,4. Виходячи з досвіду зведення енергоблоків ВВЕР 1000, у процесі спорудження енергоблока у максимальний період має бути задіяно до п'яти тисяч висококваліфікованих працівників. Наразі в Україні вже гостро відчувається дефіцит кваліфікованих робітників, особливо зварювальників, слюсарів-монтажників, електромонтажників, наладчиків. Враховуючи продовження війни, відсутність в Україні достатньої системи професійної підготовки робітників відповідних спеціальностей та системи збереження та передачі знань, дефіцит фахівців, що посилюється, становитиме реальну загрозу не тільки для можливості масштабного енергетичного будівництва запланованого НАЕК "Енергоатом", а й для відновлення зруйнованої рашистами енергетичної інфраструктури. А для участі у будівництві енергоблоків АЕС до відповідних фахівців висуваються особливі, дуже високі вимоги. Схоже, нові робочі місця, що обіцяють у НАЕК "Енергоатом", заповнювати буде ніким. Не кращі справи і з енергомашинобудуванням в Україні: практично втрачено потенціал насособудування та арматуробудування, через агресію Росії незрозуміле питання з можливостями виробників трубопроводів та систем управління, які мали до війни високий потенціал. Відсутня ясність з виробництвом турбоустановки, оскільки за наявності унікального виробництва турбін для АЕС на Харківському "Турбоатомі", за наявною інформацією, НАЕК "Енергоатом" ведуться переговори про виробництво з чесько-корейською фірмою "Шкода-Дусан" або ще з кимось. Таким чином, абсолютно неясно: що і ким збирається почати монтувати НАЕК "Енергоатом" з червня цього року, бо подібні "дрібниці" не знаходять підтвердження в опублікованих грандіозних планах компанії. Можливо, НАЕК "Енергоатом" планує обмежитися персоналом, задіяним на відновленні будівельних конструкцій ХАЕС 3,4 "у кількості 333 особи, з можливістю розширення вдвічі, за потреби", але в такому разі добудувати до тридцятого року, мабуть, не встигнуть.

