Українська політична сцена переживає тектонічний зсув: час, коли «свої менеджери» були понад законом, стрімко добігає кінця під тиском доказів операції «Мідас». Поки в кабінетах Офісу президента концепція особистої лояльності змінюється на вимушений патріотичний лексикон «команди України», найближчі соратники Зеленського один за одним стають фігурантами кримінальних хронік.

Затримання ексміністра Галущенка на шляху до Варшави та розшук Ростислава Шурми — це не просто випадкові епізоди, а фінал багаторічної гри в «шлагбауми» на державних потоках. Михайло Ткач досліджує в статті для видання "Українська правда" [2], чи зможе антикорупційна вертикаль дотиснути «гаманців» системи, поки ті намагаються сховати мільйони у Швейцарії та атакувати НАБУ за допомогою дронів і спецслужб. Стаття також розкриває глибоку кризу всередині владної вертикалі, яка змусила президента змінити стратегію: від захисту «своїх менеджерів» до спроби сформувати ширшу «команду України». Це стало наслідком серії гучних розслідувань НАБУ та САП, об’єднаних операцією «Мідас», яка зачепила найближче оточення Володимира Зеленського.

Початок великого полювання

До листопада минулого року позиції голови Офісу президента Андрія Єрмака здавалися непохитними. Проте слідчі дії антикорупційних органів похитнули це «зелене крісло». Владні структури намагалися звинуватити НАБУ і САП у політичній боротьбі, водночас кулуарно готуючи демонтаж незалежної антикорупційної системи. Лише завдяки суспільному тиску та міжнародному резонансу незалежність Бюро вдалося відстояти, що й дозволило операції «Мідас» вийти на фінішну пряму.

Читайте також: Усі підозрювані в справі "Міндічгейта" про розкрадання у Енергоатомі втекли або вийшли з-під варти  [3]

Коли операція перейшла у гласну фазу, один за одним почали «падати» багаторічні менеджери президента. Підозри отримали колишній очільник прикордонної служби Сергій Дейнеко [4] та куратор енергетики Ростислав Шурма [5]. Але справжній землетрус стався 15 лютого, коли при спробі виїхати до Варшави був затриманий ексміністр енергетики та юстиції Герман Галущенко. Його підозрюють у відмиванні мільйонів через офшори на Маршаллових островах та в Карибському басейні.

Герман Галущенко 

Президент, відчуваючи токсичність корупційних скандалів, вимушено почав дистанціюватися від колишніх фаворитів. Замість риторики про «свою команду», він почав говорити про «команду України», залучаючи до співпраці тих, кого раніше ігнорував. Це стало тактичним відступом перед обличчям незаперечних доказів, які НАБУ почало отримувати завдяки міжнародній співпраці зі Швейцарією та іншими країнами.

Читайте також: Словацький притулок «Карлсона»: як мільйони вкрадені з української енергетики перетворювались на бізнес та нерухомість в ЄС [6]

Схема Шлагбаум та наказ 95

У центрі розслідування опинилася корупційна схема в «Енергоатомі» під назвою «Шлагбаум». Її суть була цинічно простою: підрядники отримували оплату за виконані роботи лише після сплати «відкату» у розмірі 10–15%. Юридичним інструментом для цього став наказ Міністерства енергетики № 95, який дозволяв блокувати виплати боргів підприємствам під час воєнного стану. Це дало змовникам «ручне керування» фінансовими потоками стратегічного підприємства.

Цікавим збігом є не лише номер наказу, що перегукується з назвою відомої студії, а й участь у схемі Тимура Міндіча, співвласника «Кварталу 95». Слідство встановило, що гроші від підрядників передавалися довіреним особам у офіс на Софійській площі, який належав родині Андрія Деркача. У «чорній бухгалтерії» групи ці кошти проходили під кодовою назвою «Cmplx», а загальна сума вимитих ресурсів перевищила 112 мільйонів доларів.

Читайте також: Детектив НАБУ Магамедрасулов розповів про «Міндічгейт», дії СБУ і тиск: про те, що він друг [президента] – я не знав [7]

Особливого цинізму справі додає той факт, що Галущенко, перебуваючи на посаді міністра юстиції, особисто погоджував умови утримання в СІЗО для детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, який розслідував його діяльність. Заступник міністра пропонував підготувати для детектива «безкоштовну камеру з неприємними сусідами», на що Галущенко відповів схвальним плюсиком у месенджері.

