Фіктивний сайт, фіктивна система «Рада»: Полтавська облрада працює як приватна крамничка

Версия для печати

Електронне шулерство має покривати корупцію?

(Російською читати тут)

Система голосування Полтавської облради "Рада" і офіційний портал облради навмисне виведені з-під контролю держави. Мотив тут може бути тільки один - корупція. Голова Полтавської облради Олександр Біленький і керуюча справами виконавчого апарату Оксана Черкас не могли роками не знати про протиправне функціонування ключових електронних систем облради. Знали, але мовчали. І ось чому.

Попри всю різноманітність існуючих способів нецільового використання чиновниками бюджетних коштів і службових підробок в сфері прийняття і здійснення рішень, за які в нормальних країнах фігурантам загрожує в'язниця на довгі роки - в Україні пройдисвіти всіх мастей чомусь обирають самі «незграбні» методи здійснення злочинних діянь. Нітрохи не бентежачись їх відвертістю і очевидністю.

Фіктивна система "Рада"

Кожен офіційний веб-ресурс (а так вимагають Закони України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про інформацію», «Про захист персональних даних» передбачає необхідність криптографічних та технічних способів і методів захисту інформації від несанкціонованої модифікації (модерації). Це досягається сертифікацією, проведенням державних експертиз відповідності і так далі (ст. 8, 9 Закону), коротше, досить вагомим обсягом необхідних формальних і фактичних дій.

Невеликий екскурс: у Полтавської обласної ради, як і в багатьох інших радах, наявна система віддаленого голосування депутатів за прийняті рішення, схожа на систему «Рада» у Верховній Раді України. Тобто, з місця депутати натискають кнопочки за прийняті рішення, система підраховує скільки «За» і «Проти» і відображає результати голосування на табло, разом з цим ведуться «паперові» протоколи голосування.

По суті, спрощуючи пояснення, подібна система складається з «заліза» (власне, коробочок з кнопочками і пультів з проводами) і програмного забезпечення (драйверів і програм, які дозволяють зафіксувати підрахунок голосів і під час голосування і «зберегти» всі ці моменти без, як вже ми говорили, несанкціонованої модифікації.

Тобто, кажучи по простому - система повинна об'єктивно і з математичною точністю неупереджено зафіксувати, що депутат Олександр Біленький проголосував так і не інакше. І що після фіксації результату волевиявлення ніхто і ні за яких обставин не зможе змінити результат. Тобто ніхто з боку не може змінити (підмінити, сфальсифікувати) результат голосування - а на сесіях Полтавської облради часто 1-2 депутатських голоси впливають на долю десятків мільйонів гривень.

Тобто, система голосування (а також система функціонування офіційного сайту Полтавської облради) повинна працювати саме таким, «незмінюваним» чином, як «чорна скринька» в літаку, зберігаючи аж до брутального злому інформації в первинному вигляді, без можливості корекцій і модифікацій. Ніхто не може «залізти» в систему або на сайт і підкоригувати там все, що хоче. Ніхто не може так само робити в момент голосування, коли "людина за стінкою" на клавіатурі "малює" потрібну кількість голосів за те чи інше рішення.

Вочевидь, не сертифікована державою, в законному порядку система голосування - це фікція і можливість для зловживань. Система голосування підняттям рук (мандатів) - і то чесніше і прозоріше.

На цю тему: Воровство в прямом эфире. Как активы Полтавщины делили те, кто должен сидеть в тюрьме

У Полтавській обласній раді система голосування як би є, але її офіційно - немає ... Тобто, всі ці кнопочки-коробочки й проведення з програмами є, але звідки вони взялися - ніхто не знає - ні держаудіт, ні казначейство (яке оплачувало б покупку цієї системи).

Зрозуміло, що ніхто систему такого рівня складності, вартості та функціональності не робить «в себе в гаражі». Так само як і ніхто б «просто так» не створив таке програмне забезпечення, яке фіксує початок голосування, яке встановлює регламент голосування і коректність відображення сигналів, час збору сигналів голосування і тримає все це в «пам'яті» з проведенням обчислень і фіксацією результатів.

Для цього необхідний регламент роботи системи, відповідальні особи за функціонування, обслуговування, ремонт, апгрейд, матеріально-технічну базу, навички, відповідальність, врешті-решт (щоб була людина, яка вчасно просигналізує про неполадки системи або сторонньому втручанні в результати і архіви).

