
Унікальні українські орнаменти можна побачити у Дніпрі на виставці «Всесвіт на вістрі голки». Це репліки таборових вишивок українських дисидитенток-політкаторжанок, а також вишиті речі з колекції та авторські роботи громадської діячки й майстрині Людмили Огнєвої. Вона народилася на Волині, а більшу частину життя прожила на Донеччині, і кілька десятиліть збирала, відновлювала та популяризувала українську вишивку на сході України.
Це зібрання особливо цінне зараз, під час російсько-української війни, кажуть організатори, адже спростовують міфи російської пропаганди про неукраїнський Донбас. Радіо Свобода [2] переповідає кілька вражаючих історій створення деяких вишивок, представлених на виставці.
Ольга Басараб, Ірина Калинець [3], Ірина Сеник, Надія Світлична [4] й Стефанія Шабатура [5]. Вишивки, створені в неволі п’ятьма українськими жінками-політв’язнями радянських таборів, відтворила майстриня-переселенка з Донецька Людмила Огнєва (1936–2022). Експонати були вивезені сподвижницями Огнєвої з регіону, значна частина якого зараз є зоною бойових дій, розповідає її учениця Світлана Кравченко.
Серед робіт, представлених на виставці, – панно, ікони, мініатюри, книжкові закладинки, вишиті подарунки для дітей. Усі вони, на відміну від оригінальних, таборових, – виконані на сучасному полотні сучасними нитками й інструментами.
Закладинки, копії, вишитих політкаторжанками
Ось такі оригінальні роботи – закладинки й різдвяне панно у вигляді хреста – свого часу вишили за гратами шістдесятниці – публіцистка Надія Світлична (1936-2006) та художниця Стефанія Шабатура (1938-2014).
Читайте також: Василь Стус: "Бути громадянином СРСР – значить бути рабом" [6]
Стефанія Шабатура
Інструментом слугувала не голка, а риб’яча кістка, розповідає Світлана Кравченко.
«Не можна було мати голку, не можна було вишивати в таборах, і тому жінки вишивали в туалеті, десь біля вікна, дуже швидко. Нитки для вишивки висмикували з власного одягу, з хусток, тканину брали з клаптиків роби, яку шили. Чимало жінок важко працювали за гратами, зокрема шили роби для ув’язнених.
Закладинки й панно були вишиті на таких клаптиках. За гратами відзначали найбільші християнські свята, Різдво та Великдень, хоч це й було заборонено. Зокрема, Надія Світлична вишила різдвяний хрест саме до свята», – розповідає вона.
Вишивка за ґратами була елементом спротиву, констатує Світлана Кравченко. Зокрема, Надія Світлична разом з іншими жінками брала участь у голодівках спротиву. Так вони, зокрема, виборювали право носити на одязі не бірки з номерами, а вишиті елементи.
«Це вже давало можливість людині почуватися людиною, а не номером», – говорить Кравченко.
Ще одна родзинка виставки – роботи, створені за схемами дисидентки Ірини Сеник (1926-2009), української поетеси, членкиня ОУН, діячки Української Гельсінської групи (УГГ) [7].
За схемами Ірини Сеник
«Є книга, видана дуже маленьким накладом, – схеми, які Ірина Сеник розробляла в тюрмі, а вийшовши на волю, зібрала в книгу. Зокрема, була абетка. На кожну літеру вона вишивала не лише саму літеру, а й якусь афористичну фразу чи цитату з молитовника», – зазначила Світлана Кравченко.
Читайте також: Енн Епплабаум: Чому Путін, як колись Сталін, так боїться України [8]
Світлана Кравченко, учениця майстрині Людмили Огнєвої
Політкаторжанки вишивали не лише для того, аби прикрасити своє життя, а й на подарунок. З-за ґрат, зокрема, передавали додому вишиті сувеніри дітям.
Робота за мотивами вишивки Ірини Сеник
«Це було тепло мами, це був оберіг, навіть не можна сказати словами, що це означало для мами й для дитини»
Робота за мотивами вишивки Ірини Сеник
На виставці в Дніпрі представлені й авторські роботи Людмили Огнєвої.
«Пелікан» Людмили Огнєвої
Одна з мініатюр присвячена християнському символу – пелікану.
«За легендою. Була велика посуха, і пеліканісі, яка мала пташат, не було чим їх годувати. Тоді вона розірвала груди й напоїла їх своєю кров’ю і нагодувала своїм м’ясом. Це символ жертовності.
Деяка паралель у мене є й із самою Людмилою Огнєвою: все своє життя вона присвятила Україні, українській Донеччині. Вона сказала: «На Донеччині українська культура є, і ми її не відроджуємо, ми її стверджуємо, бо вона завжди там була», – розповідає Світлана Кравченко.
«Присвята Ірині Калинець», робота Людмили Огнєвої
Також в експозиції є роботи, створені Огнєвою за мотивами вишитого одягу відомих українців. Ці твори вона сама називала «присвятами».
