Власник одного з найбільших в Україні підприємств з виготовлення комунальної спецтехніки і чинний депутат Полтавської обласної ради Микола Корецький досі не попрощався із бізнесом в Росії, у тому числі продовжує надавати послуги російським військовим.

Наявність бізнесу в Росії не впливає на успішність Корецького в Україні, зазначає видання NGL.media [2]. Швидше навпаки – після вторгнення росіян його українська компанія «Альфатекс» почала отримувати ще більше підрядів на поставку комунальної техніки.

Микола Корецький досить агресивно реагує на питання стосовно бізнесу в Росії і наполягає, що просто став жертвою обставин. 

Російський бізнес Корецького

У жовтні 2022 року український уряд офіційно заборонив [3] здійснювати публічні закупівлі у компаній, що мають зв’язки з Росією чи Білоруссю. Заборона стосується компаній та підприємців, що зареєстровані в РФ чи Білорусі, а також компаній, бенефіціари яких є резидентами цих країн. Однак існують підприємці, зв’язок яких з країною-агресором не такий очевидний, і вони не підпадають під дію цієї постанови.

Читайте також: "П'ята колона" на Полтавщині вже підняла голову [4]

Микола Корецький (фото Полтавської облради)

Одним з таких бізнесменів є 54-річний Микола Корецький – чинний депутат Полтавської обласної ради та власник одного з найбільших в країні виробників комунальної техніки «Альфатекс [5]». Ця компанія систематично перемагає у публічних закупівлях на сотні мільйонів гривень. При цьому Корецький досі володіє кількома російськими підприємствами. Окрім того, йому належить готель під Москвою, де зупиняються виробники російської бронетехніки.

Бізнес Корецького, за його ж словами [6], розпочався у 90-х з перепродажу у Росію кременчуцьких вантажівок КрАЗ. Разом з партнерами він розвивав [6] дилерську мережу КрАЗу у Росії. Пізніше через цю мережу почав торгувати вантажівками білоруського заводу МАЗ.

Після 2014 року Микола Корецький перетворив свою компанію «Альфатекс», яка раніше просто торгувала технікою, на машинобудівне підприємство з виробництва комунальної спецтехніки, де використовували [7] як запчастини МАЗ, так і інших іноземних виробників. «Альфатекс» одразу після запуску виробництва почала [8] брати участь в державних закупівлях на поставку комунальної техніки.

Втім, від російських активів Корецький не відмовився – його тамтешні компанії продовжили роботу і після анексії Криму та захоплення частини Донбасу у 2014 році, і продовжують приносити прибутки зараз – уже після повномасштабного вторгнення росіян. У декларації [9] депутата облради у 2020 році  Корецький не приховував свої російські компанії, а також наявність нерухомості у РФ. Усі ці компанії продовжують працювати. 

Читайте також: "П'ята колона" у Полтавській обласній раді влаштувала директором спортивного ліцею кримінального авторитета на прізвисько "Джафар" [10]

Йдеться, зокрема, про компанії Миколи Корецького, які створювалися у 2000-х як основні імпортери техніки КрАЗу до Росії. Наприклад, зараз Корецький є єдиним власником компанії «КрАЗ-Ростов», яка зареєстрована у місті Сургут Тюменської області. За 2022 рік чистий прибуток компанії становив [11] 6,4 млн рублів (близько 50 тис. доларів).

Компанії Корецького тісно пов’язані із місцевими російськими фірмами. Так, український підприємець володіє компанією з оренди нерухомості «Актив-Плюс», що зареєстрована [12] у російському місті Кемерово. Свого часу ця компанія перебувала у стані банкрутства та мала мільйонні борги. Зобов’язання та борги погасило [13] інше російське підприємство «Авто-Маш-Глобал». Ця компанія раніше мала назву «Авто-Маз-Глобал» і постачала [14] автомобільну техніку, зокрема, і українській компанії «ВКП “Альфатекс”» Миколи Корецького.

Корецький також володіє 80% компанії ТОВ «КрАЗ НН» у Нижньому Новгороді. В системі відслідковування імпорту та експорту між країнами Import Genius [15] можна побачити, що ще наприкінці 2015 року «КрАЗ  НН» завозив техніку з України, однак потім імпорт припинився. У 2022 році ця компанія задекларувала [16] понад 8 млн рублів доходу (56 тис. доларів) та 1 млн рублів прибутку (близько 8 тис. доларів).

