Щороку кожен житель Полтавщини у середньому виробляє 250 кг побутових відходів. Як результат, область має кількасот незаконних сміттєзвалищ, а ситуацію ускладнює війна. Останні дослідження показують, що стан природного середовища Полтавщини залишається стабільним, але проблема сміттєзвалищ, забруднення річок, розорювання земель лишається актуальною.

У порівнянні з більшістю інших областей України екологічний стан в області є доволі прийнятним, але потребує розвʼязання кількох масштабних проблем, зазначає полтавське видання ЗМІСТ [2]. У цьому матеріалівидання описує нинішню екологічну ситуацію на Полтавщині, аналізуємо масштаби екологічних проблем області й фіксуємо, яких змін вони потребують.

Головні екопроблеми Полтавщини 2024 року

Головні виклики сьогодення: екопроблеми і гроші

Однією із найгостріших екологічних проблем регіону залишається поводження з побутовими відходами. За даними керівника Департаменту екології Полтавської ОВА Сергія Олейнікова, лише офіційно за рік в області генерується близько 300 тис. т твердих побутових відходів. Насправді ця цифра є суттєво більшою. 

Читайте також: Всесвітній фонд дикої природи дав 5 порад, як відновити довкілля в Україні після навали рашистів [3]

Департамент екології з громадами на початку року нарахували близько 523 сміттєзвалищ. Тільки 16% з них паспортизували, отже абсолютна більшість з них лишається несанкціонованими. Перший заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації Богдан Корольчук говорить, що над зменшенням їхньої кількості працюють щомісяця, але повністю розвʼязати проблему вдасться тільки після запуску сміттєпереробних заводів:

«Порахувати збитки від існування стихійних звалищ у громадах складно, але ми розуміємо масштаби кількості відходів і скільки з них є несанкціонованими. Вочевидь 4 заводи, які ми хочемо будувати в регіоні, розвʼяжуть цю проблему, тож ми вважаємо, що ми її подолаємо. До того ж правоохоронці допоможуть уникнути звалищ в області».

Богдан Корольчук. Фото надала пресслужба ОВА

Проблема утворення стихійних звалищ починається з громад, тож з ними проводять щомісячні наради:

«Кожна громада має об'єктивно розуміти наслідки за 2-10 років. Хоча б через це вони мають бути самосвідомі. Зараз ми пропрацьовуємо регіональний план поводження з відходами і громади на його основі створять власний. Там врахована і боротьба з незаконними звалищами і встановлення переробних заводів. Для цього ми підписали меморандум з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів», – каже Богдан Корольчук.

Єдина перспектива видалення стихійних звалищ – переробка відходів спеціальними заводами. Аби вони зʼявилися, чотири громади Полтавщини визначили ділянки, де можна збудувати сміттєпереробні заводи [4]. Ціна питання – 130 млн доларів від міжнародних інвесторів. Чи зможуть нині вкласти подібну (початкову!) суму донори у регіон, що межує з фронтовим? Питання риторичне, тож цей сценарій варто розглядати як перспективний.

Через відсутність ефективного рішення перероблення відходів тільки на офіційних звалищах накопичилося близько 10 млн т побутових відходів. Детальніше у графіці ЗМІСТу:

Важливі цифри про еколшогічні проблеми Полтавщини у 2024 році. За даними Департаменту екології Полтавської ОВА

Хаотична природа сміттєзвалищ

Де найчастіше виникають стихійні сміттєзвалища? На узбіччях доріг, поблизу сільськогосподарських угідь, на берегах річок, озер та ставків, у лісах та лісосмугах, по схилах балок, у ярах тощо. Кожне з них становить небезпеку для життя та здоров'я людей, стану довкілля, каже Сергій Олейніков. 

Їхня поява – хаотична, тож врахувати, де зʼявиться нове звалище, доволі складно. Департамент екології зараз працює більше з тим, щоб запобігти появі нових сміттєзвалищ:

«До кінця року завершимо роботу над регіональним планом з екології.  За дорученням керівництва ми також провели масштабні зустрічі з громадами, щоб регулювати цей процес. Вони почнуть роботу уже невдовзі над своїми планами громад. Завдяки ним ми, наприклад, дізнаємося, скільки сортувальних ліній у нас на території області і скільки потрібно, щоб цю проблему розвʼязати».

Читайте також: Водний терор російських загарбників. Хто залишився без води після підриву Каховської греблі [5]

Сергій Олейніков. Фото Полтавської ОВА

Хоча проблема лишається глобальною, протягом 2024 року вдалося ліквідувати частину виявлених несанкціонованих сміттєзвалищ у громадах:

Карта ліквідації сміттєзвалищ у громадах

Кількість існуючих несанкціонованих сміттєзвалищ на сьогодні сягає 400, тож громади й обласна влада продовжують відслідковувати проблематику.

