Загибель Алі Хаменеї переформатовує Близький Схід, руйнує альянс Москви і Тегерана — і відкриває для України вікно, яке може виявитися або порятунком, або пасткою

Суботнє ранкове небо над Тегераном ще не встигло посвітліти, коли ізраїльські винищувачі злетіли зі своїх баз. О шостій ранку місцевого часу, через дві години після їхнього вильоту, ракети великої дальності вразили комплекс будівель у центрі іранської столиці.

Серед них — будівля, в якій перебував Верховний лідер Ісламської республіки Алі Хаменеї. Людина, яка понад три десятиліття визначала долю Ірану та спонсорувала десятки конфліктів по всьому світу, включно з повномасштабним вторгненням Росії в Україну, — мертва. Разом з нею — члени родини, кілька командирів КВІР і радники, що зібралися на нараду, про яку ЦРУ знало заздалегідь.

Читайте також: «Епічна лють» над Персидською затокою: як операція США і Ізраїлю проти Ірану змінює Близький Схід і світовий порядок [2]

The New York Times, посилаючись на обізнані джерела, повідомила: американська розвідка місяцями стежила за пересуваннями Хаменеї. Коли стало відомо, що на 28 лютого заплановано зустріч вищого керівництва з особистою участю аятоли, Вашингтон і Єрусалим скоординували атаку, перенісши її з нічного часу на ранній ранок. Так завершилася ера, яку Іран сам назвав «ісламською революцією» — і яка насправді була ерою спонсорованого хаосу від Ємену до Сирії, від Лівану до України.

Хаос або керований розпад

Формально Іран зберігає інституційний скелет. Конституційна стаття 111 передбачає саме такий сценарій: Тимчасова рада керівництва у складі президента Масуда Пезешкіана, голови судової влади Мохсені-Ежеї та аятоли Алірези Арафі перебрала на себе кермо влади в перші години після загибелі Хаменеї. Арафі — компромісна фігура, прийнятна і для КВІР, і для релігійних кіл Кума. Режим намагається демонструвати конституційну легітимність навіть в умовах хаосу.

Але легітимність — це не те саме, що реальний контроль. КВІР діє автономно, обіцяючи «найжорстокішу відплату». Управління децентралізоване. У Тегерані одночасно відбуваються проурядові мітинги жалоби і локальні спроби протестів. Мережею розходяться відео зі святкуванням смерті аятоли на вулицях іранських і арабських міст. Дональд Трамп у соцмережі Truth Social назвав це «найкращим шансом для іранців повернути свою країну» і закликав солдатів КВІР до капітуляції.

Міжнародні експерти описують щонайменше чотири можливі сценарії розвитку подій.

Перший — повномасштабна ескалація через проксі-структури, удари по енергетичній інфраструктурі і тривалий регіональний конфлікт.

Другий — силова консолідація: найжорсткіше крило КВІР приходить до влади, і Ісламська республіка перетворюється на ще більш закриту воєнізовану теократію.

Третій — кероване стримування, де конфлікт завмирає без примирення.

Четвертий — фрагментація держави вздовж курдських, белуджських і арабських ліній розлому, яка може спровокувати масштабну гуманітарну кризу на роки вперед. Жоден із сценаріїв не обіцяє швидкої стабілізації.

Ормуз — нова лінія фронту для світової економіки

Ще до того, як політики встигли осмислити масштаб подій, ринки зробили своє. Танкерний трафік в Ормузькій протоці — вузькій смузі води шириною у 33 кілометри, через яку проходить майже п'ята частина світового нафтового постачання — практично зупинився.

Судноплавні компанії масово скасовують рейси в Перській затоці. Навіть якщо США розпочнуть операцію з очищення протоки негайно, це не справа кількох годин. Танкерні компанії традиційно чекають 24–48 годин після завершення активних бойових дій, щоб переконатися у відсутності дронів-камікадзе або замінованих човнів.

Якщо до ранку понеділка безпека судноплавства не буде гарантована, ринки відреагують різко. Прогнози сягають 110–120 доларів за барель нафти — і це ще відносно оптимістичний сценарій, який реалізується лише за умови швидкого розблокування.

Якщо ж удари по нафтовій інфраструктурі країн Затоки тривають, а протока залишається закритою, цифри можуть виявитися ще вищими. Кронпринц Саудівської Аравії Мухаммад ібн Салман вже дав своїм Збройним силам «зелене світло» на прямі удари у відповідь по Ірану — щось принципово нове в його стратегії, яка раніше покладалася виключно на дипломатію або дії через посередників.

Чому це важливо для України і що змінює загибель Хаменеї

Для України ці події — не просто геополітичний фон. Це пряме продовження тієї ж самої війни. Іранські дрони Shahed стали одним із ключових інструментів російського терору: вони вбивали українців у їхніх домівках, знищували електростанції та водогони. Кожен "Шахед", що летів на Харків чи Одесу, — це конкретне рішення конкретних людей у Тегерані. Частина з цих людей загинула 28 лютого.

Читайте також: Дослідник Вашингтонського інституту близькосхідної політики про іранські дрони та балістичні ракети та як їх збивати [4]

Іранські еліти, особливо прагматичне крило, вже відкрито говорять про те, що «стратегічна ставка на Росію була помилкою, яка призвела до національної катастрофи». І це — прямий наслідок поведінки Москви в ці дні.

