Секретні декларації для коруціонерів. Як віп-хапуги ховають накрадене

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Система засекречування декларацій, створена для захисту героїв на фронті, де-факто перетворилася на зручний інструмент для тих, хто хоче уникнути незручних запитань про походження статків. 

Поки НАЗК обіцяє повернути дані в реєстр «після перемоги», громадський контроль залишається єдиним інструментом, що не дозволяє корупції остаточно піти в тінь. НАЗК вилучило з публічного доступу тисячі документів. Дослідження NGL.media доводить: право на приватність часто використовують не для безпеки, а для приховування сумнівного майна.

NGL.media виявили тисячі видалених декларацій про доходи, поданих у 2025 році. У цьому списку – депутати сільських рад, працівники сервісної служби, митники, судді, правоохоронці, колишні чиновники і навіть кандидати на посади.

Деякі з цих посадовців особливо привернули увагу журналістів, тож вони вирішили детальніше розповісти про їхнє майно. Не розкриваючи зайвих деталей, у виданні все ж переконані, що ця інформація становить значний суспільний інтерес з огляду на значні і не підтверджені офіційними доходами статки та витрати  – тож може і має бути опублікованою.

Читайте також: Українці воюють та донатять на ЗСУ останні кошти, а нардепи, силовики та судді купляють собі елітні автівки

«Питання безпеки, життя і смерті»

24 лютого 2022 року, в день, коли Росія відкрито напала на Україну, НАЗК відразу закрило публічний доступ до своїх реєстрів, у тому числі і реєстр декларацій. Ще за кілька днів Верховна Рада прийняла закон, яким дозволила усім не подавати декларації до завершення воєнного стану. Тоді ж НАЗК зупинило перевірку уже поданих декларацій.

«У ці тяжкі часи уповноважені особи Національного агентства разом з декларантами боронять рубежі нашої Батьківщини, тому спочатку перемога, а потім – декларування та перевірки», – пояснював тодішній голова НАЗК Олександр Новіков.

Спершу всі сподівалися, що війна закінчиться швидко, тож питання закриття реєстрів і підзвітності посадовців виглядало тимчасовим. Повернути декларації в публічний доступ вперше спробували у вересні 2022 року. На відновленні електронного декларування наполягали і європейські партнери. Проте у НАЗК тоді переконували, що декларації мають залишатися закритими, оскільки «це питання фізичної безпеки, життя та смерті громадян України».

Зрештою, відновити декларування вдалося через рік – 12 жовтня 2023 року Верховна Рада ухвалила відповідний закон. Всіх посадовців зобов’язали впродовж чотирьох місяців подати усі пропущені декларації. При цьому у законі передбачили можливість приховування декларацій для певних категорій.


Чиї декларації дозволено приховувати?

  • військовослужбовців;

  • поліцейських особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій;

  • розвідників та тих, хто мають доступ до державної таємниці (або мали доступ чи є кандидатами на посаду, що передбачає такий доступ);

  • тих службовців, які постійно перебувають у зоні бойових дій чи опинилися в окупації;

  • службовців, які беруть участь в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу в інших країнах;

  • полонених, інтернованих;

  • службовців, які після поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаного з виконанням службових повноважень чи військової служби перебувають на лікуванні та/або реабілітації.


Важливо, що дія закону поширюється і на родичів декларантів. Тобто якщо, до прикладу, ваш чоловік, брат, син чи донька служать у війську, а ви працюєте суддею у мирному місті – вашу декларацію також можуть приховати.

Ще більш важливо, що НАЗК не закриває доступ до таких декларацій автоматично, а лише на вимогу. Для цього керівник органу влади, де працює посадовець, має звернутися до НАЗК зі спеціальним поданням. Там його розглянуть і впродовж 10 днів можуть вилучити з публічної частини реєстру декларації конкретного посадовця. Вилучають декларації не лише починаючи з 2022 року – а й усі, що були подані раніше.

Приховати можуть також декларації кандидатів на ту чи іншу посаду. Або ж – якщо колишній держслужбовець після звільнення з посади пішов до війська. До прикладу, журналісти звернули увагу на приховану декларацію екс-очільника Луганської області Артема Лисогора – після звільнення він долучився до окремої штурмової бригади Нацполіції «Лють».

Однак, якщо підстави для приховування декларацій втрачають актуальність і безпекові ризики зникають – такі декларації НАЗК має повернути в публічний доступ. Проте для цього знову потрібне окреме звернення, оскільки НАЗК самостійно не відслідковує зміни.