Розорювання природно-заповідного фонду Полтавщини та наслідки

Наразі природно-заповідний фонд області налічує 400 територій та об’єктів загальною площею понад 144 тис. га. Детальніше в інфографіці ЗМІСТу:

Природно-заповідний фонд Полтавщини

Торік на Полтавщині створювали нові заповідники й розширювали території, що вже існують. Протягом 2023 року оголосили ботанічну пам’ятку «Вікторійський парк», заказники «Гришків ліс»,  «Нелюбівський», «Ковалівський», «Балка Гараганка», «Тухівський» та «Федорівський». Також розширили межі уже існуючих заповідних об’єктів місцевого значення:

• заповідне урочище «Келебердянськ»;

• гідрологічний заказник «Артополот»;

• орнітологічний заказник «Будникове»;

• ботанічний заказник «Великий ліс»;

• ландшафтний заказник «Новосанжарський»;

• регіональний ландшафтний парк «Диканський».

Регіональний ландшафтний парк «Диканський»

Наразі планується розширення меж існуючих територій місцевого значення, а саме:

• ботанічного заказника «Дикунова балка»; 

• заповідного урочища «Гай Займи»;

• заповідного урочища «Шпакове»;

• ботанічного заказника «Жуківщина».

Сергій Олейніков каже, що попри збільшення заповідності, в області частіше повідомляють про передачу захищених ділянок у приватні руки. Від прокуратури полтавська влада отримала 43 листи щодо передачі ділянок у приватну власність. Покращити ситуацію «захоплення» земель могла би охорона, але на неї існують обмежені ресурси:

«Заповідники у нас і обласні, і державні. Вони забезпечені охороною завдяки адміністраціям. Не можу сказати, що її достатньо, бо ми виходимо із загальної ситуації. Кошти, що їх виділила обласна рада на охорону заповідників, можливості нашого бюджету. Звісно, хотілося  б розширити і в нас є плани щодо розширення штату охорони, але зараз ситуація саме така. Сподіваємося, що війна невдовзі завершиться нашою перемогою і заходи дозволять збільшити штат».

У відповіді на запит ЗМІСТу Департамент екології надав перелік 26 заповідників Полтавщини, що фігурують у документах правоохоронців:

• ландшафтні заказники місцевого значення «Ярмаківський», «Батьки», «Ревущине», «Садочки», «Заплава Псла», «Байраківський», «Кузьменки», «Усть-Лип’янка»,  «Хорішки», «Говтва», «Величківський»;

• регіональні ландшафтні парки «Диканський», «Нижньоворсклянський»;

• ботанічні заказники місцевого значення «Котове», «Кут»;

• гідрологічні заказники загальнодержавного значення «Гракове», «Солоне», 

• гідрологічні заказники місцевого значення «Михайлівський», «Ксендзівський«, «Снітинський»;

• ландшафтні заказники загальнодержавного значення «Вільхівщинський», «Христанівський»;

• ботанічний заказник місцевого значення «Воскобійницький»;

• загальнозоологічний заказник місцевого значення «Озерище»;

• національний природний парк «Пирятинський»;

• гідрологічний заказник місцевого значення «Дубове».

За цими фактами триває досудове розслідування. Щодо пʼяти фактів розорення ділянок триває судовий розгляд.

Читайте також: Екоцид в заповіднику «Хортиця» як наслідок підриву рашистами Каховської ГЕС [6]

Як працюють екопрограми на Полтавщині

З 2022 року в області діє програма «Довкілля – 2027». Вона покликана підвищити рівень суспільної екологічної свідомості, а її загальний бюджет перевищує мільярд гривень. Частину заходів фінансує держава, але більшість коштів вкладають область (553 млн грн) та громади (175 млн грн).

Через початок великої війни протягом 2022 року програма не працювала, але торік її роботу відновили. Екологічні заходи тоді профінансували на 31 млн грн, що сягали 2% від планових. Гроші витрачали на:

• будівництво споруд для очищення стічних вод та системи роздільної каналізації тощо;

• реконструкцію каналізаційної насосної станції у Кременчуці;

• відновлення і підтримання гідрологічного режиму та санітарного стану річок;

• боротьбу зі шкідливою дією вод;

• будівництво та реконструкції споруд для захисту від підтоплення і затоплення територій.

