Є вагомі підстави вважати, що українцям доведеться вирішувати питання Донбасу та долю мирної угоди з Росією на референдумі. Принаймні цю думку активно просуває президент Володимир Зеленський.Позиція української влади зводиться до того, що всенародне волевиявлення мільйонів громадян є найсильнішою формою легітимізації 20 пунктів мирного плану.

Однак чи це дійсно вдала й безпечна ідея? Чи радше спосіб перекласти відповідальність за важке рішення на народ? На ці питання намагались знайти відповіді у виданні ZAXID.net [2]

Ідея проведення всеукраїнського референдуму щодо статусу Донбасу й інших українських територій, окупованих Росією, не нова. Вона лунала ще до початку повномасштабного російського вторгнення. 9 грудня 2019 року в Парижі відбулися переговори за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії.

Сторони намагалися погодити послідовність введення в дію мінських угод та реалізації формули Штайнмаєра. Паризький саміт завершився підписанням домовленостей про необхідність закріплення особливого статусу окремих територій Донецької та Луганської областей на постійній основі. А також імплементації «формули Штайнмаєра» в українське законодавство.

Передбачалося, що впродовж чотирьох місяців має відбутися ще одна зустріч у цьому ж форматі щодо політичних та безпекових умов, і серед іншого – для організації місцевих виборів. Але в той час Москва вже стала на шлях підготовки до великої війни проти України.

Кремль цікавив лише такий варіант реалізації мінських домовленостей, який гарантовано підривав би український суверенітет. Окрім того, українська влада зіткнулася зі спротивом громадянського суспільства, яке виходило на акції протесту під гаслами «Ні капітуляції». Тож вона опинилася в непростій ситуації внутрішнього і зовнішнього тиску. Саме тоді, у грудні 2021 року, президент Володимир Зеленський в інтерв’ю телеканалу «1+1» озвучив думку про можливе проведення референдуму щодо статусу Донбасу.

«Тут питання не в статусі. У нас може бути таке в житті щодо Донбасу, Криму, в цілому щодо припинення війни. Так може бути, що якась країна буде пропонувати нам ті чи інші умови. На сьогодні цього немає точно. Тут немає ніяких секретів у мене від суспільства. Я б із такими речами не жартував і точно секретів не мав би. Якщо буде якийсь серйозний виклик, я буду радитись із нашим суспільством», – сказав український президент 10 грудня 2021 року, обґрунтовуючи потребу у проведенні плебісциту.

Чотири роки тому ідея про референдум була похована. Але зараз вона знову несподівано воскресла й набула нових обрисів. Щоправда, обставини кардинально змінилися.

Читайте також: Костянтин Ільченко: "Референдум" Зеленського - це публічне приниження української нації [3]

11 грудня 2025 року президент України Володимир Зеленський на брифінгу повідомив про те, що мирний план США передбачає створення на частині українського Донбасу «вільної економічної зони», з якої мають вийти українські війська. Глава держави заявив, що така модель не дуже підходить Україні, адже формально означає добровільну втрату контролю над частиною Донецької області. Але остаточне слово має сказати народ. «Я вважаю, що на це питання буде відповідати народ України. У форматі виборів чи у форматі референдуму, але має бути позиція народу України», – наголосив президент.

У наступні дні Зеленський неодноразово повертався до ідеї перекласти головну відповідальність за ухвалення важкого рішення щодо мирного плану США та долі Донбасу на суспільство. У коментарях українським та іноземним медіа глава держави наголошував, що готовий винести на плебісцит мирний план, але просить забезпечити режим 60-денного припинення вогню. Також він неодноразово скаржився на росіян, які не хочуть зупиняти бойові дії. Цікаво, що президент останнім часом особливо акцентував увагу на тому, що остаточне рішення має ухвалити народ. Хоча раніше висловлював думки, що за мирний план може проголосувати парламент.

«Референдум – це волевиявлення українського народу. Дуже важливо, щоб це було волевиявлення українського народу, щоб українська нація прийняла цей мир, щоб українська нація підтримала цей план. Тому референдум – це сильна штука. Українці, які постраждали більше за всіх в цій війні, повинні бути щасливими від закінчення цієї війни і від формату цієї угоди. А це і є про справедливий мир», – переконував Володимир Зеленський журналістів на шляху до США.