Втеча капіталів та швейцарський слід

Галущенко, якого в листуванні називали «Сігізмундом», намагався виїхати з України, маючи на руках довідки про відсутність боргів по аліментах. Проте НАБУ випередило його, маючи докази того, що мільйони доларів відкатів осідали на рахунках його родини у Швейцарії. Саме там навчається син ексміністра, і вартість його навчання — близько 200 тисяч доларів — стала одним із зачіпок для слідства, оскільки ці витрати не відповідали офіційним доходам батька.

Підозри Галущенку спричинили паніку серед інших потенційних фігурантів. Наступного дня після затримання міністра в аеропорту Варшави помітили Сергія Шефіра, колишнього першого помічника президента. Він прямував до Женеви — тієї самої країни, де базуються фінансові інтереси «Сигізмунда». Хоча Шефір запевняє, що поїздка суто приватна, збіг у часі та географії виглядає надто промовистим для правоохоронців.

Читайте також: Підтримку корупційної мережі Міндіча забезпечували в прокуратурі й не тільки [8]

Головною перешкодою для розкриття всіх «гаманців» групи залишається Держфінмоніторинг, який, за словами детективів, неохоче допомагає відстежувати рух коштів за кордоном. Проте операція «Мідас» уже перейшла в міжнародну площину. Наразі йдеться про арешт та потенційну конфіскацію активів, що може залишити фігурантів без засобів для життя в елітних європейських країнах.

Ризики для фінального вироку

Найбільшою загадкою залишається відсутність підозри Андрію Єрмаку, попри те, що його прізвище та кабінет неодноразово фігурують у матеріалах справи. Джерела в політикумі вважають, що допоки Єрмак зберігає хоча б частковий вплив, потенційні свідки боятимуться йти на угоду зі слідством. Крім того, існує ризик знищення доказів або маніпуляцій із деклараціями через лояльне керівництво НАЗК, яке раніше не знаходило порушень у звітності топпосадовця.

Читайте також: Секретні декларації для коруціонерів. Як віп-хапуги ховають накрадене [9]

Зараз триває змагання на швидкість: чи встигнуть НАБУ і САП дотягнутися до верхівки корупційної піраміди до того, як фігуранти використають свій вплив для чергової атаки на антикорупційну вертикаль. У соцмережах вже зафіксовано сотні публікацій, спрямованих на дискредитацію Спеціалізованої прокуратури та Бюро, що нагадує сценарій спроби ліквідації їхньої незалежності влітку 2025 року.

Фінал цієї драми визначить майбутнє країни. Якщо справа «Мідас» закінчиться реальними вироками для «недоторканних», це означатиме остаточну перемогу закону над кумівством. Якщо ж вплив фігурантів виявиться сильнішим за докази, Україна ризикує повернутися до часів, коли «менеджери» президента були понад законом, а державна енергетика була лише приватною годівницею.

—

Оригінал: "Одна підозра за іншою". Чому президент був змушений поміняти концепцію 5–6 своїх менеджерів на "команду України" - УП [2]

Читайте також:  

• Російський слід в справі про корупцію в «Енергоатомі»: чинник агента ФСБ Деркача [10]
• Нічого особистого, тільки бізнес… на крові українців [11]
• Мережева корупція атакує. Після "орлів" Кравченка і "тітушок" Януковича настав час "клоунів" Татарова? [12] 
• "Жалко дєнєг": Як "Рокет", "Тенор" і "Професор" ділили кеш у пакетах, поки ви сидите без світла [13]
• "Революційні" $1.2M для "Че Гевари": НАБУ показало, як Чернишов "лікувався" у "пральні" Міндіча [14]
• У кожного з українських президентів був свій "Міндіч", тільки наслідки для країни різні [15]
• "Міністерство Деркача" перемогло. Кудрицького звільнили, а у майбутнього блекауту вже вимальовуються відповідальні [16]
• "Міндічгейт" оголив вплив Банкової та втечу головного фігуранта тотальної корупції в енергетиці [17]
• Експертка з ядерної безпеки про «Міндічгейт»: «Москва роками керувала нашою енергетикою через своїх агентів» [18]
• Операція "Мідас", Епізод 2: Тіньовий уряд, 200 вілл на Маврикії та "Санта-Барбара" у Кабміні [19]