Один з головних екопроєктів воєнного часу – берегоукріплення Кременчуцького водосховища [7]. На цей проєкт витратили 21 млн грн, адже ситуація була доволі критичною.

Фото оприлюднив Мирослав Носа

Цьогоріч на заходи обласної екопрограми заклали 216 млн грн, але станом на 20 травня їх не використовують. У Полтавській ОВА кажуть, що основною проблемою «Довкілля – 2027» стало те, що початок її реалізації збігся із запровадженням воєнного стану. Через війну скоротилися й надходження до бюджету екологічного податку. У порівнянні з першим роком вторгнення, скорочення сягнуло 27%. Причиною стало зменшення виробництва найбільших платників екоподатку: Кременчуцького НПЗ та Єристівського ГЗК.

Паралельно існують екопрограми у громадах Полтавщини. Їхня мета – відновлення локальних екосистем, захист водних ресурсів, якісне водопостачання тощо. Як правило, кошти громади витрачають на підтримання систем водовідведення, ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ, боротьбу із карантинними рослинами. 

Сергій Олейніков повідомив, що нині спостерігається середній відсоток виконання екологічних програм. Це також повʼязано з війною: нині громади першочергово фінансують критичну інфраструктуру.

Читайте також: Як підрив російськими загарбниками Каховської ГЕС привів до забруднення Чорного моря [8]

Сміттєпереробний завод чи сортування у громадах: які рішення потрібні регіону

Проблеми накопичення побутових відходів, відсутність належного рівня перероблення, переповненість сміттєзвалищ лишаються актуальними для Полтавщини.

Сучасне природоохоронне законодавство та державна екологічна стратегія вимагають зменшення видалення або захоронення відходів. Натомість мають запрацювати збільшення відновлення або рециклінгу. У Полтавській ОВА кажуть, що це потребує сучасних потужностей, як ось сортувальні станції [9], сміттєпереробні заводи [10] тощо.

«З урахуванням кількості побутових відходів, щорічного утворення, потреб і витрат на транспортування відходів, області потрібно 4 сучасних сміттєпереробних заводи. Триває робота із залучення коштів для будівництва таких потужностей з оброблення побутових відходів», – каже Богдан Корольчук.

Ілюстративне фото. Джерело – 24tv.ua

Для цього торік 2 листопада уклали Меморандум про співпрацю та партнерство з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. У ньому йдеться про інвестиційний проєкт щодо створення сучасних потужностей з оброблення побутових відходів на території територіальних громад Полтавської області, удосконалення системи управління побутовими відходами.

Читайте також: У Раді готують законопроєкт, що розв’язує руки недобросовісним лісорубам? [11]

Сергій Олейніков говорить, що технічне завдання до інвестиційного проєкту та регіональний план з питань управління відходами уже затвердила наукова рада. Тепер слово за громадами:

«Кременчуцька, Кобеляцька, Лубенська, Полтавська й Терешківська громади працюють для виділення земельних ділянок. Там планується розміщення заводів з оброблення побутових відходів. Своєю чергою ми опрацьовуємо документи щодо технічних умов для будівництва від потенційних інвесторів».

Головним наразі є формування культури з управління відходами, початок  сортування та утворення комунальних підприємств у громадах. Кожна з них має вибудувати свою систему управління відходами. Запорукою успіху область вважатиме діалог із населенням щодо сортування сміття, оплати його вивезення і переробки та залучення інвестицій для побудови сміттєпереробної інфраструктури.

Кілька успішних проєктів Полтавщина уже має. Зокрема, досвід Чорнухинської, Новооржицької, Пирятинської та Гребінківської громад. Завдяки співпраці з міжнародними партнерами, створили спільне комунальне підприємство «Екосервіс – 2022» й запровадили  подворовий вивіз побутового сміття. Ще близько десяти успішних кейсів мають громади Полтавщини, що показують – проблеми екології на часі.

—

Обкладинка та графіки Катерини Василенко

Анастасія Добряк [12], опубліковано у виданні ЗМІСТ [2]

 

---

Читайте також: 

• Екологи України наполягають на ухваленні закону про Смарагдову мережу [13]
• Україна передасть до ООН матеріали про екоцид в окупованому Криму  [14]
• Європарламент визнав знищення Каховської ГЕС військовим злочином рф [15]
• Від острова Джарилгач до Баренцового моря: як російська орда знищує все живе на своєму шляху [16]
• Їх також вбила війна: на берег Чорного моря викинуло тисячі мертвих дельфінів (ВІДЕО) [17]
• Новий біль Херсона. Що накоїли росіяни, зруйнувавши Каховську ГЕС [18]