Микола Корецький також досі є співзасновником фірми «РусКрАЗ», що з 2007 року імпортувала автомобілі [17] з України. Ще в 2017 році ця фірма торгувала з полтавськими компаніями. У 2020 році Корецький офіційно передав [18] майже всю частку (99,9%) у підприємстві росіянину Дмітрію Стіхіну, алe не вийшов з нього повністю. «РусКрАЗ» продовжує працювати на автомобільному ринку РФ, у 2022 році її прибуток [19] склав 9,3 млн рублів (74,1 тис. доларів). 

Зараз «РусКрАЗ» імпортує в Росії уже звичайно не українські, а китайські вантажівки Shacman. При цьому ексклюзивним дистриб’ютором [20] цих вантажівок в Україні є саме «Альфатекс» Корецького.

Читайте також: Фіктивний сайт, фіктивна система «Рада»: Полтавська облрада працює як приватна крамничка [21]

Окрім торгівлі, Микола Корецький має бізнес і у готельній сфері. У 2006 році Корецький заснував [22] готель «Русь» у селищі Селятино в 30 км від Москви, де директором влаштував росіянина Алєксандра Лапонова. Готель на 65 номерів працює й зараз: провести ніч тут коштує від 2740 рублів до 3900 рублів.

Готель «Русь» у селищі Селятино під Москвою (фото з сайту готелю)

Цікаво, що у квітні 2022 року за адресою готелю Алєксандр Лапонов створив ще одну компанію «Гостиница “Русь”», де засновником вказаний лише він, уже без Корецького. Втім, давніша компанія Корецького досі не ліквідована і навіть отримала [22] 15,5 млн рублів (124 тис. доларів) виручки за 2022 рік.

Село Селятино, де розташований готель «Русь», важко назвати туристично привабливою локацією. Основні клієнти тут – не мандрівники чи відпочивальники, а військовослужбовці РФ та їхні родичі. Це зумовлено зручним розташуванням готелю поряд з місцем дислокації [23] військової частини 60-ї бригади управління 1 гвардійської танкової армії Західного воєнного округу Сухопутних військ РФ.

У відгуках [24] про готель можна побачити, що тут справді часто зупиняються військові, а також представники «Уралтрансмашу» [25] , яке виробляє військову техніку та боєприпаси.  А у 2017 році цей готель виграв два тендери [26] на розміщення персоналу «61 бронетанкового ремонтного заводу». 

До слова, готельний бізнес Микола Корецький веде не лише в Росії. Він також є власником готелю-пансіонату «Оріана [27]» на 70 людей у Трускавці, де директоркою працює [28] його дружина Марина.

Читайте також: Голова фракції "Довіра" в Полтавській облраді разом із братом затриманий за вимагання [29]

Прибутки в Україні 

Український завод «Альфатекс» Миколи Корецького розташований в  Кременчуці на Полтавщині. Цей завод – один з лідерів з виготовлення комунальної техніки в Україні. За підрахунками NGL.media, після 24 лютого 2022 року ця компанія уклала угод майже на 900 млн грн, посівши друге місце серед найбільших успішних виробників комунальної техніки в Україні.

За цими угодами ПП ВКП «Альфатекс» та інша компанія Корецького зі схожою назвою «Торговий дім “Альфатекс”» отримали понад 500 млн грн. Ці компанії постачають комунальникам переважно сміттєвози, автокрани, автоцистерни, самоскиди, снігоприбиральну техніку тощо. 

Ще у 2018 році «Альфатекс» купував [30] комплектуючі у російської фірми «ТК “Коммаш-Граз”», основним замовником [31] якої є російське Міноборони. З 2015 року «Альфатекс» був дилером білоруського автотранспортного заводу МАЗ, та зараз на сайті відсутня [32] можливість замовити техніку з Білорусі. На сайті «Альфатексу» вказано [33], що окрім виробництва власної техніки, сьогодні компанія є офіційним дилером кількох іноземних компаній: Socage, KLUBB France, Hidrokon, XCMG, Shacman, Dayun Group.