Сама по собі «анонімна» система голосування без чітко визначеного джерела її походження, впровадження, перевірки коректності роботи, тестування, постановки на облік - це вищий прояв корупції. І навряд чи - нехлюйства.

Вся ця система повинна мати сертифікати відповідності та позитивні висновки експертиз Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (ДССЗЗІ), яких немає (що зовсім розумно, тому що тільки ідіот пішов би в цей орган з проханням «протестуйте систему, вона у нас тут якось сама намалювалася, хто її зробив - не знаємо, але правильними людьми»- це була б явка з повинною) ...

Ця вимога (недоторканність системи від несанкціонованих модифікацій) стосується як системи голосування, так і сайту Полтавської облради - уявіть собі рівень скандалу і негативних наслідків, якщо раптом буде дискредитована офіційна документація облради!

З урахуванням усього викладеного, можна припустити, що тут мова йде про навмисне, волюнтаристське створення системи прогнозованого і контрольованого втручання сторонніх осіб як в роботу сайту Полтавської облради, так і в роботу системи голосування, з метою підтасовування і фальсифікацій їх роботи.

Приватний сайт ... облради

Ще один важливий момент. Загальновідомо, що державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади зобов'язані мати власні офіційні веб-сайти (веб-портали), на яких повинні розміщувати публічну інформацію та здійснювати інші повноваження, властиві даним суб'єктам і необхідні для здійснення їх діяльності.

На цю тему: Вышиванка для прикрытия. Как Полтавщина стала кормушкой для “донецких”

Наприклад, в Законі України «Про доступ до публічної інформації» необхідність використання державними органами та органами місцевого самоврядування в тих чи інших моментах офіційний веб-ресурс (веб-портал, веб-сайт) згадується багаторазово: в ст. 5, 10, 15, 18, 19, 20…

Що стосується органів, наприклад, місцевого самоврядування, то їх «профільний» закон, а саме Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» в ст. 59 регламентує, наприклад, що результати поіменного голосування підлягають обов'язковій публікації і наданню згідно вищезгаданого Закону «Про доступ до публічної інформації», а на офіційному веб-сайті всі результати голосування розміщуються в день голосування і утримуються (зберігаються) необмежену кількість часу.

Аналогічні вимоги в плані використання веб-сайтів містяться в інших нормативних актах в тих чи інших згадках, конфігураціях, способах застосування. 

"Електронне майбутнє" вже настало і шляху назад немає.

Переваги електронного (інформаційного, телекомунікаційного) способу взаємодії в суспільстві очевидні - швидкість, доступність, об'єктивність, простота отримання і обміну інформацією, глобальність доступу. Є й друга сторона медалі - електронні та телекомунікаційні методи і способи взаємодії уразливі до втручання з боку третіх осіб, знищення, некоректної роботи, технічних і технологічних збоїв, що в принципі характерно для складних технічних систем.

Але є і ще «третя сторона медалі» (як це не парадоксально звучить) - це нахабне і цинічне нехтування нормами закону і здорового глузду охочими до наживи чиновниками.

Візьмемо, наприклад, для цілей нашого дослідження, Полтавську обласну раду, яка володіє і користується офіційним сайтом (так вважають окремі керівники Полтавської обласної ради) за адресою http://www.oblrada.pl.ua.

Кожен може зайти за посиланням і переконатися, що за зовнішніми функціональними ознаками це саме «офіційний веб-ресурс», з усіма необхідними і характерними атрибутами і рубриками, від держзакупівель до звернення громадян, від прийнятих актів (їх проектів) і результатів голосування до доступу до публічної інформації, від громадських слухань до місцевих петицій (які, в силу ст. 231 Закону «Про звернення громадян» також приймаються та впроваджуються шляхом використання офіційного веб-ресурсу органу, якому петиція адресована).

Але ось тільки бентежить невелика дрібниця, яка очевидна більш-менш досвідченому користувачеві: згідно постанови Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 року № 3 «Про порядок опублікування в мережі Інтернет інформації про діяльність органів державної влади», а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2015 року № 851 «Деякі питання використання доменних імен державними органами в українському сегменті Інтернету» офіційний сайт Полтавської обласної ради (так само як і іншої ради, як представницького виборного органу місцевого самоврядування), повинен мати розширення (суфікс) і доменне ім'я сегмента gov.ua (правила домену можна подивитися тут: https://www.gov.ua/rules.html).