«Таких «присвят» Людмила Огнєва вишила понад двісті, починаючи з Гетьманської доби – аж до героїв Небесної сотні, до бійців добровольчих батальйонів. З одягу, в якому вона бачила цю людину, вона брала зразок – створювала схему й вишивала»
Мисткиня Людмила Огнєва, 2017 рік
Доповнюють експозицію українські жіночі строї Донеччини, зокрема костюм незаміжньої дівчини з Бахмута.
Строї з Донеччини
Давня сорочка з червоними квітами потрапила до Людмили Огнєвої дивовижним чином – 2016 року її передали з окупації.
Читайте також: Великий терор як апогей радянського сталінського насильства над українцями [9]
Сорочка з Макіївки
«Одна з жінок дізналася про діяльність нашої майстерні «Оберіг», побачивши відео у YouTube, через блокпости із окупованої Макіївки передала сорочку Людмилі Огнєвій. Приблизно так виглядав стрій дівчини з Макіївки – ми відтворили його за давніми фотографіями. Але цей стрій також нагадує про те, що в Макіївці навіть через десять років окупації є люди, які чекають повернення в Україну, що Донбас – це українська земля»
Весільне вбрання з Бахмута
Щодо весільного вбрання – воно також з Бахмута, хоч і зібране з різних родинних скринь.
«Ми називаємо цей стрій – «бахмутська наречена». Сорочка – 1924-го року в цій сорочці в Бахмуті виходила заміж одна місцева жінка. Фартух – це частина посагу, який готувала інша жінка, коли виходила заміж також у Бахмуті. Хустка – у нас в майстерні є жінка, Лариса Комісарова, це хустка її мами. Саме цією хусткою свекруха пов’язувала її матір, коли та виходила заміж в Бахмуті. Отож стрій вийшов дуже гармонійний, красивий, хоч і зібраних з різних родин», – пояснила майстриня.
Мініатюра «Тарас Шевченко», копія роботи Ірини Сеник, створеної у 70-і роки ХХ століття в мордовському таборі
Виставку, яку зараз показують у Дніпрі, вперше презентували 2010 року на Донеччині. Організатори кажуть: ненав’язливо, в цікавій формі тоді розповідали відвідувачам про вишивку як елемент спротиву поневоленню нації та про український Донбас.
«Вишивка – це те, що дозволяло зберегти свою ідентичність, свої переконання, не зламатися», – сказав історик, в.о. директора Музею спротиву Голодомору Олександр Сухомлин.
У Дніпрі відкрили виставку українських вишитих орнаментів «Всесвіт на вістрі голки», липень 2024 року
Виставку «Всесвіт на вістрі голки» в Дніпрі організоввали Музей Голокосту та Музей спротиву Голодомору.
Її розгорнули в будівлі обласної наукової універсальної бібліотеки.
Триватиме – впродовж місяця.
—
Юлія Рацибарська [10], опубліковано у виданні Радіо Свобода [2]
Читайте також:
Ссылки:
[1] https://argumentua.com/statt/istoriya/nasha-istoriya
[2] https://www.radiosvoboda.org/a/vystavka-vyshyvok-za-motyvamy-ukrayinskykh-dysydentok/33017294.html
[3] https://www.radiosvoboda.org/a/dysydent-iryna-stasiv-kalynets-kgb-kryminalna-sprava/30989944.html
[4] https://www.radiosvoboda.org/a/28089219.html
[5] https://www.radiosvoboda.org/a/26750792.html
[6] https://argumentua.com/stati/vasil-stus-buti-gromadyaninom-srsr-znachit-buti-rabom
[7] https://www.radiosvoboda.org/a/28103765.html
[8] https://argumentua.com/stati/enn-epplabaum-chomu-put-n-yak-kolis-stal-n-tak-bo-tsya-ukra-ni
[9] https://argumentua.com/stati/velikii-teror-yak-apogei-radyanskogo-stal-nskogo-nasilstva-nad-ukra-ntsyami
[10] https://www.radiosvoboda.org/author/%D1%8E%D0%BB%D1%96%D1%8F-%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/kmmpm
[11] https://argumentua.com/stati/arkh-tektura-davnogo-ukra-nskogo-sela
[12] https://argumentua.com/stati/yak-ros-isk-okupanti-zakhopili-nemater-aln-shedevri-v-krimu
[13] https://argumentua.com/reportazh/den-vishivanki-modn-trendi-tradits-v-zerunk-v-za-reg-onami-ta-stor-ya-ukra-nskogo-svyata
[14] https://argumentua.com/stati/ros-ya-naziva-skh-d-ukra-ni-svo-m-os-10-fakt-v-chomu-tse-ne-tak
[15] https://argumentua.com/reportazh/den-vishivanki-shcho-simvoli-vishivki-poyasnyuyut-antropologi-ta-etnologi