Читайте також: Хапуги з ОГПУ: заступник генпрокурора Дмитро Вербицький та його елітна нерухомість

Та чи завжди рішення про засекречення декларацій мають достатні підстави? Як повідомили в НАЗК у відповіді на запит NGL.media, обґрунтованість таких підстав не перевіряють: «Перевірка обґрунтованості підстав для вилучення декларацій суб’єктів декларування з відкритого доступу Реєстру не проводиться. Національне агентство перевіряє лише дотримання формальних вимог».

Тисячі прихованих декларацій

Скільки всього декларацій приховано? У НАЗК стверджують, що таку статистику не ведуть. Проте NGL.media вдалося виявити, що лише у 2025 році з публічного доступу видалені декларації 5352 людей, які разом подали 6836 декларацій.

При цьому виявилося, що можливістю приховати декларації користуються люди, чия робота навряд чи передбачає значний ризик – наприклад співробітники Нацбанку і податкової служби чи спеціалісти казначейської служби. Або ж працівники архіву, київського зоопарку чи президентського оркестру.

Читайте також: Українці чекають на вироки топ-корупціонерам які їх успішно уникають


Як журналісти виявили приховані декларації? 

З початку 2025 року редакція NGL.media щодня копіює з реєстру усі декларації, подані за попередній день. У виданні запровадили таку практику через ймовірність повторного закриття реєстру. Для автоматичного завантаження даних через відкритий API використаний спеціальний скрипт на Python.

В певний момент виявили, що одна з цих декларацій зникла з реєстру НАЗК. Це спонукало провести загальну перевірку. Виявилося, що 6836 раніше опублікованих (за період з січня по листопад 2025 року включно) декларацій відсутні на сайті НАЗК. Це вдалося з’ясувати по унікальному ID, що присвоюється кожному опублікованому у реєстрі документу. Порівнявши ці ID із завантаженими раніше деклараціями, журналісти з’ясували, що засекреченням декларацій скористалися загалом 5352 посадовців.


Прикметно також, що люди, які займають схожі посади і займаються приблизно тією ж роботою, по-різному оцінюють ризики публічності своїх декларацій. Наприклад, з незрозумілих підстав приховані декларації голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, який займає свою посаду  з грудня 2021 року та раніше не був долучений до війська – принаймні, у відкритих джерелах журналісти не знайшли такої інформації. Натомість його колега, очільник також фронтової Запорізької області Іван Федоров, свою декларацію не приховує.

У розпорядженні NGL.media є лише повідомлення про суттєві зміни у майновому стані Синєгубова за березень 2025 року – тоді він задекларував 155 тис. грн зарплати. Журналісти звернулися із запитом до Харківської ОВА про підстави для засекречення декларацій Синєгубова, проте чіткої відповіді не отримали.

Читайте також: Борець з «тінню» із запасною квартирою у Франції: подвійне життя "слуги народу" Данили Гетманцева

Новий очільник Одеської МВА

Втім, вивчення деяких прихованих декларацій дозволяють зробити обґрунтовані припущення про ознаки незаконного збагачення, що передбачають невідповідність витрат і задекларованого майна до офіційних доходів. Виявленням саме таких ознак і мало б займатися НАЗК.

Наприклад, прихованими виявилися декларації екс-голови Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака, якого президент у жовтні призначив керувати новоствореною Одеською міською військовою адміністрацією.

Сергій Лисак є колишнім військовим та високопосадовцем СБУ. Відповідно до декларації, у нього з дружиною нема власної нерухомості. Під час роботи у Дніпрі він орендував будинок у котеджному містечку «Золоті ключі», розташованому у передмісті. Вартість місячної оренди таких будинків коливається від 60 до 110 тис. грн – тобто близько мільйона на рік.

Офіційно у подружжя нема транспортних засобів, але орендують вони аж чотири автомобілі – Mercedes-Benz S 500, Toyota Land Cruiser, Volkswagen Touareg та Volkswagen Passat. Вартість оренди не вказана.

При цьому практично єдиним доходом подружжя у 2024 році стали виплати від Дніпропетровської ОВА – майже 1,1 млн грн. Ще 32 тис. грн Сергій Лисак отримав торік як викладач, а його дружина 58 тис. грн як аспірантка «Житомирської політехніки». Вони також задекларували 10 тис. доларів і 15 тис. грн заощаджень.

Сергій Лисак відмовився говорити з NGL.media про невідповідність доходів до витрат і не відповів на запитання, надіслані йому через месенджери.