Нехай читачів не бентежить та обставина, що зазначені постанови Кабінету Міністрів України стосуються органів державної влади (державних органів), які відмінні від органів місцевого самоврядування. Для цілей інформаційних відносин Законами України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», згаданим раніше Законом «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію» та іншими актами законодавства органи влади (державні органи) та органи місцевого самоврядування статусно і функціонально зрівняні і ототожнені (під загальним поняттям як суб'єкти владних повноважень).

Ну і фактично, досить просто скористатися будь-пошуковою системою, щоб переконатися, що всі порядні (органи місцевого самоврядування) - від міських до сільських і селищних - використовують доменне ім'я і суфікс gov.ua (наприклад, https://kmr.gov.ua, https://imr.gov.ua, https://shsrada.gov.ua, https://kozova-rada.gov.ua) ...

Чому ж Полтавська обласна рада серед всіх однотипних суб'єктів є «білою вороною» - тут особливої ​​загадки немає: таким нехитрим саботажем Законів України пройдисвіти залишають собі шулерське місце за картковим столом гри: коли треба - то можна, б”ючи  себе в груди, доводити, що сайт є офіційним, проекти нормативних актів на ньому були розміщені, громадські слухання - проведені, думки - враховані, петиції - розглянуті, держзакупівлі - організовані, вакансії - оголошені ...

І водночас, в залежності від ситуації, чиновники можуть стверджувати, що інформація, розміщена на сайті, ніякої юридичної сили не має, так як сайт Полтавської облради не розміщений в зоні gov.ua. І тому вся інформація, що міститься на ньому, не має статусу офіційної. Наприклад, сьогодні інформацію з сайту неможливо використовувати в суді як доказ.

Аналогічно, в залежності від розвитку ситуації можна дуже оперативно і без будь-якого ризику:

- міняти (фальсифікувати) розміщені оголошення,

- анонси,

- прийняті і скасовані нормативні акти (із закріпленою процедурою їх розробки, узгодження, ухвалення, голосування, опублікування, впровадження),

- підтасовувати результати голосувань.

Тобто, офіційний сайт де-факто - є, але де-юре його немає.

Ілюзія публічності, відкритості та законності створена.

До речі, шахраї з облради не врахували ще одну дрібницю: напівлегальний сайт вже досить "засвітився", і його існування не приховати. І тут у чиновників Полтавської облради «попадалово» - справа в тому, що для функціонування подібного ерзац-сайту необхідно так чи інакше витрачати бюджетні фінанси і ресурси.

Пояснимо: навіть якщо оплата хостингу і домену могла йти «чорним налом» з кишені в кишеню, безслідно, то все одно - для підтримки наповнення сайту, дизайну, повсякденного обслуговування необхідно утримувати і залучати спеціально навчених людей (адміністраторів, модераторів і так далі). А це означає одне - люди, найняті на роботу для Полтавської облради, витрачали робочий час і ресурси не в інтересах облради, тобто, в робочий час займалися роботою ... на приватну особу (на неофіційний сайт).

Що напевно і зацікавить правоохоронні органи - на додачу до всіх інших питань.

«Інші» питання, нагадаємо, дуже прості і доступні для розуміння і розслідування: офіційного сайту Полтавської облради не існує, постанови Кабінету Міністрів України і вимоги цілого ряду законів керівництвом Полтавської облради - ігноруються; не забезпечена публічність діяльності органу самоврядування. У підсумку – жодної суспільної довіри до прийнятих і реалізованих рішень облради.

Голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький знається на вишиванках, але не знає Законів України. Або свідомо їх порушує

Залишається сподіватися, що ці викладки допоможуть правоохоронцям гідно і результативно завершити фактично проведене нами розслідування. 

Фото: Полтавщина, UA:Полтава

—— 

Олексій Святогор, адвокат; спеціально для видання Аргумент

На цю тему:

• Полтавский реванш: криминальные «схемы» ОГА меняют хозяев
• Потавский реванш. Часть 2: Подсчет убытков