Заява стала результатом складних переговорів представника міністерства Райво Кюйта з єпископом ЕПЦ Данилом (Леписка) та адвокатом монастиря Стівеном-Хрісто Евестусом.

У документі йдеться про необхідність повного відокремлення ЕПЦ від Московського патріархату — не лише у формально-юридичному, а й у церковно-канонічному відношенні. За словами Райво Кюйта, збереження ЕПЦ у складі Московського патріархату, який беззастережно виправдовує війну проти України, веде до посилення «впливу ворожих режимів» в Естонії. Водночас, поки процес відокремлення ЕПЦ та Пюхтицького монастиря, який перебуває у прямому підпорядкуванні патріарху Кирилу, від Московського патріархату не завершено, естонська держава не обмежуватиме їхньої діяльності.

ЕПЦ обіцяє провести процес відділення у два етапи: спочатку змінити на соборі церкви свій чинний статут, а потім розпочати консультації щодо об'єднання з Естонською апостольською православною церквою, що входить до складу Константинопольського патріархату.

Читайте також: ПАРЄ визнала рпц інструментом кремлівської пропаганди [5]

Це означає, що ЕПЦ також вважає за можливе свій перехід до Константинопольського патріархату — першого за честю у світовому православ'ї, з яким РПЦ розірвала канонічне спілкування у 2018 році. Як і Українська православна церква (УПЦ), яка до 2019 року також входила до Московського патріархату,

Керівництво ЕПЦ направило патріарху та синоду РПЦ звернення з вимогою скасувати ставропігійний статус (тобто пряме підпорядкування патріарху) Олександро-Невського кафедрального собору в Таллінні. Питання статусу Пюхтицького жіночого монастиря, який не входить до структури ЕПЦ, обговорюватиметься окремо, але монастир також готовий внести до свого статуту поправки, згідно з якими він увійде до складу ЕПЦ.

Керівництво ЕПЦ завершить підготовку поправок до статуту до кінця серпня, щоб до кінця вересня МВС змогло схвалити або відкинути внесені церквою пропозиції. Міністерство також візьме на себе роль посередника у підготовці переговорів ЕПЦ з представниками Константинопольського патріархату.

Єпископ ЕПЦ Данило Лєписка на зустрічі у Міністерстві внутрішніх справ, 2 квітня 2024 року. Фото: Mihkel Maripuu / Postimees / Scanpix Baltics / LETA

Напередодні Великодня цього року естонська влада розірвала договори оренди з деякими релігійними організаціями ЕПЦ через їхнє небажання піти на розрив із Московським патріархатом та участі у пропаганді «російського міра» під церковним дахом.

Історично ЕПЦ, що складається з 39 парафій, об'єднує в основному російськомовних жителів країни (близько 100 тисяч осіб, або 7 % населення Естонії), оскільки православні, які говорять іншими мовами, належать до церкви Константинопольського патріархату, легальну діяльність якої було відновлено в Естонії на початку 1990-х.

На початку лютого країну залишив предстоятель ЕПЦ, громадянин РФ митрополит Євген (Решетников), якому естонська влада не продовжила ВНЖ після його численних відмов прямо та виразно засудити дії РФ на території України та провоєнну та ксенофобську риторику патріарха Кирила. Особливу тривогу Естонії викликав «Наказ» Всесвітнього російського народного собору за підписом патріарха, ухвалений [6] 27 березня, де декларується, що кордони «російського світу», очолюваного Путіним, «істотно ширші за державні кордони як нинішньої Російської Федерації, так і великої історичної Росії».

Читайте також: Гундяєв та його церква відкрито заявили про "священну війну" проти України: реакція УПЦ та ПЦУ [7]

Митрополит Євген входив до складу Ради Всесвітнього російського народного собору, членство в якому він припинив лише у квітні. В даний час він проживає в Псково-Печорському монастирі, розташованому всього за два кілометри від кордону Росії з Естонією, і має репутацію досить близького до патріарха архієрея.

11 квітня нинішнього року міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс закликав оголосити Московський патріархат терористичною організацією, діяльність якої є неприпустимою у правових державах.

Раніше естонський парламент - Рійгікогу - вже визнав РФ "терористичною державою", а уряд Естонії наклав санкції на сотні впливових громадян Росії, включаючи Володимира Гундяєва, відомого також як "патріарх Кирило" та агент КДБ "Михайлів". Він перебуває під санкціями ще низки західних держав.

Статус структур Московського патріархату у двох інших країнах Балтії – Латвії та Литві – врегульований по-різному.

Читайте також: Російський «православний джихад». Чому Ватикан ігнорує доктрину РПЦ й Кремля проти України та Заходу? [8]

Якщо в Латвії восени 2022 року був прийнятий закон, що забороняє підпорядкування релігійних організацій центру на території держави-агресора і Латвійська православна церква за цим законом вийшла з Московського патріархату без проголошення автокефалії, то в Литві продовжує діяти єпархія РПЦ, що піддається репресіям РПЦ [9] .

Цих кліриків прийняв під свій омофор Константинопольський патріархат, який у березні 2023 заснував свій Литовський екзархат. Вже в липні цього року до його складу увійшов диякон Андрій Кураєв, який також незаконно позбавлений сану в РПЦ і змушений залишити Росію.