Повномасштабне вторгнення Росії в лютому 2022 року та подальші бойові дії в Україні значною мірою змінили підходи та уявлення військових командувань різних країн до тактики ведення сучасної війни.

Адже досі була змога аналізувати досвід лише асиметричних воєн, коли повноцінній армії протистояли збройні формування з різним озброєнням, але при цьому домінування однієї армії було колосальним, зазначає НОВИНАРНЯ [2].

За останні 40 років (після ірано-іракського конфлікту) російсько-українська війна стала першою великою “війною рівних”, коли збройним силам із літаками, гелікоптерами, танками, ракетами та артилерією протистоять збройні сили зі співмірним набором спроможностей.

Причому очевидно: якщо на початку вторгнення російська армія мала технологічну перевагу перед українською, то вже до літа 2022 року поставки озброєння від західних союзників змогли звісти цю перевагу до мінімуму.

Особливо показові в цьому плані висновки, які роблять західні військові аналітики в плані використання систем протиповітряної оборони та характеру війни в повітрі взагалі. І це дуже важливо буквально для всіх країн, включаючи Китай. Адже практично вперше на полі бою зустрілися, з одного боку, техніка радянського/російського виробництва, а з іншого – західного.

Читайте також: Справжній військовий експерт про події на фронті: «Ми перебуваємо у вирішальній фазі українського наступу» [3]

Мало того, вперше у військовій історії світ побачив  високотехнологічну війну, в якій фактично використовується весь спектр сучасного озброєння. І це теж дозволяє робити висновки щодо характеру війни майбутнього.

Отже, спираючись на публікації західних профільних ЗМІ та власні спостереження, спробуємо зробити проміжні висновки щодо війни в повітрі.

1. Використання сучасних систем ППО нівелює перевагу в повітрі

У традиційній військовій науці перевага в повітрі означає абсолютний контроль над небом на певному театрі бойових дій. На практиці – що повітряні сили, крім іншого, суттєво обмежують повітряні операції противника. Однак досвід російсько-української війни показав, що навіть розпорошені по великій площі не надто сучасні зенітно-ракетні системи унеможливлюють досягнення переваги в повітрі на всьому театрі бойових дій. А поява сучасних систем протиповітряної оборони з їхньою універсальністю та ефективністю змінила динаміку переваги в повітрі.

Пускова установка ЗРК Patriot на чергуванні. Фото: Командування ПС ЗСУ

Виявилося, що такі сучасні системи, як Patriot і С-300, разом із системами меншого радіусу дії, як NASAMS та “Панцирь”, можуть працювати в умовах відсутності повного радіолокаційного поля. І це становить серйозну проблему для досягнення повної переваги в повітрі.

Як результат – ефективність систем ППО змушує екіпажі бойових літаків застосовувати більш далекобійні засоби ураження цілей. Такий підхід забезпечує їхню безпеку, але має суттєві недоліки: чим більша дальність ураження цілі, чим дорожчі крилаті ракети та плануючі бомби.

Читайте також: Сотні ракет для ППО спільно нададуть Україні Британія, Данія, Нідерланди й США [4]

Щоправда, росіяни намагаються вийти з ситуації, розробивши недорогий комплект для адаптації некерованих бомб – насамперед вагою 500 кг [5].

Існує й інша проблема з керованими боєприпасами. Чим далі вони можуть вражати ціль, тим менша по масі в них бойова частина. А значить, вони менш ефективні та не можуть бути використані для знищення захищених цілей, таких, як бункер або міст.

2. Роль ударних безпілотників переоцінена

Фактично до літа 2022 року наші військові були змушені неофіційно визнати: ударні безпілотники середнього розміру Bayraktar TB2 виявилися дуже вразливими для ППО противника. Незважаючи на деякі досягнення на початковому етапі, більшість цих дронів були достатньо легко збиті російськими зенітними ракетними комплексами під час розгортання активних бойових дій.

В результаті “Байрактари” перевели на виконання безпечніших завдань, таких як розвідка та цілевказання на територіях, де в росіян доволі слабка система протиповітряної оборони.

Збитий Bayraktar TB2 ЗСУ (“Байрактар”), весна 2022. Фото: АР

Так, тільки після того, як російській системі ППО на Чорному морі влітку 2023 року було завдано величезної шкоди, суспільство побачило нові відео використання українських “Байрактарів». На офіційних ресурсах ВМС ЗСУ 3 вересня було викладено відео ураження ракетою із безпілотника [6] турецького виробництва катера проєкту КС-701 “Тунец” під час висадки з нього росіян. Про знищення ще одного катера цього типу було заявлено 13 вересня – із великою часткою ймовірності, це теж робота операторів “Байрактара”.