Читайте також: Фанат Mercedes з СБУ накупив автівок, елітних квартир та котедж на 2 млн доларів. Звідки взялись гроші невідомо

Приховані декларації правоохоронців

У списку прихованих НАЗК декларацій є багато посадовців правоохоронних органів – приблизно втричі більше, ніж військовослужбовців ЗСУ. При цьому йдеться не лише про спецпризначенців, які також виконують бойові завдання. У списку журналісти виявили ДБР, БЕБ, департамент стратегічних розслідувань Нацполіції у Києві і навіть інспектора охорони СІЗО.

До прикладу, декларація фігуранта розслідування «Української правди», колишнього керівника оперативного управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Львівській області Романа Мудя також була прихована, хоч він уже був звільнений. Після того як NGL.media звернулися до НАЗК його декларації відкрили. НАЗК стверджує, що про це попросив сам Роман Мудь.

Знайти в публічному доступі не можна й декларацію Івана Саленкова, заступника директора територіального управління ДБР у Полтаві. При цьому директор цього управління Денис Маньковський та інший заступник директора Олег Сорський свої декларації не приховували.

Аналіз декларації Івана Саленкова лише підтверджує, що йому є що приховувати від громадськості. Сам він живе в орендованій квартирі у Полтаві, проте на його дружину Наталію Бугаєць у Харкові записано чимало нерухомості – чотири квартири і три гаражі, а ще великий будинок у передмісті Харкова. Загальна площа нерухомості, якою володіє дружина Саленкова, перевищує 1000 м2, без урахування земельних ділянок.

Читайте також: Полтавський «щасливчик» з СБУ: як купити Audi за ціною старого ланоса та карпатський релакс за ціною смартфона

Подружжю також належать чотири автомобілі – Lexus RX-200T, яким користується Саленков, і Mercedes-Benz GLC, Toyota RAV4 та Nissan Cefiro, записані на дружину.

Минулого року Іван Саленков заробив майже 2,5 млн грн, а також отримав 131 тис. грн пенсії та понад 30 тис. грн процентного доходу від «Ощадбанку» і «ПриватБанку». Його дружина отримала 77 тис. грн зарплати від Харківського педуніверситетуі ще понад 2 млн грн як проценти, дивіденди та доходи від відчуження цінних паперів.

Загалом подружжя задекларувало понад 12 млн грн, 300 тис. доларів і 242 тис. євро як заощадження. Ще 300 тис. євро дружина Саленкова позичила його батькові Володимиру Саленкову, а точніше його болгарській компанії «ДВ БИЛД ЕООД», яка, відповідно до болгарського реєстру, займається будівництвом у Софії. 

Іван Саленков відмовився пояснити NGL.media, на якій підставі його декларація засекречена. Відмовились від пояснень і у ДБР.

Раніше НАЗК з’ясувало, що у декларації за 2023 рік Саленков вказав недостовірні відомості на суму понад 2,1 млн грн, що підпадає під дію ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України. Проте NGL.media не вдалося знайти підтвердження, що він бодай якось був покараний за це порушення.

Подарунки у прихованій декларації

Прихована декларація і в начальника поста Київської митниці Руслана Малюги. За 2024 рік він задекларував земельну ділянку і будинок у Броварах площею 228 м2. Також його дружина Леся володіє квартирою в Броварах площею 59 м2, а син Іван – 54-метровою квартирою у Києві. Минулого року Руслан Малюга також отримав у подарунок ще одну квартиру у Києві площею майже 70 м2 і вартістю 1,7 млн грн.

Його дружина Леся Малюга купила минулого року Volkswagen Tiguan 2022 р.в. за 1,1 млн грн. При цьому сукупні доходи цього подружжя минулого року заледве склали ті ж 1,1 млн грн.

У розпорядженні NGL.media є також кілька повідомлень про зміни у майновому стані Руслана Малюги вже у 2025 році. Наприкінці лютого він продав подаровану квартиру – щоправда, уже за 4,2 млн грн. У квітні він продав свій 15-річний Lexus RX350 за 830 тис. грн, а вже у травні за 1,6 млн грн придбав Volkswagen Touareg 2020 р.в.

Руслан Малюга заявив NGL.media, що «завжди відкритий до спілкування», однак попросив відправити запитання до його роботодавця. Леся Малюга відмовилась від коментарів.

Своєю чергою у Київській митниці стверджують, що декларація Руслана Малюги прихована, оскільки його дружина долучилася до ЗСУ, а вилучення декларації з реєстру «жодним чином не має на меті приховування доходів чи уникнення фінансової прозорості». Щоправда, на питання щодо походження коштів на придбання майна відповісти відмовилися.

Марія Горбань, збір та аналіз даних Максим Піхо; опубліковано у виданні NGL.media


Читайте також: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Новини партнерів

Реклама

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]