Коли Тегеран апелював до Кремля, посилаючись на пункти про «взаємну допомогу у разі загрози суверенітету», Росія вдалася до юридичної казуїстики: удари США та Ізраїлю кваліфіковано як «точкові операції проти терористичної інфраструктури», а отже — не привід для колективної оборони. Більше того, за деякими даними, Росія вимкнула транспондери і активні радари на своїх базах у Сирії під час прольоту ізраїльських ракет, щоб не стати випадковою мішенню.

Це повідомлення почули в Пхеньяні, Пекіні й столицях Глобального Півдня. Росія показала, чого коштує її «стратегічне партнерство»: нічого, коли справа доходить до реального тиску. Для України це важливо принаймні у двох вимірах.

По-перше, якщо іранський режим дестабілізується або впаде, поставки дронів і ракет до Росії припиняться або суттєво скоротяться — що безпосередньо впливає на бойові можливості Москви.

По-друге, репутаційні втрати Росії як союзника підривають її здатність збирати нові коаліції.

Водночас аналітик ISW попереджає: заступник голови Ради безпеки Росії Медведєв і голова думського комітету Чепа вже висловили надію, що новий конфлікт «відволіче США від України» і відсуне мирні переговори. Ця ставка небезпечна для Києва: якщо Вашингтон зосередить увагу і ресурси на Перській затоці, а переговорний тиск на Росію послабне — Москва отримає стратегічну паузу. Тому для України принципово важливо, щоб підтримка Заходу не стала жертвою близькосхідного відволікання.

Читайте також: Війна на Близькому Сході: як швидко розібратися у тому, що там відбувається [5]

Саудівська Аравія виходить із тіні

Окремою і надзвичайно значущою подією стала зміна позиції Ер-Ріяда. The Washington Post розкрила, що кронпринц Мухаммад ібн Салман протягом останнього місяця неодноразово телефонував Трампу, наполягаючи на ударі по Ірану і попереджаючи: «Якщо не зараз, коли американська воєнна присутність на Близькому Сході найбільша з часів 2003 року, — то коли?»

Офіційно Саудівська Аравія заявляла про нейтралітет. Неофіційно — підштовхувала до удару.

Після іранських ракетних атак на саудівські міста МБС зробив те, чого не робив ніколи: публічно, зневажливою мовою, назвав іранські удари «боягузливими» і дав збройним силам дозвіл на прямі відповідні дії.

Це кардинально змінює архітектуру безпеки в регіоні. Саудівська Аравія більше не намагається маневрувати між двома таборами — вона обирає сторону. І ця сторона протистоїть тій самій «осі», яка постачала Росії зброю проти України.

Що далі — і чому наступні 48 годин критичні

 

Компанія Airbus опублікувала супутниковий знімок резиденції верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї у Тегерані після ракетних ударів США та Ізраїлю. На фото  видно чорний стовп диму і великі руйнування на території комплексу

Найближчі два дні вирішать, яким шляхом піде Іран. Якщо ввечері люди масово виходитимуть на вулиці і не зустрінуть опору КВІР — почнеться ефект доміно. Сім днів вихідних попереду, і цей час може або підірвати режим зсередини, або, навпаки, дати йому простір для силової консолідації. Ключовий індикатор — поведінка командирів КВІР середньої ланки: чи виконуватимуть вони накази, чи почнуть переговори з прагматичним крилом влади.

Найкращий жарт дня переходить перехідному президенту Сирії Ахмеду аш-Шараа: "Ми зв’язалися з іранським керівництвом, щоб врегулювати борги Сирії, але не змогли нікого знайти". 

Ігор Семиволос, Центр близькосхідних досліджень

Для України оптимальний сценарій — внутрішня дестабілізація Ірану, що веде до припинення або суттєвого скорочення поставок зброї Росії, у поєднанні з тим, що Захід не відволікається від підтримки Києва. Найгірший сценарій — затяжна регіональна війна, яка поглинає увагу і ресурси США, поки Москва отримує перепочинок. Між цими полюсами — складний і непередбачуваний простір, в якому доведеться орієнтуватися у реальному часі.

Одне ясно вже зараз: вісь Москва-Тегеран, яка два роки стабільно постачала Росії інструменти для вбивства українців, тріснула. Наскільки глибока ця тріщина і чи стане вона розломом — залежить від того, як поведуться люди на вулицях Тегерану в найближчі вечори.

—

«Аргумент» [6] на основі аналізу Ігоря Семиволоса [7] (Центр близькосхідних досліджень), звітів ISW, публікацій NYT, Washington Post, CNN [8], BBC [9], Atlantic Council [10]та The Atlantic [10] 

---

На цю тему: 

• Що таке "Сектор Гази" - історичний екскурс [11]
• Професія – терорист: як ХАМАС захопив владу в секторі Газа і чому Ізраїль виявився не готовим до нападу [12]
• Велика війна неминуча: експерти про підсумки атаки на Ізраїль [13]
• Забутий ірано-російський фронт. Чому у Путіна все гірше йдуть справи в Сирії [14]
• Іран атакував військові об’єкти США на Близькому Сході [15]
• Іран атакував ракетами ОАЕ, є загиблий [16]
• Ізраїль наніс "превентивний удар" по Тегерану [17]
• Трамп: США розпочали війну в Ірані [18]
• Нетаньягу закликав народ Ірану покласти край режиму аятоли [19]