Окремо слід зупинитися на інженерно-технічному персоналі, необхідному на всіх етапах життєвого циклу енергоблоку. А починається життєвий цикл з проєктно-вишукувальних робіт. А тут уже трапляються дивовижні речі. Україна завжди могла пишатися наявністю та збереженням у нелегкі періоди її становлення двох великих, які мають визнання далеко за межами її кордонів, науково-дослідних та проєктно-конструкторських інститутів, що мають унікальний багаторічний досвід у проєктуванні нових енергоблоків АЕС та ТЕС, реконструкції та технічному переозброєнні енергоблоків, забезпеченні підвищення безпеки та супроводі експлуатації АЕС: Харківського та Київського інститутів "Енергопроєкт". Інститути були в радянському минулому складовою системи проєктних інститутів "Теплоенергопроєкт". Їх створили у 30-х роках минулого століття. Вони мають на своєму рахунку сотні запроєктованих та введених в експлуатацію потужних енергоблоків АЕС та ТЕС як на території колишнього СРСР, так і в інших країнах. У суверенній Україні інститути здійснювали основний обсяг проєктних робіт як в атомній, так і тепловій енергетиці. ХІЕП був генеральним проєктувальником Запорізької та Південноукраїнської АЕС. КІЕП був генпроєктувальником Хмельницької, Рівненської та Чорнобильської АЕС. Київський інститут, зокрема, забезпечив добудову та введення в експлуатацію енергоблоків ХАЕС2 та РАЕС4 у 2004 році, виконував унікальні проєктні роботи з перетворення Чорнобильської АЕС на екологічно безпечний об'єкт, був українським проєктувальником Нового Безпечного Конфайменту над четвертим енергоблоком ЧАЕС, генеральним проєктувальником Централізованого Сховища Ядерного Палива АЕС України. Значимість проєктування та роль провідних проєктних інститутів України в існуванні та розвитку енергетики України, у забезпеченні її енергетичної безпеки, а також аналіз існуючої ситуації, докладно відображені у статті одного з найкомпетентніших та найшанованіших фахівців в енергетиці – Віктора Шендеровича, опублікованій на сайті https://censor.net/ru/blogs/3482278/schodo_proektno_dyalnost_v_energetichnyi_galuz 3 квітня. Ситуація, що складається у взаєминах НАЕК "Енергоатому" та "співчуваючого" йому Міністерства енергетики, з провідними проєктними інститутами, виразно проявляється в опублікованих діях шанованих Експлуатуючою Організацією та органом державного управління галуззю. Виходячи з відкритої інформації, стає прозорою кінцева мета: ліквідація інститутів, як незалежних організацій та створення в структурі НАЕК "кишенькового" проєктувальника як у частині ухвалення проєктних рішень у "не зовсім" повній відповідності до вимог норм і правил, так і в частині забезпечення "правильної" розробки кошторисної частини проєктної документації та технічних вимог до тендерів на закупівлю обладнання. Створення подібної проєктної структури "на кістках" існуючих проєктних інститутів, стає архіактуальною для НАЕК "Енергоатом" для реалізації грандіозних планів компанії у світлі деяких труднощів у реалізації, згаданих вище. Наскільки відомо ветеранам інститутів, схема дій теперішньої НАЕК до дрібниць повторює "заходи" недоброї пам'яті, що проводились в 2006-2007 роках Андрієм Деркачем, під час його перебування президентом НАЕК "Енергоатом", щодо київського інституту "Енергопроєкт". Крок перший – максимальне обмеження замовлень та припинення платежів за виконані роботи; крок другий – експропріація архіву інституту під гаслами: "ця наша документація, розробку ми сплатили", "у нас збережеться краще і гарантовано для країни"; крок третій – штрафні санкції за затримку проєктування за відсутності фінансових ресурсів інституту та архіву, доведення інституту до межі банкрутства; крок четвертий – перехід зубожілих ключових співробітників та кваліфікованих виконавців у створену "кишенькову" проєктну структуру; фініш. Деркач не встиг довести справу до фінішу (архів відстояли, створення повноцінної нової структури вимагало значних коштів, Київський інститут мав значні роботи та оплату з боку Чорнобильської АЕС), але вказав на "вірний шлях" послідовникам. Як відомо, сьогодні НАЕК і міністерство докладають справді титанічних зусиль до вилучення архівів в інститутів та позбавлення їх фінансових ресурсів. ХІЕП, за наявною інформацією, фінішу практично досягнув, але в результаті інститут просто знищений і вже не підлягає відновленню. На превеликий жаль, керівництво НАЕК далеке від розуміння, що реалізація "схеми" призведе лише до ліквідації кваліфікованого проєктного ресурсу України та залишить НАЕК біля розбитого корита та без проєктних компетенцій. Досвід кінця 80-х років минулого століття щодо перерозподілу об'єктів та архівів між інститутами "Теплоенергопроєкт" призвів до практичної втрати архівних матеріалів, що розвантажуються безсистемно в перше відповідне приміщення. "Вщент" зруйнувати можна досить швидко, досвід є, але на створення повноцінно функціонуючого проєктного інституту треба багато років. Тому що це не просто набір сертифікованих фахівців, а взаємозв'язки, що складаються роками, взаємна довіра, традиції та методи роботи. Водночас майже впевнений, що "схема" Деркача щодо Київського інституту "Енергопроєкт" не дотягне до фінішу завдяки розсудливим людям, які зосталися у владних коридорах. На превеликий жаль, керівництво НАЕК далеке від розуміння, що реалізація "схеми" призведе лише до ліквідації кваліфікованого проєктного ресурсу України та залишить НАЕК біля розбитого корита та без проєктних компетенцій.

"НАЕК "Енергоатом" готується розпочати спорудження енергоблоків №5 та №6 на Хмельницькій АЕС із реакторами АР-1000 Westinghouse. НАЕК "Енергоатом" уклав контракт на постачання обладнання "ядерного острова" для енергоблоку №5 Хмельницької АЕС за технологією АР-1000 Westinghouse. Керівник НАЕК "Енергоатом" побував на майданчику, де буде встановлено модульні будинки для персоналу, який буде задіяний у спорудженні енергоблоків 5,6 Хмельницької АЕС.

НАЕК "Енергоатом" спільно з фірмою "HOLTEC" домовилися збудувати в Україні завод з виробництва основного обладнання SMR, включаючи корпус реактора. Завод повинен забезпечити спорудження близько 3000 МВт потужностей в Україні за технологією HOLTEC-SMR та забезпечити постачання до третіх країн".