Замовляють техніку у Корецького комунальні підприємства з усієї України, а найбільше одноразове замовлення «Альфатекс» отримав [34] від державної компанії «Оператор газотранспортної системи України» у березні 2023 року. Газовики замовили в Корецького 15 автогідропідйомників французького виробництва Klubb на шасі Toyota HILUX на 58,3 млн грн. 

Керівник управління корпоративних комунікацій ТзОВ «Оператор ГТС України» Євген Бузикін повідомив NGL.media, що станом на січень 2024 року замовлення ще не виконане і, відповідно, «Альфатекс» не отримав оплати. 

«Власник вказаної компанії заповнив типову форму [35] оцінки відповідності потенційного контрагента та лист-пояснення щодо здійснення бізнес-діяльності на території РФ. Він заявив, що не має будь-яких господарських відносин із РФ (діяльність підприємств припинена), а також особи, які мають вирішальний вплив на господарську діяльність компанії, не є громадянами РФ або РБ», – письмово повідомив NGL.media Євген Бузикін.

Ще один великий замовник техніки у компанії Корецького – КП «Черкаське експлуатаційне управління автомобільних шляхів» (ЧЕУАШ ) Черкаської міськради – надав NGL.media копії гарантійних листів [36] від «Альфатексу», які компанія подала на тендер [37]. У документах вказано, що компанія не перебуває під дією економічних санкцій та інших обмежень російського бізнесу в Україні. 

Читайте також: Полтавська облрада під час війни купує в свій автопарк електромобіль за 1,8 млн. грн. [38]

Директор ЧЕУАШ Григорій Заїчко також заявив NGL.media, що компанію «Альфатекс» перевірили за допомогою сервісу YouControl [39], і не знайшли там зв’язків з Росією. Хоч це і дивно, адже на головній сторінці компанії в YouControl вказано [40], що вона має ймовірний зв’язок з країною-агресором.

NGL.media вдалося поспілкуватись з Миколою Корецьким: він доволі емоційно відреагував на запитання щодо діючого бізнесу в Росії. 

«Як я можу це зробити? Що ви мене провокуєте? Якщо вас це турбує, я вам дам доручення – поїдьте і закрийте [бізнес]», – запропонував він у телефонній розмові, відмовившись відповідати на запитання по суті.

Пізніше Микола Корецький надіслав NGL.media повідомлення [41], де коротко описав проблеми і , які має зі своїми  російськими компаніями.

«Свого часу я був дистриб’ютором КрАЗу в країнах СНД. Тому там було відкрито мною понад 30 фірм для продажу КрАЗів. Це всім відома історія. І ніякого фурору вона не зробить. Фірми, які залишилися незакритими, не працюють. По них ідуть різні суди з контрагентами (хтось не заплатив за автомобілі нам, десь директор втік… тривають суди). З 2014 року судитися в Росії стало ще гірше… тому справи не закривають… якось так. А з 2022 року навіть працівники моїх російських фірм зі мною практично не спілкуються, бо їм за це світить тюрма. Такі справи… Амінь», – написав [41] Корецький.

«Теоретично, громадяни України та українські компанії, які володіють бізнесом на території Російської Федерації, мають можливість його продати. Для цього потрібно посвідчити відповідну довіреність на особу, яка буде цим займатись на території РФ. Довіреною особою може бути російський юрист або будь-яка інша особа з російським громадянством», – пояснив Тарас Сенів.

Зі слів юриста, іншим варіантом вивести бізнес з Росії може бути ліквідація компанії. «Однак під час ліквідації проводяться перевірки податковою службою та іншими органами, в ході яких можуть бути нараховані безпідставні штрафні санкції. Це може призвести до банкрутства компанії та, як наслідок, неотримання її власником жодних майнових благ», – каже Тарас Сенів.

NGL.media звернулась із запитом до Міністерства юстиції України, щоб отримати офіційне роз’яснення про те, яким чином зараз українці можуть закрити бізнес або вийти із засновників підприємств у Росії. Втім, у відповідь [42] ми отримали лише пораду «звернутись до компетентних органів РФ з порушеного питання безпосередньо або через уповноважену особу».