Читайте також: Офіцер ППО Сергій Шевчук: "Якщо ми зіб’ємо ракету з ядерним боєзарядом, ймовірність його спрацювання від падіння дуже й дуже мала" [7]

Стало очевидно, що назріла необхідність більш виваженого підходу до використання ударних безпілотних літальних апаратів. І подальший розвиток повинен відбуватися вже з урахуванням досвіду російсько-української війни – тобто це буде або перехід на інші швидкості (з використанням реактивного двигуна) та інші висоти, або використання більш далекобійної зброї.

Водночас, і це факт дрони – навіть цивільних зразків – виявилися неоціненними для розвідки та спостереження на фронті.

3. Потреба в ракетах “повітря-повітря” великої дальності

Постачання Україні західними союзниками сучасних систем протиповітряної оборони завадило спробам Росії встановити перевагу в повітрі над значними частинами повітряного простору України. Натомість ворогу вдалося впевнено почуватись у небі на відносно вузькій 100-кілометровій смузі вздовж 1000-кілометрової лінії фронту.

Щоб досягти такої обмеженої переваги в повітрі,

РОСІЯ РОЗГОРНУЛА СВОЇ СИСТЕМИ ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ С-300 І С-400 В БЕЗПОСЕРЕДНІЙ БЛИЗЬКОСТІ ВІД ЛІНІЇ ФРОНТУ.

Це стало можливо, позаяк українське військо не мало (та й досі має в обмеженій кількості) засоби ураження.

Читайте також: Полігон. Захід знає, навіщо він постачає в Україну новітнє озброєння [8]

Крім того, росіяни організували безперервне цілодобове патрулювання винищувачами Су-35С і Су-30СМ. Ці найбільш сучасні літаки ВКС РФ озброєні різними типами ракет класу “повітря-повітря”, перш за все великої дальності, що дозволило їм вражати наші літаки та гелікоптери за лінією фронту.

Су-30СМ Росії в Криму. Фото: МО РФ

Не маючи загальної картини втрат Повітряних сил України, більш конкретно сказати важко. Але на основі різної неофіційної інформації можна стверджувати, що більшість втрат ПС України принаймні 2023 року – це “робота” саме ракет дальньої дії.

Крім того, на початковому етапі вторгнення російські пілоти досить активно й ефективно використовували протирадіолокаційні ракети, чим суттєво обмежили використання комплексів радянського виробництва типу “Бук” та С-300.

4. Необхідність багаторівневої протиповітряної оборони

Війна в Україні підкреслила ефективність багаторівневих мобільних систем протиповітряної оборони в протидії широкому спектру загроз, включаючи балістичні ракети, крилаті ракети, аеродинамічні цілі та ударні БПЛА.

На відміну від однорівневих систем, розгортання кількох рівнів ППО значно обмежує наступальні можливості агресора. Наприклад, атакуючі винищувачі та крилаті ракети можуть намагатися уникнути виявлення, літаючи на малих висотах, тоді як системи середньої дальності можуть використовувати маскування місцевості, щоб зменшити дальність виявлення.

Читайте також: Характерна тактика терористів: росіяни сьогодні випустили по Україні 36 ракет, більшість збила ППО – Зеленський [9]

Звісно, така багаторівнева система потребує колосальних ресурсів і не може прикрити всю велику територію України. Так, наприклад, зробив Ізраїль із “Залізним куполом”, однак територія цієї країни менша за Київську область.

Однак, як показав досвід, точково прикрити стратегічні об’єкти і ключові міста реально можливо навіть в умовах, коли військо має різні системи ППО як західного, так і радянського виробництва.

—

Михайло Жирохов,  [10]військовий історик, експерт, хроніст; опубліковано у виданні НОВИНАРНЯ [2]

В тему: 

• Як війна путінської Росії проти України впливатиме на ЄС у 2023 році [11]
• Німеччина якнайшвидше поставить Україні ще три комплекси IRIS-T - Шольц [12]
• Німеччина надає Україні найбільший пакет військової допомоги з початку війни [13]
• Резніков повідомив про майбутнє ППО України [14]