Цю інформацію практично неможливо адекватно коментувати. Можна лише знову повторити окремі аспекти спорудження енергоблоків 3 та 4 ХАЕС – у частині доцільності витрат на спорудження цих блоків та їхньої необхідності в енергосистемі (попри їхнє позиціонування як маневрених) під час боротьби з агресором за збереження України як суверенної держави та порятунок життів українців. І варто ще раз повторити, що заявлена НАЕК вартість спорудження блоку АР-1000 у розмірі п'яти мільярдів доларів – це ненаукова фантастика, і у виконанні саме НАЕК вартість енергоблоку складатиме щонайменше 8-10 мільярдів. Чи є такі вільні кошти в України, що стікає кров'ю?!

Незрозумілою для експертних кіл є також ситуація, яку створив НАЕК "Енергоатом" з добудовою енергоблоків №3, 4 ХАЕС, а саме із залученням компанії Westinghouse Electric до оцінки можливості добудови цих енергоблоків. Вказана компанія є безумовним експертом з конструювання реакторних установок, але вони жодного проєкту не реалізували з реакторними установками ВВЕР, а тим більше – з будівельними конструкціями цих енергоблоків.

Незважаючи на це, НАЕК "Енергоатом" обирає Westinghouse Electric, як єдиного можливого постачальника послуги з оцінки добудови вказаних блоків і при цьому вартість такої послуги сягає 700 000 євро. https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-11-20-014573-a. Більше того, компанія Westinghouse Electric має оцінити правильність рішень державної експертизи проєктів обстежень будівельних конструкцій. Це як?

Все це відбувається на тлі того, що існують вітчизняні компанії, які мають всі компетенції та можуть зробити вказану оцінку без потенційного ризику ухвалення невірного рішення. Це дуже нагадує відношення керівництва ядерної галузі до вітчизняного виробника турбін та генераторів АТ "Українські енергетичні машини", якого ігнорують та воліють співпрацювати зі сторонніми закордонними постачальниками, попри очевидні переваги перших.

Дякую всім, хто знайшов у собі сили дочитати цей довгий і дещо сумбурний пост до кінця. Наболіло... Тішу себе надією, що все ж таки невичерпний інтерес і великі гроші, що є у керівників енергетичної галузі, будуть переорієнтовані з реалізації грандіозних планів НАЕК "Енергоатом" на вирішення життєво важливих потреб країни, що бореться за виживання. Питання збереження енергосистеми та відновлення її регулюючої здатності високоманевровими модульними джерелами розумно доручити саме НАЕК "Енергоатом", який має для цього всі ресурси. А блоки АР-1000 і завод SMR ми збудуємо пізніше, після введення в експлуатацію своїх заводів з виробництва патронів, снарядів, дронів, ракет і всього конче необхідного ЗСУ на фронті і що може виробляти сама Україна."

Автор: Віталій Шилан, військовослужбовець ЗСУ, експерт з енергетики, екскерівник відділу кадрів ДП «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект»

(Джерело).

Зображення вгорі: Втрата Трипільскої ТЕС "позитивно не відобразиться на енергобалансі країни" - ідіоти з пресслужби НЕК "Укренерго". Фото з відкритих джерел

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
На вихідні в Україні переважно сухо, вдень +17-26°С
18:08
Влада дає рпц в Україні місяць часу на звільнення Нижньої лаври, далі застосують силу, - Карандєєв
17:13
До суду передали справу генерала Володимира Тоцького, ексзаступника голови СБУ часів Януковича
16:59
Генштаб ЗСУ скоротять на 60%
14:18
Першого заступника директора НАБУ відсторонили через розслідування можливого витоку інформації
12:06
Об "небесну сотню" витерли ноги: суд закрив провадження щодо 4 начальників "Беркуту" та ексчиновника МВС через закінчення строків давності. Це диверсія
11:50
Dragon Capital заявив про тиск на бізнес з боку БЕБ (тобто, ОП)
10:00
Китай і Бразилія опублікували спільне комюніке: підтримують "мирну конференцію" щодо України лише за участю рф
09:01
Глава Нацполу Іван Вигівський живе у будинку подруги, а сестра торгує пальним із фігурантами справ поліції. Він без проблем пройшовт"спецперевірку" СБУ (ВІДЕО)
08:10
Перша група пілотів з України закінчила навчання в США на F-16

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]