Для влади є певний резон перекласти відповідальність за ухвалення складного рішення на народ. Але справа в тому, що суспільство також це розуміє. Проте чи готове воно ухвалювати такі доленосні рішення? Якби Володимир Зеленський взяв на себе відповідальність і погодився вивести ЗСУ з Донбасу та прийняти інші пункти мирного плану Трампа, це могло б спричинити неабияке громадянське обурення. І остаточно поховати політичні перспективи нинішнього глави держави. Але рішення провести референдум щодо 20 пунктів мирного плану теж дуже ризиковане.

Читайте також: Не вірять ні Путіну, ні Трампу: американці виступають за надання більшої військової допомоги Україні [4]

Тривогу вселяє навіть сам термін – 60 днів. Чи реально в умовах тимчасового перемир’я якісно організувати всенародний плебісцит? В умовах, коли мільйони українців перебувають за кордоном, а значна частина служить у лавах ЗСУ, є сумніви, що всі охочі отримають можливість висловитися із цього питання. Та й чи варто такі суперечливі ініціативи виносити на голосування? «Мирний план» США та ідея вивести ЗСУ з Донбасу, безумовно, розділять українське суспільство. І підвищать градус внутрішньої напруги.

Серйозне питання є й до легітимності референдуму. Закон про всеукраїнський референдум каже, що на нього не можуть бути винесені питання, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України. Зрозуміло, що формально нам пояснюватимуть: ми не відмовляємось від українського Донбасу. Але фактично, йтиметься саме про це. А як інакше назвати виведення українських збройних сил та введення на досі неокуповану частину Донецької області загонів росгвардії?

Не варто забувати й про інші пункти проєкту мирної угоди. А там є норми, які стосуються експлуатації Запорізької АЕС, релігійної свободи, освітніх програм щодо толерантності й захисту мов меншин, відмови від ядерної зброї і НАТО. Водночас відсутні будь-які згадки про Крим, окуповані території Херсонської та Запорізької областей, які, по суті, назавжди переходять під російський контроль. Чи прийме такі пункти в цілому українське суспільство?

Читайте також: Чому Трамп довірив переговори з Кремлем своєму другові Віткоффу, який нічого не знає про Росію, нічого не знає про Україну [5]

Тривогу вселяють також оригінальні ініціативи влади щодо проведення голосування. Наприклад, голова фракції «Слуг народу» Давид Арахамія каже, що референдум щодо мирного плану варто поєднати з виборами президента. Також нібито розглядається комбінація офлайн та онлайн-голосування, яке може тривати кілька днів. Такі екстравагантні виборчі ідеї лише додають напруги і провокують недовіру до самої процедури всенародного волевиявлення. Тим більше, що йдеться про дуже важливе питання, яке стосується долі країни.

Ідея з всеукраїнським референдумом щодо питання війни і миру небезпечна вже сама по собі. Навіть якщо всенародний плебісцит відбудеться, його легітимність, незалежно від результату, завжди буде під великим питанням. Нарешті незрозуміло, що буде, якщо суспільство не підтримає мирний план? На багато питань зараз просто немає відповідей. А вибір буде дуже важким.

—

Петро Герасименко [6], опубліковано у виданні ZAXID.net [2]

На цю тему: 

• Зеленський розповів про свій план припинення війни через "референдум" [7]
• Два шахрайства одночасно: Зеленський каже, що Україна може одночасно провести референдум щодо мирної угоди і вибори. Про Конституцію не згадує [8]
• Велика флоридська казка в позолочених залах Мар-а-Лаго: Енергетичний альтруїзм Путіна та гарантії на аутсорсі [9]
• "Мирний план" США розробляли американські "міндічі" та Дмитрієв (рф) [10]
• Путін у розмові з Трампом вимагав повного контролю над Донеччиною, те ж саме вимагав від делегації України в США Віткофф [11]
• Тімоті Снайдер: Неправильний шлях до миру в Україні [12]
• Як адміністрація Трампа аналізує російську політику (на користь Кремлю) [13]
• Як хаотична миротворчість Трампа цілком імпонує майже виключно лише росіянам [14]
• Путін обвів Венса навколо пальця, він не планує припиняти війну, - The Telegraph [15]
• NYT: Трамп покладається на особисту дипломатію з Путіним, результат — стратегічна плутанина [16]
• Трамп проти Трампа: чому стратегія поступок президента США Путіну може дорого йому обійтися [17]