Читайте також: Полтавский реванш: криминальные «схемы» ОГА меняют хозяев [43]

Хто такий Микола Корецький?

54-річний Микола Корецький – чинний депутат Полтавської обласної ради від партії «Батьківщина». Він активно підтримує УПЦ МП, про що наголошує у депутатському звіті [44] за 2022 рік. Свою прихильність до цієї конфесії Корецький підтверджує тим, що навіть брав участь у синоді УПЦ МП у 2022 році. Корецький також виступав [45] проти розірвання Полтавською облрадою договорів про оренду землі з УПЦ МП, а також ініціював [46] звернення ради до парламенту на підтримку цієї церкви.

Микола Корецький фінансував [47] будівництво церкви УПЦ МП у селі Піщане біля Кременчука. Після російського вторгнення у цій церкві гостро постало питання переходу до ПЦУ, спричинивши конфлікт. Зрештою, у вересні 2023 року парафіяни провели збори, де прийняли рішення [48] перейти до ПЦУ, і церкву офіційно перереєстрували [49]. Однак пізніше Корецький взяв участь у зборах [50] прихильників російського православ’я, які разом з ним засудили та назвали незаконним рішення про перехід до ПЦУ, щоправда юридичної сили ця заява не має.

Ще одним захопленням Миколи Крецького є спорт, адже він фінансово підтримує місцевий футбольний клуб «Кремінь» [51] та хокейну команду «Кременчук» [52].

Микола Корецький зі своїм сином Максимом біля меморіалу «Вічно живим» у Кременчуці (фото Facebook)

Микола Корецький одружений, разом з дружиною Мариною виховують 7-річну доньку Єлізавєту. Ще у Миколи Корецького є 23-річний син Максим, з яким ще у 2020 році він разом фотографувався у головних уборах з радянською зіркою. Невідомо, чи змінились їхні з сином ідеологічні уподобання після російського вторгнення, але цю фотографію Корецький все ще не видалив з фейсбуку. 

Остання декларація [9] депутата Миколи Корецького, доступна на сайті НАЗК, стосується його майнового стану у 2020 році. Там він декларував свої компанії в Україні, Росії, мільйонні суми у швейцарському банку та кредити у банках на Маршаллових та Віргінських островах. Свіжих декларацій Корецький не подавав, тому оцінити, як змінилося його фінансове становище за ці роки, наразі неможливо.

Восени 2023 року Микола Корецький заснував два благодійні фонди у Кременчуці –  «Шлях добра та підтримки» і «Подарована надія».

Читайте також: Полтавский реванш. Часть 2: Подсчет убытков [53]

***

Схоже, що українські  бізнесмени, які роками, а то й десятиліттями вели бізнес у Росії, досі можуть без проблем заробляти на замовленнях від українських держпідприємств чи органів місцевого самоврядування. Микола Корецький – не єдиний український  підприємець, що досі має бізнес в РФ, але його історія показує, по-перше, наскільки тісним досі залишається зв’язок бізнесу між двома воюючими країнами і, по-друге, наскільки просто таким бізнесменам працювати з державними закупівлями і отримувати гроші від громад. При цьому чинне законодавство абсолютно не забороняє таких дій.

—

Катерина Родак [54], Павло Новик [55]; опубліковано у виданні NGL.media [2]

Це журналістське розслідування було проведене й опубліковане в рамках проєкту ІРРП «Підтримка журналістських розслідувань» за фінансової підтримки International Media Support (IMS)

В тему: 

• ДержZрадники: прізвища які не треба забувати. Що маємо робити, аби це не повторилося знову? [56]
• З життя кацапського бидла: зі всього Херсона за російськими паспортами прийшли Сальдо та ще 22 зрадники [57] (ВІДЕО) [57]
• Як українські підприємці виживають в окупації та чи багато з них йде на співпрацю з рашистами [58]
• Зрадник із села Луб’янка на Київщині [59]
• Стає страшно: чому колаборанти ховають свою співпрацю з російськими окупантами [60]
• ЧЕСНО: нардепи ВРУ - посіпаки кремля все ще мають доступ до держтаємниці [61]
• Стукачі та зрадники: хто та з чиєї подачі займається репресіями на окупованих територіях [62]