Злодій відкупився у судах і втік «пиляти» бюджет Львова.

Чим зараз займається «професійний киянин» і махінатор Максим Бахматов, що в перші тижні великої війни втік до Львова? Окрім платників податків цим питанням мали б зацікавитися правоохоронні органи. Бо бекграунд цього персонажа не залишає сумнівів у нових оборудках, які згодом неодмінно випливуть, як нещодавно виплило його корупційне минуле.

11 березня Бахматов повідомив [2], що став радником мера Львова Андрія Садового. Те рішення він мотивував тим, що тепер зможе робити те, що вдається йому якнайкраще, тобто  ̶к̶р̶а̶с̶т̶и̶ бути «кризовим менеджером». В тому дописі він назвав дві свої найсильніші риси — ефективність і організація. Тоді, в перші дні російської навали, вони дуже знадобилися б Миколаєву, Харкову, Одесі, Києву та багатьом іншим містам, що були і залишаються під атакою ворога. Але Бахматов обрав для свого удаваного патріотизму найбезпечніше місто України — Львів. Там він мав би займатися міжнародною допомогою, логістикою, допомогою переселенцям і бізнесу, що переїхав подалі від зони бойових дій. Але чи займається?

Оцінити результати роботи Бахматова неможливо, бо про них немає жодної згадки. Як і про те, на зарплаті чи на громадських засадах працює цей «кризовий менеджер»? Про діяльність свого радника не розповідає Садовий, мовчить сайт міської ради, жодних матеріалів у львівських ЗМІ. Цьому може бути просте пояснення — гроші люблять тишу. А в тому, що у відносно мирному Львові Бахматов займається саме грошима, немає сумнівів. Бо ж і сам Садовий ні в чому собі не відмовляє — в листопаді отримав [3] аж 103 тис. грн зарплати. В той час, коли всі без виключення громадяни мають із розумінням затягнути паски, бо війна, у військовому бюджеті знаходяться кошти, щоби покрити немалі апетити міських чиновників і їхніх підлеглих.

Бахматов точно не прогавить нагоду отримати зайві гроші. Його, як виявилося кримінальне, минуле свідчить про те, що жадібність цієї людина є головним її мотиватором і рушієм. Підтвердження цьому весь цей час були на поверхні, але ніхто не цікавився, бо Бахматову вдалося головне — створити собі імідж прогресивного бізнесмена, мецената, а згодом ще й принципового антикорупціонера. І всі повірили наслово, замість того, щоби заглянути у відкриті судові реєстри. В них — як мінімум дві кримінальні справи, в яких Бахматов фігурує як підозрюваний. Він досі на волі лише завдяки наскрізь прогнилій судовій системі і корупції, проти якої зараз так відчайдушно бореться.

Перший вирок у кримінальній справі [4] Бахматов мав би отримати в серпні 2014 року. Його судили за підробку документів. При чому судячи з кваліфікації — ч.3 ст.358 КК України — злочин міг бути вчинено повторно. В 2008 році, коли перейшов з «Камеді клабу» до наглядової ради мережі кінотеатрів Multiplex, він підробив довідки про доходи, щоби отримати понад 200 тис. доларів кредиту. Бахматов і його захист у всім відомий спосіб затягували справу, аж поки не сплине її термін. В цьому їм допомагала “суддя Майдану” Тетяна Овсеп’ян.

«В серпні 2014, коли «яничари» Януковича «підчищали хвости», вона звільнила Бахматова від кримінальної відповідальності. За це (кримінальний злочин, вчинений повторно — ред.) Овсеп’ян мала б дати Бахматову 5 років обмеження чи позбавлення волі. Але справу тупо закрили. Цікаво, скільки це коштує?», — написав [5] аналітик Назар Приходько.

Великий патріот і антикорупціонер не погребував звернутися за допомогою до судді, яка виносила незаконні вироки учасникам Революції Гідності, а згодом «відмазувала» [6] голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка, який напередодні повномасштабного вторгнення збирався повернути в Україну Януковича.

Ще одну справу [7] слухав Голосіївський райсуд Києва якраз напередодні вторгнення — 3 лютого 2022 року. Судячи з постанови, в 2007 Бахматов взяв іпотеку під заставу будинку і земельної ділянки. В 2021 році, щоби не повертати борги, він продав заставну нерухомість, знизивши при цьому її вартість. Будинку з 9,6 млн до 6,4 млн грн, ділянки — з 2 млн до 1 млн грн. Мовляв, які до мене питання — грошей немає.

«Звичайне шахрайство! Тобто людина роками збагачувалася на схематозі, а прибутки прикривала легальним бізнесом. І нічого — він на волі і користується повагою в суспільстві, і навіть в корупції когось викриває», — обурюється Назар Приходько.

Чим може така людина бути корисною Львову, питання риторичне. Тож львівським активістам і журналістам слід тримати Бахматова в полі зору. Навіть не для притягнення його до відповідальності, а для того, щоби убезпечити рідне місто від схематозу і нових корупційних схем.

Єгор Карнаухов